Постанова

від 25.12.2015 по справі 826/14082/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2015 року № 826/14082/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Калпатару Пауер Трансмішн Україна до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування рішень. ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Калпатару Пауер Трансмішн Україна (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20 травня 2015 року №0001752204 та № 0001762204.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив суду, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню. При цьому представник позивача стверджує, що ним було правомірно сформовано податковий кредит та витрати виробництва, посилаючись на наявність документів та реальність господарських операцій.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Відповідачем надано заперечення проти позову, мотивуючи це наявністю порушення строків сплати з боку позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на підставі направлення від 17.04.2015 №784/22-03П та наказу 17.04.2015 №838, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Калпатару Пауер Трансмішн Україна (код ЄДРПОУ 38449584) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ Ліс-Будпроект (код ЄДРПОУ 39188110), ТОВ Євротранс Експрес (код ЄДРПОУ 38804095) за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, за результатами якої складено Акт від 30.04.2015 №225/26-57-22-03-10/38449584 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 138.1. п. 138.2. п. 138.8. ст.138. пп. 139.1.1. та пп. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 20 505,00 грн., та порушення 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 п.198.3 п. 198.6 ст. 198., п. 201.1, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальній сумі 356116,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків відповідачем 20 травня 2015 року прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0001752204, яким позивачу визначено податкові зобов'язання зі сплати 356116грн. податку на додану вартість та засновано 89029грн. штрафних (фінансових) санкцій;

та № 0001762204, яким позивачу визначено податкові зобов'язання зі сплати 20505грн. податку на прибуток та засновано 5126,25грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними обставинами, встановленими актом перевірки.

Так, перевіркою було встановлено, що між позивачем та ТОВ Євро транс Експрес було укладено угоду, за умовами якої позивачу надавалися транспорті послуги. Акт перевірки містить висновок, що з первинних документів, наданих під час проведення перевірки, вбачається, що ТОВ Євро транс Експрес для позивача виписало податкові накладні, акти виконаних робіт на виконання послуг з організації та перевезення ватажу.

Акт перевірки містить посилання на те, що згідно баз даних ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві ТОВ Євротранс Експрес відсутнє за місцезнаходженням. В ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ Євротранс Експрес до податкового органу встановлено відсутність основних засобів, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. ТОВ Євротранс Експрес не декларував наявність трудових ресурсів на підприємстві ( довідка 1-ДФ не подавалась). У ТОВ Євротранс Експрес у періоді, в якому надавалися послуги з організації перевезень вантажу ТОВ Калпатару Пауер Трансмішн Україна , а саме листопад 2014 року, не було у власності автомобілів, зазначених у товарно-транспортних накладних, у зв'язку з чим відповідач дійшов висновків про те, що ТОВ Євротранс Експрес не могло здійснювати послуги з перевезення вантажу ТОВ Калпатару Пауер Трансмішн Україна , а операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження "майна, основних фондів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також актом перевірки було встановлено, що між ТОВ Калпатару Пауер Трансмішн Україна та ТОВ Ліс-Будпроект укладено договір від 29.08.2014. щодо підготовчих робіт з очищення траси ПЛ 750 . Обсяг робіт включає організацію та контроль виконання робіт з вирубування дерев, вивезення вирубаних дерев та утилізацію неліквідної деревної маси по трасі ПЛ 750 кВ. Акт перевірки містить посилання на те, що суми податку на додану вартість за податковою накладною, відображеною в акті перевірки, включено до податкового кредиту за листопад 2014 року у загальній сумі 333 333.00 грн. та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних. В акті зазначено, що основним та єдиним постачальником ТОВ Лісбудпроєкт в перевіряємому періоді згідно даних податкової звітності є ПП Хіміч що згідно з податковою звітністю надав для ТОВ Лісбудпроєкт субпідрядні роботи з вирубання дерев та кущів які в подальшому було реалізовано позивачу Згідно баз даних ДПІ у Святошинському районі кількість працюючих на підприємстві згідно звіту 1-ДФ за перевіряємий період склала 4 особи, що унеможливлює виконання значного обсягу робіт, зазначених в договорі та актах виконаних робіт.

З огляду на нижчевикладене відповідач дійшов висновків, що ТОВ Євротранс Експрес , ТОВ Ліс-Будпроект не могло надати послуги ТОВ Калпатару Пауер Трансмішн Україна за перевіряємий період.

Суд з зазначеними посиланнями не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем було укладено угоду з ТОВ Євротранс Експрес , за умовами якого вказаним контрагентом було здійснено вантажоперевезення. При цьому до матеріалів справи залучено товарно - транспорті накладні, виписані вантажовідправником - ПАТ Галенергобудпром №№0822 від 11.11.2014р., 0823 від 11.11.2014р., 0834 від 13.11.2014р., 0836 від 13.11.2014р., 0849 від 17.11.2014р., 0858 від 19.11.2014р., 0865 від 21.11.2014р., 0868 від 24.11.2014р., 0878 від 26.11.2014р., в яких ТОВ Євротранс Експрес зазначено в якості перевізника.

Також до матеріалів справи залучено акти надання послуг №№1111 від 03.11.2014р., 1121 від 04.11.2014р., 1200 від 12.11.2014р., 1215 від 14.11.2014р., 1227 від 18.11.2014р., 1241 від 20.11.2014р., 1251 від 21.11.2014р.. 1249 від 20.11.2014р., 1272 від 25.11.2014р., 1281 від 26.11.2014р.. та податкові накладні №№155 від 21.11.2014р., 143 від 20.11.2014р., 130 від 18.11.2014р., 102 від 12.11.2014р., 3 від 03.11.2014р., 15 від 04.11.2014р., 114 від 14.11.2014р., 151 від 20.11.2014р., 177 від 25.11.2014р., 192 від 26.11.2014р.

Матеріали справи містять заявки позивача на перевезення від 24.11.2014р. №2014/65-11,2014/64-11, від 20.11.2014р. №2014/61-11, від 19.11.2014р. №2014/60-11, від 18.11.2014р. №2014/58-11, від 13.11.2014р. №2014/57-11, від 12.11.2014р. №2014/56-11, від 06.11.2014р. №2014/55-11, від 10.11.2014р. №2014/55-11а, від 12.11.2014р. №2014/56-11, які підписані контрагентом позивача.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору KPTU/UKR/SC/25 від 29.08.2014р. позивачем було передано частину обов'язків по проекту Проектування, будівництво, монтаж, наладка та введення в експлуатацію ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС-ПС Київська .

Виконання даних робіт обумовлено укладанням у 2011 році між Господарським товариством Кальпатару Пауер Трансмішин Лімітед Індія, та Державним підприємством Національна енергетична компанія УКРЕНЕРГО контракту №79/01-11 Проектування, будівництво, монтаж, наладка і ввід в експлуатацію ВЛ 750 кВ Ровенська АЕС - ПС Київська , та залучення ТОВ Кальпатару Пауер Трансмішин Україна на підставі договору між Генеральним підрядником та Головним підрядником від 26 листопада 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на підставі договору від 29.08.2014р., було отримано податкову накладену від 04.11.1014р. №1 на суму 2000000грн., з яких ПДВ 333333,333грн.

Також позивачем надано суду акти здачі - прийняття робіт №№ОУ0000002 від 31.08.2015р., та ОУ-000001 від 29.05.2015р. та докази як дозволу на виконання робіт - акти технічного обстеження лісових насаджень та лісорубні квитки, так ї їх фактичного виконання, зокрема, побудови лінії електропередач.

Також судом встановлено, що позивачем, за умовами договору підряду від 16.04.2014 №16/1/04 було придбано у ТОВ Мелес роботи з реконструкції та забудови територій, про що свідчить акт виконаних робіт №1 від 28.04.2014 року. При цьому матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем оплати.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

У відповідності ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагенти позивача були ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність даних контрагентів під час укладання та виконання договорів.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені правочини були укладені з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Слід відмітити, що сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами, контрагенти позивача та Позивач, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платником податку на додану вартість.

Крім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними": при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - Позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір, укладений позивачем з даними товариствами до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "фіктивності" здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Відповідно до ст. 198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно вимог ст. 198.1 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За ст. 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно із статтею 201.8 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

За ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Виходячи з правових приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 даного Закону питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1, 2 ст. 9. Закону).

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З вищенаведених норм слідує, що обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Калпатару Пауер Трансмішн Україна задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20 травня 2015 року №0001752204 та № 0001762204 Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Калпатару Пауер Трансмішн Україна за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук