Ухвала

від 01.12.2015 по справі 804/7879/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2015 рокусправа № 804/7879/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелеповій Ю.О.

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 дов від 15.12.2014

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року

у справі № 804/7879/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Техелектромонтаж

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техелектромонтаж звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 №0001372204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 612236 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 306118 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки від 14.05.2015 №1505/04-65-22-04/36295923 щодо встановлення нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами є протиправними, оскільки ТОВ Техелектромонтаж до контролюючого органу надані всі первинні документи, оформлені належним чином, містять необхідні реквізити встановлені законодавством України, за формою і змістом повністю відповідають законодавству України, а також підтверджують реальність здійснюваних господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту по відносинам з вказаним контрагентом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог чинного законодавства, яке б позбавляло товариство права на податковий кредит.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що висновки стосовно нереальності господарських відносин позивача з контрагентами підтверджується отриманими актами перевірок даних контрагентів, з інформації яких можливо дійти висновку про неможливість проведення законних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

ТОВ Техелектромонтаж проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначає, що товариство має фізичні, технічні та технологічні можливості для ведення господарської діяльності та вчинення господарських операцій з контрагентами, к т. ч. наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, необхідних дозвільних документів; в наявності у уовариства потужна виробнича база, яка включає сучасну ділянку металообробки, власне конструкторське бюро і лабораторію, а також складські приміщення за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Молодогвардійська, 13а, станом на 31.01.2014 на підприємстві було наявні 30 штатних одиниць, що підтверджується наданими позивачем копіями штатного розкладу.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Техелектромонтаж щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ Акцент-Трейд за січень, березень 2014 року, ТОВ Пенталіт за березень 2014 року, ТОВ Флавер Плюс , ТОВ Моноліт Трейд систем за квітень 2014 року, ТОВ Алва Союз за квітень, вересень 2014 року, ТОВ КАРС за вересень, жовтень 2014 року, ТОВ Бізнесформат , ТОВ КІП Альтера за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 14.05.2015 № 1505/04-65-22-04/36295923.

Перевіркою встановлені порушення :

- п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 612236,00 грн., а саме: за січень 2014 року на суму 203097,00 грн.; за березень 2014 року на суму 30379,00 грн.; за квітень 2014 року на суму 53454,00 грн.; за вересень 2014 року на суму 52513,00 грн.; за жовтень 2014 року на суму 31203,00 грн.; за грудень 2014 року на суму 241590,00 грн.;

- п. 180.1 ст. 180, п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст.186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України з зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених господарських операцій.

До таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що позивач у перевірений період мав взаємовідносини з контрагентами, які допустили порушення податкового законодавства, а саме: у них відсутні ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності, мало місце анулювання свідоцтв платників ПДВ тощо. Крім того, первинні документи окремими контрагентами до зустрічних звірок не надавались через відсутність підприємств за місцезнаходженням, а документи надані позивачем мають недоліки. В зв'язку з цим, відповідач вважає, що позивачем господарські операції з вказаними в акті перевірки контрагентами здійснені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування податкового кредиту та отримання податкової вигоди.

Також відповідачем використані відомості податкової інформації стосовно контрагентів позивача, а саме:

акти ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Акцент-Трейд №79/223/38931335 від 19.05.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Акцент-Трейд щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в січень-лютий 2014 року, № 690/223/38931335 від 03.07.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Акцент-Трейд щодо підтвердження здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року, яким зафіксована відсутність ТОВ Акцент-Трейд та його посадових осіб за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність особових засобів, стан платника припинено , свідоцтво платника ПДВ анульовано 07.07.2014, безтоварність здійснюваних ТОВ Акцент-Трейд господарських операцій тощо.

акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Пенталіт № 692/223/38931204 від 03.07.2014, складений ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, який не підтверджує реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в облік за березень 2014 року.

акт ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Флавер Плюс № 353/22-03/38747776 від 26.05.2014,

акт ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Моноліт трейд систем № 352/22-03/38747781 від 26.05.2014,

інформацію від ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова щодо ТОВ Бізнесформат по господарських взаємовідносин з постачальниками і покупцями за грудень 2014 року, січень 2015 року , від 19.02.2015 № 1364/7/20-30-22-03/39343712, згідно якого встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів ТОВ Бізнесформат за грудень 2014 року.

На підставі акту перевірки від 14.05.2015 № 1505/04-65-22-04/36295923 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.06.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 612236,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 306118,00 грн. (т. 1 а.с. 90).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст.198 ПК України).

Згідно з п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.

За даними ЄДРПОУ (т.1, а. с.40) видами діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво трубопроводів; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання; покрівельні роботи; інші спеціалізовані будівельні роботи.

Матеріали справи свідчать, сторонами не заперечується, що позивач в періоді, що перевірявся, мав господарські відносини з ТОВ Акцент-Трейд , ТОВ Пенталіт , ТОВ Флавер Плюс , ТОВ Моноліт Трейд систем , ТОВ Алва Союз , ТОВ КАРС , ТОВ Бізнесформат , ТОВ КІП Альтера в межах укладених господарських договорів:

- Договір поставки № 08/01/01 від 08.01.2014 між позивачем (Покупець) та ТОВ Акцент-Трейд (Постачальник), згідно з умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях до Договору, підписаних Постачальником та Покупцем, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим Договором. Постачальник зобов'язується поставити товар у строк, визначений в Специфікації.

Факт виконання договору підтверджений наявними в матеріалах справи доказами: копіями виписок з рахунку № 260090000101, звітів о дебетових та кредитових операціях на рахунку 26004060284832, рахунків на оплату, виписаних ТОВ Акцент-Трейд , товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, виписаних ТОВ Акцент-Трейд , податкових накладних, оборото-сальдових відомостей за січень, березень, квітень, серпень 2014 року, оборотів рахунку за січень, березень, квітень, серпень 2014 року, травень 2015 року.

Стосовно взаємовідносин позивача з вказаним підприємством відповідач посилається на те, що за результатами дослідження ланцюга придбання імпортного товару та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних встановлено, що ТОВ Акцент-Трейд здійснив придбання імпортного товару у ТОВ Капітал Інвест-ТП згідно податкової накладної від 21.03.2014 № 132, тобто товар отримано від постачальника раніше, ніж постачальник придбав цей товар: позивач придбав товар у ТОВ Акцент-Трейд 10.03.2014, а ТОВ Акцент-Трейд придбав його у ТОВ Капітал Інвест-ТП 21.03.2014, що на думку відповідача, свідчить про порушення вимог податкового законодавства щодо складення податкової накладної від 10.03.2014 року № 98 та про формальне складення первинних документів та відсутність у здійснюваних операцій реального господарського змісту.

Проте, всупереч приписів ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено суду належними доказами, що договір поставки № 08/01/01 від 08.01.2014, укладений між ТОВ Акцент-Трейд та ТОВ Техелектромонтаж , мав той самий предмет, що й договір ТОВ Акцент-Трейд з ТОВ Капітал Інвест-ТП .

Тим більш, що у відповідності до вищенаведеного п.198.2 ст.198 ПК України момент виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту може бути пов'язаний не лише з датою отримання платником податку товарів, а й з датою списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів.

- Договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 10/03/01 від 10.03.2014 між позивачем (Замовник) та ТОВ Пенталіт (Підрядник), згідно якому Підрядник зобов'язується своїми силами та на свій ризик виконати електромонтажні роботи об'єкта, з поставкою усіх необхідних комплектуючих та розхідних матеріалів для цього, згідно умов дійсного Договору, проектною документацією, узгодженою Замовником, в уповноважених органах України, згідно діючого законодавства України та переданою Підряднику та здати виконані роботи на Об'єкті у встановлений час.

Факт виконання договору підтверджений наявними в матеріалах справи доказами: копіями довідки о вартості виконаних будівельних робіт за березень 2014 року та договірної ціни за квітень 2014 року; локального кошторису № 1-1-1 на електрообладнання; підсумкової відомості ресурсів; звітів о дебетових та кредитових операціях на рахунку 26004060284832; рахунків на оплату № 1003 від 10.03.2014; акту № 100901 від 10.09.2014 за березень 2014 року; підсумкової відомості за березень 2014 року; податкової накладної від 10.03.2014 № 635; оборотів на рахунках за березень, квітень, травень, 2014 року.

Стосовно взаємовідносин позивача з вказаним підприємством відповідач, посилаючись на ненадання позивачем доказів наявності документів, визначених у п.п.3.1.6, 3.1.8, п.6.9 вищевказаного договору (якими передбачено оформлення виконавчої документації та інших документів, необхідних для виконання та здачі робіт: технологічних карт, журналу провадження робіт, журналу з техніки безпеки, журналу зварювальних робіт, журналу монтажних робіт, актів скритих робіт, надання сертифікатів якості на матеріали, які ним поставляються для використання в роботах), робить висновок про те, що сторони при укладені такого договору не мали на меті реально виконувати взяті на себе зобов'язання.

Проте, такий висновок є безпідставним, оскільки, по-перше, за умовами договору підряду та за вимогами ч.2 ст.662 ЦК України передача вказаних документів є обов'язком Підрядника, невиконання якого може свідчити лише про недотримання останнім умов вказаного договору в цій частині, і не може свідчити про нереальність господарської операції.

Стосовно підрахунків податкового органу, за якими (з огляду на трудомісткість робіт, людино-години, кількість працюючих осіб у товаристві за даними звітності 1-ДФ, а також на те, що вищевказаний договір підряду не передбачає залучення третіх осіб для виконання робіт), відповідач дійшов висновку про неможливість виконання підрядних робіт власними силами, то вказані обрахунки є лише припущенням податкового органу, в той час, як за приписами п.5.2 р.І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Мін'юсті України 12.01.2011 за № 34/18772, в акті перевірки відображаються лише факти порушень, а не припущення щодо їх наявності.

Тим більш, що договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №10/03/01 від 10.03.2014 не містить прямої заборони Підряднику залучати для виконання підрядних робіт вертатись до третіх осіб (субпідрядників), а посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про фіктивність господарської операції, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні операції та не обов'язково має бути виробником послуги (робіт) і за відсутності дослідження первинних документів підприємства-контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів такого підприємства є передчасними.

Ненадання ж позивачем до перевірки документів, які б свідчили про залучення Підрядником сторонніх організацій для виконання підрядних робіт є, закономірним, враховуючи те, що позивач у даному випадку, як Замовник, є споживачем робіт (послуг), а не їх виконавцем, і напряму договорів з субпідрядником згідно чинного законодавства не укладає.

- Договір поставки № 378/04 від 01.04.2014, укладений між ТОВ Флавер-Плюс (Постачальник) та ТОВ Техелектромонтаж (Покупець), згідно якому Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупцеві товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях до договору, підписаних Постачальником та Покупцем, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим Договором;

Факт виконання договору підтверджений наявними в матеріалах справи доказами: специфікація № 1 від 09.04.2014, копія виписки з рахунку № 260090000101; копія рахунку на оплату № 904-1 від 09.04.2014; копія податкової накладної № 22 від 09.04.2014; копія товарно-транспортної накладної від 09.04.2014 № 22; копія податкової накладної від 01.04.2014 № 378/04; копія оборотів рахунку за квітень, травень 2014 року.

- Договір на виконання будівельно-монтажних робіт № 781, укладений між ТОВ Моноліт трейд систем (Підрядник) та ТОВ Техелектромонтаж (Замовник), відповідно до якого Підрядник зобов'язується своїми силами та на свій ризик виконати електромонтажні роботи об'єкта, з поставкою усіх необхідних комплектуючих та розхідних матеріалів для цього, згідно умов дійсного Договору, проектною документацією, узгоджених Замовником, та здати виконані роботи на об'єкті у встановлений час.

Факт виконання договору підтверджений наявними в матеріалах справи доказами: копія довідки вартості виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року, локальний кошторис № 1-1-1 на електрооснащення; копія звіту о дебетових та кредитових операціях на рахунку 26004060284832; копія рахунку на оплату № 201-1 від 02.04.2014 року; копія акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року; копія стогової відомості ресурсів за квітень 2014 року; копія податкової накладної від 02.04.2014 № 781; копія оборото-сальдових відомостей за квітень 2014 року, травень 2015 року.

Даний договір підряду № 781 від 02.04.2014 за умовами аналогічний вищевказаному договору підряду № 10/03/01 від 10.03.2014, укладеному позивачем з ТОВ Пенталіт , і доводи відповідача, якими останній обґрунтовує нереальність господарської операції з реконструкції внутрішніх приміщень торгового центра Приозерний по вул.Боброва, б.1, м.Дніпропетровськ, аналогічні доводам, якими відповідач обґрунтовує нереальність господарської операції з реконструкції електрощитової житлового будинку № 21 по вул.Ворошилова. Доводи стосовно ненадання позивачем до перевірки документів, передбачених п.п.3.1.6, 3.1.8, п.6.9 договору, стосовно неможливості здійснення робіт ТОВ Моноліт трейд систем (з огляду на трудомісткість робіт, людино-години, кількість працюючих осіб у Товаристві за даними звітності 1-ДФ, а також на те, що вищевказаний договір підряду не передбачає залучення третіх осіб для виконання робіт), колегією суддів з вищенаведених підстав до уваги не приймаються.

Також колегією суддів не приймаються посилання відповідача на те, що у банківських реквізитах ТОВ Моноліт Трейд систем у договорі підряду № 781 від 02.04.2014 зазначений банківський рахунок, якого не існує, оскільки такі доводи не можуть слугувати висновком про нереальність господарської операції.

- Договір постави № 388/04 від 01.04.2014, укладений між ТОВ Алва Союз (Постачальник) та ТОВ Техелектромонтаж (покупець), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передавати у власність покупцеві товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях до Договору, підписаних Постачальником та Покупцем, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити на умовах, передбачених цим Договором;

Факт виконання договору підтверджений наявними в матеріалах справи доказами: специфікація № 1 від 01.04.2014, специфікація № 2 від 01.04.2014, специфікація № 7 від 21.04.2014, специфікація № 3 від 01.04.2014, специфікація № 4 від 10.04.2014, специфікація № 5 від 10.04.2014, специфікація № 6 від 20.04.2014, виписки по рахунку № 260090000101, копія звітів о дебетових та кредитових операціях на рахунку 26004060284832, копії рахунків на оплату; копії податкових накладних, копії товарно-транспортних накладних; копії оборотно-сальдових відомостей за квітень, вересень 2014 року, травень 2015 року.

Відповідач свої висновки про нереальність даної господарської операції обґрунтовує даними детальної інформації по платнику ПДВ ТОВ Техелектромонтаж щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України за квітень 2014 року існує розбіжність між сумами податкового кредиту позивача (46 145,3 грн.) та сумою задекларованого податне зобов'язання контрагента (0,00 грн.).

Такі доводи колегія суддів не приймає до уваги, оскільки норми Податкового кодексу України не ставлять право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

- Договір поставки № 01/09/02 від 01.09.2014, укладений між ТОВ Карс (Постачальник) та ТОВ Техелектромонтаж (Покупець), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупцеві товар з найменуванням зазначеним у специфікаціях до Договору, підписаних Постачальником та Покупцем, а Покупець зобов'язується прийняти товар оплатити його на умовах, передбачених цим Договором;

Факт виконання договору підтверджений наявними в матеріалах справи доказами: специфікації № 1 від 01.09. 2014, № 4 від 01.10.2014, № 2 від 03.09.2014, № 3 від 08.09.2014, № 5 від 06.10.2014, № 6 від 06.10.2014, № 7 від 10.10.2014, № 8 від 17.10.2014, копія звіту про дебетові та кредитові операції на рахунку 26004060284832, копія виписки по рахунку № 260090000101, копія звіту про дебетові та кредитові операції на рахунку 26004060284832, копія рахунків на оплату, копії податкових накладних, копії товарно-транспортних накладних; копії оборотно-сальдових накладних за вересень, жовтень 2014 року, травня 2015 року.

Відповідач свої висновки про нереальність даної господарської операції обґрунтовує даними детальної інформації по платнику ПДВ ТОВ Техелектромонтаж щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за вересень, жовтень 2014 року, згідно яких зобов'язання зі сплати ПДВ контрагента, що кореспондують сформованому позивачем податковому кредиту - відсутні, які колегія суддів не бере до уваги, оскільки за нормами чинного податкового законодавства право платника податку на формування податкового кредиту не залежить від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Посилання відповідача на те, що у банківських реквізитах контрагента у договорі поставки № 0109/02 від 01.09.2014 зазначений розрахунковий рахунок, який згідно з інформаційними базами даних ДПІ відкрито лише 01.10.2014, також колегією суддів не приймаються до уваги через ненадання податковим органом належних доказів щодо дати такого відкриття рахунку, а також доказів фіктивності даного договору.

- Договір поставки № 011201 від 01.12.2014, укладений між ТОВ Бізнесформат (Постачальник) та ТОВ Техелектромонтаж (Покупець), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупцеві товар з найменуванням, зазначеним у Специфікаціях до Договору, підписаних Постачальником та Покупцем, Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим Договором.

Факт виконання договору підтверджений наявними в матеріалах справи доказами: специфікації № 1 від 02.12.2014, № 2 від 04.12.2014, № 3 від 09.12.2014, від 12.12.2014, № 5 від 17.12.2014, № 6 від 19.12.2014, копія звіту про дебетові та кредитові операції на рахунку 26004060284832, копія виписки по рахунку № 260090000101, копія звітів про дебетові та кредитові операції на рахунку 26004060284832 копії рахунків на оплату, копії податкових накладних, копії товарно-транспортних накладних, копії оборотно-сальдових відомостей за грудень 2014 року, лютий, березень травень 2015 року.

- Договір поставки № КП 2139 від 01.08.2013, укладений між ТОВ КІП Альтера (Постачальник) та ТОВ Техелектромонтаж (Покупець), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передавати у власність, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар (обладнання), в найменуванні, кількості і ціни згідно рахунків-фактур узгоджених сторонами (з обов'язковим дотриманням п. 2.2 та 2.3 Договору), які є невід'ємними частинами цього Договору;

Факт виконання договору підтверджений наявними в матеріалах справи доказами: Додаткова угода № 1 до Договору № КП 2139 від 01.08.2013, копія звіту про дебетові та кредитові операції на рахунку 26004060284832, копія виписки по рахунку № 260090000101, копії рахунків на оплату, копії податкових накладних, копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку за грудень 2014 року, січень 2015 року, травень 2015 року.

Відповідач свої висновки про нереальність даної господарської операції обґрунтовує ненаданням позивачем до перевірки документів, підтверджуючих транспортування товару.

З цього приводу апеляційний суд зазначає, що товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, який підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

В той же час, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тим більш, за твердженням позивача транспортування товару здійснювалось власним транспортним засобом товариства (т.3, а. с.155). При цьому, у такому випадку наявність товарно-транспортної накладної взагалі не вимагається, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні , що не суперечить Закону України Про автомобільний транспорт .

Отже виходячи із змісту вказаних документів в їх сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, виконання робіт, а саме: фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені означеними вище підприємствами - контрагентами позивача у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України,

З цього приводу апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про невідповідність фактичним обставинам твердження відповідача в акті перевірки, що в окремих випадках надані первинні документи не можуть бути визнані такими, що мають юридичну силу та доказовість.

Позивач має в наявності всі первинні документи, які надавалися податковому органу для проведення перевірки, про що зазначено в акті перевірки, стосовно господарських взаємовідносин з безпосередніми контрагентами, які відповідають діючому законодавству. Помилки у оформлені первинних документів в даному випадку не є підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платників податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На момент укладення та реалізації договорів контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Використання позивачем придбаного товару, виконаних робіт у власній господарській діяльності відповідачем не спростовується, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, матеріали справи свідчать, що придбані електромонтажні послуги у ТОВ Пенталіт у березні 2014 року реалізовано позивачем ТОВ Жовтневий-14 (Замовник) за договором підряду № 07/03/04 від 07.03.2014, а придбані електромонтажні послуги у ТОВ Моноліт Трейд Систем у квітні 2014 року реалізовано позивачем ТОВ Місія-1 (Замовник) на підставі Договору підряду № 07/03/01 від 07.03.2014.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач має відповідну виробничу базу, трудові ресурси для здійснення відповідних господарських операцій.

Між Акціонерним товариством відкритого типу Концерн Весна (Орендодавець) та ТОВ Техелектромонтаж (Орендар) укладений договір оренди нежитлових приміщень № 146 від 10.08.2012, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове оплатне користування розташовані на території, яка охороняється, нежитлові приміщення і місця загального користування загальною площею 72,7 м2 , вартістю з урахуванням її індексації 9198-00, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, 68 (майданчик №1, корпус № 9) на другому поверсі.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Також податковим органом не надано суду доказів недійсності (нікчемності) правочинів, використання придбаного товару, виконаних робіт у неоподатковуваних операціях.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов'язання з поставки товару, виконання робіт не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами) або нікчемності, як про те зазначає відповідач.

Податковим органом з цього приводу не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом, а, як встановлено судом, доказів наявності відповідних судових рішень відповідачем суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що укладені позивачем з зазначеними вище підприємствами договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Дії позивача та його контрагентів вчинені на виконання умов договорів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів таких видів. Фактична реалізація мети, з якою укладені вказані вище договори, настання правових наслідків, обумовлені цими договорами, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зазначеними вище.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність вищенаведених первинних документів в їх сукупності свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій з ТОВ Акцент-Трейд , ТОВ Пенталіт , ТОВ Флавер Плюс , ТОВ Моноліт Трейд систем , ТОВ Алва Союз , ТОВ КАРС , ТОВ Бізнесформат , ТОВ КІП Альтера , тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов'язковою ознакою господарської операції.

Стосовно посилання відповідача на отриману податкову інформацію стосовно контрагентів позивача Акцент-Трейд , ТОВ Пенталіт , ТОВ Флавер Плюс , ТОВ Моноліт трейд систем , ТОВ Бізнесформат як на доказ нереальності здійснених з означеними вище контрагентами господарських операцій, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, п.п. 3, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Крім того, апеляційний суд вважає на необхідне зазначити також, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки відповідно до п.4.4. Методичних рекомендацій у щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236, лише є документом, що фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки. Законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, зазначені відповідачем обставини щодо контрагентів позивача не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на витрати та податковий кредит з операцій поставки товару, надання послуг.

Позиція податкового органу, яка базується на виявлених податковим органом порушеннях, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентами позивача, суперечить вимогам чинного законодавства.

Із змісту вищенаведених правових норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування витрат та податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку до бюджету.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 804/7879/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко