Рішення

від 11.02.2010 по справі 2-79/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 2-325/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2010 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Вознюка С.М.,

при секретарі Височин Ю.В., Захарченко Ю.М., Кашубі А.В.,

за участю ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, ОСОБА_7, голови правління СМ "Займище" ОСОБА_8, експерта ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, садівницького масиву "Займище", третя особа без самостійних вимог: Дударківська сільська рада Бориспільського району Київської області, про встановлення земельного сервітуту, -

в с т а н о в и в :

19.11.2008 року позивач звернувся до суду з позовом, який обґрунтовував тим, що у нього, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 перебувають у власності земельні ділянки, розташовані на території СМ "Займище" Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, у зв'язку з чим вони є суміжними землекористувачами. В жовтні 1994 році правління садового товариства "Авіатор", яке входить до складу СМ "Займище", було винесено рішення про надання ним у користування частини тупикового проїзду, який використовується лише позивачем, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 Після цього позивач продовжив користуватися місцевим проїздом, однак в подальшому земельна ділянка ОСОБА_5 була збільшена в бік позивача за рахунок такого проїзду, чим було вчинено перешкоду у користуванні позивачем власною земельною ділянкою, зважаючи на що ОСОБА_1 не має можливості доступу до власного гаражу, оскільки доводиться проходити та переїжджати територію земельної ділянки ОСОБА_5, а остання чинить цьому перешкоди. Зважаючи на такі обставини, та, вважаючи, що ОСОБА_5 збільшила розмір своєї земельної ділянки неправомірно та чинить перешкоди позивачу, ОСОБА_1 просив встановити безстроковий та безоплатний сервітут для проїзду на транспортному засобі та проходу пішим шляхом через земельну ділянку ОСОБА_5, та стягнути судові витрати.

З ініціативи суду зважаючи на наявність інших можливих варіантів встановлення земельного сервітуту до участі в справі залучено СМ "Займище" та співвласників суміжної з ОСОБА_1 земельної ділянки - ОСОБА_10 та ОСОБА_7, а також в якості третьої особи Дударківську сільську раду Бориспільського району Київської області.

З урахуванням цього позивачем 16.12.2008 року уточнено позовні вимоги, згідно яких ОСОБА_1 остаточно просив встановити земельний сервітут через земельну ділянку ОСОБА_5

З метою встановлення варіанту земельного сервітуту через земельні ділянки СМ "Займище", ОСОБА_5 та ОСОБА_10 і ОСОБА_7, судом призначалась земельно-технічна експертиза, після завершення якої розгляд справи продовжено.

В судовому засіданні позивач та його представники вимоги підтримали та просили з урахуванням висновків експерта встановити земельний сервітут із облаштуванням проїзду по І-му запропонованому варіанту із залученням для проїзду земель СМ "Займище" та ОСОБА_5

ОСОБА_5 та її представник проти встановлення такого варіанту заперечили, навівши обґрунтування можливості встановлення запропонованого власного варіанту земельного сервітуту через територію загального користування СМ "Займище".

ОСОБА_7, діючи від свого імені, та від імені ОСОБА_10, проти позову заперечила, та просила встановити земельний сервітут по території СМ "Займище".

СМ "Займище" в особі голови правління проти позову ОСОБА_1 в частині встановлення земельного сервітуту через землі ОСОБА_5 та ОСОБА_10 і ОСОБА_7 не заперечували, а проти проведення такого через територію садівницького масиву заперечили, обґрунтовуючи це тим, що земельні ділянки відповідачів - членів СТ "Авіатор", отримані останніми в 1994 році за рахунок місцевого проїзду з порушеннями, у зв'язку з чим ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 збільшили розмір виділених їм на законних підставах земельних ділянок, чим спричинили собі перешкоди в користуванні ними.

Дударківська сільська рада Бориспільського району Київської області просила проводити розгляд справи без її представника, поклалась на думку суду.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та земельно-технічної експертизи, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та встановлення відповідного земельного сервітуту через територію СМ "Займище".

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Земельного кодексу України з приводу землекористування та встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до вимо г ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно ст. 99 ЗК України встановлені види права земельного сервітуту, серед яких є: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій. Встановлені також і інші земельні сервітути, перелік яких не є вичерпаним.

Відповідно до ч.1 ст. 100 ЗК України, сервітут може бути встановлений договором, законом,

заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно ст. 101 ЗК України, власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої

встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

За змістом ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до ч. 3 вказаної норми Кодексу, власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування

сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Статтею 106 ЗК України, визначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено згодою між ними.

Аналогічні вимоги містяться й в ст. 401-404 ЦК України.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Вказані сторони з моменту зарахування в члени садового товариства отримали в користування належні їм садові ділянки в розмірі 0,06 га кожна в СТ "Авіатор", яке входить до складу СМ "Займище", що є юридичною особою. В 1994 році ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 звернулись до правління СТ "Авіатор" щодо збільшення розміру власних земельних ділянок за рахунок тупикового проїзду загального користування. Згідно рішення правління даного товариства від 25.10.1994 року, яке визначено в протоколі засідання правління №6, ОСОБА_1 збільшено площю земельної ділянки до 0,092 га, ОСОБА_5 до 0,083 га, ОСОБА_10 до 0,095 га.

З урахуванням збільшення розміру земельних ділянок ОСОБА_1 має у своїй власності земельну ділянку площею 0,094 га з цільовим призначенням для садівництва, розташованої в садівницькому масиві "Займище" в адміністративних межах Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, земельна ділянка №(2)653, на підставі державного акту на право власності на землю ІУ-КВ 004880, виданого 23.04.1999 року Дударківською сільською радою Бориспільського району Київської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №564.

ОСОБА_5 має у своїй власності земельну ділянку площею 0,088 га з цільовим призначенням для садівництва, розташованої в садівницькому масиві "Займище" в адміністративних межах Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, земельна ділянка №(2)652, на підставі державного акту на право власності на землю ІУ-КВ 006695, виданого 14.07.1999 року Дударківською сільською радою Бориспільського району Київської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №637.

ОСОБА_10 має у своїй власності земельну ділянку площею 0,1037 га з цільовим призначенням для садівництва, розташованої в садівницькому масиві "Займище" в адміністративних межах Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, земельна ділянка №(2)654, на підставі державного акту на право власності на землю ІУ-КВ 030181, виданого 17.06.1999 року Дударківською сільською радою Бориспільського району Київської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №622. В той же час зазначена земельна ділянка, а саме 1/2 частина, на момент розгляду справи в суді подарована ОСОБА_10 своїй дочці ОСОБА_7 згідно договору дарування, зважаючи на вказане остання залучена до участі в справі в якості співвідповідача.

Збільшенням розміру земельних ділянок, місцевий проїзд було приватизовано всіма трьома землевласниками. Зважаючи на це вказаний проїзд припинив своє існування, оскільки ввійшов до складу земельних ділянок ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 Збільшення земельних ділянок по фактичним розмірам користування сторонами, зважаючи на що й були видані державні акти на право власності на землю, під час розгляду даної справи, окрім СМ "Займище", не оспорювалось.

До 2008 року між сторонами, а саме: між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 існувала домовленість щодо проїзду та проходу позивача до своєї земельної ділянки через земельну ділянку ОСОБА_5 Після між сусідських конфліктів, відповідач ОСОБА_5 припинила вільний доступ ОСОБА_1 до своєї земельної ділянки.

З цього приводу позивач просив встановити земельний сервітут саме зважаючи на історично склавшийся проїзд, який проходив по території ділянки ОСОБА_5 При цьому просив встановити останній безоплатно та безстроково.

Згідно висновку проведеної земельно-технічної експертизи земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в фактичному розмірі менші ніж їхніх розмір по державним актам, а ОСОБА_10 навпаки збільшений.

