Рішення

від 24.12.2015 по справі 912/4754/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 рокуСправа № 912/4754/15

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4754/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПБ-Цегла"

до Приватного підприємства "Техноплюс-Кіровоград"

про стягнення 19 612,15 грн

за участю представників сторін:

від позивача - не був присутнім,

від відповідача - не був присутнім.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПБ-Цегла" (надалі - ТОВ "АПБ-Цегла", позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Техноплюс-Кіровоград" (надалі - ПП "Техноплюс-Кіровоград", відповідач) 19 612,15 грн, з яких: 14 400 грн основної заборгованості, 2 302,56грн втрат від інфляції, 288,79 грн 3 % річних, 2 620,8 грн пені з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 08.12.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено о 12год. 00хв. 24.12.2015, витребувано від сторін необхідні для вирішення спору докази.

Позивач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, але витребуваних документів господарському суду не подав.

Відповідач відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, у судовому засіданні участь свого представника не забезпечив.

Частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому в пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Ухвала господарського суду у даній справі від 08.12.2015 про порушення провадження у справі направлялась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позові, як юридична адреса відповідача, проте повернута органом поштового зв'язку із відміткою "За закінченням терміну зберігання".

Водночас, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого на запит господарського суду, місцезнаходженням ПП "Техноплюс-Кіровоград" є: 25491, м. Кіровоград, вул. Мурманська, буд. 13-Д. Саме на цю адресу і була направлена ухвала від 08.12.2015.

Крім того позивач повідомив відому йому фактичну адресу відповідача: м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, оф. 607-а. На таку адресу теж направлена ухвала від 08.12.2015, проте повернута органом поштового зв'язку із посиланням на відсутність адресата.

З огляду на викладене, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення даного судового засідання та з власної ініціативи не скористався наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правом на участь у судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив такі обставини.

20.03.2015 між ПП "Техноплюс-Кіровоград" (надалі - Продавець) та ТОВ "АПБ-Цегла" (надалі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 20/3-15 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю електродвигун марки 5А250М4 75кВт/1480об.хв. (380/660В.) (далі - ОСОБА_1), а Покупець - прийняти та оплатити ОСОБА_1 в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Загальна вартість ОСОБА_1 складає 14 400 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 2400 грн 00коп. (пункт 3.1.Договору).

Оплата за поставлений ОСОБА_1: 100% передоплата на розрахунковий рахунок Продавця (пункт 3.2. Договору).

Продавець зобов'язаний відвантажити ОСОБА_1 протягом 5 робочих днів з дня отримання передоплати згідно пункту 3.2. договору (підпункт 4.1.1. пункту 4.1. Договору).

Передача та доставка ОСОБА_1 проводитиметься через перевізників або службою доставки (ОСОБА_2, Интайм, Делівері) (пункт 5.1 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

На виконання умов Договору Покупець здійснив оплату ОСОБА_1, про що свідчить платіжне доручення № 348 від 24.03.2015 із призначенням платежу "За ел. Двигун рах. № 19 від 19.03.2015, у т.ч. ПДВ 20% - 2400,00 грн".

Про здійснену оплату ОСОБА_1 свідчить також виписка по особовому рахунку Покупця ПАТ "Укрсоцбанк".

Продавець всупереч вимогам Договору поставку ОСОБА_1 не здійснив, у зв'язку із чим ТОВ "АПБ-Цегла" направляв листи про повернення попередньої оплати: лист № 75 від 24.06.2015 (в матеріалах справи відсутні докази направлення) та вимогу № 70 від 08.09.2015 (доказ направлення - фіскальний чек від 08.09.2015).

Продавець не здійснив поставку ОСОБА_1 та не повернув попередню оплату, у зв'язку із чим ТОВ "АПБ-Цегла" і звернулось до господарського суду із даним позовом.

Вирішуючи спір господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі -продажу. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Позивач належно виконав свої зобов'язання - здійснив попередню оплату ОСОБА_1, що встановлено господарським судом.

Як зазначалось вище у відповідності до підпункту 4.1.1 Договору Продавець зобов'язаний відвантажити ОСОБА_1 протягом п'яти робочих днів з дня отримання передоплати.

Проте в матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем ОСОБА_1 у строк до 01.04.2015 (протягом 5 робочих днів), що є порушенням Договору.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так вимогою № 70 від 08.09.2015 позивач просив відповідача повернути кошти в розмірі 14400 грн (а.с. 17-18).

Враховуючи викладені обставини, позивач має всі правові підстави вимагати повернення попередньої оплати у зв'язку із непоставкою, у встановлений Договором строк, ОСОБА_1.

Позовні вимоги у частині стягнення основної заборгованості, що є поверненням попередньої оплати, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача також 288,79 грн 3% річних та 2 302,56 грн інфляційних втрат за період з 01.04.2015 по 30.11.2015 із суми боргу 14 400 грн, посилаючись на норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині господарський суд не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Дійсно, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте норми вказаної статті застосовуються до грошових зобов'язань і не можуть бути застосовані до повернення попередньої оплати, оскільки таке повернення має бути вчинене відповідачем не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Правова позиція про те, що стягнення з продавця суми попередньої оплати, перерахованої за договором купівлі - продажу, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, викладена у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 3-90гс14.

Також позивач просить господарський суд стягнути з ПП "Техноплюс-Кіровоград" 2620,80 грн пені, яка нарахована згідно пункту 6.3. Договору, відповідно до якого за порушення строків передачі ОСОБА_1 Продавець сплачує на користь Покупця пеню у розмірі 0,1% вартості ОСОБА_1, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Господарським судом встановлено вище невиконання відповідачем господарського зобов'язання щодо поставки ОСОБА_1.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов висновку, що позивач має право згідно норм чинного законодавства стягувати пеню за непоставку товару.

Оскільки позивач просить стягнути пеню за невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, тобто негрошового зобов'язання, то обмеження розміру пені, передбачені статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", не застосовуються.

Позивачем дотримано вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо вимоги припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Підсумовуючи зазначене, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 2 620,80 грн за період з 01.04.2015 по 29.09.2015, що нарахована в розмірі 0,1% від вартості непоставленого ОСОБА_1.

Позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 17 020,80 грн, з яких 14 400 грн сума попередньої оплати, яка підлягає поверненню та 2 620,80 грн пені.

В іншій частині господарський суд відмовляє у задоволенні позову.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Техноплюс-Кіровоград" (25491, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13д, ідентифікаційний код 33316484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПБ-Цегла" (16400, Чернігівська обл., м. Борзна, вул. Паризької комуни, 33, ідентифікаційний код 03588301) 14 400 грн суму основного боргу, 2 620,80 грн пені, 1057,07 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Є. М. Наливайко