Постанова

від 15.07.2009 по справі 2-26/10773.1-2008(2-5/14505-2007)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2009 р. № 2-26/10773.1-2008(2-5/14505-2007)

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого, судді Остапенка М.І.,

суддів Гончарука П.А., Стратієнко Л .В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу дочірнього підприєм ства "Шляхово-будівельне упр авління №45"

на постанову Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 5 травня 2009 року

у справі № 2-26/10773.1-2008

за позовом товариства з обмеженою від повідальністю по наданню ауд иторських та консультативни х послуг "Донецькінаудит"

до - товариства з обмеж еною відповідальністю "Нефтя ник",

- відділу державної виконавчої служби Феодосійс ького міського управління юс тиції Автономної Республіки Крим,

- товариство з обмежен ою відповідальністю "Мішель Плюс",

- дочірнє підприємств о "Шляхово-будівельне управл іння №45" відкритого акціонерн ого товариства "Південьшляхб уд",

третя особа на стороні від повідача

комунальне підприємство "Феодосійське міжміське бюр о реєстрації та технічної ін вентаризації"

про виключення майна з опису

за участю представників сторін:

від позивача - не з' явивс я

відповідачів - не з' яв ився

третьої особи - не з' я вився

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року товарист во з обмеженою відповідальні стю по наданню аудиторських та консультативних послуг "Д онецькінаудит" звернулось до господарського суду Автоном ної Республіки Крим із позов ом до відділу державної вико навчої служби Феодосійськог о міського управління юстиці ї Автономної Республіки Крим , товариства з обмеженою відп овідальністю "Нефтяник" про в иключення з опису майна - нежи тлового приміщення, площею 72 к в.м., що знаходиться по вул. Гор ького, 32 у м. Феодосія.

Господарськими судами спр ава розглядалась неодноразо во.

Клопотанням від 11.03.2009 року бу ло уточнено предмет позову. У ньому позивач просив визнат и право на майно (нежитлове пр иміщення загальною площею 72,6 кв.м., що знаходиться за адресо ю: м. Феодосія, вул. Горького, 32) і звільнити його з-під арешту, н акладеного згідно акту АА№31513 4 від 10.09.2007 р. ВДВС Феодосійськог о МУЮ, з огляду на те, що зазнач ене майно є предметом догово ру фінансового лізингу від 01.1 1.05.

Рішенням господарського с уду Автономної Республіки Кр им від 12 березня 2009 року (суддя - О.Медведчук) у задоволенні по зову відмовлено.

Постановою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 5 травня 2009 року (г оловуючий - В.Гонтарь, судді - Ю.Борисова, В.Плут) рішення місцевого господарського су ду скасовано і прийнято нове , яким позов задоволено. Визна но право на об'єкт нерухомого майна загальною площею 72,6 кв. м., яке знаходиться за адресою місто Феодосія, вул. Горького , 32 за товариством з обмеженою відповідальністю по наданню аудиторських та консультати вних послуг "Донецкинаудит". З вільнено з-під арешту нежитл ові приміщення за адресою: ву л. Горького, 32 у місті Феодосії , загальною площею 72,6 кв.м., ареш товані на підставі акту опис у й арешту майна серії АА № 135134 в ід 10.09.2007 при проведенні виконав чих дій з виконання наказу го сподарського суду Автономно ї Республіки Крим від 08.11.2006 у сп раві № 2-13/11442. Стягнуто з ТОВ "Неф тяник" судові витрати.

В касаційній скарзі дочірн є підприємство "Шляхово-буді вельне управління №45", посилаю чись на неправильне застосув ання норм матеріального прав а та порушення норм процесуа льного права, просить скасув ати постанову Севастопольсь кого апеляційного господарс ького суду від 5 травня 2009 року, залишивши в силі рішення гос подарського суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2009 року.

Обговоривши доводи касаці йної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обста вин справи застосування норм матеріального та процесуаль ного права при ухваленні оск аржуваних судових актів, кол егія суддів, беручи до уваги м ежі перегляду справи у касац ійній інстанції, вважає, що ка саційна скарга підлягає задо воленню з таких підстав.

10 вересня 2007 року, з метою прим усового виконання наказу гос подарського суду Автономної Республіки Крим № 2-13/11442 від 08.11.2006 р оку, державним виконавцем ВД ВС Феодосійського МУЮ було о писано та накладено арешт на нежитлове приміщення, що є пр едметом лізингу.

Відповідно до положень ста тей 50, 55 Закону України "Про вик онавче провадження", з метою п римусового виконання рішенн я суду, стягнення можливе лиш е на майно що знаходиться у вл асності боржника.

Згідно з частиною 1 статті 59 З акону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважа є, що майно, на яке накладено а решт, належить їй, а не боржник ові, може звернутися до суду з позовом про визнання права н а майно і про звільнення майн а з-під арешту.

