Рішення

від 08.12.2015 по справі 921/1007/15-г/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2015 р.Справа № 921/1007/15-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", пров. Шевченка, 12, м. Київ 1,01001

до Приватного підприємства "Будмеханізація-7", вул. Подільська, 6, м. Чортків, Тернопільська область, 48500

про стягнення 70 903,65 Євро (заборгованості по тілу кредиту та процентам), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 1 652 055,05 грн та 468 376,26 грн пені за простроченим кредитом та пені за простроченими процентами.

За участю представника:

Позивача: ОСОБА_1, довіреність №09-32/1152 від 01.10.2013р.

Представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Будмеханізація-7" 70 903,65 євро, що еквівалентно 1 652055,05 грн., з яких: 30187,50 євро - заборгованість за кредитом, 40 716,15 євро - заборгованість за процентами та 206 329,72 грн. - пені за простроченим кредитом, 262 046,54 грн. - пені за простроченими процентами.

Ухвалою суду від 30.09.2015р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20.10.2015 року та витребувано : позивача: виписки по рахунках (2063, 2067, 2068, 2069, 2600) з моменту видачі кредиту і до 29.09.2015р.; докази надання кредиту, акт звірки розрахунків із зазначенням періоду стягнення суми кредиту, відсотків, розміру відсотків (ініціативу проведення звірки покладено на позивача); оригінал кредитної справи для огляду в судовому засіданні;

відповідача: обґрунтований відзив на позов, докази одержання претензії-вимоги, документально підтвердити причини невиконання грошового зобов'язання, витяг з ЄДР, акт звірки розрахунків.

В судовому засіданні 20.10.2011р. представник позивача повідомив суд , що позовна заява, з доданими документами та актом звірки розрахунків направлені відповідачу за адресою, яка відповідає даним з ЄДРПОУ, а саме: вул. Подільська, 6, м.Чортків, Тернопільська область, повернуті на адресу позивача по причині "за даною адресою підприємство відсутнє", докази чого надав суду.

Ухвалою суду від 20.10.2015р. розгляд справи відкладено на 03.11.2015р.та ухвалою від 03.11.2015р. на 20.11.2015р., у зв'язку із необхідністю витребування в позивача додаткових доказів (обґрунтування зарахування платежів за рахунок 5177,36 Євро, які були стягнуті на виконання рішення господарського суду Тернопільської області у справі №14/145-2370; обґрунтований розрахунок суми по тілу кредиту та відсотках за період з 26.10.2006р. по 01.08.2015р. з врахуванням списаних сум; розпорядження банку від 28.12.2010р. та від 27.11.2012р.),так як із наданих позивачем виписок із рахунків на яких обліковується суми відповідача: списано як безнадійну заборгованість згідно протоколу 493 від 28.12.2010 та розпорядження від 28.12.2010р. в сумах 7097,78Євро з рахунку 20797361915353 та 30187,50Євро з рахунку 20773341915353; списано з обліку суми погашення простроченої заборгованості по відсотках за кредит з рахунку 9601630148104 згідно розпорядження від 27.11.2012р. в сумі 5177,36Євро, яка за даними позивача зарахована в погашення відсотків на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 15.02.2010р. у справі №14/145-2370, тоді як сума стягнутих згідно рішення відсотків складає 3612,57Євро.

Ухвалою суду від 20.11.2015р., за клопотанням позивача, в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів - до 14.12.2015р.

Ухвалою суду від 20.11.2015р., за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 08.12.2015р.,для надання можливості позивачу надати витребувані ухвалою суду від 03.11.2015р.документи,які позивач не надав, як пояснив представник, враховуючи великий їх об'єм .

Позивачем 07.12.2015р. подана Заява №03-1/381 від 03.12.2015р. (вх.№25676 від 07.12.2015р.) про збільшення позовних вимог, в якій: в частині тіла кредиту зменшив позовні вимоги та просить стягнути 26 927,49 Євро заборгованість по кредиту або за курсом НБУ України за 30.11.2015р. (1Євро = 25.269966 грн.) - 680456,76 грн.; в частині несплачених відсотків збільшив позовні вимоги за період з 01.08.2015р. по 01.12.2015р. та просить стягнути - 44 053,21 Євро або за курсом НБУ України на 30.11.2015р. (1Євро = 25.269966 грн) - 1 113 223,11 грн.; в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту зменшив позовні вимоги та просить стягнути - 174 312,82 грн.; в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків збільшив позовні вимоги та просить стягнути - 270 147,20 грн. На підтвердження збільшення позовних вимог позивачем долучено розрахунки станом на 01.12.2015р. та додано докази направлення такої 07.12.2015р. відповідачу.

Суд, ознайомившись із заявою, приймає її до розгляду як подану відповідно до ст.22 ГПК України. Справа розглядається з врахуванням заяви.

В судовому засіданні 08.12.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з врахуванням поданої заяви, та наданих пояснень за №03-1/382 від 03.12.2015р. (вх.№25675 від 07.12.2015р.), в яких зазначає, що Банком дійсно допущено помилку, щодо зарахування коштів, отриманих при виконанні рішення господарського суду Тернопільської області від 15.10.2010р. у справі №14/145-2370, а тому Банк провів усунення виявлених недоліків шляхом коригування залишків боргу винесенням меморіальних ордерів №166571 від 23.11.2015р. та №166476 від 23.11.2015р. (в призначенні платежу по вищевказаних меморіальних ордерах вказано : "коригування залишку по Договору №04-11/63 від 26.10.2006р. ПП "Будмеханізація-7" за 27.11.2012р. в зв'язку з помилкою і згідно позовних вимог та рішення ГС"), а саме зарахував 3260,01Євро в погашення основного боргу, а 1917,35Євро - в погашення відсотків, у зв'язку з чим сума боргу по тілу кредиту складає 26 927,49 Євро, що еквівалентно 680456,76 грн. станом на 30.11.2015р., які позивач підтримує.

На запитання суду, як саме вплинули вказані зарахування на суму боргу по відсотках та в якому порядку Банк провів коригування даних сум по рахунках, та як дані коригування вплинули на нарахування суми пені по тілу кредиту і відсотках, враховуючи курс валюти за кожен день прострочення платежу, пояснень не надав, посилаючись на те, що всі розрахунки здійснюються центральним офісом Банку на підставі даних обліку на рахунках. Щодо доказів, які підтверджують суму збільшених відсотків, пояснив, що крім розрахунку суми боргу яка виникла станом на 01.12.2015р., інших доказів на підтвердження позовних вимог не має. Причину ненадання суду виписок по рахунках на яких обліковується заборгованість за заявлений період, представник Банку в судовому засіданні пояснив, що надав усі документи, які йому надав центральний офіс, та припустив, що такі могли бути не подані враховуючи великий об'єм документів. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач витребувані ухвалами суду від 30.09.2010р., 20.10.2015р., 03.11.2015р. та 20.11.2015р. матеріали не надав. Повідомлення про вручення ухвал суду від 30.09.2015р. та 20.10.2015р. повернуті поштовим відділенням на адресу суду по причині - "за закінченням терміну зберігання". Повідомлення про вручення ухвали суду від 20.11.2015р., станом на день розгляду справи, поштовим відділенням на адресу суду не повернуто.

Відповідно до ст.64 ГПК України, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду від 30.09.2010р., 20.10.2015р., 03.11.2015р. та 20.11.2015р. направлені Приватному підприємству "Будмеханізація-7" за адресою вул. Подільська, 6, м. Чортків, Тернопільська область, яка відповідає адресі зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, а тому вважається, що відповідач повідомлений про день слухання справи належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

- між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступником прав та обов'язків якого відповідно до Статуту є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, далі Банк) та Приватним підприємством "Будмеханізація-7" (далі Позичальник), укладено 26.10.2006р. кредитний договір №04-11/63 (далі кредитний договір), відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання :

- Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у сумі 63 000,00 євро з цільовим призначенням : для придбання транспортних засобів - двох автомобілів - сідлових тягачів RENAULT Premium 1999 року випуску з причепами, наступними частинами : 26 146,00 євро - 26 жовтня 2006р.; 26 146,00 євро - 01 листопада 2006р.; 10 708,00 євро - 08 листопада 2006р.(п.п.2.1,2.3,2.4 кредитного договору);

- Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти частинами у відповідності до графіку погашення (Додаток №1), який є невід'ємною частиною цього Договору , кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 25 жовтня 2010 року. У разі несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом відповідно до п.3.4. цього Договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування процентів, що не сплачені у встановлений цим Договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту. (п.п.2.1,2.2 кредитного договору);

- кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії кредитного договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20739352915353, відкритого Банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м.Чортків Тернопільської області", код Банку 338921, на транзитний рахунок Банку №290069011, відкритий Банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м.Чортків Тернопільської області", код Банку 338921 для конвертації валюти та перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника №26007301915353, відкритий Банком у філії "Відділення Промінвестбанку в м.Чортків, Тернопільської області", код Банку 338921, для здійснення оплати розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника на рахунок контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту (п.3.1 кредитного договору);

- проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником щомісячно в день їх нарахування, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 12,5 процентів річних у валюті кредиту, які нараховуються Банком починаючи з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника, щомісячно в останній робочий день за період з першого по останній календарний день звітного місяця (п.п.3.2 -3.4 кредитного договору);

- у випадку порушення Позичальником встановленого п.2.2 кредитного договору строку погашення одержаного кредиту Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 25 процентів річних у валюті кредиту (п.3.5 кредитного договору);

- за несвоєчасне повернення сум кредиту або несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБ України ,що діє у період прострочення та нараховується щоденно. У випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно та сплачується Позичальником у порядку, передбаченому у п.3.4 кредитного договору для нарахування та сплати процентів на рахунок, номер якого повідомляється Банком Позичальнику негайно після його відкриття (п.3.6,5.3 кредитного договору).

Між сторонами укладено Договір про внесення змін №1 від 21.04.2008р. до кредитного договору №04-11/63 від 26.10.2006р., згідно якого змінено п.3.2 та п.3.5 кредитного договору щодо розміру процентної ставки, а саме :

- проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 13 процентів річних у валюті кредиту (п.3.2 договору);

- у випадку порушення Позичальником встановленого п.2.2 кредитного договору строку погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 26 процентів річних у валюті кредиту (п.3.5 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та є невід'ємною частиною кредитного договору(п.2 договору).

Договором про внесення змін №2 від 01.11.2008р. до кредитного договору №04-11/63 від 26.10.2006р. сторони внесли зміни до п.3.2 та п.3.5 кредитного договору, щодо процентної ставки, виклавши їх в наступній редакції : проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 14 процентів річних у валюті кредиту (п. 3.2 договору);

- у випадку порушення Позичальником встановленого п.2.2 цього Договору строку погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 28 процентів річних у валюті кредиту (п. 3.5 договору ).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та є невід'ємною частиною кредитного договору (п.2 договору).

Виконання зобов'язань по кредитному договору забезпечено договором застави №4649 від 25 листопада 2006 року, згідно якого надано власне майно Відповідача, а саме : автомобіль RENAULT Premium 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставною вартістю в 163 800 грн., причіп бортовий марки TRAILER S38 3EL 3L, 1989року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю в 36200 грн., причіп бортовий марки TRAILOR S38 3EL 3L, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю в 36200 грн, та згідно договору застави №4419 від 26 жовтня 2006 року надано власне майно Відповідача, а саме : автомобіль RENAULT Premium 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю в 163 800 грн, всього на суму в 400 000 грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.02.2010р. у справі №14/145-2370 за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України, в особі Чортківського відділення "Промінвестбанку" до Приватного підприємства "Будмеханізація-7" про дострокове стягнення шляхом звернення стягнення на предмет застави 33800,07 Євро (станом на 09.12.2009р. ) позов задоволено, а саме вирішено : "Стягнути з Приватного підприємства "Будмеханізація -7" (вул. Подільська,6, м. Чортків, Тернопільська обл., р/р 26007301915353 в філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області", МФО 338921, код 33113977) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чортків Тернопільської області" (вул. Бандери, 37, м. Чортків, Тернопільська область, МФО 338921, код 25350633) заборгованість по кредитному договору №04-11/63 від 26.10.2006р. в сумі 33800,07 євро, що по офіційному курсу НБУ станом на 15.02.2010 р. становить 367102 (триста шістдесят сім тисяч сто дві) грн. 32 коп., з яких неповернутий кредит - 30187,50 євро та несплачені відсотки - 3612,57 євро , шляхом звернення стягнення на заставне майно відповідача, а саме: автомобіль RENAULT Premium, 1999 року випуску, шасі № VF622GVA0С0019207, реєстраційний номер НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрації ТЗ РСА №747283, видане Чортківським МРЕВ 24 жовтня 2006 року; автомобіль RENAULT Premium, 1999 року випуску, шасі № VF622GVA0С0027911 реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію ТЗ РСА №65431, видане Чортківським МРЕВ 17 листопада 2006 року; причіп бортовий марки TRAILER, моделі S38EL/1L, 1988 року випуску, шасі № VFNS383ELJ1LO7362, реєстраційний номер ВО 2843ХХ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ ВОЕ №000003, видане Чортківським МРЕВ 24 листопада 2006 року.; причіп бортовий марки TRAILOR, моделі S38 ЗЕL ЗL, 1989 року випуску, шасі № VFNS383ELK1L15010, реєстраційний номер ВО 2842 XX, свідоцтво про реєстрацію ТЗ РСА №747399, видане Чортківським МРЕВ 07 листопада 2006 року, що знаходиться за адресою М.Тернопіль, вул.Галицька, 7 "А".

Відповідно до постанови державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження ВП № 23402427 від 27.02.2013р. по виконанню наказу господарського суду від 30.06.2010р. у справі № 14/145-2370, на користь Банку стягнуто -53648,55грн. коштів одержаних від реалізації майна.

Банк звернувся з позовом (з врахуванням заяви від 07.12.2015р.) про стягнення 26 927,49 Євро заборгованість по кредиту станом (еквівалент на 30.11.2015р.- 680456,76 грн.); - 44 053,21 Євро проценти (еквівалент станом на 30.11.2015р.- 1 113 223,11 грн.); пені за несвоєчасне повернення кредиту - 174 312,82 грн.; пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків - 270 147,20 грн., станом на 01.12.2015р.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, оцінивши подані позивачем докази та наведені його представником доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, при цьому суд виходив із наступного:

- порядок укладення, зміни, розірвання та виконання кредитного договору регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Господарського кодексу України (далі ГК України), Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативними актами прийнятими Національним банком України, який є особливим центральним органом державного управління (ст.2 Закону України "Про Національний банк України") та видає нормативно - правові акти з питань віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб;

- відповідно до ст.ст. 47, 49, ч.1ст. 55 Закону про банки, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком;

- згідно ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, при цьому сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

- кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, у якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України, ст. 1055 ЦК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та умов договору (ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

У відповідності до ст.ст. 32, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, при цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Матеріалами справи встановлено:

- рішення господарського суду від 15.02.2010р. у справі №14/145-2370,яке набрало законної сили 30.03.2010р. встановлено належне виконання Банком умов кредитному договору №04-11/63 від 26.10.2006р. та порушення умов договору Позичальником щодо своєчасного перерахування нарахованих Банком в період з 01.01.2009р. по 09.12.2009р. процентів за користування кредитом в сумі 3612,57 Євро, що стало підставою для звернення з позовом про дострокове повернення сум по кредитному договору.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як підтверджено виписками з особового рахунку, позабалансових рахунків за період з 01.10.2006р. по 01.10.2015року, на яких Банк здійснює облік заборгованості по кредитному договору в порядку передбаченому вимогами Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №481, Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України затверджених постановою Правління Національного банку України від 17.06. 2004 року N 280, із змінами внесеними постановою Правління НБУ від 08.01.2013 N 3 , за Позичальником обліковується:

- по рахунку №20739352915353 "Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання" (рахунок №2073 виключено із Плану рахунків постановою НБУ від 08.01.2013 N 3) станом на 26.10.2010р. значиться не повернута заборгованість по тілу кредиту в сумі 30187,50 Євро та яка 26.10.2010р. винесена на прострочку;

- сума 30187,50 Євро відображена 26.10.2010р. на рахунку №20773352915353 "Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання" ( в назву рахунку №2077 внесено зміни постановою НБУ від 08.01.2013 N 3,а саме слова "кредитами в інвестиційну діяльність, що надані" замінено словами "фінансовим лізингом, що наданий"), а 29.12.2010р. по даному рахунку сума заборгованості 30187,50 Євро списана як безнадійна згідно протоколу №493 від 28.12.2010р. та розпорядження від 28.12.2010р.(даних протоколів позивач не надав);

- списана заборгованість 30187,50Євро відображена 24.08.2012р. на рахунку №9611330148104 "Списана у збиток заборгованість за кредитними операціями".

Як випливає із розрахунку Банку наданого до позовної заяви , суму одержаних коштів на виконання рішення суду у справі №14/145-2370, а саме 53548,55 грн. (еквівалент - 5177,36 Євро), які Банком були зараховані на погашення відсотків за період з 01.11.2012р. по 01.12.2012р., Банк провів коригування залишків боргу по тілу кредиту по кредитному договору на підставі меморіальних ордерів №166571 від 23.11.2015р. та 166476 від 23.11.2015р., зарахувавши 3260,01Євро в погашення тіла кредиту, що знайшло відображення у розрахунку наданому 07.12.2015р., при цьому доказів коригування даної суми в рахунку №9611330148104 не надав.

Враховуючи здійснений Банком перерахунок, сума заборгованості по тілу кредиту станом на день прийняття рішення складає 26 927,49 Євро, що еквівалентно станом на 30.11.2015р.- 680456,76 грн.

Слід зазначити, що повернення коштів у валюті не суперечить ЦК, оскільки у конкретному випадку валюта не є засобом платежу, а визначена позивачем сума у гривнях, що складає еквівалент суми за курсом, встановленим Національним банком України на 30.11.2015р. є засобом захисту порушених прав позивача.

Відповідно до п.7 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву затвердженої постановою Правління Національного банку України №172 від 01.06.2011р. (втратила чинність з 01.12.2015р. на підставі постанови НБУ від 27.10.2015 року N 737), відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента, і Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

При таких обставинах, позовні вимоги про стягнення 26 927,49 Євро. заборгованості по кредиту, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені.

В частині стягнення 44 053,21 Євро процентів за користування кредитом, що еквівалентно станом на 30.11.2015р. - 1 113 223,11 грн., позов залишається без розгляду, оскільки Банком не надано доказів на підтвердження заявлених вимог.

Так, згідно умов п.п.3.3,3.4 кредитного договору, Позичальник сплачує нараховані Банком щомісячно проценти з першого по останній календарний день звітного місяця у день їх нарахування.

Нараховані Банком відсотків обліковуються на рахунку №20784352915353 "Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання" (в назву рахунку №2078 внесено зміни постановою НБУ від 08.01.2013 N 3,а саме слова "кредитами в інвестиційну діяльність, що надані" замінено словами "фінансовим лізингом, що наданий"). Позивачем надано витяг з рахунку за період з 30.10.2006р.по 15.01.2010р.,тобто період який є предметом розгляду у даній справі підтверджено випискою тільки за один місяць, а отже Банком не надано без поважних причин доказів на підтвердження здійснення ним нарахування щоденних відсотків по кредиту за період з 15.01.2010р. по 01.12.2015р.

На рахунку №20795352915353 "Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання" ( в назву рахунку №2079 внесено зміни постановою НБУ від 08.01.2013 N 3,а саме слова "кредитами в інвестиційну діяльність, що надані" замінено словами "фінансовим лізингом, що наданий") за період з 05.03.2009р. по 29.12.2010р. відображено: 02.12.2010р. перенесено 3612,57 Євро сума залишку прострочених відсотків (стягнута рішенням від 15.02.2010р. у справі №14/145-2370); 23.12.2010р. міститься запис про винесення на прострочку процентів в сумі 3485,21 Євро за період з 01.01.2010р.-28.10.2010р., в загальному на 29.12.2010 року значиться 7097,78 Євро прострочених відсотків, які списані як безнадійна заборгованість згідно протоколу №493 від 28.12.2010р. та розпорядження від 28.12.2010р.

