Рішення

від 23.12.2015 по справі 916/4358/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2015 р.Справа № 916/4358/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

при секретарі Мурачашвілі Х.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №916/4358/15

за позовом: державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

до відповідача: приватного підприємства "АМАЗОН-2014"

про стягнення 562 282 грн. 93 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №20/7-945 від 10.06.2015р.

від відповідача: не з'явився; про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але ухвали суду повернуто поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання. За таких обставин суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату та місце судових засідань та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 423 943 грн. 84 коп., пені у сумі 112 848 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 5 642 грн. 44 коп.

26 листопада 2015р. до господарського суду Одеської області надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 423 943 грн. 84 коп., пеню у сумі 129 899 грн. 22 коп., 3% річних у сумі 8 439 грн. 87 коп.

Відповідач письмових заперечень щодо позову до суду не надав.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

31 грудня 2014р. між приватним підприємством "АМАЗОН-2014" (Замовник) та державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (Виконавець) був укладений Договір № СР-408, згідно якого, одна сторона Виконавець зобов'язався виконати по завданню другої сторони - Замовника власними силами та засобами докові ремонтні роботи судна "Зоосфера" (далі - Судно), в об'ємі передбаченому Договірною відомістю - кошторисом вартості ремонту Судна (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи. Договір вступає в силу з моменту підписання його обома Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 2.6. Договору остаточна вартість ремонту Судна визначається на підставі Виконавчої відомості - кошторису вартості ремонту, яка складається Виконавцем за фактом виконаних ремонтних робіт. Факт виконання ремонтних робіт засвідчується прийомними актами відділу технічного контролю, які повинні бути підписані представником відділу технічного контролю Виконавця та представником Замовника. Виконавча відомість - кошторис вартості ремонту підписується Сторонами по договору та є підставою для взаєморозрахунків.

Згідно п. 2.7. Договору попередня вартість ремонту Судна згідно з Договірною відомістю - кошторисом вартості ремонту (Додаток №1) буде складати: 308 985 грн. 97 коп., в тому числі ПДВ 20% - 51 497 грн. 66 коп.

Відповідно до п. 4.1. Договору загальна вартість ремонту Судна, вирахувана згідно зі ст.. 2 цього Договору, повинна бути сплачена Замовником Виконавцю наступним чином:

п. 4.1.1. - передоплата 50% по Договірній відомості - кошторису вартості робіт протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку Замовником;

п. 4.1.2. - остаточний розрахунок проводиться за Виконавчою відомістю - кошторисом вартості ремонту та після підписання Акту приймання Судна з ремонту з урахуванням оплати, яка здійснювалась згідно з п. 4.1.1., п. 4.1., п. 4.4. цього Договору, протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунка Замовником.

Згідно п. 4.4. Договору у разі перевищення вартості наданих послуг по "Актів виконаних робіт" за попередній місяць сплаченої передоплати (над першим платежем), різниця вартості оплачується Замовником протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку Замовником.

Відповідно до п. 10.2.9. Договору сплачувати авансові та остаточні платежі в порядку, передбаченому цим Договору.

Позивач зазначає, що він належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, та надав відповідачу послуги, за які били виставлені рахунки № 200003/2 від 16.03.2015р. на загальну суму 404 300 грн. 22 коп., № 200003/3 від 26.03.2015р. на загальну суму 56 643 грн. 62 коп. та підписаний 05.03.2015р. Акт приймання Судна з ремонту до Договору № СР-408 від 31.12.2014р. В порушення умов договору, відповідач за виставленими рахунками за надані послуги розрахувався лише частково у сумі 37 000 грн. 24.03.2015р. (за рахунком № 200003/2 від 16.03.2015р.), що підтверджується банківською випискою № БВ 00001213, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 423 943 грн. 84 коп.

Відповідно до п. 11.2.3. Договору за прострочку платежів, передбачених п. 4.1.1., п. 4.1.2., п. 4.4., Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Згідно п. 11.3. Договору стягнення штрафу, пені не дає жодній зі Сторін права розірвати цей Договір чи відмовитись від виконання будь-якого з його пунктів та не виключає зобов'язання здійснювати розрахунки по сумам заборгованості.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 129 899 грн. 22 коп., яку просить суд стягнути з відповідача.

Позивач також зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 8 439 грн. 87 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 2014р. між приватним підприємством "АМАЗОН-2014" (Замовник) та державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (Виконавець) був укладений Договір № СР-408, згідно якого, одна сторона Виконавець зобов'язався виконати по завданню другої сторони - Замовника власними силами та засобами докові ремонтні роботи судна "Зоосфера" (далі - Судно), в об'ємі передбаченому Договірною відомістю - кошторисом вартості ремонту Судна (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2.6. Договору остаточна вартість ремонту Судна визначається на підставі Виконавчої відомості - кошторису вартості ремонту, яка складається Виконавцем за фактом виконаних ремонтних робіт. Факт виконання ремонтних робіт засвідчується прийомними актами відділу технічного контролю, які повинні бути підписані представником відділу технічного контролю Виконавця та представником Замовника. Виконавча відомість - кошторис вартості ремонту підписується Сторонами по договору та є підставою для взаєморозрахунків.

Згідно п. 2.7. Договору попередня вартість ремонту Судна згідно з Договірною відомістю - кошторисом вартості ремонту (Додаток №1) буде складати: 308 985 грн. 97 коп., в тому числі ПДВ 20% - 51 497 грн. 66 коп.

Відповідно до п. 4.1. Договору загальна вартість ремонту Судна, вирахувана згідно зі ст.. 2 цього Договору, повинна бути сплачена Замовником Виконавцю наступним чином:

п. 4.1.1. - передоплата 50% по Договірній відомості - кошторису вартості робіт протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку Замовником;

п. 4.1.2. - остаточний розрахунок проводиться за Виконавчою відомістю - кошторисом вартості ремонту та після підписання Акту приймання Судна з ремонту з урахуванням оплати, яка здійснювалась згідно з п. 4.1.1., п. 4.1., п. 4.4. цього Договору, протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунка Замовником.

Згідно п. 4.4. Договору у разі перевищення вартості наданих послуг по "Актів виконаних робіт" за попередній місяць сплаченої передоплати (над першим платежем), різниця вартості оплачується Замовником протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку Замовником.

Відповідно до п. 10.2.9. Договору сплачувати авансові та остаточні платежі в порядку, передбаченому цим Договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, та надав відповідачу послуги, за які били виставлені рахунки № 200003/2 від 16.03.2015р. на загальну суму 404 300 грн. 22 коп., № 200003/3 від 26.03.2015р. на загальну суму 56 643 грн. 62 коп. та підписаний 05.03.2015р. Акт приймання Судна з ремонту до Договору № СР-408 від 31.12.2014р. В порушення умов договору, відповідач за виставленими рахунками за надані послуги розрахувався лише частково у сумі 37 000 грн. 24.03.2015р. (за рахунком № 200003/2 від 16.03.2015р.), що підтверджується банківською випискою № БВ 00001213, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 423 943 грн. 84 коп.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 423 943 грн. 84 коп.

Відповідно до п. 11.2.3. Договору за прострочку платежів, передбачених п. 4.1.1., п. 4.1.2., п. 4.4., Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Згідно п. 11.3. Договору стягнення штрафу, пені не дає жодній зі Сторін права розірвати цей Договір чи відмовитись від виконання будь-якого з його пунктів та не виключає зобов'язання здійснювати розрахунки по сумам заборгованості.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 129 899 грн. 22 коп., то визначена позивачем сума пені підлягає частковому задоволенню у сумі 129 194 грн. 33 коп., так як, позивач, розраховуючи суму пені зробив арифметичну помилку (розрахунок пені за рахунком № 200003/2: за період з 28.08.2015р. по 29.09.2015р. на суму боргу 367 300 грн. 22 коп. - складає 17 429 грн. 15 коп.; за рахунком № 200003/3 за період з 28.08.2015р. по 07.10.2015р. на суму боргу 56 643 грн. 62 коп. складає 3 234 грн. 12 коп.)

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 8 439 грн. 87 коп.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач доказів повного та належного виконання своїх зобов'язань за Договором не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовна заява державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" - задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "АМАЗОН-2014" (65023, АДРЕСА_1, р/р 26006010494247 в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767, код ЄДРПОУ 39391834) на користь державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, пл.. Митна, 1, р/р в гривні 26004124091/001 в ПАТ "Марфін Банк" м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 01125666) заборгованість у сумі 423 943 (чотириста двадцять три тисячі дев'ятсот сорок три) грн. 84 коп., пеню у сумі 129 194 (сто двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 33 коп., 3% річних у сумі 8 439 (вісім тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 87 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 8 423 (вісім тисяч чотириста двадцять три) грн. 67 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 грудня 2015 р.

Суддя Н.Д. Петренко