При вирішенні питання щодо встановлення земельного сервітуту суд виходить з зазначених вище вимог закону та встановлених фактичних обставин справи, захисту прав власників земельних ділянок, та того, щоб максимально унеможливити порушення прав іншим землекористувачів, в тому числі СМ "Займище". Зважаючи на небажання ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 встановити земельний сервітут через власну земельну ділянку на будь-якій основі, суд вважає за можливе встановити останній по території СМ "Займище", яка є територією загального користування членів садівницького масиву, членами якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_5

При цьому згідно висновку експерта по І-му варіанту, сервітут також встановлюється частково через земельну ділянку СМ "Займище", що в судовому засіданні було підтримано позивачем та його представниками. До такого висновку слід прийти зважаючи й на те, що інші варіанти, запропоновані експертом можуть призвести до порушення прав власників земельних ділянок. Найбільш вірогідним на думку експерта, допитаного також в судовому засіданні, є перший варіант щодо встановлення сервітуту через територію земельних ділянок ОСОБА_5 та СМ "Займище". При цьому в судовому засіданні експерт не заперечував можливості встановлення сервітуту через територію СМ "Займище" при дотриманні всіх необхідних вимог.

Крім того, як зазначалось вище, експертом встановлено, що земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є меншими від своїх реальних розмірів, і на варіантах експертизи визначив такі реальні межі земельних ділянок. З урахуванням збільшення фактичних розмірів земельних ділянок позивача та відповідача ОСОБА_5, суд вбачає можливість встановлення варіанту земельного сервітуту, запропонованого ОСОБА_5 та її представником (а.с. 256, том 1), зважаючи на те, що права користування СМ "Займище" та його членів в даному випадку будуть зачіпатись мінімально. Крім того, про інші перепони, які б свідчили про неможливість встановлення сервітуту саме таким шляхом, суду з матеріалів справи, показів експерта, та представника СМ "Займище", - не відомо.

При вирішенні варіанту встановлення земельного сервітуту, останній повинен бути встановлений безоплатним та безстроковим, зважаючи на існування фактичних відносин землекористування, які виявлені судом при виїзному судовому засіданні на місцевості.

Також судом враховано, що ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 самостійно позбавили себе можливості користування місцевим проїздом, шляхом збільшення розмірів своїх земельних ділянок.

Ураховуючи те, що на момент встановлення сервітуту, наявного шляху немає, суд приходить до висновку про можливість встановлення такого за рахунок позивача, зважаючи на відсутність законних підстав для зобов'язання інших осіб приймати в цьому участь та вимоги позивача щодо можливості проїзду на транспортному засобі, а також на наявність вимог щодо добросусідства та суміжного землекористування.

При цьому сторонам необхідно відновити межі своїх земельних ділянок для захисту своїх прав.

Рішення суду в цій частині не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від обов'язку поголити встановлення такого шляху з відповідними дозвільними органами та організаціями, скласти відповідні проекти з урахуванням інтересів СМ "Займище".

Враховуючи, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, судові витрати в справі слід покласти на СМ "Займище", як співвідповідача у даній цивільній справі, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 98-103 ЗК України, ст. 401-404 ЦК України , постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити постійний безоплатний земельний сервітут для проїзду на транспортному засобі по наявному шляху та проходу ОСОБА_1 (з метою здійснення права власності щодо земельної ділянки площею 0,094 га з цільовим призначенням для садівництва, розташованої в садівницькому масиві "Займище" в адміністративних межах Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, земельна ділянка №(2)653) по території садівницького масиву "Займище" по варіанту запропонованому ОСОБА_5 (а.с. 256, том 1) під час проведення експертизи вздовж меж земельної ділянки останньої (земельна ділянка 0,088 га з цільовим призначенням для садівництва, розташованої в садівницькому масиві "Займище" в адміністративних межах Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, земельна ділянка №(2)652).

Зобов'язати ОСОБА_1 з метою реалізації встановленого сервітуту відновити розміри та межі власної земельної ділянки згідно державного акту на право приватної власності на землю ІУ-КВ 004880, виданого 23.04.1999 року Дударківською сільською радою Бориспільського району Київської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №564, та за власний рахунок облаштувати проїзд через територію садівницького масиву "Займище", погодивши його розташування з садівницьким масивом "Займище", Бориспільським підрозділом "А.Е.С. Київобленерго" та іншими дозвільними організаціями Бориспільського району Київської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з садівницького масиву "Займище" (с. Займище Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ідентифікаційний код 22204172) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 17 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 47 (сорок сім) грн. 00 коп. судових витрат, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 16.02.2010 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області ОСОБА_11