Постанова

від 09.12.2015 по справі 925/1494/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2015 р. Справа№ 925/1494/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Куксова В.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Винник О.О. - посвідчення № 015627 від 14.03.2013р.

від позивача: не з'явились

відповідач: не з'явився

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2015р.

у справі № 925/1494/15 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Прокурора Кам'янського району Черкаської області в інтересах

держави в особі Тимошівської сільської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду

В судовому засіданні 09.12.2015р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2015р. Прокурор Кам'янського району Черкаської області звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Тимошівської сільської ради з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилався на те, що після припинення договору суборенди землі від 31.08.2010р., укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Приватним підприємцем ОСОБА_4, який припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець, відповідач самовільно займає спірну земельну ділянку, а тому просив суд зобов'язати відповідача повернути Тимошівській сільській раді Кам'янського району Черкаської області земельну ділянку водного фонду загальною площею 5,2729га, що знаходиться в межах адміністративної території Тимошівської сільської ради з кадастровим номером НОМЕР_1.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.10.2015р. у справі № 925/1494/15 позов задоволено повністю.

Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 повернути Тимошівській сільській раді Кам'янського району земельну ділянку водного фонду загальною площею 5,2729 га (ставок № 2), що розташована в межах с. Тимошівка, кадастровий номер НОМЕР_1.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в доход державного бюджету через відповідний орган державної податкової служби на користь УДКС України у м. Черкаси 1 218, 00 грн. судового збору за немайновою вимогою.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, оскільки розгляд справи проведено у його відсутність без належного повідомлення про час і місце розгляду спору.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 13.11.2015р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаптала Є.Ю., Самсін Р.І.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р., у зв'язку із припиненням повноважень судді Самсіна Р.І., сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 09.12.2015р.

07.12.2015р. від відповідача надійшло електронне повідомлення № 9397 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його хворобою, при цьому відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження викладеного.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.12.2015р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники позивача та відповідача, відповідач в судове засідання апеляційної інстанції 09.12.2015р., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились, позивач причини неявки суду не повідомив.

Оскільки явка в судове засідання представника позивача, відповідача та/або його представника обов'язковою не визнавалась, відповідачем на загальних підставах не доведено неможливість направлення свого представника в судове засідання 09.12.2015р., зважаючи на відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача, відповідача та/або його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Рішенням Тимошівської сільської ради від 06.11.2007р. №12-4/У Приватному підприємцю ОСОБА_5 надано в строкове користування земельну ділянку водного фонду площею 5,2729 га (ставок №2). Цільове призначення ділянки - розведення риби. Любительське рибальство (а. с. 16).

06.11.2007р. між Тимошівською сільською радою (позивач, орендодавець за договором) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (орендар за договором) укладено договір оренди землі, відповідно до якого на підставі рішення сільської ради від 06.11.2007р. №12-2/У орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду площею 5,2729 га (ставок № 2) с. Тимошівка, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Тимошівка.

Договір, згідно п. 8, укладено терміном на 10 років.

Мета використання ділянки - комерційна діяльність з вирощування риби.

Договір належним чином зареєстровано в Кам'янському відділі ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис 20.02.2009р. за № 040778500011.

Рішенням від 31.08.2010р. №29-5/У Тимошівська сільська рада надала дозвіл ФОП ОСОБА_3 на укладення договору суборенди на земельну ділянку (а. с. 17).

31.08.2010р. між Приватним підприємцем ОСОБА_5 (суборендодавець за договором) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (відповідач, суборендар за договором) укладено договір суборенди землі, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,2729 га, у тому числі під ставком 5,2729 га, яка знаходиться на адміністративній території Тимошівської сільської рада в межах населеного пункту.

Договір суборенди, згідно п. 8, укладено на 7 років.

Договір суборенди належним чином зареєстровано в Кам'янському відділі ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис 26.11.2010р. за № 041078500001.

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2011р. ОСОБА_5 припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець, про що внесені відповідні дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних особі-підприємців (а. с. 28-29).

Пунктом 37 договору оренди від 06.11.2007р. сторони погодили, що дія договору припиняється, зокрема, у разі ліквідації юридичної сторони - орендаря.

Даний пункт договору оренди узгоджується з положеннями ст. 31 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі ліквідації юридичної особи - орендаря.

Таким чином, договір оренди землі від 06.11.2007р., укладений між Тимошівською сільською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_5, припинився, у зв'язку з ліквідацією орендаря.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України Про оренду землі у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Пунктом 34 договору суборенди від 31.08.2010р. передбачено припинення договору суборенди, зокрема, у разі ліквідації юридичної особи - орендаря.

З огляду на викладене, у зв'язку з припиненням договору оренди, припинено також і договір суборенди у зв'язку з ліквідацією орендаря.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Однак, в порушення норм чинного законодавства, після припинення договору суборенди землі від 31.08.2010р., укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Приватним підприємцем ОСОБА_4, який припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець, відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою водного фонду як суборендар, внаслідок чого орендодавець (позивач) не може використовувати спірну земельну ділянку площею 5,2729 га в межах населеного пункту в с. Тимошівка.

Порушення прав позивача на використання спірної земельної ділянки стало причиною звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду для захисту порушеного права.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, після припинення договору суборенди землі від 31.08.2010р., у зв'язку з припиненням договору оренди землі від 06.11.2007р. з підстав ліквідації юридичної сторони - орендаря (ПП ОСОБА_4.), відповідач не укладав жодних договорів з Тимошівською сільською радою щодо оренди спірної земельної ділянки.

Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Використання землі в Україні врегульоване положеннями Конституції України, Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі , Податковим кодексом України в частині внесення оплати за користування землею тощо.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відносини між позивачем та відповідачем після 17.01.2011р. слід розцінювати як відносини з використання земельних ділянок, що не ґрунтуються на вимогах закону та договору в частині правомочності передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено право власника чи землекористувача вимагати усунення будь-яких його порушень прав на землю, навіть коли ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Судом встановлено, що між сторонами відсутній письмовий строковий оплатний двосторонній реальний чи консенсуальний договір на користування спірною земельною ділянкою площею 5,2729 га на території с. Тимошівка Кам'янського району Черкаської області, жодних доказів на підтвердження вжиття відповідачем заходів щодо оформлення права на земельну ділянку матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на зариблення ним ставка, сплату податків та існування фактичних орендних відносин після припинення господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 не спростовують доводів прокурора щодо використання відповідачем спірної земельної ділянки водного фонду після припинення договору оренди та договору суборенди.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог Прокурора Кам'янського району Черкаської області в інтересах держави в особі Тимошівської сільської ради про зобов'язання відповідача повернути Тимошівській сільській раді Кам'янського району Черкаської області земельну ділянку водного фонду загальною площею 5,2729га, що знаходиться в межах адміністративної території Тимошівської сільської ради з кадастровим номером НОМЕР_1.

Доводи відповідача про скасування рішення суду від 22.10.2015р. у зв'язку з його прийняттям без участі відповідача, оскільки ухвалу суду було направлено відповідачеві за адресою: АДРЕСА_1, хоча відповідач проживає за адресою: Кам'янський район, с. Тимошівка, що підтверджується паспортом відповідача з відміткою про реєстрацію, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, відповідач належним чином був повідомлений про призначення розгляду справи судом першої інстанції на 22.10.2015р., оскільки ухвалу суду від 02.09.2015р. про порушення провадження у справі та призначення розгляду на 22.10.2015р. відповідачеві було направлено на адресу місця проживання фізичної особи-підприємця: 20800, Черкаська обл., АДРЕСА_1, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 30), та отримана відповідачем 05.09.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а. с. 34).

Оскільки відповідач не надав суду відзив на позов з документальними запереченнями та 22.10.2015р. особисто не з'явився та/або не направив свого представника в судове засідання, будь-яких обґрунтованих клопотань щодо неявки в судове засідання 22.10.2015р. не надав, місцевий господарський суд правомірно розглянув справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, не був позбавлений можливості надати суду всі необхідні докази на підтримання своїх заперечень проти позовних вимог, а також користуватися наданими йому процесуальними правами, тому посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованими.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 22.10.2015р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2015р. у справі № 925/1494/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2015р. у справі № 925/1494/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/1494/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

В.В. Куксов