Рішення

від 21.12.2015 по справі 905/1342/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.2015 Справа № 905/1342/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючої судді Сковородіної О.М., судді Попова О.В., судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.

за позовом : Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Даніель , м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОПРОДУКТ , м. Донецьк

про звернення стягнення на предмет застави

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 20.10.2015р.

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Даніель , м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОПРОДУКТ, м. Донецьк про звернення стягнення на предмет застави:

- за договором застави №53/К07/2012 від 27.03.2013р. з метою задоволення вимог позивача на заставне майно, що належить відповідачу - прості акції іменні у кількості 3 333 334 шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство ДОМІНАНТА-КОЛЕКТ ;

- за договором застави №08/К07/2011 від 27.03.2013р. з метою задоволення вимог позивача на заставне майно, що належить відповідачу - прості акції іменні у кількості 3 333 334 шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство АГРОФОСФАТ ;

у рахунок погашення заборгованості ТОВ ЄВРОПРОДУКТ за кредитним договором №07/2011 від 16 березня 2013р., що становить 34 137 423,66грн., та складається з заборгованості по кредиту в розмірі 20 884 000,00грн, заборгованості по відсоткам в розмірі 10 161 639,47грн., комісія в розмірі 106,26грн., неустойки в розмірі 3 091 677,94грн. Встановити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позивач у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив, відзиву по суті спору не надав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОПРОДУКТ , м. Донецьк зареєстровано за адресою: 83062, Донецька область, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, б. 157. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

Відповідно до актів від 14.08.2015р., від 26.08.2015р., від 15.09.2015р. від. 21.10.2015р., від 28.10.2015р., від 24.11.2015р., від 08.12.2015р. господарського суду Донецької області згідно листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 06.05.2015р. № 7-14-197 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м.Донецьк, у зв'язку з чим ухвали про порушення провадження у справі та відкладання розгляду справи суду на юридичну адресу відповідача відправлені не були. Вказані ухвали були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем , не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки їх повноважних представників в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

16 березня 2011р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Даніель (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОПРОДУКТ (позичальник) укладено кредитний договір №07/2011 із додатковими угодами до нього (кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 16 500 000,00грн., а позивальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до 15.03.2012р. включно, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи та пені у порядку, розмірах, строках та у випадках, передбачених договором. За користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 16% річних. При порушенні позичальником терміну повернення кредиту, передбаченого пунктом 2.1. цього договору встановлюється плата у розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом до дати її погашення (п.п. 2.1., 2.2. кредитного договору).

За своєю правовою природою договір №07/2011 від 16 березня 2011р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Додатковими угодами №1 від 15.03.2012р., №2 від 31.05.2012р., №3 від 05.06.2012р., до кредитного договору №07/2011 від 16.03.2011р. банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 16 500 000,00грн., в розмірі 33 000 000,00грн., в розмірі 16 500 000,00грн., в розмірі 16 500 000,00грн., а позичальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до 14.06.2012р., року включно, сплати відсотків за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи та пені у порядку, у розмірах, строках та у випадках, передбачених цим договором.

Додатковими угодами №4 від 05.03.2013р., №9 від 05.03.2013р., до кредитного договору №07/2011 від 16.03.2011р. банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 16 500 000,00грн., в розмірі 22 500 000,00грн., а позичальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до 13.06.2013р., року включно, сплати відсотків за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи та пені у порядку, у розмірах, строках та у випадках, передбачених цим договором.

Додатковою угодою №11 від 12.069.2013р., до кредитного договору №07/2011 від 16.03.2011р. банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 22 500 000,00грн., а позичальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до 11.06.2013р., року включно, сплати відсотків за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи та пені у порядку, у розмірах, строках та у випадках, передбачених цим договором.

Додатковою угодою №5 від 05.10.2012р. до кредитного договору №07/2011 від 16.03.2011р. сторони домовились, що нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. включно в сумі 216 393,44грн., позичальник зобов'язується сплатити до 15.10.2012р.

Додатковою угодою №6 від 30.11.2012р. до кредитного договору №07/2011 від 16.03.2011р. сторони домовились, що нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. включно в сумі 216 393,44грн., позичальник зобов'язується сплатити до 15.12.2012р.

