Рішення

від 09.12.2015 по справі 910/24209/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015Справа №910/24209/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Крокус-С

до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк

про визнання іпотеки припиненою.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Капля С.В., арбітражний керуючий, Стратілатов К.Г., за довіреністю

від відповідача: Шутов О.О., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Крокус-С (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (далі - відповідач) про визнання іпотеки припиненою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2015 було порушено провадження у справі № 910/24209/15, розгляд справи призначено на 21.10.2015.

24.09.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від господарського суду Черкаської області надійшли витребувані судом документи.

21.10.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 21.10.2015 представники позивача з'явились, подали клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про продовження строку розгляду справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 11.09.2015 про порушення провадження у справі № 910/24209/15 позивач виконав.

У судове засідання 21.10.2015 представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 11.09.2015 про порушення провадження у справі № 910/24209/15 відповідач не виконав.

Розглянувши у судовому засіданні 21.10.2015 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши у судовому засіданні 21.10.2015 клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання.

У судовому засіданні 21.10.2015 суд дійшов висновку про необхідність витребування у відповідача та Публічного акціонерного товариства Укрсиббанк належним чином засвідченої копії Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, укладеного між ПАТ Укрсиббанк та ПАТ Дельта Банк , з усіма додатками та додатковими угодами до нього.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 21.10.2015 не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.09.2015 про порушення провадження у справі № 910/24209/15 та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 18.11.2015.

05.11.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від ПАТ Укрсиббанк надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

09.11.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника ПАТ Укрсиббанк надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

18.11.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про фіксування судового процесу та відзив на позовну заяву.

02.12.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника ПАТ Укрсиббанк надійшли письмові пояснення.

02.12.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення.

У судове зсідання 18.11.2015 представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 18.11.2015 судом було оголошено перерву до 09.12.2015.

У судове засідання 09.12.2015 представники позивача з'явились, надали усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судове засідання 09.12.2015 з'явився, подав додаткові пояснення до відзиву, надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає ТОВ Крокус-С , та як встановлено господарським судом Черкаської області у справі № 16-02/2033, 01.02.2007 року між АКІБ Укрсиббанк та ПП "Агроком" (позичальник), було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11113970000 (далі - Кредитним договір), у відповідності до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у виді поновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 млн. грн. з кінцевим терміном користування до 31 січня 2014 року, зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків у розмірі 17,5% та 19,5% у випадку користування кредитними коштами понад встановлений договором строк.

01.02.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком Укрсиббанк (в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство Укрсиббанк ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Крокус-С (далі - позивач, іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки нерухомого майна № 7492 (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно (далі - предмет іпотеки): нежитлові приміщення (літ. А-І), цегляні, загальною площею 328,5 кв.м., розташовані за адресою: м. Черкаси, вулиця Волкова, буд. 71, та належать іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу між Відкритим акціонерним товариством Міськплодоовоч та Товариством з обмеженою відповідальністю Крокус-С та зареєстрованого товарною біржею Всеукраїнська біржа нерухомості (Черкаська філія) 04.01.2002 за № 01-1, та зареєстровано у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 1637866, і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки.

08.11.2011 між Публічним акціонерним товариство Укрсиббанк та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (далі - відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (далі - Договір купівлі-продажу).

З урахуванням положень Договору купівлі-продажу та відповідно до них, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі (п. 2.1 Договору купівлі-продажу).

Права вимоги за кредитами в розумінні Договору купівлі-продажу, як вказано в розділі Визначення термінів та тлумачення означає всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальників в якості позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи, в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця за такими кредитними договорами), а також права вимоги продавця по відношенню до осіб, що надають забезпечення, за відповідними договорами забезпечення.

Згідно з п. 2.3 Договору купівлі-продажу права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця, та з урахуванням інших зобов'язань продавця та покупця, викладених у цьому Договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем Акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.

19.11.2011 ПАТ Укрсиббанк та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого продавець цим передав (відступив) права вимоги за кредитами покупцю (зазначені в Додатку 1 до Договору та деталізовані в Додатку № 1 до цього Акту), а покупець прийняв права вимоги за кредитами. Продавець та покупець визнають, що передача прав вимоги за кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту, як передбачено статтею 2.2 Договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

15.11.2011 постановою господарського суду Черкаської області у справі № 10/5026/2409/2011 було визнано боржника ТОВ Крокус-С банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.07.2012 у справі № 10/5026/2409/2011 було замінено кредитора АТ Укрсиббанк на АТ Дельта Банк у зв'язку із відступленням права вимоги та зобов'язано ліквідатора внести до реєстру вимог кредиторів боржника - ТОВ Крокус-С грошові вимоги ПАТ Дельта Банк

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.10.2014 у справі № 10/543 було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства Агроком , Приватне підприємство Агроком , як юридичну особу, ліквідовано у зв'язку з банкрутством, провадження у справі припинено.

Як зазначає позивач, оскільки позичальника, як юридичну особу, ліквідовано у зв'язку з банкрутством, зобов'язання ПП Агроком за Кредитним договором припинились, а отже і припинились зобов'язання за всіма договорами поруки і іпотеки, які забезпечувати виконання основного зобов'язання, в зв'язку з чим позивач просить визнати припиненою іпотеку за Іпотечним договором.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що позичальника за Кредитним договором було ліквідовано лише через три роки після набрання законної сили рішенням господарського суду Черкаської області про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, отже взаємовідносини сторін перейшли в площину виконання вказаного рішення суду.

Крім того, відповідач заперечуючи проти позову, зазначає про те, що 21.04.2011 відділом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 16-02/2033.

З огляду на вищенаведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України Про іпотеку встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З правового аналізу зазначених норм законів слідує, що припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, є підставою для припинення іпотеки, яка має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняються у зв'язку з ліквідацією юридичної особи.

Однак, рішенням господарського суду Черкаської області від 28.01.2011 у справі № 16-02/2033 за позовом АТ "Укрсиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту Публічного акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ТОВ "Крокус-С" про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ТОВ "Крокус-С до ПАТ "Укрсиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту Публічного акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" про визнання договору іпотеки недійсним, третя особа - ПП "Агроком", залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2011, первісний позов задоволено частково, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення літ. А-1, що розташовані за адресою вул. Волкова, 71 у м. Черкаси згідно договору іпотеки № 7492 нерухомого майна від 01 лютого 2007 року - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-С", ідентифікаційний код 22803811, м. Черкаси, вул. Волкова, 71 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального ПАТ інноваційного банку "Укрсиббанк" ідентифікаційний код 09807750 м. Черкаси, вул. О. Дашкевича 27 -- 700 378,56 грн боргу по кредиту, в т.ч. достроково, 60 429,23 грн процентів за користування кредитом, 1235,84 грн пені по простроченому кредиту, 1266,34 грн пені по простроченим процентам, 1,60 грн комісії за управління кредитною лінією, 7 633,12 грн сплаченого державного мита та 117,88 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у стягненні 500,00 грн штрафу - відмовлено повністю, у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору іпотеки № 7492 нерухомого майна від 01 лютого 2007 року та зобов'язання ПАТ "Укрсиббанк" вчинити певні дії - відмовлено повністю.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду.

З огляду на вищенаведене, іпотека за Договором іпотеки не припинилась з 20.10.2014 у зв'язку з ліквідацією позичальника, як про це зазначає позивач, оскільки із набранням рішенням господарського суду Черкаської області у справі № 16-02/2033 про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки законної сили 31.05.2011 взаємовідносини сторін перейшли в площину виконання вказаного рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2013.

Щодо можливості примусового виконання рішення господарського суду Черкаської області від 28.01.2011 у справі № 16-02/2033 в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, чинній станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство позивача - 01.11.2011) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства та не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, чинній станом на дату прийняття постанови про визнання позивача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - 15.11.2011) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом ІІІ Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Враховуючи вищенаведене, а також зважаючи на те, що 01.11.2011 було порушено провадження у справі про банкрутство позивача, а 15.11.2011 позивача було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, рішення господарського суду Черкаської області від 28.01.2011 у справі № 16-02/2033 про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, яке набрало законної сили 02.08.2011, не могло бути виконане в порядку Закону України Про виконавче провадження , з огляду на обмеження, встановлені вищевказаними нормами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога про визнання іпотеки припиненою з 20.10.2014 не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Повне рішення складено 24.12.2015.

Суддя О.В. Нечай