Рішення

від 19.11.2015 по справі 495/2962/15-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/2962/15-ц

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

19 листопада 2015 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Чебан Н.В.

при секретарі Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Староцаричанської сільської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 30.11.2015 року звернувся до суду з позовом до Староцаричанської сільської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.05.2006 року померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно у вигляді земельної ділянки № 15, массив № 3, розташована на території Староцаричанської сільської ради. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе своє майно заповідала ОСОБА_3 06.03.2013 року помер ОСОБА_3 - брат позивача. ОСОБА_1 у своєму позові стверджує, що він постійно проживав з ОСОБА_3, вів з ним спільне господарство та поніс усі витрати на його поховання. Посилаючись на те, що він фактично прийняв спадщину після смерті брата, в порядку спадкової трансмісії просить суд: встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, померлої 07.05.2006 року та після смерті ОСОБА_3, померлого 06.03.2013 року, та яка складається із земельної ділянки № 15, массив № 3, розташована на території Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровський р-н Одеської області, кадастровий № 5120887200:01:002:0073; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № 15, массив № 3, розташована на території Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровський р-н Одеської області, кадастровий № 5120887200:01:002:0073.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома.

Враховуючи вимоги ст.157 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності сторін без фіксування судового процесу, що відповідає положенням ст.ст.158, 169, 197ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.05.2006 року померла ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД № 059850, виданим Староцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського р-ну Одеської області (а.с.27).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно у вигляді земельної ділянки, площею 3,3 га в межах згідно з планом, розташованої на території Староцаричанської сільської ради массив № 3, ділянка № 15, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.6).

За життя 13.04.1998 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе своє майно заповідала ОСОБА_3 (а.с.9).

06.03.2013 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД № 328675, виданим виконавчим комітетом Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до свідоцтв про народження позивач ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_3 (а.с.13-14).

Позивач у своєму позові стверджує, що фактично прийняв спадщину після смерті брата, оскільки постійно проживав з ОСОБА_3, вів з ним спільне господарство та поніс усі витрати на його поховання.

У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст.1220 ЦК України, час відкриття спадщини є днем смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст.1261 ЦК України ,у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ст.1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Так, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст..1270 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині: переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).Право на прийняття спадщини у такому разі здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Положення цієї статті стосується лише випадку прийняття спадщини шляхом подання заяви про це, оскільки за ст. 1268 ЦК встановлено випадки, коли спадкоємці вважаються такими, що прийняли спадщину. Якщо за законом особа вважається такою, що прийняла спадщину, положення про спадкову трансмісію не застосовується. У такому разі спадщина вважається прийнятою спадкоємцем і внаслідок смерті такої особи, спадщина відкривається після такого спадкоємця.

Коли ж особа не встигла подати заяву про прийняття спадщини і померла, то спадкування має здійснюватися окремо щодо двох спадщин: щодо спадщини (майна), належної безпосередньо померлому спадкоємцю, та частини або її частини, право на яку не було спадкоємцем реалізовано. Аж тут треба враховувати також положення ст. 1220 ЦК.

Слід також звернути увагу, що в даній нормі не передбачено правонаступництво в правах на спадкування обов'язкової частки, оскільки таке право є персоніфікованим.

Правонаступникам померлого спадкоємця надається строк для реалізації своїх прав шляхом подання відповідної заяви, який не може бути меншим ніж три місяці.

Перехід права на прийняття спадщини або спадкова трансмісія - законодавчо визначений випадок переходу права від спадкоємця, що був закликаний до спадкування, але помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти, до його спадкоємців. У юридичній літературі запропоновано спеціальні поняття для суб'єктів цих правовідносин. Так, трансміттентом прийнято називати спадкоємця, який помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти, а трансмісарами - його спадкоємців.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що позивач по справі не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії після смерті брата, як того вимагає ст.1272 ЦК України, вважає себе таким, що фактично прийняв спадщину, застосування положення чинного законодавства про спадкову трансмісію в даному випадку не застосовуються. Окрім того, матеріали справи не містять наявних поважних причин які б вказували на те, що заважало ОСОБА_3 напротязі майже 6 років прийняти спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підялгають.

Керуючись ст.ст. 10,60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Староцаричанської сільської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.В.Чебан