Ухвала

від 17.12.2015 по справі 826/4092/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Київ К/800/37631/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

з участю представника позивача Осмоловського Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український паливно-енергетичний комплекс» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області, правонаступником якої на час касаційного розгляду є Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український паливно-енергетичний комплекс» (далі ТОВ «Український паливно-енергетичний комплекс», позивач) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області (далі ДПІ, відповідач) податкові повідомлення-рішення від 01.09.2014 року № 0011271501, від 11.09.2014 року № 0011861501, від 15.09.2014 року № 0011901501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не було допущено порушень вимог п. 201.10 ст.201 ПК України, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми по податковим накладним що не були зареєстровані контрагентом позивача з дотриманням відповідного порядку встановленого для таких випадків, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує порушенням судами норм матеріального і процесуального права, зокрема тим, що позивачем порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині неправомірного віднесення до податкового кредиту сум по податковим накладним, які не зареєстровані контрагентом позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У запереченнях на касаційну скаргу та під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача проти доводів такої заперечив та вважає, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не має.

Згідно вимог ст. 55 КАС України, замінено Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області, правонаступником - Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

17.07.2014 року працівниками відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2014 року ТОВ «Український паливно-енергетичний комплекс», за результатом якої складено акт перевірки від 17.07.2014 року № 1939/15-01-31/39134814.

Податковий орган в акті зазначає, що результатами перевірки податкової декларації з ПДВ та уточнюючих розрахунків за травень 2014 року встановлено, що підприємством ТОВ «Український паливно-енергетичний комплекс» включено до податкового кредиту ПДВ у сумі 571 886,66 грн. по податковим накладним, які відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних виписані підприємством ТОВ «УПЕК» (код ЄДРПОУ 36198959), але не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних» до податкової декларації надано, однак без підтверджуючих документів, а сам додаток не заповнено належним чином.

Отже, проведеною перевіркою встановлено порушення абз. 9 та абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України , тому позивач не має права на віднесення ПДВ у розмірі 571 887 грн. до складу податкового кредиту податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2014 року.

Згідно акту перевірки № 2587/15-01-31/39134814 від 11.09.2014 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року ТОВ «Український паливно-енергетичний комплекс».

Податковий орган в акті зазначає, що результатами перевірки податкової декларації з ПДВ та уточнюючих розрахунків за квітень 2014 року встановлено, що підприємством ТОВ «Український паливно-енергетичний комплекс» включено до податкового кредиту ПДВ у сумі 235252 грн. по податковим накладним, які відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних виписані підприємством ТОВ «УПЕК» (код ЄДРПОУ 36198959), але не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних» до податкової декларації надано без скарги та без підтверджуючих документів, які надійшли до податкового органу пізніше та не в повному обсязі.

Отже, проведеною перевіркою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України , тому позивач не має права на віднесення ПДВ у розмірі 235252 грн. до складу податкового кредиту податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року.

Згідно акту перевірки № 2586/15-01-31/39134814 від 11.09.2014 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ «Український паливно-енергетичний комплекс».

Податковий орган в акті зазначає, що результатами перевірки податкової декларації з ПДВ та уточнюючих розрахунків за червень 2014 року встановлено, що підприємством ТОВ «Український паливно-енергетичний комплекс» включено до податкового кредиту ПДВ у сумі 1413071 грн. по податковим накладним, які відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних виписані підприємством ТОВ «УПЕК» (код ЄДРПОУ 36198959), але не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних» до податкової декларації не надавалась.

Отже, проведеною перевіркою встановлено порушення абз. 9 та абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України , тому позивач не має права на віднесення ПДВ у розмірі 1413071 грн. до складу податкового кредиту податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року.

На підставі вказаних актів перевірок відповідачем винесено:

- податкове повідомленням-рішенням від 01.09.2014 року № 0011271501, яким позивачу збільшено податок на додану вартість на суму 714858,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 571887,00 грн., за штрафними санкціями - 142971,75 грн.;

- від 11.09.2014 року № 0011861501, яким позивачу збільшено податок на додану вартість на суму 2119606,50 грн., в тому числі: а основним платежем - 1413071,00 грн., за штрафними санкціями - 706535,50 грн.;

- від 15.09.2014 року № 0011901501, яким позивачу збільшено податок на додану вартість на суму 2587804,00 грн., в тому числі: а основним платежем - 235252,00 грн., за штрафними санкціями - 117616,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, скарги позивача - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно вимог п.201.1 ст. 201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судами попередніх інстанцій встановлено, і не заперечується відповідачем, що позивачем до декларації з ПДВ за квітень, травень 2014 року було додано додатки 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)».

Відповідачем не доведено, що вказані додатки не були належним чином заповнені, зокрема, що у них не було зазначено назви контрагента - постачальника, податкові накладні за їх номерами та не зазначено опис порушення, допущеного продавцем.

Поряд з цим судами було встановлено, що позивач з об'єктивних причин не зміг подати копії підтверджуючих документів, оскільки такі були вилучені під час обшуків. Про вказані обставини позивач належним чином повідомляв податковий орган та просив згідно п. 44.5 ст. 44 ПК України перенести терміни проведення перевірки. Встановлено, що первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність позивача у вересні 2014 року було направлено до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області для проведення перевірки.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між позивачем та ТОВ «УПЕК», не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення, чи товарність таких господарських операцій, не надано доказів, які би спростовували правильність документального оформлення операцій, за проведення яких позивачем сформований податковий кредит, не доведено відсутність товарів (робіт, послуг) чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів (робіт, послуг) постачальниками на користь позивача. В акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагента.

Відповідачем не заперечується факт сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни товару (робіт, послуг) у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

Щодо доводів відповідача про неподання до додатку 8 відповідної скарги, то слід зазначати, що сам додаток 8 у формі заяви містить у собі відповідну інформацію яка по своїй суті є скаргою покупця на контрагента продавця, і обов'язок подавати разом із такою заявою ще окрему письмову скаргу у покупця відсутній.

Щодо неподання позивачем до декларації з ПДВ за червень 2014 року додатку 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)», то слід зазначити, що за чинною на час виникнення спірних правовідносин редакцією п.201.1 ст. 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

Тобто, у позивача зберігалось право по декларації з ПДВ за червень 2014 року подати відповідачу заяву із скаргою на такого постачальника (з відповідними підтверджуючими документами), яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, до 20 вересня 2014 року.

Оскільки, на час проведення перевірки, оформлення Акту перевірки і прийняття оскаржуваного податкового-рішення не сплив строк, протягом якого позивач мав право на подачу заяви із скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, то у податкового органу були відсутні правові підстави для висновку про порушення позивачем абз. 9 та абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України і такий був передчасним, що доводить протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень та їх скасування є правильним.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у справі № 826/4092/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Повний текст ухвали виготовлено 22.12.2015 року.