У клопотанні про зміну пред мету позову позивач послався на роз`яснення Президії Вищо го господарського суду Украї ни від 28.03.2002 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, у хвал, постанов господарських судів України", відповідно до пункту 5 якого відповідачами у справах за цими позовами є с тягувач і боржник.

Що ж до заперечень проти аре шту (опису) майна, які не пов'яз ані зі спором про право на це м айно, а стосуються порушень в имог виконавчого провадженн я з боку органів державної ви конавчої служби, то їх слід ро зглядати за правилами статті 1212 ГПК.

Таким чином, підставою для з вернення до суду із позовом п ро звільнення майна з-під аре шту є наявність у позивача ма йнового права щодо майна, на я ке державним виконавцем, в хо ді виконання рішення суду, на кладено арешт.

Своє право на вказане майно позивач обґрунтовує тим, що в оно є предметом договору ліз ингу, укладеного 01.11.2005 року між товариством з обмеженою відп овідальністю "Нефтяник" (лізи нгодавець) і товариством з об меженою відповідальністю по наданню аудиторських та кон сультативних послуг "Донецьк інаудит" (лізингоодержувач), в ідповідно до умов якого лізи нгодавець надав лізингоодер жувачу в оплатне користуванн я на умовах фінансового лізи нгу нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Г орького/вул. Грецька, 32/1 у м. Фео досія.

Загальна вартість даного д оговору становить 45 000,00 грн., з я ких 42 000, 00 грн. - вартість нежил ого приміщення, 3 000,00 грн. - лізи нговий платіж. (п. 2.2. договору).

Строк дії договору складає два роки з моменту передачі п риміщення у лізинг. Тобто, дог овір діяв до 01.11.2007 року.

Згідно з частиною 2 статті 1 З акону України "Про фінансови й лізинг" за договором фінанс ового лізингу (далі - договір л ізингу) лізингодавець зобов' язується набути у власність річ у продавця (постачальник а) відповідно до встановлени х лізингоодержувачем специф ікацій та умов і передати її у користування лізингоодержу вачу на визначений строк не м енше одного року за встановл ену плату (лізингові платежі ).

Питання переходу права вла сності за договором лізингу законодавчо регламентовано статтею 9 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Частина 2 статті 8 зазначено го Закону встановлює, що якщо сторони договору лізингу ук лали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право вл асності на предмет лізингу п ереходить до лізингоодержув ача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ці ни, якщо договором не передба чене інше.

Пунктом 11.1 договору сторони узгодили, що після закінченн я строку дії даного договору і за умови сплати лізингооде ржувачем усіх лізингових пла тежів, передбачених графіком лізингових платежів, право в ласності на нежиле приміщенн я, як предмет лізингу, переход ить до лізингоодержувача на підставі даного договору, як ий при виконанні усіх вищеза значених умов, вважається ст оронами договору фінансовог о лізингу з елементами догов ору купівлі - продажу.

Частиною 2 статті 628 ЦК Україн и закріплено, що сторони мают ь право укласти договір, в яко му містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішано му договорі застосовуються у відповідних частинах положе ння актів цивільного законод авства про договори, елемент и яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встано влено договором або не випли ває із суті змішаного догово ру.

Частина 1 статті 2 Закону уто чнює, що відносини, що виникаю ть у зв'язку з договором фінан сового лізингу, регулюються положеннями Цивільного коде ксу України про лізинг, найм (о ренду), купівлю-продаж, постав ку з урахуванням особливосте й, що встановлюються цим Зако ном.

Таким чином, якщо укладений сторонами договір лізингу м ає елементи договору купівлі -продажу - то його форма і пор ядок укладення мають відпові дати положенням Цивільного к одексу України, що визначают ь форму і порядок укладення д оговору купівлі-продажу неру хомого майна.

Так, згідно зі статтею 657 ЦК У країни, договір купівлі-прод ажу земельної ділянки, єдино го майнового комплексу, житл ового будинку (квартири) або і ншого нерухомого майна уклад ається у письмовій формі і пі длягає нотаріальному посвід ченню та державній реєстраці ї.

Однак, укладений 01.11.2005 року, у п ростій письмовій формі, дого вір фінансового лізингу нота ріально посвідчений не був і не має державної реєстрації .

Презумпція правомірності правочину встановлена статт ею 204 ЦК України, згідно з якою п равочин є правомірним, якщо й ого недійсність прямо не вст ановлена законом або якщо ві н не визнаний судом недійсни м.

Підставою недійсності пра вочину є недодержання в моме нт вчинення правочину сторон ою (сторонами) вимог, які встан овлені частинами першою - тре тьою, п'ятою та шостою статті 2 03 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається (частина 1, 2 стат ті 215 ЦК України).

Відповідно до частини 1 стат ті 220 ЦК України, у разі недодер жання сторонами вимоги закон у про нотаріальне посвідченн я договору такий договір є ні кчемним.

Недійсність окремої части ни правочину не має наслідко м недійсності інших його час тин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочи н був би вчинений і без включе ння до нього недійсної части ни (стаття 217 ЦК України).

Враховуючи наведене, незва жаючи на те, що даний договір у судовому порядку не був визн аний недійсним і ніким не осп орений, його положення, закрі плене пунктом 11.1, не створює дл я сторін юридичних наслідків , з огляду на те, що він, у цій ча стині, є нікчемним в силу час тини 1 статті 220 ЦК України, у зв `язку із недодержанням поряд ку і форми його укладення, виз начених статтею 657 ЦК України.

Колегія суддів відхиляє до води позивача про відсутніст ь необхідності обов`язкового нотаріального посвідчення д оговору лізингу від 01.11.2005 р. із п осиланням на норму, закріпле ну частиною 1 статті 6 Закону У країни "Про фінансовий лізин г", яка встановлює просту пись мову форму договору лізингу, виходячи із такого.

За своєю правовою природою договір лізингу є спеціальн им видом договору найму із мо жливістю включення до лізинг ового платежу суму, яка відшк одовує частину вартості пред мета лізингу. Однак, перехід п рава власності здійснюється при укладенні окремого дого вору купівлі-продажу (частин а 2 статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг"), або при в ключенні його положень про к упівлю-продаж до самого дого вору лізингу (частина 2 статті 628 ЦК України).

У кожному із цих випадків до говір купівлі-продажу нерухо мого майна має відповідати п оложенням Цивільного кодекс у України, що встановлюють пе рехід права власності на нер ухоме майно за договором куп івлі-продажу.

Крім того, колегія суддів по годжується із висновком місц евого господарського суду, щ о із наявних у матеріалах спр ави платіжних документів не можна зробити висновку, що пл атежі здійснювались саме на виконання умов договору фіна нсового лізингу від 01.11.2005 року, оскільки наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а .с. 26 - 40, т.1) свідчать про сплату лізингоодержувачем платежі в на суму 41 196,00 грн. із призначен ням "оплата за оренду офісу".

Із наведеного вбачається, щ о до позивача перехід права в ласності на нежитлове приміщ ення загальною площею 72,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Ф еодосія, вул. Горького, 32 не від бувся в силу нікчемності пун кту 11.1 договору лізингу від 01.11.2 007 року, а відтак, з огляду на за кінчення строку дії даного д оговору, він не є носієм права володіння, користування чи р озпорядження зазначеним май ном.

Таким чином, у товариства з обмеженою відповідальністю по наданню аудиторських та к онсультативних послуг "Донец ькінаудит" відсутні підстави звертатися із позовом про ви знання права на майно і звіль нення його з-під арешту в поря дку визначеному статтею 59 Зак ону України "Про виконавче пр овадження".

Задовольняючи позов, апеля ційний господарський суд вих одив лише із нормативно закр іпленого права лізингоодерж увача на захист його прав на п редмет лізингу і права вимог и усунення їх порушень. Однак , наявність лише одного суб`єк тивного права на звернення і з позовом до суду ще не означа є обґрунтованості таких вимо г і не є самостійною підставо ю для їх задоволення. Також в р езолютивній частині постано ви суд апеляційної інстанці ї не визначив яке ж конкретно майнове право на предмет ліз ингу належить позивачу.

Крім того, керуючись лише пр езумпцією дійсності правочи ну, Севастопольський апеляці йний господарський суд не зв ернув увагу на відсутність о бов`язкового нотаріального п освідчення і державної реєст рації для договору купівлі-п родажу нерухомого майна, а то му дійшов хибного висновку п ро перехід права власності н а спірне майно за договором л ізингу від товариства з обме женою відповідальністю "Нефт яник" до товариства з обмежен ою відповідальністю по надан ню аудиторських та консульта тивних послуг "Донецькінауди т".

За таких обставин, з огляду на те, що при вирішенні даного спору не було застосовано но рми матеріального права, що п ідлягали застосуванню, поста нову Севастопольського апел яційного господарського суд у від 5 травня 2009 року законною визнати не можна, а тому вона п ідлягає скасуванню, а рішенн я господарського суду Автоно мної Республіки Крим від 12 бер езня 2009 року - залишенню в сил і.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК Укра їни Вищий господарський суд України, суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу дочірнь ого підприємства "Шляхово-бу дівельне управління №45" задов ольнити.

Постанову Севастопольсько го апеляційного господарськ ого суду від 5 травня 2009 року ск асувати, а рішення господарс ького суду Автономної Респуб ліки Крим від 12 березня 2009 року залишити в силі.

Головуючий, суддя М.Остапенко

Суддя

П.Гончарук

Суддя

Л.Стратієнко