Справа № 4-462/11
П О С Т А Н О В А
13 травня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва
В складі: головуючого судді - А.М. ПЕДЕНКО
при секретарі - К.М. Ігнатушиній
з участю: прокурора - Т.А. Вітер
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову ДІМ Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві - ОСОБА_2 від 26.09.2010 року, про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову ДІМ Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві - ОСОБА_2 від 26.09.2010 року, про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 296 ч.1, 122 ч. 1 КК України по факту нанесення йому 26.03.2008 року охоронцем ТЦ Евроспорт ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, посилаючись на її незаконність.
В скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що постанова дільничним інспектором міліції винесена безпідставно з порушенням чинного кримінального та кримінально - процесуального законодавства України, вважає, що перевірка за його заявою не відображає всіх дійсних обставин справи і була проведена поверхово, неповно та не об'єктивно, оскільки останній, у повному обсязі, не встановив ступінь тілесних ушкоджень отриманих ним.
Так, в своїй заяві про порушення кримінальної справи від 27.03.2008 року ОСОБА_1 просив порушити кримінальну справу відносно гр. ОСОБА_3, який працював охоронцем ТЦ Європорт та 26.03.2008 року та в приміщені службового кабінету завдав йому тілесних ушкоджень.
26.09.2010року ДІМ Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_2 було винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи за ст.ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України та зазначено, що згідно акту СМО №1999 та акту судово - медичного дослідження №120/Е від 26.02.2009 року тілесні ушкодження отримані гр. ОСОБА_1 могли утворитись 26.03.2008 року від дії тупих предметів та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Останній вважає, що зазначена постанова ДІМ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві була винесена без урахування його медичного обстеження, що мало місце 27.03.2008 року в Олександрійській клінічній лікарні, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено перелом лобового відростка лівої скуластої кісті.
В судовому засіданні скаржник долучив до матеріалів справи медичні документи, а саме: висновок рентгенологічного дослідження від 27.03.2008 року та консультативне дослідження з Київської міської клінічної лікарні № 12 від 28.09.2010 року згідно якого у ОСОБА_1 за даними огляду, встановлено після травматичний дефект лівого скуласто-орбітального комплексу та листи непрацездатності, згідно яких останній перебував на стаціонарному лікуванні з 27.03.2008 року до 08.04.2008 року включно та на амбулаторному лікуванні протягом часу з 09.04.2008 року по 10.05.2008 року.
Згідно ст. 236-1 КПК України - скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного суду за місцем розташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову.
Суд, вислухавши пояснення скаржника, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 99 КПК України - при відсутності підстав до порушення кримінальної справи орган дізнання своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють зацікавлених осіб.
При розгляді скарги судом, прокурор підтримав її мотивуючи це тим, що по справі необхідно провести додаткову перевірку щодо встановлення ступеню тяжкості отриманих ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
Згідно ст.236-2 ч.3 КПК України суддя, розглядаючи скаргу повинен перевірити чи дотримані вимоги ст. 99 КПК України при відмові у порушенні кримінальної справи, тобто чи не має підстави для її порушення.
При винесенні 26.09.2010 року постанови ДІМ Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_2 підійшов формально до перевірки обставин справи.
Так, при проведені додаткової перевірки ДІМ Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві не було перевірено в повному обсязі покази ОСОБА_1 та не досліджено додаткову медичну документацію надану останнім з приводу отримання ним тілесних ушкоджень під час конфлікту, що мав місце 26.03.2008 року.
З урахування вищевикладеного, суд вважає, що вищевикладена дослідча перевірка органами дізнання проводилась формально, а тому не відображає всіх дійсних обставин справи і така неповнота та однобічність не може бути достатньою підставою для відмови в порушенні кримінальної справи.
Отже і з цих підстав оскаржувану постанову не можна вважати законною і вона підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 236-1, 236-2, 99 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову ДІМ Солом'янського РУ ГУМВС України в місті Києві - ОСОБА_2 від 26.09.2010 року, про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України, а матеріали скарги направити прокурору Солом'янського району міста Києва для організації проведення по ним додаткової перевірки.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з моменту її винесення.
Суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2011 |
Оприлюднено | 31.12.2015 |
Номер документу | 54612971 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Черніцька І. М.
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Педенко А. М.
Кримінальне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні