Постанова

від 24.12.2015 по справі 826/11342/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2015 року № 826/11342/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить:

- визнати наказ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21 листопада 2014 року № 3481 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро незаконним;

- визнати дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про проведення документальної позапланової виїзної перевірки про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Будальтсервіс (код ЄДРПОУ 38406341) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 незаконним;

- скасувати спірне податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2015 року № 1026552208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11342/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 03 серпня 2015 року.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 жовтня 2015 року адміністративну справу передано на розгляд судді Гарнику К.Ю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2015 року адміністративну справу № 826/11342/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 листопада 2015 року.

Сторони участі повноважного представника в судові засідання 12 листопада 2015 року не забезпечили, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу від 21 листопада 2014 року № 3481, повідомлення від 21 листопада 2014 року № 2540/26-55-22-08, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро (код ЄДРПОУ 30113644) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ Будальтсервіс (код ЄДРПОУ 38406341) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт від 17 грудня 2014 року № 1241/26-55-22-08/30113644.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 142995,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06 січня 2015 року № 1026552208 Товариству з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 214493,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 142995,00 грн., за штрафними санкціями - 71498,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням контролюючого органу позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення від 06 січня 2015 року № 1026552208- залишено без змін, скарги позивача - без задоволення (копії рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 11 березня 2015 року № 3999/10/26-15-10-05 та ДФС України від 14 травня 2015 року № 10212/6/99-99-10-01-04-25).

Позивач не погоджується з діями контролюючого органу по проведенню перевірки ТОВ АПТ Дніпро , наказом від 21 листопада 2014 року № 3481, на підставі чого було проведено таку перевірки та відповідно з висновками Акта перевірки, та мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та контрагентом.

Щодо позовних вимог про визнання наказу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21 листопада 2014 року № 3481 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро та визнання дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31 січня 2015 року № 213 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Будальтсервіс (код ЄДРПОУ 38406341) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 незаконним, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до положень ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок.

Зокрема, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, зазначеною нормою Кодексу передбачено дві пов'язанні між собою обставини для призначення документальної позапланової перевірки платника податків: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; ненадання протягом 10 робочих днів платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

Матеріали справи свідчать, що 21 листопада 2014 року контролюючим органом винесено наказ № 3481 Про проведення документальної позапланової перевірки .

Зі змісту зазначеного наказу вбачається, що документальна позапланова перевірка позивача була призначена на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, згідно якого документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Наведені правові норми свідчать про те, що лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки.

При цьому, слід зазначити, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015р. у справі №21-425а14.

Так, контролюючим органом, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування, не надано доказів направлення відповідного запиту на адресу ТОВ АПТ Дніпро та не вказано, за результатами аналізу якої саме інформації та в який спосіб отримані відомості та факти, що свідчать про порушення Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро податкового законодавства, не вказано законність яких саме господарських операцій ставить під сумнів податковий орган.

Таким чином, за відсутності визначених п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, підстав для призначення відповідачем документальної позапланової виїзної Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро та недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення зазначеної перевірки позивача, у податкового органу були відсутні підстави для прийняття спірного наказу від 21 листопада 2014 року № 3481.

За таких підстав суд приходить до висновку про протиправність дій контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Будальтсервіс (код ЄДРПОУ 38406341) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 та як наслідок необхідності скасування оскаржуваного наказу від 21 листопада 2014 року № 3481 та задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2015 року № 1026552208, суд зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро та ТОВ Будальтсервіс обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема,чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будальтсервіс (постачальник) укладено договір поставки від 04 лютого 2014 року № 20, за умовами якого, постачальник зобов'язується на свій ризик за завданням покупця та у відповідності до умов Договору виконати поставку товару на об'єкт, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити товар.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, постачальник зобов'язаний виконати комплектну поставку товару згідно Специфікацій; передати покупцю товар та відвантажити його безпосередньо на об'єкті.

Покупець зобов'язаний після отримання товару на об'єкті підписати видаткову накладну та видати довіреність (пункт 4.3 Договору).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано протокол узгодження договірної ціни, специфікації до договору від 04 лютого 2014 року № 20, податкові накладні від 31.03.2014 № 195 на суму 857967,82 грн., від 31.03.2014 № 196 на суму 314196,71 грн., від 31.03.2014 № 197 на суму 150000,00 грн.

Разом з цим, матеріали справи свідчать, що між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будальтсервіс (виконавець) укладено договір від 10 лютого 2014 року № 23, за умовами якого, виконавець зобов'язується на свій ризик за завданням замовника та у відповідності до умов цього договору виконати електромонтажні роботи.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, склад та обсяги робіт визначаються графіком виконання робіт.

Електромонтажні роботи здійснюються на підставі технічного завдання, що визначення в Додатку № 2 до цього Договору (пункт 2.1 Договору).

Виконання робіт проводиться після надання замовником проектної документації з розташуванням зовнішніх меж теплопостачання, у строки, визначені графіком виконання робіт (пункт 2.2 Договору).

Виконавець зобов'язаний протягом 3 днів повідомити замовника про готовність для здачі робіт (пункт 4.1.5 Договору).

Замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне надання проектної документації (пункт 4.3.1Договору).

Здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність робіт до здачі та направлення йому акту (пункт 5.1 Договору).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано протокол узгодження договірної ціни, технічне завдання, графік виконання робіт, видаткові накладні від 31.03.2014 № 22, від 31.03.2014 № 21, акт надання послуг від 31.03.2014.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Так, зі змісту договору поставки від 04 лютого 2014 року № 20, вбачається, що ТОВ Будальтсервіс поставляло позивачу білило, бобишко, вапно, дріт зварювальний, оліфу, сифон, фарбу, матеріали мастильні, клапан повітряний, тощо, проте, позивачем не надано доказів поставки таких матеріалів до заявленого покупцем місця, зокрема документів, що підтверджували б перевезення зазначеної продукції, товарно-транспортних накладних, тощо.

Крім того, позивачем не надано доказів наявності у останнього складських приміщень для зберігання отриманих товарів.

Також, позивачем не надано суду довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей.

В матеріалах справи також відсутні докази направлення покупцю повідомлення про готовність відвантаження товару, та як наслідок забезпечення покупцем місця для зберігання товару, що передбачено пунктом 4.3.1 Договору поставки від 04 лютого 2014 року № 20.

У свою чергу, з договору від 10 лютого 2014 року № 23, за умовами якого, ТОВ Будальтсервіс зобов'язується на свій ризик за завданням позивача та у відповідності до умов цього договору виконати електромонтажні роботи, вбачається, що згідно технічного завдання, виконавець зобов'язується виконати електромонтажні роботи за затвердженою Замовником проектною документацією.

Як вже зазначалось, відповідно до пункту 2.2 Договору, виконання робіт проводиться після надання замовником проектної документації з розташуванням зовнішніх меж теплопостачання, у строки, визначені графіком виконання робіт.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження виконання умови договору, зокрема подання відповідної проектної документації, які є невід'ємною частиною до Договору, відповідних клопотань з цього приводу не заявлено.

Відтак, відсутність відповідної узгодженості між Покупцем та Постачальником виключає можливість надання відповідних послуг в подальшому.

У свою чергу, обґрунтовуючи необхідність придбання послуг у ТОВ Будальтсервіс позивач зазначає про обов'язок виконання зобов'язань перед третьою особою, згідно договору поставки від 05.03.2014 № 05/03/1 та договору від 10.02.2014 № 10/02/14, укладених між позивачем та ТОВ АПТ-Україна .

Однак, матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність послуг, про їх надання, адже відстуні документи про результати наданих послуг.

Також, позивачем не розкрито спектр наданих послуг (які дії включали в себе послуги), як і не вказано відповідальних осіб щодо їх надання та отримання, оскільки наданий контрагентами перелік послуг для позивача, що у свою чергу, вподальшому надано ТОВ АПТ-Україна є досить широким та не вичерпним.

Таким чином, надані позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій між позивачем та ТОВ Будальтсервіс , та факт їх використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій з вищезазначеним контрагентом.

Так, позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином отримані послуги надані саме цими контрагентами.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

У свою чергу, суд зазначає, що визнання наказу про проведення перевірки протиправним не є самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень за умови доведеності факту порушень вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ АПТ Дніпро підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 428,99 грн., а тому враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 3860,87 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністратиний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро задовольнити частково.

2. Визнати наказ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21 листопада 2014 року № 3481 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро протиправним.

3. Визнати дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про проведення документальної позапланової виїзної перевірки про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Будальтсервіс (код ЄДРПОУ 38406341) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 протиправними.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АПТ Дніпро (код ЄДРПОУ 30113644) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 3860,87 грн.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник