Постанова

від 22.12.2015 по справі 910/20691/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2015 р. Справа№ 910/20691/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача не з'явились

від відповідача Вінніченко Т.В. - дов. б/н від 19.10.2015 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

Мета Жил Буд

на рішення господарського суду міста Києва

від 01.10.2015 р. (суддя Головіна К.І.)

у справі №910/20691/15

за позовом Житлово-будівельного кооперативу Ярославський

(далі - ЖБК Ярославський )

до Товариства з обмеженою відповідальністю

Мета Жил Буд (далі - ТОВ Мета Жил Буд )

про стягнення 420 775,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2015 р. провадження у справі №910/20691/15 за позовом ЖБК Ярославський до ТОВ Мета Жил Буд про стягнення 420 775,71 грн. в частині стягнення 10 000,00 грн. припинено, позовні вимоги про стягнення 410 775,71 грн. задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача попередню оплату в сумі 410 775,71 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 8 415,51 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, судом першої інстанції не встановлено в який строк (термін) зобов'язання відповідача щодо поставки товару мало бути виконано, а позивачем не надано жодних доказів, що на момент звернення до суду з позовом мало місце прострочення виконання відповідачем такого зобов'язання тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2015 р. апеляційну скаргу ТОВ Мета Жил Буд прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Жук Г.А. та призначено розгляд справи на 22.12.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 р., враховуючи формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, вихід судді Коршун Н.М. з відпустки, змінено склад суду та визначено судову колегію у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду.

В судове засідання з'явився представник відповідача, представник позивача не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належно, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав.

На підставі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ст. 64 ГПК, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Оскільки в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення ЖБК Ярославський про дату, час та місце розгляду справи, неявка його представника не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги по суті, з огляду на приписи ч. 1 ст. 102 ГПК України апеляційний господарський суд вважав за необхідне скаргу розглянути за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення скасувати за наведених в скарзі підстав та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, до господарського суду міста Києва звернувся ЖБК Ярославський з позовом до ТОВ Мета Жил Буд про стягнення 420 775,71 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язань в частині своєчасної поставки оплаченого товару на визначених сторонами умовах, просив суд стягнути з відповідача згадану суму попередньої оплати непоставленого товару тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 10 000,00 грн., решта позовних вимог вважав обґрунтованими, відтак позов задовольнив.

Так, місцевий суд встановив, що за домовленістю сторін за період з листопада 2014 року по лютий 2015 року позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 1 852 119,52 грн. в якості передоплати, відповідач зі свого боку зобов'язання виконав неналежним чином, здійснивши поставку товару в цьому періоді на суму 1 386 343,81 грн., у відповідь на вимогу відповідач повернув позивачу попередню оплату в сумі 45 000,00 грн., відтак на час подачі позову неповернутою залишилась сума попередньої оплати у розмірі 420 775,71 грн. Під час розгляду справи по суті відповідач частково повернув позивачу попередню оплату в сумі 10 000,00 грн., тому заборгованість ТОВ Мета Жил Буд склала 410 775,71 грн., яка підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем. Таким чином, місцевий суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на суму 10 000,00 грн. й задоволення позову на суму 410 775,71 грн. тощо.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, зобов'язанням на підставі ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст.ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається в формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин, для якого законом не встановлено обов'язкової письмової форми, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 ЦК України).

Як встановлено місцевим судом, підтверджується матеріалами справи (платіжні доручення) й не заперечується відповідачем, згідно домовленостей сторін за період з листопада 2014 року по лютий 2015 року позивач перерахував відповідачу кошти у сумі 1 852 119,52 грн. в якості передоплати за поставку товару.

Проте, відповідач свої зобов'язання в частині поставки товару виконав неналежним чином, здійснивши таку поставку товару лише на суму 1 386 343,81 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними й самим відповідачем.

З огляду на те, що фактичну поставку товару підтверджено матеріалами справи й жодним чином не спростовано відповідачем, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені обставини свідчать про укладення між сторонами договору поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, 09.04.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №01/15-1 про повернення перерахованої ним попередньої оплати в сумі 465 775,71 грн., у відповідь на яку відповідач повернув позивачу попередню оплату в сумі 45 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №311 від 23.04.2015 р. Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач повернув позивачу попередню оплату в сумі 10 000,00 грн.

Таким чином, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, відповідач взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару на суму 465 775,71 грн. не виконав, повернув позивачу 55 000,00 грн. (45 000,00 грн. до звернення позивача до суду, 10 000,00 грн. під час розгляду справи по суті), відтак на момент прийняття оскарженого рішення його заборгованість перед позивачем становить 410 775,71 грн., тому місцевий суд дійшов правильного висновку про припинення провадження у справі на суму 10 000,00 грн. й задоволення позову на суму 410 775,71 грн.

Доводи скаржника про те, що надіславши відповідачу вимогу №01/15-1 від 09.04.2015 р. щодо повернення перерахованої попередньої оплати в сумі 465 775,71 грн., позивач в односторонньому порядку відмовився від зобов'язань не заслуговують на увагу, адже за змістом ч. 2 ст. 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форми пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову тощо.

Посилання апелянта на те, що строк (термін) зобов'язання відповідача щодо поставки товару згідно ст. 530 ЦК України не настав є безпідставними, оскільки продавець на підставі ст. 663 ЦК України зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу, згідно якої боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Як вище зазначалось, таку вимогу позивачем пред'явлено 09.04.2015 р., це право позивача вимагати поставку оплаченого товару чи повернення перерахованої попередньої оплати тощо.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мета Жил Буд залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2015 р. у справі №910/20691/15 - без змін.

Матеріали справи №910/20691/15 повернути за належністю до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун