ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
25 грудня 2015 року № 826/8672/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування наказу від 04.11.2014 року № 12 і податкового повідомлення-рішення від 15.12.2014 року № 0050821701,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04 листопада 2014 року № 12;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15 грудня 2014 року № 0050821701.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/8672/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07 липня 2015 року.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2015 року адміністративну справу передано на розгляд судді Гарнику К.Ю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року адміністративну справу № 826/8672/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27 серпня 2015 року.
У судовому засіданні 27 серпня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу від 04 листопада 2014 року № 12, повідомлення від 05 листопада 2014 року № 68/Л/26-56-17-01-24, згідно підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку по взаємовідносинах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) з контрагентом ТОВ Білдекс інвест (код ЄДРПОУ 38913410) за липень 2014 року, за результатами якої складено акт від 21 листопада 2014 року № 6875/26-56-17-01-04/НОМЕР_2.
Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та пункту 6.2 Порядку заповнення податкової накладаної, в результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі 5730,00 грн. за липень 2014 року.
Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15 грудня 2014 року № 0050821701 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7162,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 5730,00 грн., за штрафними санкціями -1432,50 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням контролюючого органу позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.
За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення від від 15 грудня 2014 року № 0050821701- залишено без змін, скарги позивача - без задоволення (копії рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 02 лютого 2015 року № 322/Л/26-15-10-08-16 та ДФС України від 04 березня 2015 року № 2003/Л/99-99-10-01-03-14).
Позивач вважає наказ щодо проведення перевірки та податкове повідомлення-рішення протиправними, оскільки у контролюючого органу були відсутні правові підстави для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 , крім того відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ Білдекс інвест .
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.
Матеріали справи свідчать, що 07 жовтня 2014 року контролюючим органом направлено на адресу позивача запити № 10122/Л/26-56-17-01-24 та № 10123/Л/26-56-17-01-24, в яких, посилаючись на підпункти 20.1.2, 20.1.3, 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 1 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 85 Податкового кодексу України просила надати пояснення та їх документальне підтвердження пов'язані з господарською діяльністю позивача за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року.
Як зазначено позивачем, вказані запити отриманні останнім 13 жовтня 2014 року.
У зв'язку з ненаданням позивачем протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документального підтвердження, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві видано наказ від 04 листопада 2014 року № 12 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки .
У свою чергу, як зазначено позивачем, 17 листопада 2014 року, за наслідками отримання оскаржуваного наказу від 04 листопада 2014 року № 12 ФОП ОСОБА_1 направлено на адресу контролюючого органу копії запитуваних документів.
Так, згідно з вимогами п.20.1.4 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.
Відповідно до п.п.73.3 ст.73 ПК України надано право органам державної податкової служби звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі по тексту - Порядок).
Пунктами 10, 11 вказаного Порядку передбачено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
При цьому, в податкового органу є обов'язок або зазначати в письмовому запиті конкретні факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий орган, або зазначати джерела в яких такі факти містяться (викладені).
Відповідно до ч.2 п.14 Порядку у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, запити від 07 жовтня 2014 року № 10122/Л/26-56-17-01-24 та № 10123/Л/26-56-17-01-24 складені з порушенням вимог визначених Податковим кодексом України, зокрема не містять підстав для надіслання запитів відповідно до пунктів визначних контролюючим органом, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, у зв'язку з чим, позивач звільняється від обов'язку надавати відповідь на такі запити.
В силу вимог п.п. 73.3 ст. 73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі, передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.
У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.
Наведені правові норми свідчать про те, що лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки.
При цьому, слід зазначити, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015р. у справі №21-425а14.
Таким чином, за відсутності визначених п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, підстав для призначення відповідачем документальної позапланової невиїзної ФОП ОСОБА_1 та недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення зазначеної перевірки позивача, у податкового органу були відсутні підстави для прийняття спірного наказу від 04 листопада 2014 року № 12.
За таких підстав суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного наказу та задоволення позовних вимог у цій частині.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.12.2014 року № 0050821701, суд приходить до наступних висновків.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Білдекс інвест , обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема,чи були платниками податку на додану вартість).
Матеріали справи свідчать, що між позивачем (Клієнт/Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Білдекс інвест (Експедитор/Повірений) укладено договір на організацію перевезення вантажу (договір доручення) від 10 червня 2014 року № 10-06, відповідно до умов якого, експедитор бере на себе зобов'язання за винагороду силами власного підприємства організувати для клієнта перевезення та додаткове обслуговування вантажу, заявлене експедитору для транспортування у внутрішньо українському сполученні.
Для виконання своїх зобов'язань перед клієнтом експедитор може залучати третіх осіб, при цьому несе відповідальність перед клієнтом за виконання умов даного договору.
Кількість та різновид вантажу, маршрут слідування, вантажовідправника та вантажоотримувача, графік подачі транспорту, вартість перевезення та інші додаткові умови по обслуговуванню вантажу обговорюються по кожному конкретному перевезенню в усній або письмовій формі.
На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано рахунок - фактуру від 31 липня 2014 року № 3105, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3105, податкову накладну від 31 липня 2014 року № 3105 на суму 7500,00 грн.,
Також, на підтвердження оплати послуг, наданих позивачу ТОВ Білдекс інвест за договором № 10-06 про організацію перевезень вантажів (договір доручення), у матеріалах справи міститься виписка з банківського рахунку позивача (з відмітками банку).
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.
Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.
У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.
За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.
Обґрунтовуючи необхідність укладання правочину з ТОВ Білдекс інвест позивач посилається на договори про надання послуг з перевезення вантажів від 02 січня 2013 року № 041/13 та від 02 січня 2014 року № 08 FD, укладених між позивачем та ТОВ Ренус Ревайвел та ДП Кюне і Нагель , на підтвердження виконання яких, позивачем надано суду актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та товарно-транспортних накладних, складних за результатами господарських операцій з ТОВ Ренус Ревайвел та ДП Кюне і Нагель , щодо організації перевезення вантажів за напрямами, зазначеними в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Крім того, за результатами дослідження первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону №996 та Положення №88.
Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ Білдекс інвест здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Білдекс інвест , а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15 грудня 2014 року № 0050821701 підлягає скасуванню.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних наказу та податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04 листопада 2014 року № 12.
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15 грудня 2014 року № 0050821701.
4. Судові витрати в сумі 255,78 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2015 |
Оприлюднено | 30.12.2015 |
Номер документу | 54600842 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Гарник К.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні