Постанова

від 02.12.2015 по справі 826/15153/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02 грудня 2015 року 12 год. 17 хв. № 826/15153/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., при секретарі судових засідань Савченко А.А., за участю представників сторін та третьої особи, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_3, про визнання неправомірними дій та рішення, скасування рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 02 грудня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) , з урахуванням усунення виявлених недоліків, надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - Департамент ДАБІ) в особі інспектора інспекційного відділу №1 інспекційного управління №3 Департаменту ДАБІ Трохименка Артема Олександровича (далі - відповідач, інспектор) про визнання неправомірними дій відповідача та скасування його акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04 червня 2015 року (далі - акт перевірки) .

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки виявлені відповідачем у ході перевірки порушення у дійсності позивачем не допущені, а тому вона не підлягає притягненню до відповідальності.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/15153/15 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів, а також, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №150 "Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції", від 09 липня 2014 року №294 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України" та відповідно до ст. 55 КАС України, допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - відповідач) .

У подальшому, до суду через канцелярію від позивача надійшла письмова заява із уточненими позовними вимогами, а саме про:

- визнання неправомірними дій інспектора щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 04 червня 2015 року №3-Л-А-0406/1 (далі - спірний протокол) ;

- визнання неправомірним та скасування припису інспектора №С-0406/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04 червня 2015 року (далі - оскаржуваний припис) .

Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

У відповідному судовому засіданні судом задоволено відповідне письмове клопотання та, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача допущено ОСОБА_5 (далі - третя особа, ОСОБА_5).

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача позов, з урахуванням уточнення позовних вимог, підтримав та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у них, на обґрунтування яких надано письмові докази, а представник відповідача не визнала позов та разом із представником третьої особи просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та поясненнях по суті позовних вимог, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Департаментом ДАБІ, у присутності ОСОБА_2, проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено акт перевірки, у якому зазначено, що на земельній ділянці, що перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2007 року, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, знаходяться: житловий будинок, літера "А-І", загальною площею 121,3 кв.м, надвірні будівлі і споруди: теплиця "Л", альтанка "М", льох "В, Н", гараж "О, П", загальною площею 126,4 кв.м, каналізаційна яма "К", огорожа "№1-5", замощення "№-1. На момент проведення перевірки виявлено, що ОСОБА_2 проведено будівельні роботи із реконструкції житлового будинку, орієнтовними розмірами 11,50?13,60 м, гаража, орієнтовними розмірами 11,50 ?25,50 м, із влаштування мансардного поверху та підключенням до інженерних мереж, будівництва свердловини. Крім того, замовником будівництва проведено будівельні роботи із будівництва трьох господарських будівель, орієнтовними розмірами 10,0?5,50 м, 2,0?2,0 м та 1,50?2,0 м відповідно. Будівельні роботи із будівництва та реконструкції вказаних будівель проведено самовільно, без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.ст. 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) . Також виявлено, що господарські будівлі влаштовано по межі земельної ділянки, чим порушено п. 3.25 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень". Крім того, виявлено, що частини капітальних споруд (гаража та мансардним поверхом господарської будівлі) та свердловина побудовані ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_5, що підтверджується актом встановлення в натурі (на місцевості) зовнішньої межі земельної ділянки від 03 лютого 2014 року, виданим ПП "Земля 2009".

На підставі акту перевірки, 04 червня 2015 року інспектором складено спірний протокол та оскаржуваний припис, яким ОСОБА_2 зобов'язано усунути порушення містобудівного законодавства у строк до 04 серпня 2015 року.

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 30 жовтня 2015 року між ОСОБА_5, як продавцем, та ОСОБА_2, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г. за №4842, за умовами якого, ОСОБА_5 зобов'язався передати у власність, а ОСОБА_2 - прийняти у власність домоволодіння під АДРЕСА_1 (далі - жилий будинок) .

Згідно з п. 1 договору, на земельній ділянці розташовано: житловий будинок (1995-2003), "А-І", житловою площею 78,0 кв.м, загальною площею 121,3 кв.м, надвірні будівлі та споруди: теплиця "Л", альтанка "М", льох "В, Н", гараж "О, П", каналізаційна яка "К", огорожа "№1-5", замощення "№-1".

Право власності ОСОБА_2 на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами зареєстровано Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21 листопада 2007 року №16735390).

