Рішення

від 10.12.2015 по справі 759/15141/15-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/15141/15-ц

пр. № 2/759/6369/15

10 грудня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Ніколенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, треті особи: Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Перша київська державна нотаріальна контора,

встановив:

ОСОБА_1 у вересні 2015 року заявив позов до Київської міської ради, як представника Територіальної громади м. Києва, про визнання за ним права власності на земельну ділянку, площею 0,1 га., що відведена під обслуговування домоволодіння №3-А по провулку Осінньому в м. Києві, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2, померлого 21.10.2013 року.

ОСОБА_3 мотивований тим, що вступити у спадщину в загальному порядку позивач не може, через те, що спадкодавець, за життя, не оформив необхідні документи на належну йому земельну ділянку.

ОСОБА_1 в судовому засіданні на вимогах позову наполягав, пославшись на доводи і підстави, що викладені в позовній заяві.

Представники відповідача та третіх осіб в суд не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі не надходило.

Оскільки, у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, то суд вважає за можливе постановити заочне рішення на підставі наявних доказів. Позивач проти такого порядку розгляду справи не заперечував.

Судом встановлено таке.

Згідно зі свідоцтвом про смерть, ОСОБА_2 помер 21.10.2013 року.

ОСОБА_2, за життя, склав заповіт, за яким належні йому на праві власності 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходяться місто Київ, провулок Осінній, 3-А та земельну ділянку, розташовану за цією ж адресою заповів синові ОСОБА_1

На частку житлового будинку, як це вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу державним нотаріусом Першої київської нотаріальної контори ОСОБА_4 01.12.2014 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (реєстровий №17-317).

Право на 1/3 частку земельної ділянки, площею 0,1 га. (кадастровий номер: 8000000000:75:090:0016), з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що розташована по провулку Осінньому 3-А в м. Києві, ОСОБА_2 набув в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлої 19.03.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 15.06.2005р. державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим №8-3407

Проте, як пояснив позивач, батько, за життя, так і не оформив державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Саме за підстав відсутності державної реєстрації на вказане спадкове майно, державний нотаріус Першої київської нотаріальної контори ОСОБА_4 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що 01.12.2014 року винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Дана постанова правильно обґрунтована приписами цивільного та земельного законодавства і прийнята у відповідності із законодавством, що регулює діяльність нотаріату, а тому визнається судом законною і обґрунтованою.

Разом з тим, згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

До складу спадщини, як це встановлено ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.2 ст. 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Статтею 1226 ЦК України встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст.1268 ЦК).

За таких обставин та вимог закону, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, за життя, набув право на спірне майне, і це право має увійти до спадкової маси, що залишилась після його смерті. Відсутність же реєстрації спірного спадкового майна позбавляє спадкоємця лише можливості прийняти спадщину в загальному порядку, проте не позбавляє набути таке право на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа може звернутись до суду за захистом порушеного права, в тому числі і в спосіб визнання такого права.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову, і вважає за можливе задовольнити його вимоги.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

ОСОБА_3 Семеновича до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/3 частку земельної ділянки, площею 0,1000 га (кадастровий номер: 8000000000:75:090:0016), з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що розташована по провулку Осінньому №3-А в м. Києві, без зміни цільового призначення, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2, померлого 21 жовтня 2013 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий Сенько М.Ф.