ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" грудня 2015 р. Справа № 911/5004/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоконд Україна» , м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РДБ-Груп» , Київська обл., с. Чайки
про стягнення 78 516 грн. 96 коп.
Суддя- Мальована Л.Я.
Представники сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 01.11.2015 р.);
ОСОБА_2 (паспорт ЕЕ № 286094);
відповідача- не з'явився;
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 78 516 грн. 96 коп. заборгованості за договором поставки № 051114-1 від 05.11.2011 року, з яких: 60 753 грн. 36 коп. боргу, 503 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 888 грн. 82 коп. - 3 % річних, 16 371 грн. 68 коп. пені.
16.12.2015 р. представником позивача до суду подане клопотання про зменшення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача: 28 753 грн. 36 коп. - сума основного боргу, 503 грн. 01 коп. - інфляційні втрати, 888 грн. 82 коп. - 3 % річних, 16 371 грн. 68 коп. - пеня, всього - 46 516 грн. 87 коп.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, тому дане клопотання підлягає задоволенню.
Відповідач в засідання суду не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем невірно вказана сума основного боргу, заперечує проти нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки часткове погашення заборгованості відбувалось не по договору, а по рахункам-фактурам.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
05 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Біоконд Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю РДБ-Груп було укладено договір загальної поставки № 051114-1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві матеріальні цінності, у кількості, в асортименті та за цінами, що узгоджуються в рахунках-фактурах (специфікаціях) (далі за текстом - Товар ), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього договірну вартість.
Відповідно до п. 2.1. договору ціна договору складається із суми вартості партій товару, який поставлений постачальником на протязі терміну дії даного договору.
Згідно з п. 11.1. договору визначено, що цей договір складено у 2 примірниках, які мають однакову юридичну силу, набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2014 року, в частині виконання гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку.
Пунктом 11.2. договору передбачено, що у разі, якщо за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору жодна сторона письмово не виявить бажання розірвати його, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що дія договору відповідно до п. 11.1. закінчилась 31.12.2014 року, проте в матеріалах справи відсутні докази направлення ТОВ Рдб-Груп пропозиції щодо розірвання договору, з огляду на що дія договору автоматично продовжилась до 31 грудня 2015 року, тому заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.
На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав частково, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 28 753 грн. 36 коп.
Доказів сплати заборгованості суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 28 753 грн. 36 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 503 грн. 01 коп. інфляційних втрат та 888 грн. 82 коп. 3 % річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 503 грн. 01 коп. інфляційних втрат та 888 грн. 82 коп. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору на момент подачі позову.
Також, позивачем нарахована пеня в розмірі 16 371 грн. 68 коп.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 6.4. Договору у разі порушення строків оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 16 371 грн. 68 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РДБ-Груп (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, код 34180562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біоконд Україна (03037, м. Київ, вул. Червонопартизанська, буд. 21, оф. 4, код 33077819) - 28 753 (двадцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 36 коп. боргу, 16 371 (шістнадцять тисяч триста сімдесят одна) грн. 68 коп. пені, 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 82 коп. трьох відсотків річних, 503 (п'ятсот три) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя Л.Я. Мальована
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2015 |
Оприлюднено | 31.12.2015 |
Номер документу | 54603288 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Мальована Л.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні