Рішення

від 21.12.2015 по справі 904/9222/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.15р. Справа № 904/9222/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "НАРТЕКС", м. Ізмаїл, Одеська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ПРОФИТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 42 490,88 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № К-027 від 15.11.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 - директор

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "НАРТЕКС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ПРОФИТ" про стягнення заборгованості за договором поставки № 5/15 від 20.01.2015 у розмірі 42 490,88 грн., з яких: 41 470,70 грн. основний борг, 1 020,18 грн. відсотки.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 5/15 від 20.01.2015, в частині своєчасної поставки оплаченого товару у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.11.2015.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 09.11.2015 до 25.11.2015.

25.11.2015 у судовому засіданні було оголошено перерву на 02.12.2015.

Представник відповідача усно в судовому засіданні 02.12.2015 проти позову заперечував.

02.12.2015 у судовому засіданні було оголошено перерву на 21.12.2015.

21.12.2015 представник позивача подав письмові пояснення по суті спору та уточнення, в яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 5/15 від 20.01.2015 у розмірі 42 490,88 грн., з яких: 41 470,70 грн. основний борг, 1 020,18 грн. пеня.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання 21.12.2015, призначене для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "НАРТЕКС" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Л-ПРОФИТ" (постачальник) було укладено договір поставки № 5/15 (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується, згідно наданих покупцем заявок, передати у власність покупця, а останній зобов'язується прийняти та оплатити відсів або/та щебінь гранітний відповідно до специфікації та/або додаткової угоди, які є невід'ємної частиною договору.

Згідно з пунктом 5.1 договору, розрахунок за цим договором проводиться на підставі рахунку, виписаного постачальником, шляхом перерахування покупцем на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника грошових коштів на умовах 100% попередньої оплати за товар/партію товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 27 від 25.05.2015 на суму 41 665,68 грн. (а.с.24).

Позивачем було оплачено рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 34 від 25.05.2015 на суму 25 000,00 грн. та № 36 від 29.05.2015 на суму 16 665,68 грн. (а.с.25-26).

Згідно з пунктом 3.6 договору, постачальник здійснює поставку товару/партії товару по ціні та в строки, що передбачені відповідною специфікацією та/або додатковою угодою до цього договору.

В матеріалах справи відсутні специфікації та/або додаткові угоди до договору.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що датою поставки товару/партії товару сторони визначають дату передачі товару перевізнику та оформлення залізничної/товаротранспортної накладної.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не поставлено позивачу товар на суму 41 470,70 грн., що підтверджується актом звірки станом та 31.05.2015, який підписано обома сторонами на скріплений печатками підприємств (а.с.15) та банківською випискою (а.с.89).

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № К-011 від 23.06.2015 (а.с.17), в якій просить погасити заборгованість у розмірі 41 470,70 грн. до 30.06.2015.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № К-011 від 23.06.2015 (а.с.22), в якій просить погасити заборгованість у розмірі 41 470,70 грн. до 10.08.2015.

Відповідачем не поставлено позивачу оплачений товар, не повернуто суму передоплати у розмірі 41 470,70 грн., що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № К-011 від 23.06.2015 (а.с.17), в якій просить погасити заборгованість у розмірі 41 470,70 грн. до 30.06.2015.

Таким чином, строк поставки товару є таким, що настав 30.06.2015.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Станом на час розгляду справи доказів повернення попередньої оплати у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 41 470,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 8.3 договору, постачальник за цим договором несе відповідальність за непоставку чи недопоставку товару у вигляді штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки поставки.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 30.07.2015 по 13.08.2015 у сумі 1 020,18 грн.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1 020,18 грн., оскільки обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 188,76 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ПРОФИТ" (49044, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 38600301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "НАРТЕКС" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Комсомольська, буд. 44-46; ідентифікаційний код 38326717) - 41 470,70 грн. основний борг, 1 188,76 грн. судовий збір, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.12.2015.

Суддя ОСОБА_3