Додатковою угодою №10 від 05.06.2013р. до кредитного договору №07/2011 від 16.03.2011р. сторони домовились, що нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. включно в сумі 283 793,54грн., позичальник зобов'язується сплатити до 13.06.2013р.

Додатковою угодою №12 від 05.08.2013р. до кредитного договору №07/2011 від 16.03.2011р. сторони домовились, що нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. включно в сумі 283 793,54грн., позичальник зобов'язується сплатити до 20.08.2013р.

Додатковою угодою №13 від 20.08.2013р. до кредитного договору №07/2011 від 16.03.2011р. сторони домовились, що нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. включно в сумі 283 793,54грн., позичальник зобов'язується сплатити до 28.08.2013р.

Додатковою угодою №14 від 07.10.2013р. до кредитного договору №07/2011 від 16.03.2011р. сторони домовились, що нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.09.2013р. по 30.09.2013р. включно в сумі 274 638,91грн., позичальник зобов'язується сплатити до 05.11.2013р.

Додатковою угодою №15 від 05.11.2013р. до кредитного договору №07/2011 від 16.03.2011р. сторони домовились, що нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.09.2013р. по 31.10.2013р. включно в сумі 558 432,43грн., позичальник зобов'язується сплатити до 05.12.2013р.

Додатковою угодою №16 від 05.12.2013р. до кредитного договору сторони погодили, що відсотки нараховані за користування кредитом за період з 01.09.2013р. по 31.12.2013р. та за період з 01.01.2014р. по 30.04.2014р. включно позичальник зобов'язується сплатити в термін до 05.05.2014р. включно.

Періодом сплати відсотків є перші 5 календарних днів наступного місяця за місяцем нарахування, а в останній календарний місяць користування кредитом - у термін, визначений п. 2.1. цього договору (абц.3 п. 4.2. кредитного договору).

Надання кредиту в розмірі 20 884 000,00 грн. банком позичальнику підтверджується меморіальними ордерами №905020 від 31.05.2012р., №126183 від 05.03.2013р. № 179120 від 05.04.2013р., №207858 від 29.04.2013р. та банківськими виписками, позичальник не заперечив одержання від банку кредитних коштів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позивач доводить банківськими виписками, що прострочена заборгованість позичальника за кредитом станом на 29.07.2015р. становить 20 884 000,00грн., за відсотками - 10 161 639,47грн.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував пеню в розмірі 3 091 629,45грн. за період з 06.05.2014р. по 03.12.2014р. та пеню на прострочену комісію в розмірі 106,26грн. за період з 06.05.2014р. по 04.03.2015р.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по терміну повернення кредиту, передбаченого пунктом 2.1. договору, по сплаті відсотків за користування коштами та комісій, передбачених п.п. 4.1., 4.2. договору, позичальник виплачує банку пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань по договору здійснюється, починаючи від дня виникнення прострочених зобов'язань до дня їх фактичного повернення банку.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 8.1 кредитного договору сторони встановили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань по договору здійснюється, починаючи від дня виникнення прострочених зобов'язань до дня їх фактичного повернення банку.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено сел. Октябр, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тар Альянс до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р . Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 .

Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України Про боротьбу з тероризмом , прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції.

Крім того, у відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" , на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положенняЗакону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включене м. Донецьк, де проводить свою господарську діяльність позичальник. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 .

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 3 091 629,45грн. за період з 06.05.2014р. по 29.07.2015р.

Також, суд відмовляє у задоволені позовних вимог щодо стягнення пені на прострочену комісію в розмірі 106,26грн. за період з 06.05.2014р. по 29.07.2015р.

У забезпечення зобов'язань за кредитним договором №07/2011 від 16 березня 2011р. між позивачем (заставодержатель) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Європродукт (заставодавець), були укладені наступні договори:

- за договором застави №53/К07/2012 від 27.03.2013р. з метою задоволення вимог позивача на заставне майно, що належить відповідачу - прості акції іменні у кількості 3 333 334 шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство ДОМІНАНТА-КОЛЕКТ ;

- за договором застави №08/К07/2011 від 27.03.2013р. з метою задоволення вимог позивача на заставне майно, що належить відповідачу - прості акції іменні у кількості 3 333 334 шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство АГРОФОСФАТ .

Разом договір застави №53/К07/2011 від 27.03.2013р. та договір застави №08/К07/2011від 27.03.2013р. (надалі по тексту договори застави).

Відповідно до п.п.3.1.4, 3.1.5 договорів застави, заставодержатель має право: звернути стягнення на предмет застави; за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги кредитора за кредитним договором в повному обсязі, що визначається на момент фактичного їх задоволення, включаючи відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, пені та штрафів, передбачених кредитним договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем будь - яким способом, який визначено самостійно заставодержателем, та який передбачений та/або не заборонений цим договором або чинним законодавством України. (п. 4.3 договорів застави).

Пунктом 4.4 договорів застави сторони обумовили, що в разі звернення стягнення на предмет застави, реалізація предмету застави може проводитися за вибором заставодержателя шляхом прийняття предмету застави у власність заставодержателем, уступки прав за цінними паперами, які є предметом застави, передачі предмету застави на реалізацію третій особі за комісійним договором, продажу предмету застави з публічних торгів в порядку, який встановлено згідно чинного законодавства, або будь яким іншим способом, щодо якого сторони досягнуто згоди.

У вимозі №1-09-3237 від 05.06.2014р. про усунення порушень кредитного договору №07/2011 від 27.06.2013р. що була направлена відповідачу 06.06.2014р., банк вимагав від відповідача погашення заборгованості за кредитним договором. Одночасно, наведена вимога містила застереження для відповідача про те, що у разі невиконання вимоги про повернення заборгованості за кредитним договором, банк звернеться з позовом про звернення стягнення на предмет застави, в спосіб та порядку, визначених договорами застави.

За своєю правовою природою договори №08/К07/2011 від 27.03.2013р. та №08/К07/2011 від 27.03.2013р. є договорами застави, правовідносини за якими регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України Про заставу , Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» .

Предметом договорів застави є акції - іменні цінні папери, які посвідчують майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» ).

Згідно ч.1 ст. 4. Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, установлених законом або правочином.

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави) (ст.572 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи статті 583 ЦК України, статтi 11 Закону України «Про заставу» , заставодавцем може виступати як сам боржник, так i третя особа (майновий поручитель). Майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє обтяжувача права звернутися до суду.

Позивач просить суд у визначити початкову ціну реалізації акцій, встановлену на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У відповідності до статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, в тому числі початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Виходячи зі змісту поняття «ціна» як форми грошового вираження вартості товару, суд вважає, що встановлення початкової ціни означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, тому суд вважає за потрібне встановити початкову ціну реалізації акцій у відповідності до сумарної номінальної вартості цінних паперів.

У п. 6.11 договору застави, сторони передбачили, що розбіжності та суперечки, що виникають у період дії цього договору підлягають розгляду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України «Про третейські суди» , є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції, тому позивач при наявності в договорі третейського застереження має право на звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором встановлено судом, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави.

Постановою Правління Національного Банку України від 15.04.14р. № 217 в ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ДАНІЕЛЬ відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію Банку.

Відповідно до пункту 22 статті 5 Закону України «Про судовий збір» , від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 1, 3, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82,84, 85, 87 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Даніель , м. Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОПРОДУКТ , м. Донецьк про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОПРОДУКТ , м. Донецьк перед Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк Даніель , м. Київ (01010, м. Київ, вул. Московська, 8-Б, ЄДРПОУ 26475516 ) за кредитним договором №07/2011 від 16 березня 2013р., що складається зі заборгованості по кредиту в розмірі 20 884 000,00грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 10 161 639,47грн., звернути стягнення на предмет застави, за договором застави №53/К07/2011/2012 від 29.12.2012р. на прості акції іменні у кількості 8 250 00шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство ДОМІНАНТА-КОЛЕКТ (ЄДРПОУ 38003301) початкова ціна реалізації акцій - 2 062 500,00грн. (сумарна номінальна вартість); за договором застави від №08/К07/2011 від 27.03.2013р., на прості акції іменні у кількості 3 333 334шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство АГРОФОСФАТ (ЄДРПОУ 36633213) початкова ціна реалізації акцій - 833 333,50грн. (сумарна номінальна вартість). Встановити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Європродукт , м. Донецьк (83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, буд.157, ЄДРПОУ 32582455) на користь держави (п/р 31216206783002, отримувач: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у Харківській області, ЄДРПОУ:38034002: МФО 851011, код бюджетної класифікації: 22030001) судовий збір в розмірі 66461,23грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення підписаний 28.12.2015р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя О.В. Попов

Суддя Ю.В. Бокова