Постанова

від 23.12.2015 по справі 826/16901/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2015 року № 826/16901/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ФВП Груп Лтд до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФВП Груп Лтд (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2015 року № 0004422205.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16901/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 жовтня 2015 року.

У судовому засіданні 08 жовтня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Відповідач участі уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі направлень від 16 червня 2015 року № 882/26-58-22-05, № 885/26-58-17-02, № 883/26-58-22-04, № 884/26-58-22-05, № 886/26-58-22-05, наказу від 03 червня 2015 року № 704, відповідно до статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ФВП Груп Лтд (код ЄДРПОУ 37888897) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2013 по 31.12.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 14 липня 2015 року № 3705/26-58-22-05-11/37888897.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 201.4, 2016, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , абз. 5 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29 грудня 2010 року № 1246, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся всього у сумі 422517,00 грн., в тому числі: квітень 2012 року у сумі 103004,00 грн., травень 2012 року у сумі 78394,00 грн., червень 2012 року у сумі 22004,00 грн., липень 2012 року у сумі 38489,00 грн., серпень 2012 року у сумі 98207,00 грн., вересень 2012 року у сумі 41419,00 грн., листопад 2012 року у сумі 41000,00 грн.

На підставі вищезазначеного висновку прийнято податкове повідомлення - рішення від 31 липня 2015 року № 0004422205, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ФВП Груп Лтд збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 273893,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 219115,00 грн., за штрафними санкціями - 54778,75 грн.

Позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що податкові накладні для ТОВ ФВП Груп Лтд виписані ПАТ Хімексі , ТОВ Беруф-Авто , ТОВ Хім торг , ПП Техноімпорг містять всі обов'язкові реквізити необхідні для податкової накладної, а відтак висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства є необґрунтованими.

Вирішуючи спір по суті, суд приходить до наступного.

Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що позивачем отримано від ПАТ Хімексі (код ЄДРПОУ 23737832) податкові накладні за квітень 2012 на загальну суму 612865,20 грн. з них сума ПДВ 102144,20 грн., за травень 2012 року на загальну суму 386364 грн., з них ПДВ 64394 грн., за червень 2012 грн., на загальну суму 387,52 грн, з них ПДВ 64,59 грн., за липень 2012 року 230929,70 грн. з них ПДВ 38488,29 грн., за серпень 2012 року на загальну суму 589237,98 грн., з них ПДВ 98206,33 грн., за вересень 2012 року на загальну суму 248510,40 грн. з них ПДВ 41418,40 грн.

Разом з цим, у перевіряємому періоді позивачем отримано податкові накладні від ТОВ Хім торг (код ЄДРПОУ 35847214) за квітень 2012 року на загальну суму 5160,00 грн., з них ПДВ 860,00 грн., за червень 2012 року на загальну суму 71700,00 з них ПДВ 11950,00 грн.

Крім того, ТОВ Беруф-Авто (код ЄДРПОУ 33559029) виписано на ім'я ТОВ ФВП Груп Лтд податкову накладну за травень 2012 року на загальну суму 84000,00 грн. з них ПДВ 14000,00 грн.

Також, позивачем отримано від ПП Техноімпорт (код ЄДРПОУ 33312076) податкову накладну за листопад 2012 року на загальну суму 246000,00 грн. з них сума ПДВ 41000,00 грн.

Відтак, за посиланням відповідача, суми податку на юдану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідних періодів, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди, проте не відповідають даним ЄРПН.

Так, зазначені податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН наступним чином:

податкові накладні виписані ПАТ Хімексі в паперовому та електронному вигляді підписані ОСОБА_2, проте в Єдином реєстрі податкових накладних електронний цифровий підпис особи що зареєструвала п/н в ЄРПН повинен значитись за ОСОБА_3 особа яка уклала договір про визнання електронних документів та має право електронного цифрового підпису;

податкові накладні виписані ТОВ Беруф-Авто в паперовому та електронному вигляді підписані ОСОБА_4, проте в Єдиному реєстрі податкових накладних електронний цифровий підпис особи що зареєструвала п/п в ЄРПН повинен значитись за ОСОБА_5 особа яка уклала договір про визнання електронних документів та має право електронного цифрового підпису;

податкові накладні виписані ТОВ Хім торг в паперовому та електронному вигляді виписані ОСОБА_6 проте в Єдиному реєстрі податкових накладних електронний цифровий підпис особи що зареєструвала п/п в ЄРПН повинен значитись за ОСОБА_7 особа яка уклала договір про визнання електронних документів та має право електронного цифрового підпису;

податкові накладні виписані ПП Техноімпорт в паперовому та електронному вигляді виписані ОСОБА_8 проте в Єдиному реєстрі податкових накладних електронний цифровий підпис особи що зареєструвала п/п в ЄРПН повинен значитись за ОСОБА_9 особа яка уклала договір про визнання електронних документів та має право електронного цифрового підпису;

З огляду на викладене, контролюючий орган прийшов до висновку, що отримані позивачем податкові накладні, які мають неспівпадання обов'язкових реквізитів - підпису уповноваженої особи на паперовій копії податкової накладної та електронного цифрового підпису на електронній копії податкової накладної в ЄРПН.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз.5 п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі по тексту - Порядок), для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Тобто нормами п.5 Порядку законодавцем обумовлюється право делегування іншій посадовій особі електронного цифрового підпису.

Таким чином, податковим законодавством не передбачено норм, які б забороняли продавцю формувати податкову звітність за допомогою електронного підпису, та звичайного підпису за наявності таких повноважень у посадової особи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в графі підпис зазначених податкових накладних, які в якості звітності подавались в електронному вигляді містились прізвища: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8

У свою чергу, наявні в матеріалах справи, накази та довіреності виписані на делегування ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8 електронного цифрового підпису підтверджує наявність повноважень у зазначених осіб на підписання спірних податкових накладних.

Разом з тим, як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, зазначені вище податкові накладні, які сформовано постачальником в електронному вигляді, надіслано до податкового органу, яким надіслано квитанцію з відміткою Документ Прийнято .

Враховуючи помилковість твердження відповідача про те, що ТОВ ФВП Груп Лтд не мало права на віднесення до податкового кредиту суму в розмірі 422517,00 грн., оскільки при формуванні податкового кредиту позивач не допустив жодного порушення норм податкового законодавства, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 31 липня 2015 року № 0004422205 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 липня 2014 року К/800/11634/14.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФВП Груп Лтд підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФВП Груп Лтд задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31 липня 2015 року № 0004422205.

3. Судові витрати в сумі 488,08 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФВП Груп Лтд за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник