Рішення

від 24.12.2015 по справі 913/1039/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року Справа № 913/1039/15

Провадження № 27/913/1039/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» , в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос", с. Комісарівка, Краснодонський р.-н, Луганська обл.

про стягнення 4599242,23 грн., -

Суддя Байбак О.І.

Секретар судового засідання Зоріна О.Г.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 16.07.2015 р.)

відповідача: ОСОБА_2 (адвокатське посвідчення № 1136 від 07.11.2014 р.)

обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» , в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Сєвєродонецьк, Луганська обл. (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос", с. Комісарівка, Краснодонський р.-н, Луганська обл. (далі за текстом - відповідач) заборгованість за укладеним між сторонами договором кредитної лінії № 5 від 29.08.2011 р. в загальному розмірі 4 599 242,23 грн . , з яких:

1 900 000,00 грн. - прострочений борг по кредиту з 01.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

16 813,70 грн. - строкові відсотки по кредиту з 01.09.2015 р. по 17.09.2015 р.;

451 960,31 грн. - прострочені відсотки по кредиту з 07.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

893 154,79 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту з 01.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

138 268,31 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту з 07.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

60 826,03 грн. - три проценти річних по простроченому основному боргу з 01.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

8 196,19 грн. - три проценти річних по прострочених відсотках з 07.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

1 007 009,20 грн. - індекс інфляції по простроченому основному боргу з 01.07.2014 р. по 31.08.2015 р.;

123 013,70 грн. - індекс інфляції по прострочених відсотках з 07.07.2014 р. по 31.08.2015 р.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним кредитним договором щодо сплати заборгованості за кредитом, та відсотків за його користування.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.11.2015 р. по справі № 913/1039/15 позов прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.11.2015 р., зобов'язано сторони надати суду документи, необхідні для розгляду справи.

Позивач, разом з письмовими поясненнями (вх.. № 5651/15 від 23/11/2015 р.) на виконання вимог суду надав витребувані документи.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.11.2015 р. розгляд справи відкладено на 08.12.2015 р. в зв'язку з неявкою на судове засідання представників сторін.

Відповідач засобами електронного зв'язку надіслав на адресу суду письмові пояснення № 36 від 02.12.2015 р. (вх. № 5960/15 від 02.12.2015 р.) в яких не заперечує факт наявності в нього заборгованості за кредитним договором № 5 від 29.08.2011 р., та зазначає, що виникнення заборгованості мало місце в зв'язку з обставинами непереборної сили, а саме, воєнними діями на території Луганської області в 2014 р., де, зокрема, проводить свою господарську діяльність відповідач. На підтвердження зазначеного останній надав суду сертифікат торгово-промислової палати України № 1578 від 17.11.2014 р. про форс-мажорні обставини.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.12.2015 р. розгляд справи відкладено на 24.12.2015 р. за відповідним клопотанням відповідача.

Позивач надав суду письмові пояснення у справі.

Позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 1005 від 24.12.2015 р.) в якій, з посиланням на ст. 22 ГПК України, Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , повідомив суд про те, що зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором кредитної лінії № 5 від 29.08.2011 р. в розмірі 3567819,13 грн., в т.ч.:

1 900 000,00 грн. - прострочений борг по кредиту з 01.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

16 813,70 грн. - строкові відсотки по кредиту з 01.09.2015 р. по 17.09.2015 р.;

451 960,31 грн. - прострочені відсотки по кредиту з 07.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

60 826,03 грн. - три проценти річних по простроченому основному боргу з 01.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

8 196,19 грн. - три проценти річних по прострочених відсотках з 07.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

1 007 009,20 грн. - індекс інфляції по простроченому основному боргу з 01.07.2014 р. по 31.08.2015 р.;

123 013,70 грн. - індекс інфляції по прострочених відсотках з 07.07.2014 р. по 31.08.2015 р.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи викладене, а також те, що вищевказану заяву про зменшення позовних вимог позивач подав з дотриманням вимог ГПК України, в подальшому господарський суд розглядає позовні вимоги з урахуванням вищевказаної заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 6551 від 24.12.2015 р.), в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що підприємство відповідача зареєстровано та здійснює свою діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, де не працюють державні установи та банки, і зазначені обставини фактично позбавляють відповідача можливості виконувати свої зобов'язання за кредитним договором, що з урахуванням вимог ст. 607 ЦК України, ст. 205 ГК України, звільняє його від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань за договором кредитної лінії № 5 від 29.08.2011 р. та є підставою для відмови в задоволенні позову.

На судове засідання 24.12.2015 р. прибули представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, та просить відповідні вимоги задовольнити.

Представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, між позивачем (Банк, Кредитор) та відповідачем (Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 5 від 29.08.2011 року (а.с. 13-18), до якого сторонами в подальшому вносилися певні зміни, зокрема, додатковими договорами № 1 від 18.04.2012 р., № 2 від 20.08.2012 р., № 3 від 31.01.2014 р. (а.с. 19-21)

За змістом п. 2.1. кредитного договору, банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені Договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

За змістом п. п. 2.2. - 2.4. кредитного договору, кредит надається у вигляді невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) на поповнення обігових коштів з остаточним терміном повернення не пізніше 28.08.2014 року. Максимальний ліміт кредитування становить 2 000 000,00 (два мільйона) гривень.

Сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком:

до 30 квітня 2014 р. (включно) - 2 000 000 грн.

01 травня 2014 р. - 31 травня 2014 р. (включно) - 1 950 000 грн.

01 червня 2014 р. - 30 червня 2014 р. (включно) - 1 900 000,00 грн.

01 липня 2014 р. - 31 липня 2014 р. (включно) - 1 850 000,00 грн.

01 серпня 2014 р. - 28 серпня 2014 р. (включно) - 1 650 000 грн.

Позичальник зобов'язався не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

Позичальник зобов'язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день незалежно від діючого ліміту кредитування.

Відповідно до вимог п. п. 2.7. - 2.7.1. кредитного договору, за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти, які розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 19 (дев'ятнадцять) процентів річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному Договором.

Згідно з п. 2.7.2. кредитного договору проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим Договором.

Згідно з п. 2.7.3. кредитного договору, нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення Позичальником Кредиту (або його частки) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4 цього Договору) повинні бути сплачені Позичальником не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітнім, а в разі повного та/або дострокового погашення Кредиту - одночасно з погашенням Кредиту.

Відповідно до п. 3.1.1. кредитного договору, Банк відкриває Позичальнику кредитний рахунок (рахунки) для обліку заборгованості за кредитом відповідно до правил, що діють у банку, та згідно з чинним законодавством. Банк проводить надання Кредиту в безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів, наданих Позичальником або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку, для подальшої сплати платіжних документів згідно з цільовим призначенням Кредиту, визначеним п. 2.4 цього договору.

Згідно з п. 3.1.2. кредитного договору, надання кредиту або тієї чи іншої його частини на умовах цього договору здійснюється Банком протягом 5 (п'яти) банківських днів після виконання Позичальником усіх та кожної з умов надання цього договору та після надання Банку документів, що підтверджують потребу в кредитних коштах (договорів, рахунків-фактур тощо), а також заявки Позичальника, підписаної керівником і головним бухгалтером Позичальника.

Згідно з п. 2.10 кредитного договору, за надання банківських послуг Позичальник сплачує Банку комісійні винагороди, зокрема за резервування коштів на невикористану частину кредиту. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 1 відсотка річних від суми невикористаної частини кредиту щомісячно в строк до останнього числа місяця.

Згідно п. 3.3.1. кредитного договору, банк має право у випадку, якщо будуть мати будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником та/або Майновим поручителем/Поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим Договором та/або Документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними Позичальником з Банком, вимагати негайного повернення суми Кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, якщо Позичальник вчасно не сплатив суму Кредиту, її частину або проценти за користування Кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором.

Відповідно до п. 3.3.2. кредитного договору, після отримання Позичальником від Банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту Позичальник зобов'язаний не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).

Відповідно до п. 5.3.2. кредитного договору, Позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені договором, погашати Кредит та своєчасно у визначені цим Договором строки сплачувати плату (проценти) за користування Кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

За змістом пункту 7.1.1. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення.

Як свідчать матеріали справи, свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 2000000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача за період з 29.08.2011 р. р. по 29.09.2015 р., заявками відповідача на отримання кредиту за період з серпня 2011 р. по серпень 2013 р. та меморіальними ордерами, згідно з якими відбувалося перерахування грошових коштів (а.с. 104-113).

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати кредиту, та процентів за його користування не виконав, його заборгованість перед позивачем складає:

1 900 000,00 грн. - прострочений борг по кредиту з 01.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

16 813,70 грн. - строкові відсотки по кредиту з 01.09.2015 р. по 17.09.2015 р.;

451 960,31 грн. - прострочені відсотки по кредиту з 07.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

Крім того, в зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань позивачем також нарахована:

60 826,03 грн. - три проценти річних по простроченому основному боргу з 01.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

8 196,19 грн. - три проценти річних по прострочених відсотках з 07.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

1 007 009,20 грн. - індекс інфляції по простроченому основному боргу з 01.07.2014 р. по 31.08.2015 р.;

123 013,70 грн. - індекс інфляції по прострочених відсотках з 07.07.2014 р. по 31.08.2015 р.

Як свідчать матеріали справи, позивач з метою узгодження питання щодо сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором, користуючись правом, передбаченим п. 3.3.2. кредитного договору 06.07.2015 р. підготував до відправки відповідачу вимогу про повернення Кредиту за Договором кредитної лінії № 5 від 29.08.2011 року (а. с. 31).

Проте, як зазначає позивач, УДППЗ Укрпошта відмовила в прийнятті поштового відправлення на адресу відповідача з посиланням на те, що відправлення до Краснодонського району Луганської області тимчасово не здійснюються, про що також надала лист № 440 від 13.07.2015 року.

Пунктом 5.3.11. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний протягом п'яти банківських днів повідомити Банк про зміну адреси місцезнаходження, банківських реквізитів, номерів телефону, телефаксу та телексу, керівників підприємства, статутних документів, зміну форми власності та про всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію Кредитного договору та виконання зобов'язань за ним.

Позивач зазначає, що на його адресу жодного повідомлення про зміну адреси місцезнаходження юридичної особи від відповідача не надходило.

Як свідчать матеріали справи, з огляду на вищенаведене, вимогу про дострокове погашення заборгованості позивачем було направлено відповідачу на електронну пошту, на адресу зазначену в Кредитній заявці відповідача від 10.08.2011 року.

Однак, зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Факт оплати існуючої заборгованості після звернення позивача до суду з позовом по даній справі позивачем заперечується.

Обставини щодо несплати існуючої заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить з наступного:

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 1056 1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено вище, факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором та порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати кредиту, та процентів за його користування підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

Відповідач починаючи з липня 2014 р. порушує (прострочує) свої зобов'язання щодо сплати тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, та комісію за управління.

Пунктом 2.2. кредитного договору передбачено що остаточне повернення кредиту повинно бути проведено відповідачем до 28.08.2014 р. Однак, зазначених умов договору відповідач не виконав.

Крім того, позивач, на підставі п. 3.3.1. кредитного договору, незалежно від положень п. 3.3.2. цього ж договору, має право вимоги дострокового виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором у випадку несплати останнім в передбачений договором строк суми кредиту, його частини, або процентів або будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за кредитним договором. Зазначене право позивача узгоджується зі ст. 1050 ЦК України.

До того ж, як вже було зазначено вище, позивач скористався правом, передбаченим пунктом 3.3.2. кредитного договору, та в зв'язку з тимчасовим не функціонуванням УДППЗ Укрпошта в Краснодонському районі, де знаходиться відповідач, надіслав альтернативними засобами зв'язку відповідну вимогу про сплату заборгованості, яка відповідачем у встановлений даним пунктом договору строк безпідставно не була виконана.

За таких обставин, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом, та стягнення з відповідача на користь позивача:

1 900 000,00 грн. - простроченого боргу по кредиту з 01.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

16 813,70 грн. - строкових відсотків по кредиту з 01.09.2015 р. по 17.09.2015 р.;

451 960,31 грн. - прострочених відсотків по кредиту з 07.07.2014 р. по 17.09.2015 р.

При цьому, суд вважає безпідставними вимоги відповідача про звільнення його від відповідальності за кредитним договором з посиланням на ст. 607 ЦК України, ст. 205 ГК України, зокрема з тих підстав, що підприємство відповідача зареєстровано та здійснює свою діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, де не працюють державні установи та банки, що в свою чергу нібито позбавляє відповідача можливості виконувати свої зобов'язання за кредитним договором.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем в обґрунтування своїх вимог та всупереч положенням ст. 32-34 ГПК України, не надано жодного доказу неможливості виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, в т.ч. з підстав проведення в населеному пункті, де зареєстрований відповідач, антитерористичної операції.

Сертифікат Торгово-промислової палати № 1578 від 17.11.2014 р. про форс-мажорні обставини, на який посилається відповідач, засвідчує факт настання у відповідача форс-мажорних обставин, що спричинили загибель певних сільськогосподарських культур, проте не засвідчує факт відсутності у відповідача грошових коштів, які було б можливо спрямувати на погашення існуючої перед позивачем заборгованості за кредитним договором, а так само факт не здійснення відповідачем господарської діяльності в 2015 році, від здійснення якої відповідач мав можливість отримувати прибуток, тощо.

Крім того, умовами договору кредитної лінії № 5 від 29.08.2011 року не передбачено можливості звільнення відповідача від відповідальності в зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За змістом ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Статтею 14-1 визначено що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Таким чином, сертифікат Торгово-промислової палати України № 1578 від 17.10.2014 р. є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов кредитного договору у вигляді сплати пені на підставі Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , проте, не звільняє відповідача від обв'язку сплатити на користь позивача заборгованість за кредитним договором, відсотків та санкцій, передбачених ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчить надані позивачем виписки з банківських рахунків відповідача, останній протягом строку користування кредитом неодноразово прострочував відповідні оплати заборгованості за відсотків за користування ним з 01.07.14 р. по 17.09.2015 р.

Зазначене надає позивачу право на нарахування відповідачу до сплати інфляційних та річних в порядку, визначеному частиною 2 ст. 625 ЦК України.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок інфляційних (а.с. 10-12), суд приходить до висновку, що при його виготовленні останнім допущено певні арифметичні помилки та неточності, а також не враховано рекомендацій, які містить лист Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, постанові Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань .

Здійснивши розрахунок інфляційних з урахуванням зазначених положень закону та відповідних рекомендацій Верховного суду України та Вищого господарського суду України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення інфляційних, нарахованих в зв'язку з простроченням відповідачем сплати заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, та задоволення в повному обсязі позову в частині стягнення інфляційних, нарахованих в зв'язку з простроченням виконання зобов'язань зі сплати тіла кредиту.

Суд також констатує, що здійснений позивачем розрахунок річних є арифметично вірним, та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні та річні в заявлених позивачем розмірах, а саме:

60 826,03 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту з 01.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

8 196,19 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків з 07.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

1 007 009,20 грн. - індекс інфляції за прострочення сплати кредиту з 01.07.2014 р. по 31.08.2015 р.;

123 012,06 грн. - індекс інфляції за прострочення сплати відсотків з 07.07.2014 р. по 31.08.2015 р.

В решті позову про стягнення інфляційних, нарахованих в зв'язку з простроченням оплати відсотків слід відмовити.

Здійснюючи розподіл судових витрат у справі господарський суд виходить з наступного:

За змістом ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 53517,26 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Колос (адреса: 94455, Луганська область, Краснодонський район, с. Комісарівка; код ЄДРПОУ: 30764092) на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк (адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр.. Гвардійський, 40-а; код ЄДРПОУ: 09304612)

1 900 000,00 грн. - боргу по кредиту за договором кредитної лінії № 5 від 29.08.2011 р., простроченого з 01.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

16 813,70 грн. - строкових відсотків по кредиту з 01.09.2015 р. по 17.09.2015 р.;

451 960,31 грн. - прострочених відсотків по кредиту з 07.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

60 826,03 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту з 01.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

8 196,19 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків з 07.07.2014 р. по 17.09.2015 р.;

1 007 009,20 грн. - індекс інфляції за прострочення сплати кредиту з 01.07.2014 р. по 31.08.2015 р.;

123 012,06 грн. - індекс інфляції за прострочення сплати відсотків з 07.07.2014 р. по 31.08.2015 р.

53517,26 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Байбак О.І.