Крім того, 30 жовтня 2007 року між ОСОБА_5, як продавцем, та ОСОБА_2, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г. за №4854, за умовами якого, ОСОБА_5 зобов'язався передати у власність, а ОСОБА_2 - прийняти у власність земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,225 га (із них 0,225 га забудованих земель), яка розміщена в АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка) .

Рішенням виконавчого комітету Гнідинської сільської ради від 27 серпня 2009 року №189 "Про надання дозволу ОСОБА_2 на добудову та внутрішнє переобладнання жилого будинку та будівництво двох сараїв, гаража, альтанки" надано ОСОБА_2 дозвіл на добудову та внутрішнє переобладнання жилого будинку, у зв'язку з чим збільшиться житлова та загальна площа будинку, а також на будівництво двох сараїв, гаражу та альтанки по АДРЕСА_1.

До того ж, рішенням виконавчого комітету Гнідинської сільської ради від 27 серпня 2009 року №190 "Про надання дозволу ОСОБА_2 на добудову та внутрішнє переобладнання жилого будинку" надано ОСОБА_2 дозвіл на добудову та внутрішнє переобладнання жилого будинку, у зв'язку з чим збільшиться житлова та загальна площа будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 1, 2, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Судом також з'ясовано, що перевірку ОСОБА_2 проведено на підставі звернення ОСОБА_5

Зокрема, як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_5 звернувся до Департаменту ДАБІ із письмовою заявою про проведення перевірки факту самочинного будівництва на його земельній ділянці ОСОБА_2

У ході проведеної перевірки, як уже зазначено вище, виявлено порушення ОСОБА_2 вимог містобудівного законодавства, а саме ст.ст. 34, 36 Закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 34, ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

В акті перевірки інспектор зазначає про порушення ОСОБА_2 норм Закону, при цьому, інспектором не враховано, що Закон набрав чинності тільки 12 березня 2011 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи, будівельні роботи із реконструкції жилого будинку, орієнтовними розмірами 11,50 ?13,60 м, гаража, орієнтовними розмірами 11,50?25,50 м, із влаштування мансардного поверху та підключенням до інженерних мереж, будівництва свердловини, а також будівельні роботи із будівництва трьох господарських будівель, орієнтовними розмірами 10,0?5,50 м, 2,0?2,0 м та 1,5?2,0 м за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Озірна, 22 "А", проведено у 2009-2010 роках на підставі вище вказаних рішень виконавчого комітету Гнідинської сільської ради.

Однак, вище викладені обставини у ході перевірки інспектором не враховані.

Виходячи із обставин, з'ясованих судом у ході розгляду справи, суд зазначає, що будівельні роботи ОСОБА_2 не проводилися самовільно. Крім того, ОСОБА_2 на час проведення будівельних робіт, а саме у 2009-2010 роках жодним чином не могла порушити норми Закону, оскільки на той час Закон не набрав законної сили.

Стосовно доводів інспектора про встановлені в натурі зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_5, представник позивача зазначив, що згідно з п. 2.5 розділу ІІ, п. 3.12 розділу ІІІ Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою виконуються, а результати цих робіт оформлюються відповідно до Законів України "Про землеустрій", "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09 квітня 1998 року №56, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 1998 року за №393/2833 (із змінами).

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Тобто як вбачається з вище викладених норм, висновки інспектора ґрунтуються на акті, який складено із порушенням порядку встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У ході судового розгляду справи представник позивача також зазначив, що жодної свердловини на території належної ОСОБА_5 земельної ділянки ОСОБА_2 не будувала.

Крім того, у матеріалах справи міститься довідка виконавчого комітету Гнідинської сільської ради від 07 квітня 2015 року №260, зі змісту якої вбачається, що огорожа земельних ділянок, розміщених за адресами: АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_2, встановлена у 2004 році та не змінювалася.

Згідно з п.п. 1, 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №439/20, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та, як наслідок, наявність підстав та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_3, про визнання неправомірними дій та рішення, скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. У зв'язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо складання стосовно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення від 04 червня 2015 року №3-Л-А-0406/1.

3. Визнати протиправним та скасувати припис №С-0406/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений 04 червня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області стосовно ОСОБА_2.

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда

Постанова у повному обсязі складена 09 грудня 2015 року