Ухвала

від 08.12.2015 по справі 826/14022/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14022/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Інвест" до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Інвест" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві , в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних ТОВ Гефест Інвест № 2 від 27 травня 2015 року, № 1 від 02 червня 2015 року, № 1 від 01 липня 2015 року для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати та враховувати прийнятими в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на дату фактичного подання до реєстрації наступні податкові накладні ТОВ Гефест Інвест : № 2 від 27 травня 2015 року - 10 червня 2015 року о 11:44:03; № 1 від 02 червня 2015 року - 16 червня 2015 року о 09:50:35; № 1 від 01 липня 2015 року - 10 липня 2015 року о 15:39:19.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Гефест Інвест (код 38292107) зареєстровано як юридична особа 24 липня 2012 року. Місцезнаходження позивача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 01042, м. Київ, вул. Чигорина, будинок 18, офіс 322. Позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та згідно Витягу з Реєстру платників ПДВ № 1526554502434від 13 січня 2015 року є платником ПДВ.

28 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Гефест Інвест та Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було укладено Договір № 281120141 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу.

10 та 16 червня 2015 року, а також 10 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Гефест Інвест засобами електронного зв'язку надіслало до ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві податкові накладні № 2 від 27 травня 2015 року, № 1 від 02 червня 2015 року, № 1 від 01 липня 2015 року, проте отримало квитанцію № 1 про відмову у прийнятті податкової накладної, у зв'язку з виявленими помилками, а саме: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Важаючи дії відповідачів протиправними та такими, що порушують законні інтереси товариства, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Норми пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачають, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, підставою для неприйняття податкових накладних є порушення вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Цією нормою також визначено обов'язкові реквізити податкової накладної. Так, у податковій накладній, зокрема, має зазначатись місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.12.2010 року №1246, якою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Згідно п. 7 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Пунктом 8 Порядку №1246 визначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Відповідно до п. 9 Порядку №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Положеннями пунктів 8 - 10 Порядку №1246 встановлено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Як було зазначено вище, підставою для відмови у прийнятті податкових накладних стала наявність помилки, а саме: невідповідність місцезнаходження продавця товару/послуг інформації, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, визначене позивачем у податкових накладних місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Чигорина, будинок 18, офіс 322 повністю відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, з наявних в справі доказів вбачається, що позивач орендує офісне приміщення за адресою: 01042, м. Київ, вул. Чигорина, будинок 18, офіс 322, що в свою чергу підтверджується наявною в справі копією Договору оренди нежитлових приміщень № 58 від 25 березня 2013 року із укладеними до нього додатками (а.с. 19 - 29).

Між тим, позивачем в якості доказу підтвердження свого місцезнаходження були надані копія договору про надання послуг зв'язку з доставки пошти (а.с. 30-31); опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії підтвердження відомостей про юридичну особу від 08 червня 2015 року, які подавалися позивачем у відповідь на запит державного реєстратора, направленого по причині отримання довідки Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві форми 18-ОПП (а.с. 12).

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідачів щодо неприйняття податкових накладних ТОВ Гефест Інвест № 2 від 27 травня 2015 року, № 1 від 02 червня 2015 року, № 1 від 01 липня 2015 року для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Що стосується вимог даного позову в частині зобов'язання відповідачів зареєструвати та враховувати прийнятими в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на дату фактичного подання до реєстрації наступні податкові накладні ТОВ Гефест Інвест : № 2 від 27 травня 2015 року - 10 червня 2015 року о 11:44:03; № 1 від 02 червня 2015 року - 16 червня 2015 року о 09:50:35; № 1 від 01 липня 2015 року - 10 липня 2015 року о 15:39:19, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року № 1486/12/13-13, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження у якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним з огляду на приписи абзацу 10 ч. 2 ст. 162 КАС України. Зазначена норма надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. Отже, незалежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав позивача повинен вказати відповідну дату у резолютивній частини постанови.

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову накладну, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої накладної зареєстрованою тощо варто розглядати як вимогу про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації протягом операційного дня, коли таку накладну надіслано для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Тому суди повинні розглянути питання щодо протиправності неприйняття податкової накладної для реєстрації, незважаючи на те, у якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такого неприйняття.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що у суду немає підстав для відмови у позові платнику податку або відмови у відкритті провадження (закриття провадження) у разі, якщо таким платником інакше сформульовано позовні вимоги, фактичним предметом яких є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними та допустимими доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 39 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 14.12.15 р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.