Списана заборгованість 7097,78Євро відображена 14.05.2011р. на рахунку №96015301915353 "Списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами".

Наданий позивачем розрахунок суми позову по відсотках за період з 26.10.2006р.по 01.12.2015р., з врахуванням скоригованих сум, враховуючи зарахування Банком 1917,35 Євро (стягнутих рішенням суду), в погашення відсотків станом на 27.11.2012р., також не можливо перевірити на його відповідність без даних рахунків на яких обліковуються нараховані та прострочені відсотки, враховуючи, що розрахунок складений із наростаючими платежами, і в який повторно включена сума непогашених відсотків 1695,22 Євро (3612,57 - 1917,35), яка задоволена рішенням суду від 15.02.2010р. у справі №14/145-2370, та не сплачена станом на 01.12.2015р.

Представник Банку не надав пояснень щодо того, як саме вплинули вказані зарахування на суму боргу по відсотках та в якому порядку Банк провів коригування даних сум по рахунках.

Крім того, суд звертає увагу на те, що надані позивачем розрахунки містять розбіжності із даними виписок по рахунках, а саме щодо суми заборгованості яка виникла станом на 09.12.2009 р., то така складає по виписці - 3612,57 Євро, і така сума відсотків була предметом розгляду у справі №14/145-2370, а в розрахунку у даній справі - 3612,58 Євро, тобто різниця в один цент є суттєвою сумою при розрахунку за заявлений позивачем період з 15.01.2010р. по 01.12.2015р.

Не подання позивачем документів витребуваних судом позбавляє суд можливості у відповідності до ст.ст. 43, 75 ГПК України вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Згідно п. 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами станом на час винесення ухвали) визначено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Зазначені представником позивача причини неподання документів, а саме великий об'єм документів, суд не приймає до уваги, та не визнає їх поважними, оскільки такі суд витребовував з моменту винесення ухвали про порушення провадження у справі, і у Банку було достатньо часу для їх надання.

В частині стягнення 174 312,82 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 270 147,20 грн. пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків, за період 01.06.2015р. по 30.11.2015р., всього 444460,02 грн., в позові відмовляється, з огляду на наступне:

- відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст.231ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 5.4 кредитного договору сторони встановили відповідальність відповідача за несвоєчасну сплату сум кредиту та процентів за користування кредитом, процентів за неправомірне користування кредитом шляхом сплати Банку пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України, а оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися у гривні (правова позиція Верховного суду України викладена у постанові №3-29гс15 від 01.04.2015р.).

Як випливає із наданого позивачем розрахунку, такий здійснений з порушенням встановленого законодавством порядку, а саме позивач розраховував пеню застосовуючи облікову ставку до суми боргу у Євро, і визначену у такий спосіб пеню у Євро переводив по встановленому курсу у гривню, тоді як мав суму боргу (щоденну) перевести у гривню, враховуючи встановлений курс НБУ, і від неї розраховувати пеню застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ.

Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Порядок повернення сплаченого судового збору передбачено ст.7 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача ( правова позиція викладена у п.6.6 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р.)

Представником позивача подана заява про повернення судового збору у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене керуючись ст. 49 ГПК України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у розмірі 9411,58 грн. покладається на відповідача, 20897,20 грн. на позивача, а 11779,99 грн., підлягають поверненню із Державного бюджету позивачу, як надмірно перераховані.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49,п.5ст.81,82, 84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будмеханізація-7" (вул. Подільська, 6, м.Чортків, Тернопільська область, 48500, код 33113977) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (пров. Шевченка, 12, м.Київ ,01001, код 00039002), 26927 (двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять сім) Євро 49 Євроцентів - заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 680456 (шістсот вісімдесят тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 52 коп. та 9411 (дев'ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 58 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 44 053,21 Євро процентів за користування кредитом, що еквівалентно - 1 113 223,11 грн., позов залишити без розгляду.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (пров. Шевченка, 12, м. Київ 1,01001 код 00039002), 11 779 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 99 коп. судового сбору.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено "24" грудня 2015р.

Суддя М.С. Стадник