Постанова

від 24.12.2015 по справі 826/16605/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2015 року                     № 826/16605/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ітаті»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітаті» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення від 25 грудня 2014 року № 182326552202 та № 182226552202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16605/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15 вересня 2015 року.

          У судовому засіданні 15 вересня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

          Матеріали справи свідчать, що на підставі направлення на перевірку від 19.11.2014 № 2494/26-55-22-02 та згідно наказу від 27.10.2014 № 3125, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаті» (код ЄДРПОУ 37451393) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Будмехканвініон» (код ЄДРПОУ 37451393) за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, та ТОВ «Сетмаркет» (код ЄДРПОУ 38388380) за період з 01.02.2013 по 28.02.2013 та з 01.06.2013 по 01.06.2013, за результатом якої складено акт перевірки від 02.12.2014 № 1151/26-55-22-02/33102834.

          Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення:

пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Ітаті» занижено податок на додану вартість на загальну суму 1090738,00 грн.;

статті 185, пуктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в травні 2012 року на загальну суму 564116,00 грн., а тому числі по періодах: березень 2013 року – 564116,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків прийнято наступні податкові повідомлення – рішення від 25 грудня 2015 року:

          - № 182326552202, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ітаті» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1363450,00 грн., в тому числі: за основним платежем – 1090738,00 грн., за штрафними санкціями – 272685,00 грн.

          - № 182326552202, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ітаті» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 564116,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

За результатом адміністративного оскарження, податкові повідомлення – рішення від 25 грудня 2015 року № 182326552202 та № 182326552202 – залишено без змін, скаргу позивача – без задоволення (копії рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 10.03.2015 № 3869/10/26-15-10-05-35 та ДФС України від 15.05.2015 № 10322/6/99-99-10-01-01-25).

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням – рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Будмехканвініон» та ТОВ «Сетмаркет».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 02.12.2014 № 1151/26-55-22-02/33102834.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будмехканвініон» та ТОВ «Сетмаркет», обставини використання наданих послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Ітаті» (покупець) та ТОВ «Будмехканвініон» (постачальник) було укладено договір від 27.02.2012 № ДП-1-ТМ-175, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця обладнання для парової турбіни К-200-13 згідно специфікації № 1, а покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору умови поставки – склад за адресою: м. Бурштин, Івано-Франківська обл., Бурштинська теплова електростанція. Постака здійснюється автотранспортом за рахунок сил та коштів постачальника.

Поставка товару супроводжується наступними документами: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, пакувальний лист, сертифікат походження по формі СТ-1, сертифікат якості на кожен вид товару (пункт 4.5 Договору).

15.06.2012 ТОВ «Будмехканвініон» звернулось до позивача з листом № 6/15-1, де вказувалося, що ТОВ «Будмехканвініон» не може виконати Договір та має намір переступити свої права та обов'язки за Договором ТОВ «Ітекосейл», в результаті чого укладено трьохсторонню угоду № 1 по заміні сторони (постачальника) по договору від 18.06.2012 ТОВ «Ітекосейл» прийняв в повному обсязі всі права (вимоги) і зобов'язання Постачальника по Договору, які належать ТОВ «Будмехканвініон» як постачальнику по Договору.

03.12.2012 між Позивачем та ТОВ «Сетмаркет» та ТОВ «Ітекосейл» було укладено угоду №2 щодо зміни сторони (Постачальника) по Договору №ДП-1-ТМ-175 від 27.02.2012.

На підтвердження умов виконання договору від 18.06.2012 позивачем надано видаткову накладну від 07.11.2012 № 1-РЗ/11-1, податкові накладні від 16.03.2012 № 25 на суму 1000000,00 грн., від 06.03.2012 № 9 на суму 1620800,08 грн., від 02.11.2012 № 212 на суму 5000000,00 грн., оборотно-сальдові відомості за перевіряємий період Рахунок був здійснений у безготівковій формі на загальну суму 2645881,03 грн.

Крім того, обґрунтування ділової доцільності придбання товарів за угодою № 2, позивачем надано видаткову накладну від 08.02.2013 № РН-080213, податкові накладні від 08.02.2013 № 383 на суму 4681200,00 грн.,від 10.06.2013 № 302 на суму 2127123,86 грн., від 17.12.2012 № 1005 на сум 302000,00 грн. Рахунок здійснений у безготівковій формі на загальну суму 5510932,79 грн.

У свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Сетмаркет» (постачальник) укладено договір від 21.01.2013 № 1/21-ЗП, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти на оплатити обладнання по номенклатурі та по цінам згідно специфікації № 1 у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до пункту 5.3 Договору, товар супроводжується наступними документами: видаткова накладна, податкова накладна, сертифікат якості на кожен вид товару.

Товар приймається покупцем по місцю поставки – м.Київ, Україна, по кількості на основі специфікації по якості у відповідності нормативно-технічній документації виробника (пункт 7.3 Договору).

Якість та комплектність поставленого товару повинна відповідати нормативно-технічній документації та договору та повинна бути підтверджена відміткою ОТК заводу-виробника у сертифікаті якості (пункт 9.1 Договору).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано Специфікацію № 1 та видаткову накладну від 10.06.2013 № РН-06302.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит – це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Так, зі змісту договорів, вбачається, що контрагентами позивача поставлялись останньому клапан регул. Ф125№1, клапан регул. Ф150№2, 3, 4 із сідлом, запасні частини, шпилька А2М24-6g110, гайка М-24-6Н, колонка верхнього РК ЦВД, комплект деталей СД, комплект деталей для реконструкції в кількості зовнішніх маслопроводів, комплект деталей на реконструкцію блоку попереднього підшипника, комплект деталей для реконструкції сервомотора регулюючих клапанів ВД- СД, сервомотор регулюючих клапанів ВД, однак матеріали справи не містять інформації про такий товар, зокрема характеристики, сертифікати відповідності вказаної продукції нормам та стандартам.

Також, позивачем не надано суду довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, в порушення вимог договорів, позивачем не надано рахунків-фактур, пакувальних листів, сертифікатів походження по формі СТ-1, сертифікатів якості на кожен вид товару, які є невід'ємними частинами договорів від 27.02.2012 № ДП-1-ТМ-175 та від 21.01.2013 № 1/21-ЗП.

У свою чергу, обґрунтовуючи необхідність придбання послуг у ТОВ «Будмехканвініон» та ТОВ «Сетмаркет» позивач зазначає про обов'язок виконання зобов'язань перед третіми особами, згідно договорів субпідряду від 02.02.2012 № ТМ-175, укладеного між позивачем та ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» та договору від 04.12.2012 № 2189/ДМЗТ-12, укладеного між позивачем та ПАТ «Київенерго».

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів позивачем надано відповідні первинні документи.

Однак, матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність поставки товарів, про їх надання позивачу ТОВ «Будмехканвініон» та ТОВ «Сетмаркет», адже відстуні документи про результати наданих послуг.

Таким чином, надані позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій між позивачем та ТОВ «Будмехканвініон» та ТОВ «Сетмаркет», та факт їх використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій з вищезазначеними контрагентами.

Так, позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином отримані послуги надані саме цими контрагентами.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення статті 185, пуктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

          Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаті» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20грн., а тому враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаті» відмовити.

           2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітаті» (код ЄДРПОУ 33102834) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4384,80 грн.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 К.Ю. Гарник