Ухвала

від 24.12.2015 по справі 169/529/15-ц

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/529/15-ц

Провадження № 2-р/169/1/15

Категорія: в порядку ЦПК України

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову в роз'ясненні рішення суду

24 грудня 2015 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю:

секретаря Веремчук Л.Ю.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АПК ОСОБА_3 про роз'яснення рішення Турійського районного суду Волинської області від 11 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АПК ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю АПК ОСОБА_3 (далі - ТОВ АПК ОСОБА_3 ) звернулося до суду із заявою про роз'яснення рішення суду.

Заява мотивована тим, що рішенням Турійського районного суду від 11 грудня 2015 року поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з постачання ТОВ АПК ОСОБА_3 з 09 квітня 2014 року, стягнуто з ТОВ АПК ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 44100 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу із вирахуванням із вказаної суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів та допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення присудженої виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. Вказуючи, що резолютивна частина зазначеного рішення суду в частині негайного виконання є незрозумілою, а саме: чи підлягає негайному виконанню стягнення присудженої виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць і чи є тотожним це поняття із поняттям заробітна плата , а не заробітної плати, та на підставі якої норми закону; на кого рішенням покладено обов'язок поновити позивача на посаді інженера з постачання та яким чином це зробити з урахуванням того, що така посада на товаристві у новому штатному розписі відсутня, представник відповідача просив роз'яснити рішення суду у зазначеній частині та відстрочити його негайне виконання до дати роз'яснення.

У судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав та просив її задовольнити, роз'яснивши рішення суду в частині, що стосується негайного виконання і є незрозумілою.

Позивач та його представник у судовому засіданні заперечили проти задоволення заяви у зв'язку з тим, що воно є чітким та зрозумілим, і підстав для його роз'яснення немає.

Заслухавши осіб, які брали участь у справі, проаналізувавши доводи представника відповідача та зміст резолютивної частини рішення, суд дійшов висновку, що заява про роз'яснення рішення суду до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Аналіз положень наведеної статті процесуального закону дає підстави для висновку, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його виконання, у зв'язку з чим потребує більш повного та чіткого викладення тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, без внесення змін у суть рішення і без вирішення питань, які не були предметом судового розгляду.

Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Встановлено, що рішеннням Турійського районного суду від 11 грудня 2015 року ОСОБА_1 поновлено на посаді інженера з постачання ТОВ АПК ОСОБА_3 з 09 квітня 2014 року та допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення присудженої виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2100 гривень.

З наведеної частини резолютивної частини рішення, яку представник відповідача вважає незрозумілою, вбачається, що судом чітко й зрозуміло зазначено посаду на товаристві, на яку слід поновити позивача, дату, з якої він підлягає поновленню на посаді, та суму присудженої позивачу виплати за один місяць, яку відповідач повинен сплатити позивачу в порядку негайного виконання судового рішення.

Такі висновки суду повністю узгоджуються із вимогами норм матеріального права та грунтуються на встановлених в ході судового розгляду справи фактичних обставинах і положеннях ст. 367 ЦПК України.

Як встановлено в судовому засіданні і це не заперечувалося представником відповідача, позивач 14 грудня 2015 року звернувся з відповідною письмовою заявою до відповідача з проханням в порядку негайного виконання рішення суду поновити його на роботі, що уповноваженими на те особами (органом) виконано не було.

Покликання представника відповідача, як на незрозумілість рішення, на відсутність в резолютивній частині рішення вказівки на конкретну особу (орган), який повинен прийняти рішення про поновлення позивача на роботі, не грунтуються на вимогах закону, оскільки трудовим законодавством чітко визначено уповноважених на це осіб, якими, як ствердив в засіданні представник відповідача, на товаристві є його власники (засновники) і директор.

Крім того чинним законодавством не передбачено можливості роз'яснення судом порядку і механізму виконання рішення суду та тлумачення норм закону, зокрема, щодо тотожності чи нетотожності певних положень чи понять процесуального закону, про що просив представник відповідача.

З огляду на вказане та враховуючи, що рішення суду не виконано, зміст його резолютивної частини, в даному випадку є повністю зрозумілим, чітким, не припускає різного тлумачення і в ньому відсутні протиріччя, які могли б ускладнити чи унеможливити його негайне виконання, то суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви представника відповідача слід відмовити у зв'язку з відсутністю передбачених процесуальним законом підстав для роз'яснення рішення суду та його більш повного викладення.

Що стосується вимоги представника відповідача про відстрочення на підставі ст. 373 ЦПК України негайного виконання рішення до дати роз'яснення рішення, то суд ввжає її безпідставною і такою, що не грунтується на нормах процесуального закону, оскільки положеннями вказаної статті передбачено право суду, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках відстрочити виконання судового рішення в ході його примусового виконання державною виконавчою службою.

Керуючись ст.ст. 209, 210, 221 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АПК ОСОБА_3 про роз'яснення рішення Турійського районного суду Волинської області від 11 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АПК ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий