Рішення

від 27.02.2007 по справі 3/61/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/61/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "27" лютого 2007 р.                                                 Справа №  3/61/07

  м. Миколаїв

За позовом: ТОВ «ОлТрейд Миколаїв», м. Миколаїв, пр-т Миру,11

До відповідача: Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв, вул. 68-ми Десантників,10

Про  визнання права власності

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Волощакевич В.В. - директор;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності за ТОВ «ОлТрейд Миколаїв»на нежилу будівлю їдальні, загальною площею 536 кв.м, що розташована за адресою м. Миколаїв, вул. Крилова,19-Д. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі інвестиційного договору реєстр. №65/3 від 03.03.2006р.

          27.02.2007р. позивач надав додаткові пояснення з приводу позовних вимог, зазначивши, що фактичною підставою для звернення до господарського суду став лист № 01/262/1  від 14.12.2006р., яким останній поставив під сумнів виконання умов інвестиційного договору за реєстраційним №65/3 від 03.03.2006р., щодо об'єкту (предмету) вказаного договору, яким відповідач зазначив, що має намір провести заміну об'єкту - нежитлового приміщення їдальні, що розташоване за адресою м. Миколаїв, вул. Крилова, 19-Д на інший об'єкт нерухомості за домовленістю сторін, або повернути грошові кошти на розрахунковий рахунок.

          Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відзиві вказує на те, що лист № 01/262/1  від 14.12.2006р. дійсно порушує права та інтереси позивача, тому позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

03.03.2006р. між сторонами було укладено Інвестиційний договір №65/3, згідно якого позивач взяв на себе обов'язки придбати житло замовнику за свій рахунок та/або за рахунок залучених коштів по ціні, що дорівнює опосередкованій вартості спорудження житла, яку встановлює Державний комітет України по будівництву без врахування ПДБ, на день передачі житла та (або) прав на житло. Договір було погоджено Міністерством освіти і науки України.

          За приписами п. 3.1 договору загальна   сума   інвестицій   становить   153830   грн.,   без   урахування   ПДВ.

          Договір є відплатим (п. 3.3 договору).

           Сума інвестицій зазначена згідно експертної оцінки майна - приміщення колишньої їдальні, загальною площею 536 кв.м., розташованої на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, 19-Д,  яке замовник передає Інвестору в рахунок погашення вкладених інвестицій.

Експертпа оцінка майна зроблена незалежним оцінювачем майна ТОВ ''Центр-приват-експерт" затверджена сторонами та є невід'ємною частиною договору.

Згідно Авізо №2 від 31 серпня 2006р. відповідач передав у власність позивачеві майно - приміщення колишньої їдальні, площею 536кв.м., розташованої на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, 19-Д, а останній в свою чергу сплатив (проінвестував) відповідачу 153830,0грн. ( рахунок №401 –123427,0грн., рахунок №131 –30403,0грн.), тобто сторонами було виконано умови договору в повному обсязі.

          Відповідно до п. 6.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк цього договору закінчується по виконанню умов договору сторонами.

Зміни до договору можуть внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (п.п. 6.2, 6.3договору).

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

14.12.2006р. відповідач направив на адресу позивача лист № 01/262/1 , яким вказав, що має намір провести заміну об'єкту - нежитлового приміщення їдальні, що розташоване за адресою м. Миколаїв, вул. Крилова, 19-Д на інший об'єкт нерухомості за домовленістю сторін, або повернути грошові кошти на розрахунковий рахунок.

Вказаними діями відповідач фактично поставив під сумнів право власності позивача на приміщення колишньої їдальні розташованої на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, 19-Д.

За правилами ст. 391 Цивільного кодексу України власник  майна  має  право  вимагати  усунення  перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 392 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОлТрейд Миколаїв»(р/р 2600601013598 в МФ ВАТ «Кредобанк», МФО 326762, ОКПО 33896820, Адреса: 54003, м .Миколаїв, пр. Миру,11) право власності на нежитлове приміщення їдальні, загальною площею 536кв.м., що розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова 19-д.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

   Суддя                                                        О.Г. Смородінова