Постанова

від 21.03.2007 по справі 6/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "21" березня 2007 р.                                                                   Справа № 6/30

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д. при секретарі Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративний позов

Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі

до Аграрно-промислового товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія”

про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в сумі 16 248,08 грн.

за участю представників:

від позивача: Войткова З.Г., доручення від 10.01.2007 року № 87/01;

від відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулося з позовом до Аграрно-промислового товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія”, с. Нижні-Петрівці Сторожинецького району, про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в сумі 16 248,08 грн.

Позов мотивується тим, що у відповідності до підпункту 6.2. пункту 6 Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року “Про порядок обчислення і плати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Оскільки громадяни, яким УПФ України в Сторожинецькому районі призначило пенсію на пільгових умовах, набули необхідного пільгового стажу у відповідача, то відшкодовувати ці витрати в повному обсязі повинен тільки відповідач. Відповідно до абзацу 3 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” № 2287-Р від 23.12.2004 року та статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відповідач має покривати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій визначених до 1 січня 2006 року відповідно до вищезазначеного закону. Таким чином, станом на 01.01.2006 року заборгованість, яка виникла з січня 2005 року по грудень 2005 року, Аграрно-промислового товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія” перед позивачем складає 16 248,08,93 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку свого представника вже вдруге в судовому засіданні не забезпечив. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-XI, зі змінами та доповненнями, визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»від 17.02.2000 року № 1461-III, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України   «Про   пенсійне   забезпечення»  до   досягнення   працівниками   пенсійного   віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями).

Абзацом 5 пункту 2 Розділу ХУ Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який з 01.01.2006 року стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п. п. «б»-«е»та «ж»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст.1 (п. п. 1, 2) Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

У відповідності до вимог ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діяв зазначений вище порядок відшкодування.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями).

З огляду на викладені норми законодавчих актів, Аграрно-промислове товариство з обмеженою відповідальністю “Глорія” як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язане сплачувати Пенсійному Фонду збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам. Тобто, відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам Відповідача, у повному розмірі.

Переліченим  в позовній заяві громадянам пільгова пенсія згідно із статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” була призначена на підставі наявних в матеріалах справи довідок відповідача. З наданого розрахунку вбачається, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним громадянам, за період з січня по грудень 2005 року, складають 16 248,08 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 94, 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Аграрно-промислового товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія” (с. Нижні-Петрівці, Сторожинецького району  Чернівецької області, ідентифікаційний код 03800698) на користь Управління Пенсійного фонду України у Сторожинецькому районі Чернівецької області (вул. Лопуляка, 6, м. Сторожинець, Чернівецької області, ідентифікаційний код 21430644) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в сумі 16 248,08 грн.

3.          Судові витрати не стягувати.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, згідно з цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга у  строк, встановлений цим Кодексом, не була подана, постанова набирає сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                        А. Паскарь