Рішення

від 16.12.2015 по справі 910/29537/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015Справа №910/29537/15 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр до про Товариства з обмеженою відповідальністю Оілнафтогаз стягнення 9 641 грн. 37 коп. Представники:

від Позивача: Демидовська В.М. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Оілнафтогаз (надалі також - Відповідач ) про стягнення 9 641 грн. 37 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 05.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оілнафтогаз (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу №ПЦ7110000105, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар відповідно до його замовлення, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він передав товар на суму 8 867 грн. 36 коп., а Відповідач в свою чергу отримав вказаний товар, що підтверджується видатковою накладною, проте Відповідачем не була здійснена оплата у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр в розмірі 8 867 грн. 36 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оілнафтогаз пеню у розмірі 577 грн. 23 коп. та 15% річних у розмірі 196 грн. 78 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2015 р. порушено провадження у справі № 910/29537/15, судове засідання призначено на 03.12.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 року виправлено технічну описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2015 року: "Розгляд справи призначити на 03.12.15 о 11:25 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 9." та викладено її у редакції: "Розгляд справи призначити на 02.12.15 о 11:25 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал №31."

02.12.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив. Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 20.11.2015 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача:

- надати докази на підтвердження виставлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Оілнафтогаз" рахунків на оплату відповідно до п. 4.5 Договору №ПЦ7110000105 від 05.02.2015 року;

- надати письмові пояснення щодо заявленої суми інфляційних.

2) Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості в розмірі 8 867,36 грн. за Договором №ПЦ7110000105 від 05.02.2015 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2015 року відкладено розгляд справи на 16.12.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

08.12.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

В судовому засіданні 16 грудня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 року у справі № 910/29537/15, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Оілнафтогаз є03680, м.Київ, ПРОСПЕКТ АКАДЕМІКА ГЛУШКОВА, будинок 1, ПАВІЛЬЙОН № 60.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/29537/15 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Оілнафтогаз , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 16 грудня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

05.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оілнафтогаз (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу №ПЦ7110000105, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар відповідно до його замовлення, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору кожна партія товару формується Продавцем, виходячи з замовлення Покупця, щодо кількості та асортименту товару та вказується в накладній на відпуск товару, яка підписується представниками Сторін та засвідчує факт узгодження Сторонами кількості товару, його ціни та асортименту.

Згідно з п.4.5 Договору оплата товару Покупцем здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту передачі товару Покупцеві на підставі договору та/або рахунку на оплату, по банківським реквізитам вказаним в п.12 Договору (реквізити Продавця) та/або визначених в рахунку Продавця.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку порушення порядку розрахунків згідно з п.4.5 Договору, Покупець оплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (що діяла в період прострочення оплати) від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Починаючи з першого дня прострочення платежу, Покупець зобов'язується оплатити Продавцеві проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 15% річних від суми заборгованості, до дня повної оплати товару, поверх неустойки і збитків. (п.7.4 Договору)

У п.п.10.1, 10.2 Договору встановлено, що він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання уповноваженим представниками та скріплення печатками Сторін. Строк дії Договору: з моменту визначеного п.10.1 Договору до 31 грудня 2015 р. включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі - продажу №ПЦ7110000105 від 05.02.2015 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковою накладною №7100001771 від 11.09.2015 року на суму 8 867 грн. 36 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр в розмірі 8 867 грн. 36 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оілнафтогаз пеню у розмірі 577 грн. 23 коп. та 15% річних у розмірі 196 грн. 78 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору купівлі - продажу №ПЦ7110000105 від 05.02.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі - продажу №ПЦ7110000105 від 05.02.2015 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковою накладною №7100001771 від 11.09.2015 року на суму 8 867 грн. 36 коп., яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте Відповідачем не була здійснена оплата у повному обсязі.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Оілнафтогаз перед Товариством з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр за Договором купівлі - продажу №ПЦ7110000105 від 05.02.2015 року становить 8 867 грн. 36 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр в розмірі 8 867 грн. 36 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 8 867 грн. 36 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 15% річних за загальний період прострочки з 26.09.2015 р. по 18.11.2015 р. у розмірі 577 грн. 23 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Починаючи з першого дня прострочення платежу, Покупець зобов'язується оплатити Продавцеві проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 15% річних від суми заборгованості, до дня повної оплати товару, поверх неустойки і збитків. (п.7.4 Договору)

Суд, перевіривши розрахунок 15% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Договором купівлі - продажу №ПЦ7110000105 від 05.02.2015 року за загальний період прострочки з 26.09.2015 р. по 18.11.2015 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 15% річних у розмірі 196 грн. 78 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 26.09.2015 р. по 18.11.2015 р.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 26.09.2015 р. по 30.11.2015 р. у розмірі 577 грн. 23 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов язань №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку порушення порядку розрахунків згідно з п.4.5 Договору, Покупець оплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (що діяла в період прострочення оплати) від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період 26.09.2015 року по 30.11.2015 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 577 грн. 23 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 26.09.2015 року по 18.11.2015 року, оскільки Позивачем невірно визначений період закінчення нарахування пені. Суд звертає увагу, що Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 19.11.2015 року, що підтверджується вхідним штампом канцелярії Господарського суду м. Києва, а нарахування такої договірної відповідальності на майбутній період прострочки Відповідача не передбачено нормами чинного законодавства України.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Оілнафтогаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр підлягає стягненню заборгованість у розмірі 8 867 грн. 36 коп., 15% річних в розмірі 196 грн. 78 коп. та пеня у розмірі 577 грн. 23 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оілнафтогаз (03680, м.Київ, ПРОСПЕКТ АКАДЕМІКА ГЛУШКОВА, будинок 1, ПАВІЛЬЙОН № 60, Ідентифікаційний код юридичної особи 38899538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові мастила - центр (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, ВУЛИЦЯ ВАТУТІНА, будинок 69Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 38257222) заборгованість у розмірі 8 867 (вісім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 36 (тридцять шість) коп., 15% річних у розмірі 196 (сто дев'яносто шість) грн. 78 (сімдесят вісім) коп., пеню у розмірі 577 (п'ятсот сімдесят сім) грн. 23 (двадцять три) коп. та судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 грудня 2015 року.

Судя О.В. Чинчин