Рішення

від 21.12.2015 по справі 916/4362/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2015 р.Справа № 916/4362/15

За позовом Приватне підприємство "КОПЛІОН-АВТО";

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАПРІКА ТРЕЙДІНГ"

про стягнення 8957,7грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Приватне підприємство "КОПЛІОН-АВТО" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАПРІКА ТРЕЙДІНГ" 8 957,50 гривень заборгованості за Договором про надання та організацію послуг №01/05-2015 від 01.05.2015р.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2015 року порушено провадження у справі №916/4362/15 та призначено до розгляду на 16 листопада 2015 року.

16.11.2015 року представник позивача у судове засідання з'явився, та просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

Судове засідання призначене на 02 грудня 2015 року не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Гуляк Г.І. з 27.11.2015р. по 04.12.2015р. на лікарняному, що підтверджується довідкою ГСОО, наявною у матеріалах справи.

Ухвалою суду від 07 грудня 2015 року, у зв'язку з виходом судді Гуляк Г.І. з лікарняного, розгляд справи призначено на 21 грудня 2015 року.

21.12.2015р. представник позивача у судове засідання не з'явився.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в засідання суду призначені на 16.11.2015 року та 21.12.2015 року, не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАПРІКА ТРЕЙДІНГ" за належною адресою зазначеною в позовній заяві.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами документів наданих позивачем. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

01 травня 2015 року між Приватним підприємством "КОПЛІОН-АВТО" (надалі -Позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАПРІКА ТРЕЙДІНГ" (надалі - Відповідач) було укладено Договір про надання та організацію послуг №01/05-2015 (далі - Договір), згідно умов п.1.1. договору Позивач зобов'язувався перевезти наданий вантаж та надати Відповідачу комплекс послуг згідно Договору, а Відповідач, прийняти їх, шляхом підписання актів наданих послуг та сплачувати їх вартість у порядку, передбаченому Договором.

Відповідно до п.3.2 Договору, замовник проводить оплату за відповідне перевезення на протязі двадцяти банківських днів після отримання від Перевізника всіх оригінальних документів - рахунків-фактур, ТТН/СМR, актів наданих послуг.

На виконання умов договору, позивачем було здійснено перевезення вантажу на загальну суму 29 257,50 гривень.

Між сторонам 02.06.2015р. та 05.07.2015р. було підписано Акти до договору №01/05-2015 на перевезення вантажів від 01.05.2015р. згідно яких за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 29257,50 гривень.

Відповідачем заборгованість була частково погашена, що підтверджується виписками по рахунках від 28.07.2015р. на суму 5000,00 гривень, від 07.08.2015р. на суму 3500,00 гривень, від 13.08.2015р. на суму 5000,00 гривень, від 28.08.2015р. на суму 5000,00 гривень, від 23.09.2015р. на суму 1800,00 гривень, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 8957,50 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8957,50 гривень.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Так, у п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України є договір.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Позивач здійснив перевезення вантажу Відповідачу на загальну суму 29257,50 гривень, про що було складено та скріплено підписами обох сторін відповідні акти виконаних робіт від 02.06.2015р. та 05.07.2015р.

Відповідачем заборгованість погашена частково, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками по рахункам, та неоплачена сума боргу складає у розмірі 8 957,50 гривень.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач визначену заборгованість сплатив частково, в зв'язку з чим Приватне підприємство "КОПЛІОН-АВТО" просить суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАПРІКА ТРЕЙДІНГ" заборгованість у сумі 8 957,50 гривень.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені Позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КАПРІКА ТРЕЙДІНГ" (65079, м. Одеса, пл..Куликове поле 1, офіс 414А, р/р 26008542110200 ПАТ „УКРСИББАНК» , МФО 351005, код ЄДРПОУ 38906450) на користь Приватного підприємства "КОПЛІОН-АВТО" (65111, м. Одеса, вул.. Генерала Бочарова, буд..28, кв. 68, р/р 26004310985201, АБ „ПІВДЕННИЙ» м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 33138572) заборгованість за зобов'язання відповідно до Договору про надання та організацію послуг №01/05-2015 від 01.05.2015р. в розмірі 8957 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 50 копійок основного боргу, судовий збір в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України..

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 25 грудня 2015 р.

Суддя Г.І. Гуляк