Ухвала

від 23.12.2015 по справі 820/1255/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року м. Київ К/800/35432/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Фоміна Р.Б.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Інспекція)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015

у справі № 820/1255/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Діана" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.01.2015 № 0000262201, згідно з яким Товариству визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ за лютий, квітень 2013 року у загальному розмірі 542 584 грн.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що реальність поставки товарів у рамках взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю Грейдвент (далі - ТОВ Грейдвент ) підтверджується документально, тоді як окремі недоліки при заповненні товарно-транспортних накладних самі по собі не можуть спростовувати товарність господарської операції.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові, посилаючись на виявлені розбіжності у первинних документів (зокрема, у товарно-транспортних накладних), складенням яких опосередковувалося виконання спірних операцій.

У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає про правильність і обґрунтованість висновків попередніх інстанцій, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень, та просить залишити ці рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги та поданих заперечень, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Під час розгляду даної справи попередніми судовими інстанціями встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято Інспекцією за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ Грейдвент за лютий, квітень 2013 року. Їх реальності, повноти відображення в обліку.

Під час цієї перевірки (результати якої відображені в акті від 14.01.2015 № 36/20-30-22-01/19463493) Інспекція дійшла висновку про безтоварний характер операцій з придбання позивачем у названого контрагента товарів (дахових кондиціонерів з функцією теплового насосу у кількості 6 штук та рам у кількості 6 штук), що виключає право Товариства на податковий кредит з ПДВ за цими операціями.

На обґрунтування цього висновку відповідач посилається на те, що в окремих представлених позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних (якими оформлено транспортування товару у процесі виконання розглядуваних поставок) пункти навантаження та розвантаження товару не відповідають умовам договору від 07.02.2013 № 03/02/2013. Так, у пункті 3.1 умовою поставки визначено DDP - Харків, вул. Культури, 8, тоді як у товарно-транспортній накладній від 09.04.2013 № 99 пунктом навантаженні товару зазначено м. Харків, вул. Культури, 8, а пунктом розвантаження - Львівська обл., Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, 4.

Також, в акті перевірки зазначено, що зустрічною звіркою не підтверджено реальність придбання ТОВ Грейдвент у товариства з обмежено відповідальністю ЕКО-ДОН Стандарт товару, який виступав предметом розглядуваних поставок позивачеві.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підставі наведених положень закону суди сформували обґрунтовану правову позицію відносно того, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту з ПДВ є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами (у тому числі податковими накладними), що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт.

Досліджуючи дотримання платником цих правил оподаткування при відображенні у податковому обліку операцій з ТОВ Грейдвент , суди встановили, що у рамках здійснення позивачем будівництва ринкового комплексу Сумський ринок у м. Харкові за договором від 07.02.2013 № 03/02/2013 Товариство придбало у ТОВ Грейдвент дахові кондиціонери з функцією теплового насосу у кількості 6 штук та рами у кількості 6 штук; виконання цих операцій оформлено складенням видаткових накладних, податкових накладних; оплата товару позивачем у безготівковому порядку засвідчена виписками з банківського рахунку Товариства та платіжними дорученнями.

Транспортування товару у ході виконання цих операцій здійснювалося постачальником (ТОВ Грейдвент ) із залученням автоперевізника - приватного підприємця ОСОБА_2, що засвідчено товарно-транспортними накладними від 02.04.2013 № 88, від 02.04.2013 № 89 та від 09.04.2013 № 99 та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) по транспортному перевезенню від 02.04.2013 № 62, від 02.04.2013 № 63 та від 09.04.20.13 № 73.

Також суди встановили, що дахові кондиціонери, які виступали предметом розглядуваних операцій, були імпортовані ТОВ Грейдвент безпосередньо від виробника - компанії Lennox France Division Climatization de LGL, що підтверджується даними вантажних митних декларацій (копії яких залучені до матеріалів справи); рами було придбано ТОВ Грейдвент у товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-ДОН Стандарт за договором поставки від 18.02.2013 № 09к/02/2013.

Таким чином, суди, надаючи правовий аналіз господарським взаємовідносинам позивача та ТОВ Грейдвент , ретельно дослідили рух активу від виробника до кінцевого набувача (позивача у справі), встановили економічну участь задекларованих учасників операції у її виконанні, з'ясували господарську мету зазначеної операції для позивача та за наслідками встановленого зробили цілком об'єктивний висновок про відображення Товариством розглядуваних операцій у податковому обліку у відповідності з їх дійсним економічним змістом на підставі належних первинних документів.

Слід зазначити, що правила розподілу тягаря доказування в адміністративному процесі за статтею 71 КАС передбачають покладення на платника обов'язку доведення правомірності формування ним податкового кредиту ПДВ, позаяк саме він виступає суб'єктом, який зменшує суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на суму податкового кредиту, сплаченого (нарахованого) у ціні придбаних товарів, робіт, послуг.

У той же час на податковий орган покладається обов'язок спростування безспірними доказами обґрунтованості відповідних даних податкового обліку. При цьому виникнення у податкового органу сумнівів у правомірності одержання платником податкової вигоди саме по собі не може слугувати підставою для визнання такої вигоди необґрунтованою. На підтвердження своєї правової позиції у спорі контролюючий орган повинен надати конкретні докази, що підлягають дослідженню у сукупності з іншими доказами по справі.

У даному разі належних доказів на спростовування фактів господарської діяльності, засвідчених поданими платником первинними документами, Інспекцією не представлено.

Так, виявлені Інспекцією розбіжності щодо пунктів навантаження та розвантаження у товарно-транспортній накладній від 09.04.2013 № 99 є недоліком, який не впливає на оцінку товарності спірних операцій. Адже фактичне транспортування товару саме до місця, вказаного у договорі (яким є м. Харків, вул. Культури, 8) підтверджується іншими поданими платником первинними документами (у тому числі актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) по транспортному перевезенню від 09.04.2013 № 73, в якому зазначений маршрут перевезення).

За наявності доказів фактичного виконання поставок товару (рам) в адресу Товариства результати проведення зустрічної звірки ТОВ Грейндвент та його постачальника - товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-ДОН Стандарт - не можуть впливати на податковий облік позивача у справі як самостійного суб'єкта господарювання, який не відповідає за дотримання іншими суб'єктами норм податкового законодавства.

За таких обставин суди з урахуванням сукупності встановлених у справі фактичних даних зі спору та наявних доказів дійшли цілком обґрунтованого висновку про недоведеність Інспекцією порушення платником правил оподаткування при відображенні у податкового обліку операцій з придбання товарів у спірного контрагента та правомірно задовольнили даний позов.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть зміну або скасування судових актів, не виявлено. У зв'язку з цим підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 у справі № 820/1255/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько