Постанова

від 21.12.2015 по справі 820/11165/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 грудня 2015 р. №820/11165/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерал-Ойл" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- зобов'язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Джерал-Ойл" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення №0001822202 від 15.09.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001822202 від 15.09.2015 року.

В обґрунтування позову зазначив, що господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерал-Ойл" (далі за тестом - ТОВ "Джерал-Ойл") здійснюється відповідно до норм законодавства, з реальним настанням правових наслідків. У позивача наявна вся первинна документація по усім господарським операціям між ТОВ "Джерал-Ойл" та його контрагентами, яка відповідає вимогам чинного законодавства, не містить дефектів форми, змісту чи походження, та в повній мірі підтверджує реальність здійснення господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідачів проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив, що документи надані позивачем мають дефекти. Первинні документи, що надані в ході перевірки фактично не підтверджують здійснення операцій постачання нафтопродуктів до резервуарів нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт". З урахуванням ознак фіктивності емітентів цінних паперів, ТОВ "Джерал Ойл" не здійснювало придбання та реалізацію цінних паперів в перевіряємому періоді, а проводило операції з перерахування та отримання безготівкових коштів, де цінні папери виступали лише як засіб такого перерахунку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "Джерал-Ойл" перебуває на обліку як платник податків з 25.05.2010 року в Державній податковій інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

Відповідно до КВЕД-2010 види діяльності позивача - роздрібна торгівля пальним (т.1 а.с.59-60).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є платником на додану вартість та має відповідне свідоцтво (т.5 а.с.4).

Відповідно до статуту позивача, ціль та предмет діяльності товариства - одержання прибутку шляхом найбільш повного задоволення потреб фізичних та юридичних осіб у товарах та послугах, які надає Товариство. Предмет діяльності ТОВ "Джерал-Ойл" визначений в зазначеному статуті, вичерпним переліком (т.5 а.с.5-19).

На підставі направлень від 03.08.2015 року №466/17-16-22-02, №465/17-16-22-02, №467/17-16-22-02, №468/44/17-16-22-02, наказу №458 від 22.07.2015, наказу №507 від 14.08.2015 року, згідно із ст. 20 розділу 1, ст. 75, 77, 82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до плану графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання контролюючим органом в період з 03.08.2015 року по 21.08.2015 року була проведена планова виїзна перевірка позивача (т.4 а.с.38-44).

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт №272/17-16-22-02/37083433 від 31.08.2015 року "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Джерал-Ойл", код ЄДРПОУ 37083433, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року" (т.1 а.с. 61-153, т.4 а.с. 90-181).

Відповідно до висновків акту №272/17-16-22-02/37083433 від 31.08.2015 року встановлені наступні порушення:

- п. 44.1 ст.44 розділу І, п.п. 135.5.4 п 135.5 ст 135, п. 138.8. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 108 774 333грн., в т.ч. за IV кв. 2012 р. 101856972грн., за 2014 р.- 6917361 грн.;

- п.п. 153.8.3 п.153.8 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями), завищено від'ємний фінансовий результат попереднього звітного періоду по операціях з цінними паперами на суму 485007074 грн., та завищено доходи звітного періоду IV кв. 2012 р., в сумі 491 670 000 грн.;

- п. 2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р., за № 40/10320, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 276,00 грн.; видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 4783,88 грн. (копії документів додаються);

- п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п.п. г) п.п.п 164.2.17 п. 164.1 ст. 164, п.п. 169.1.1. п. 169.1, п.п. 169.2.1, п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169, п. 167.1, ст.. 167, п..п 168.1.1 р. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 розділу IV Податкового кодексу України із змінами і доповненнями, в у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 670,20 грн., в т.ч. у 2013 р. в сумі 213,45 грн., у 2014р. в сумі 456,75 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України із змінами і доповненнями, розділ III "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого в новій редакції Наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. №46/18784 та чинного у 2014р., затвердженого в новій редакції Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014р. № 228/25005, за якими встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ за 1,4 кв.2013р., 1,2,3 кв.2014р. не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що, зокрема, призвели до зменшення податкових зобов'язань на суму 670,20 грн. (т.1 а.с.152).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №272/17-16-22-02/37083433 від 31.08.2015 року, Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області було складено податкове повідомлення-рішення №№0001822202 від 15.09.2015 року, яким позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 163161499,50 грн., з них за основним платежем - у розмірі 108774333,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 54387166,50 грн. (т.1 а.с. 154,155, т.4 а.с.186,187, 249).

Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу.

Так, контролюючий орган листом №19651/17-16-22-04 від 14.09.2015 року надав позивачу відповідь на заперечення до акту перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерал-Ойл" (код ЄДРПОУ 37083433) від 31.08.2015 року №272/17-16-22-02/37083433 (т.1 а.с. 156, т.4 а.с.183-185, 188-190).

Не погоджуючись із позицією та рішенням відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 138.8 ст.138 собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до 146.13. ПК, сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над первісною вартістю придбання невиробничих основних засобів та витрат на ремонт, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані, включається до доходів платника податку, а сума перевищення первісної вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих основних засобів або нематеріальних активів над вартістю таких основних засобів або нематеріальних активів, що була включена до складу доходів у зв'язку з отриманням, включається до доходів платника податку, а сума перевищення вартості, що була включена до складу доходів у зв'язку з безоплатним отриманням над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Відповідно до п.146.14. ст.146 ПК, дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Так, суд зазначає, що між ТОВ "Джерал-Ойл" та ТОВ "Барилит Плюс" були укладені договори поставки нафтопродуктів: № 01/63-НП від 01.05.2014 року; № 1/8-НП від 01.05.2014 року; № 21/29-НП від 21.05.2014 року; № 21/6-НП від 21.05.2014 року.

Зазначені договори були приведені у відповідність до типових договорів компанії, тож їх зміст - аналогічний. Відповідно до п. 1.1 договорів постачальник (ТОВ "Барилит Плюс") зобов'язувався передати у власність покупця (позивача - ТОВ "Джерал-Ойл") нафтопродукти (далі - товар), а покупець (ТОВ "Джерал-Ойл") прийняти та оплатити нафтопродукти.

Відповідно до умов вказаних договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.2. вищезазначених договорів товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).

На виконання умов договору № 01/63-НП від 01.05.2014 року сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140531000000132 від 01.05.2014 року на загальну суму 10152026,64 грн. у т.ч. ПДВ 1692004,44 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 01/63-НП від 01.05.2014 року ТОВ "Барилит Плюс" складено та надіслано на адресу ТОВ "Джерал-Ойл" лист № 39/07-БП від 01.05.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 01/63-НП від 01.05.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140531000000132 від 31.05.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 585,263 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 10152026,64грн.

Розрахунок по договору поставки № 01/63-НП від 01.05.2014 року здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63.

На виконання умов договору № 1/8-НП від 01.05.2014 року Сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140531000000019 від 01.05.2014 року на загальну суму 4216186,44 грн. у т.ч. ПДВ 702697,74 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 1/8-НП від 01.05.2014 року ТОВ "Барилит Плюс" складено та надіслано на адресу ТОВ "Джерал-Ойл" лист № 38/07-БП від 01.05.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 1/8-НП від 01.05.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140531000000019 від 31.05.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 220,903 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 4216186,44 грн.

Розрахунок по договору поставки № 1/8-НП від 01.05.2014 року здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63.

На виконання умов договору № 21/29-НП від 21.05.2014 року Сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140531000000176 від 21.05.2014 року на загальну суму 4525931,40 грн. у т.ч. ПДВ 754321,90 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 21/29-НП від 21.05.2014 року ТОВ "Барилит Плюс" складено та надіслано на адресу ТОВ "Джерал-Ойл" лист № 41/07-БП від 21.05.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 21/29-НП від 21.05.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140531000000176 від 31.05.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 260,111 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 4525931,40 грн.

Розрахунок по договору поставки № 21/29-НП від 21.05.2014 року здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63.

На виконання умов договору № 21/6-НП від 21.05.2014 року Сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140531000000020 від 21.05.2014 року на загальну суму 2296194,48 грн. у т.ч. ПДВ 382699,08 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 21/6-НП від 21.05.2014 року ТОВ "Барилит Плюс" складено та надіслано на адресу ТОВ "Джерал-Ойл" лист № 40/07-БП від 21.05.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 21/6-НП від 21.05.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140531000000020 від 31.05.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 2118,117 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 2296194,48 грн.

Розрахунок по договору поставки № 21/6-НП від 21.05.2014 року здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63 (т.1 а.с.157-181).

За перевіряємий період між ТОВ "Джерал-Ойл" та ТОВ "Талис Плюс" були укладені договори поставки нафтопродуктів: № 20/6-5П від 20.06.2014 року; № 01/06-9П від 01.06.2014 року.

Дані договори були приведені у відповідність до типових договорів компанії, тож їх зміст був аналогічний.

Відповідно до п. 1.1 договорів постачальник (ТОВ "Талис Плюс") зобов'язувався передати у власність покупця (позивача - ТОВ "Джерал-Ойл") нафтопродукти (далі - товар), а покупець (ТОВ "Джерал-Ойл") прийняти та оплатити нафтопродукти.

Відповідно до умов вказаних договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.2. вищезазначених договорів товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).

На виконання умов договору № 01/06-9П від 01.06.2014 року Сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140630000000045 від 01.06.2014 року на загальну суму 13828938,42 грн. у т.ч. ПДВ 2304823,07 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 01/06-9П від 01.06.2014 року ТОВ "Талис Плюс" складено та надіслано на адресу ТОВ "Джерал-Ойл" лист № 17/06-ТП від 01.06.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 01/06-9П від 01.06.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140630000000045 від 30.06.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 747,052 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 13828938,42 грн.

Розрахунок по договору поставки № 01/06-9П від 01.06.2014 року здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63.

На виконання умов договору № 20/06-9П від 20.06.2014 року сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140630000000049 від 20.06.2014 року на загальну суму 3997030,32 грн. у т.ч. ПДВ 666171,72 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № 20/06-9П від 20.06.2014 року ТОВ "Талис Плюс" складено та надіслано на адресу ТОВ "Джерал-Ойл" лист № 18/06-ТП від 20.06.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 20/06-9П від 20.06.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140630000000049 від 30.06.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 228,141 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 3997030,32 грн.

Розрахунок по договору поставки № 20/06-9П від 20.06.2014 року здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63 (т.1 а.с.182-193).

За перевіряємий період між ТОВ "Джерал-Ойл" та ТОВ "Антарес" був укладений договори поставки нафтопродуктів № ДГ-0107-10 від 01.07.2014 року.

Даний договір був приведений у відповідність до типових договорів компанії, тож його зміст був аналогічний.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (ТОВ "Антарес") зобов'язувався передати у власність покупця (позивача - ТОВ "Джерал-Ойл") нафтопродукти (далі - товар), а покупець (ТОВ "Джерал-Ойл") прийняти та оплатити нафтопродукти.

Відповідно до умов вказаного договору номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.2. вищезазначеного договору товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).

На виконання умов договору № ДГ-0107-10 від 01.07.2014 року сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140731000000022 від 01.07.2014 року на загальну суму 21272078,32 грн. у т.ч. ПДВ 354534,72 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № ДГ-0107-10 від 01.07.2014 року ТОВ "Антарес" складено та надіслано на адресу ТОВ "Джерал-Ойл" лист № 22/07-А від 01.07.2014 року, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

Згідно п. 4.5 договору поставки сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № ДГ-0107-10 від 01.07.2014 року, додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140731000000022 від 31.07.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 116,979 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 21272078,32 грн.

Розрахунок по договору поставки № ДГ-0107-10 від 01.07.2014 року здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63 (т.1 а.с. 194-199, 202).

За перевіряємий період між ТОВ "Джерал-Ойл" та ТОВ "ОСОБА_3 Петроліум" були укладені договори поставки нафтопродуктів: № 6/14-П від 27.03.2014 року; № 104/14-П від 22.04.2014 року.

Дані договори були приведені у відповідність до типових договорів компанії, тож їх зміст був аналогічний.

Відповідно до п. 1.1 договорів постачальник (ТОВ "ОСОБА_3 Петроліум") зобов'язувався передати у власність покупця (позивача - ТОВ "Джерал-Ойл") нафтопродукти (далі - товар), а покупець (ТОВ "Джерал-Ойл") прийняти та оплатити нафтопродукти.

Відповідно до умов вказаних договорів асортимент, кількість, ціна, вартість товару визначається сторонами у додатковій угоді до договору.

Відповідно до п. 3.1. Договорів умови поставки - склад покупця (АЗС), допускається постачання товару кількома партіями, місця поставки узгоджуються за домовленістю сторін.

На підтвердження виконання договорів сторонами виписувалися видаткові накладні № 140501000000010 від 01.05.2014 року, № 140503000000008 від 03.05.2014 року, № 140504000000009 від 04.05.2014року, № 140505000000007 від 05.05.2014року, № 140506000000013 від06.05.2014 року, № 140507000000009 від 07.05,2014року, № 140508000000010 від 08.05.2014 року, № 140500000000008 від 09.05.2014року, № 140512000000009 від 12.05.2014 року, № 140513000000008 від 13.05.2014року, № 140514000000007від 14.05.2014 року, № 140518000000007 від 18.05.2014року, № 140519000000010 від 19.05.2014року, 140519000000011 від 20.05.2014року, № 140516000000008 від 21.05.2014 року, 140519000000010 від 19.05.2014року та інші, які описані в акті перевірки (стор. 45-46), додаткова угода № 140731000000022 від 01.07.2014 року.

Крім того, на підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № 6/14-П від 27.03.2014 року та факту передання ТМЦ сторонами складалися акти приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000021 від 30.04.2014 року, № 140430000000022 від 30.04.2014 року, № 140630000000015 від 30.06.2014 року.

Розрахунок по договору поставки № 6/14-П від 27.03.2014 року у перевіряємому періоді не здійснювалися, внаслідок чого виникла кредиторська заборгованість, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 63 (т.1 а.с.200- 201, 203-228 т.5 141-177).

Якість товару підтверджується сертифікатами відповідності та паспортами якості (т.3 а.с.220-229).

Реальність здійснення господарської операції також підтверджується податковими накладними по зазначеним контрагентам (т.3 а.с.230-250, т. 4 а.с.1-13, т.5 а.с.178-206).

Зберігання нафтопродуктів здійснювалося ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання № 3007/10-03 від 30.07.2010 року. На підтвердження виконання договору зберігання Сторонами укладалися акт приймання-передачі наданих послуг № 05189 від 31.05.2014 року, акти прийому та зняття зі зберігання нафтопродуктів.

Крім того, ПАТ "Дніпронафтопродукт" 30.07.2010 року повідомив, що усі прийняті за договором зберігання нафтопродукти можуть бути отримані позивачем у Рівненському регіоні, а саме з нафтобази ДП "Оптіма-770-Р", смт. Клевань, вул. Мелещука 8 (т.1 а.с. 229-249).

Транспортування ТМЦ здійснювалося: ТОВ "Рісол" на підставі договору № 02/06/13 від 01.06.2013 року. На підтвердження виконання договору сторонами укладалися акт приймання-передачі наданих робіт і послуг від 31.05.2014 року. Також між позивачем та ТОВ "ТД "Кременчугнафтосервіс" був укладений договір №3 від 23.01.2013 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом (т.5 а.с.207-226).

Розрахунки за надані послуги перевезення здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується рахунками-фактурами, платіжними дорученнями та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631.

Крім того, за результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні (т.1 а.с. 250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-218).

По усім вказаним вище взаємовідносинам після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Джерал-Ойл" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496).

А саме: з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

На підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача.

Крім того, на кожній ТТН міститься копія чеку з АЗС, який підтверджує оприбуткування товару. На такому чеку міститься точна адреса місцезнаходження АЗС, дата проведення операції, резервуар до якого здійснюється оприбуткування нафтопродуктів, номенклатура та кількість палива.

Також факт оприбуткування нафтопродуктів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, 282, 203.

Подальша реалізація придбаних у ТОВ "Антарес", ТОВ "Бариліт Плюс", ТОВ "Талис Плюс", ТОВ "ОСОБА_3 Петроліум" нафтопродуктів (в тому числі скрапленого газу) здійснювалася через мережу орендованих Позивачем 20 АЗС, на яких відповідно до штатного розкладу в перевіряємому періоді працювали більше 204 співробітників позивача (т.5 а.с. 20-140).

Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податку на прибуток підприємств.

Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями визначені п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, за приписами якого до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно по положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, дана норма встановлює загальне правило, за яким проценти за користування кредитними коштами відносяться до складу витрат, при цьому закон не розмежовує види процентів, а також не обмежує право на витрати метою одержання відповідного кредиту, та використання його на основний вид діяльності чи ні.

Тобто, незалежно від того, чи отриманий кредит на поточну господарську діяльність чи на придбання цінних паперів, проценти за таким кредитом відносяться до складу витрат так само, як і проценти за іншими категоріями кредитів.

Єдиною підставою, з якою п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України пов'язує обмеження права на формування витрат за нарахованими процентами за борговими зобов'язаннями, є залучення кредиту з метою придбання кваліфікаційного активу. Таке обмеження виникає лише в разі, якщо платник податку прийняв рішення відносити проценти до собівартості кваліфікаційного активу в бухгалтерському обліку. Позивачем такі витрати не включалися до собівартості кваліфікаційного активу, що стороною відповідача не заперечується, відтак відсутні визначені законом обмеження щодо віднесення до витрат відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.244 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що товари це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено підприємництво як безпосередню, самостійну, систематичну, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Доводи податкового органу про те, що операції з реалізації цінних паперів були не направлені на отримання доходу, а тому не пов'язані з господарською діяльністю, не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому податковий закон не містить вимоги при формуванні витрат здійснювати аналіз ціни придбання активів та ціни їх реалізації, не встановлює способу розрахунку розміру відсотків за користування кредитними коштами залежно від мети їх використання при здійсненні господарських операцій, як і не ставить право особи на формування витрат в залежність від використання кредитних коштів в межах різних видів господарських операцій. Податковий закон лише зобов'язує платника податків підтвердити витрати необхідними первинними та розрахунковими документами, вимоги до яких встановлені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яка передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На відсутність первинних документів, якими підтверджуються спірні витрати позивача, податковий орган не покликається в акті перевірки, а понесені позивачем витрати у зв'язку зі сплатою відсотків за користування кредитами підтверджені дослідженими звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку позивача за перевірений період.

Вичерпний перелік витрат платника податку, що не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не враховується для визначення оподаткованого прибутку, встановлений пунктом 139.1 ст.139 Податкового кодексу України. Серед таких обмежень витрати, які було виключено податковим органом зі складу витрат ТОВ "Джерал-Ойл" за перевірений період, - відсутні.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В підтвердження реальності здійснених операцій з цінними паперами за 2012 рік 03.12.2015 року в матеріалах справи містяться наступні документи: договір на брокерське обслуговування № 529-60 від 02.11.2012 року з декларацією про фактори ризику, замовленням, актом наданих послуг; договір на брокерське обслуговування № 530-60 від 02.11.2012 року з декларацією про фактори ризику, замовленням, актом наданих послуг; договір купівлі продажу цінних паперів з ТОВ "Капітал-Стандарт" № 521-БВ від 30.10.2012 року; договір купівлі продажу цінних паперів з ТОВ "Капітал-Стандарт" № 522-БВ від 30.10.2012 року; договір купівлі продажу цінних паперів з ТОВ Капітал-Стандарт № 523-БВ від 30.10.2012 року з актом прийому-передачі; договір купівлі продажу цінних паперів з ТОВ "ФК Гамбит" № 755-БВ від 30.10.2012 року, виписки щодо операцій з цінними паперами (т.6 а.с.147-176).

Як вбачається зі змісту акту перевірки (розділ 3.1.3 Акту), посадовими особами органу державної податкової служби в ході проведення перевірки встановлено відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання та реалізації акцій емітентів ПАТ "Укрдорбуд", ПАТ "Фінансовий Стандарт", ПАТ "Укрмедіаінвест", ПАТ "Укрпостачпром", ТОВ "Нефида". Однак, такі висновки не відповідають дійсності та спростовуються первинними та іншими документами, що підтверджують реальність господарських операцій.

Згідно договору № 521-БВ купівлі-продажу цінних паперів від 30.10.2012 року ТОВ "Джерал-Ойл", що далі іменується Продавець з одного боку, та ТОВ "АДАРА-7", що далі іменується "Покупцем", від імені якого діє ТОВ "Капітал-Стандарт", що далі іменується "повіреним": "Продавець" зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору цінні папери, емітентом яких являється ПАТ "Укрпостачпром" (код ЄДРПОУ 37450143) в кількості 2576490 шт. загальною вартістю 100000000 грн.

Згідно договору № 522-БВ купівлі-продажу цінних паперів від 30.10.2012 року ТОВ "Джерал-Ойл" продав, а ТОВ "Вела-5" придбав цінні папери, емітентом яких являється:

ПАТ "Укрпостачпром" (код ЄДРПОУ 37450143) в кількості 669910 шт. загальною вартістю 26000000 грн., ПАТ "Фінансовий Стандарт" (код ЄДРПОУ 55496453) в кількості 3221607 шт. загальною вартістю 74000000 грн.

Згідно договору № 523-БВ купівлі-продажу цінних паперів від 30.10.2012 року ТОВ "Джерал-Ойл" продав а ТОВ "Альфа-Петрол" придбав цінні папери, емітентом яких являється: ПАТ "Укрмедіаінвест" (код ЄДРПОУ 36346918) в кількості 1973277 шт. загальною вартістю 151 000 000 грн.; ПАТ "Фінансовий Стандарт" (код ЄДРПОУ 35496453) в кількості 2133226 шт. загальною вартістю 49 000 000 грн.

Згідно договору № 735-БВ купівлі-продажу цінних паперів від 30.10.2012 року між ТОВ "Джерал-Ойл", що далі іменується "Продавець", з одного боку та ТОВ "Річ-Ойл", що далі іменується "Покупцем", від імені якого діє ТОВ "ФК Гамбит", що далі іменується "повіреним": "Продавець" зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору цінні папери, і емітентом яких є ПАТ "Укрпостачпром" (код ЄДРПОУ 374 50143) в кількості 2362065 шт. загальною вартістю 91 670 000 грн.

Акти приймання-передачі до договорів купівлі-продажу цінних паперів підтверджують, що Продавець передав, а Покупець прийняв цінні папери, по вищезазначених договорах купівлі-продажу.

Як вбачається з Виписок про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах вищезазначені акції були списані реєстратором (ПАТ КБ "Приватбанк") з рахунку ТОВ "Джерал-Ойл".

За реалізовані акції ТОВ "Джерал-Ойл" згідно договорів купівлі - продажу цінних паперів покупці здійснили оплату придбаних акцій, що підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку на загальну суму 491670000 грн.

Таким чином, кошти в сумі 491670000 грн. були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ "Джерал-Ойл" його контрагентами виключно як виконання своїх грошових зобов'язань згідно договорів купівлі-продажу в якості розрахунку за придбаний Товар, якими є цінні папери - акції.

Дані цінні папери були придбані, згідно договору № 530-БВ від 02.11.2012 року, відповідно до умов якого ТОВ "Нефида", що далі іменується "Продавець", з одного боку та ТОВ "Джерал-Ойл", що далі іменується "Покупцем", від імені якого діє ТОВ "Капітал-Стандарт", що далі іменується "Повіреним" "Продавець" зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору цінні папери, емітентом яких являється: ПАТ "Укрмедінвест" (код ЄДРПОУ 36346918) в кількості 2264657 шт. загальною вартістю 171500000 грн.; ПАТ "Фінансовий Стандарт" (код ЄДРПОУ 55496453) в кількості 9964000 шт. загальною вартістю 230000000 грн.; ПАТ "Укрдорбуд" (код ЄДРПОУ 36346930) в кількості 1320976 шт. загальною вартістю 101000000 грн.

Згідно акту прийому - передачі від 16.11.2012 року до договору купівлі-продажу цінних паперів № 530-БВ від 02.11.2012 року Продавець передав, а Покупець прийняв цінні папери, емітентом яких являється: ПАТ "Укрмедінвест" (код ЄДРПОУ 36346918) в кількості 2264657 шт. загальною вартістю 171500000 грн.; ПАТ "Фінансовий Стандарт" (код ЄДРПОУ 55496453) в кількості 9964000 шт. загальною вартістю 230000000 грн.; ПАТ "Укрдорбуд" (код ЄДРПОУ 36346930) в кількості 1320976 шт. загальною вартістю 101000000 грн.

Як вбачається з виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 006660 від 16.11.2012 року вищезазначені акції були зараховані реєстратором (ПАТ КБ "Приватбанк") на рахунку ТОВ "Джерал-Ойл".

Суд приходить до висновку, що позивачем в спростування висновків контролюючого органу до перевірок надавалися усі первинні документи, що не містять дефектів форми та змісту, відповідають вимогам податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та в повному обсязі підтверджують реальність господарських операцій та правильність визначення податкових зобов'язань.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни ПК України визначено в ст. 39, проте згідно п.1 розділу ХІХ Прикінцеві положення ст. 39 цього Кодексу набирають чинності з 1 січня 2013 року і відповідно п.2 цього ж розділу ПК України пункт 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" діє до 1 січня 2013 року.

Оскільки відносини щодо купівлі продажу цінних паперів охоплюють період 2011-2012 роки, то і податкове та інше законодавство, що регулює відносини у сфері оподаткування та визначення податкових зобов'язань з придбання та продажу цінних паперів повинно бути застосовано чинне на момент виникнення відносин. Отже, вірним буде посилання на норми саме Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке було чинне на момент відносин між Сторонами договорів.

Статтею 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", вказано визначення термінів. Так відповідно до пп.1.20.1 вказаної статті, зазначено, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до пп..1.20.2. п.1.20 ст.20 Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом. (пп. 1.20.51 п. 1.20 ст.1).

У разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору. (пп..1.20.6, п. 1.20 ст.1).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту. (пп. 1.20.8. п.1.20 ст.1)

Усі надані до перевірки документи відповідали цим вимогам ст. 14 Податкового кодексу України та ст. 9 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Суд звертає увагу на те, що усі висновки про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами в актах перевірки зроблені на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок. В той же час первинні документи як позивача, так і його прямого контрагента щодо здійснення господарських операцій відповідачем не досліджувались. В акті перевірки не наведено конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій.

Так, в акті ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 2022/04-66-22-03/38361609 від 24.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Барилит Плюс" код ЄДРПОУ 38361609 під час здійснення господарських відносин з контрагентами за травень 2014 року" викладені висновки щодо нереальності господарських операцій ТОВ "Барилит Плюс" (т.4 а.с.45-56).

В акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 750/04-62-22-3/38361594 від 22.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Талис Плюс" код ЄДРПОУ 38361594 щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення за червень 2014 року" викладені висновки щодо нереальності господарських операцій ТОВ "Талис Плюс"(т.4 а.с. 57-71).

В акті ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 175/04-61-22-2/31037491 від 21.08.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Антарес" код ЄДРПОУ 31037491 з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року" викладені висновки щодо нереальності господарських операцій ТОВ "Антарес"(т.4 а.с. 72-80).

В акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у Київській області № 1609/26-55-22-08/38544588 від 10.06.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ОСОБА_3 Петроліум" податковий номер 38544588 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року" викладені висновки щодо нереальності господарських операцій ТОВ "ОСОБА_3 Петроліум" (т.4 а.с. 81-89).

З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232 "Про порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", а також "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 вбачається, що зустрічна звірка не є перевіркою і полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до п.п. 4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р. за №236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

В той же час, положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином суд дійшов висновку, що за висновками акту зустрічної звірки не може встановлюватися факт реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Приписами ч.2 ст.8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що дії контролюючого органу щодо складання податкового повідомлення-рішення №0001822202 від 15.09.2015 року є неправомірними.

Щодо інших позовних вимог, суд зазначає наступне.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Саме така правова позиція викладена Верховним судом України в постанові від 9 грудня 2014 року по справі №21-511а14.

Враховуючи ст. 69, 70 КАС України, суд приходить до висновку, що в судовому засідання суб'єктом владних повноважень було доведено правомірність інших дій.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерал-Ойл" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001822202 від 15.09.2015 року, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25.12.2015 року.

Суддя Полях Н.А.