ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2015 р. Справа № 804/9173/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1 та представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НК Газсервіс до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю НК Газсервіс звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000992201 від 19.06.2015 р., №0000982201 від 19.06.2015 р. та №0001002201 від 19.06.2015 р. прийняті Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з викладеними у акті перевірки від 20.05.2015 р. № 74/04-83-22-01/34062908 висновками не погоджується, оскільки вони є незаконними, необ'єктивними та не відповідають дійсності, а прийняті відповідачем за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення форми Р від 19.06.2015 р. №0000992201, №0000982201 та №0001002201 є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 19.06.2015 р. №0000992201, №0000982201 та №0001002201 є такими що відповідають діючому законодавству і підстав для їх визнання протиправними та скасування не має.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 20.04.2015р. №129/04-83-22-01 та №135/173 виданих Криворізькою північною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та на підставі гі.20, п.75.1 ст.75, ст.77, ст.81, ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання наказу Криворізької північної ОДПІ № 208 від 06.04.2015р. проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю НК Газсервіс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 3 до акта перевірки, за результатами якої складено акт перевірки № 74/04-83-22-01/34062908 від 20.05.2015р.(далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення: п.п.138.1.1, п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено до бюджету податок на прибуток за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. на загальну суму 174047,00 грн., в тому числі: за 2014 рік - 174047,00 грн.; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено до бюджету податок на додану вартість на суму 380052,00 грн. за перевіряємий період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, в тому числі: - травень 2013 - 186667,00 грн., - квітень 2014 - 38922,00 грн., - травень 2014 -80809,00 грн., - червень 2014 - 73655,00 грн.; п.1 ст.275 Розділ XIII Плата за землю Податкового кодексу України від 02.12.2010року 755-УІ (із змінами та доповненнями), донараховано орендної плати у сумі 267759,00 грн. в тому числі за 2013рік-133879,50грн., за 2014 рік - 133879,50грн.
Не погоджуючись з висновками, які викладені контролюючим органом в Акті перевірки, позивач звернувся з письмовими запереченнями до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, проте згідно з відповіддю відповідача на заперечення позивача, висновки Акту перевірки залишені без змін.
На підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 19.06.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 570080,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 380053,00 грн. та за штрафними санкціями - 190027,00 грн.); №0000982201 від 19.06.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток па суму 217 559,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 174047,00 грн. та за штрафними санкціями - 43512,00 грн.); №0001002201 від 19.06.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю на суму 334699,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 267759,00 грн. та за штрафними санкціями - 66940,00 грн.).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю НК Газсервіс зареєстроване 06.03.2006р. в Виконавчому комітеті Криворізької міської Дніпропетровської області, та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 07.03.2006р.
Судом встановлено, що 03.01.2013 р. ТОВ НК Газсервіс (покупець) з ПП Нафтатранссервіс (постачальник) укладено договір № Д-03-0301, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти та газ (товар), номенклатура, кількість, ціна та строки поставки якого визначені в товарних накладних, які є його невід'ємною частиною.
На виконання вказаного договору за квітень - червень 2014 р. ПП Нафтатранссервіс поставлено на адресу ТОВ НК Газсервіс нафтопродукти та газ, приймання-передачу яких оформлено видатковими накладними.
Транспортування товару здійснювалось на умовах DAP силами та за рахунок ПП Нафтатранссервіс , на підтвердження чого позивачем надано копії товарно-траспортних накладних. Розрахунки за поставлені нафтопродукти та газ здійснювались на підставі рахунків ПП Нафтатранссервіс , суду надано копії банківських виписок. З метою відображення господарський операцій в податковому обліку ПП Нафтатранссервіс виписано позивачу відповідні податкові накладні.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Фактичність виконання позивачем договорів поставки з ПП Нафтатранссервіс та рух активів підтверджується наступними первинними документами: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, копії яких долучені до матеріалів адміністративної справи. Рух активів підтверджується банківськими документами. Також, позивачем до перевірки та до суду надано копії паспортів якості та сертифікатів відповідності на нафтопродукти та газ, який поставлявся.
Нафтопродукти та газ поставлялись ПП Нафтатранссервіс безпосередньо на автомобільну заправочну станцію (АЗС) ТОВ НК Газсервіс за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 7в (підтверджується ТТН), на яких вони були належним чином оприбутковані через РРО, що підтверджується відповідними нефіскальними чеками, які додаються до кожної товарно-транспортної накладної.
Підписи в вищезазначених видаткових накладних здійснено директором ТОВ НК Газсервіс - ОСОБА_3, підпис якого додатково скріплений печаткою підприємства.
Відповідно до ч.3. ст.237 Цивільного кодексу України, [представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.57 Господарського кодексу України, установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч.2 ст.57 ГК України в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з п.8.6 Статуту ТОВ НК Газсервіс визначено, що виконавчим органом товариства є директор, виконуючий керівництво поточною діяльністю товариства, який обирається (призначається) і відкликається зборами учасників.
Відповідно до п.8.7 Статуту ТОВ НК Газсервіс визначено, що директор має право без доручення проводити дії від імені товариства, а саме: відкривати і закривати розрахункові та інші рахунки в кредитних установах, укладати договори, в тому числі трудові, давати вказівки, обов'язкові для всіх працівників товариства, підписувати документи товариства, видавати в рамках компетенції накази та доручення, представляти товариство у взаємовідносинах з іншими підприємствами, установами, організаціями.
Відтак, з аналізу викладених правових норм та положень статуту Підприємства вбачається, що директор уповноважений підписувати будь-які документи від імені Підприємства, в т.ч. первинні, та представляти його інтереси у взаємовідносинах з іншими підприємствами без довіреності, що беззаперечно свідчить про відсутність будь-яких порушень з боку позивача при складанні видаткових накладних за операціями з ПП Нафтатранссервіс , які досліджувались під час перевірки.
Податковим органом в Акті перевірки зазначено, що товарно-транспортні накладні не відповідають формі ТТН, які передбачені вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України наказ від 20.05.2008р. N281/171/578/155, отже не підтверджують факт транспортування нафтопродуктів.
Суд не погоджується з таким посиланням відповідача і вважає його необгрунтованим, в зв'язку з тим, що жодних відмінностей від форми ТТН затвердженої вищевказаним нормативним документом та ТТН наданими до перевірки не міститься, а навпаки останні складались за формою передбаченою саме вищевказаним нормативним документом, без будь-яких відхилень, що підтверджується також тим, що в Акті перевірки відсутні будь-які посилання на те, в чому фактично виражається така невідповідність (невідповідність граф, строк,колонок та ін.).
Зауваження відповідача про те, що директор позивача не мав права підписувати документи щодо приймання паливно-мастильних матеріалів (це має робити тільки відповідний спеціаліст) не є беззаперечним доказом нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а є питанням дотримання сторонами порядку транспортування паливно-мастильних матеріалів.
Посилання відповідача на неподання ТОВ НК Газсервіс до перевірки свідоцтв, про допуск водіїв та транспортних засобів до перевезення нафтопродуктів, узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечних вантажів, інформації щодо відповідної підготовки водіїв, суд вважає безпідставними та необгрунтованими, з огляду па наступне.
Відповідно до п.2.1. Договору поставки нафтопродуктів та газу №Д-03-0301 від 03.01.2013р. поставка товару за цим Договором здійснюється партіями на умовах DАР (поставка в місце призначення), місце призначення поставки кожної партії товару визначається окремо та зазначається в товарно-транспортній накладній (термін DАР використовується у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року).
Відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року термін DАР (Delivered Аt Роіnt) - Поставка в місце призначення може застосовуватись при поставках будь-яким видом транспорту. Цей термін означає, що продавець виконав свій обов'язок по поставці, коли він надав покупцю товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. При цьому, продавець за свій рахунок забезпечує транспортування товару до місця призначення та несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару.
Відповідно до вищевказаних умов Договору ПП Нафтатранссервіс власними силами та за власний рахунок виконував транспортування нафтопродуктів на адресу місцезнаходження АЗС ТОВ НК Газсервіс , що зокрема підтверджується ТТН, з аналізу яких вбачається, що Вантажовідправником, Замовником та Автопідприємством значиться ПП Нафтатранссервіс , а місцем поставки - м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 7в (місцезнаходження АЗС ТОВ НК Газсервіс ).
Відтак, оскільки ТОВ НК Газсервіс самостійно не транспортував та не брав участі в процесі транспортування нафтопродуктів, документи щодо відповідної підготовки водіїв, свідоцтва про допуск водіїв та транспортних засобів до перевезення нафтопродуктів, узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечних вантажів мають бути в наявності у ПП Нафтатранссервіс , а до бухгалтерського та податкового обліку ТОВ НК Газсервіс не мають жодного відношення та не можуть знаходитись у останнього.
Відповідно до листа ПП Нафтатранссервіс від 09.06.2015р. №76, останній зазначив, що транспортування нафтопродуктів від ПП Нафтатранссервіс до ТОВ НК Газсервіс здійснювалось власним транспортом ПП Нафтатранссервіс , водіями які перебувають в штаті ПП Нафтатранссервіс . Всі необхідні дозволи та погодження на транспортування нафтопродуктів в наявності у ПП Нафтатранссервіс .
Посилання відповідача на ненадання позивачем до перевірки Актів прийому-передачі товару також не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до умов п.2.3. Договору поставки нафтопродуктів та газу передача кожної партії товару оформлюється накладними. З аналізу наведених положень договору вбачається, що в момент його укладання сторони погодили спосіб передачі товару та форму документів, що підтверджуються факт такої передачі - накладна, отже відсутня необхідність складання додаткових актів прийому-передачі товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено безтоварність господарських операцій ТОВ НК Газсервіс з контрагентом - постачальником ПП Нафтатранссервіс .
Суд критично оцінює посилання відповідача на акт перевірки контрагента позивача - ПП Нафтатранссервіс від 27.06.2014 р., які не спростовують дійсність укладених НК Газсервіс з контрагентом правочинів щодо поставки нафтопродуктів та газу та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. З аналізу норм права вбачається, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу дані аналітичної системи щодо інших платників податків, як безсумнівну підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 07.07.2014 № К/9991/52816/12, від 16.09.2014 р. № К/800/535/14.
Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст. 207 ГК України та ст. 228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та законах України про оподаткування.
Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.
З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, угоди, які укладені між ТОВ НК Газсервіс з контрагентом - постачальником ПП Нафтатранссервіс оформлені належним чином; спірні правочини не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину; правочини з поставки товарів та купівлі - продажу виконані сторонами.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно до п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.
Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цьогоКодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.
Щодо тверджень відповідача про безтоварність операцій з придбання компресорної установки, суд зазначає наступне.
31.05.2013р. між ПП Нафтатранссервіс та ТОВ НК Газсервіс укладено Договір №01- 3105, відповідно до умов якого ПП Нафтатранссервіс поставив, а ТОВ НК Газсервіс прийняв компресорну установку ORION-1100/12. Операцію з приймання-передачі вказаної установки оформлено видатковою накладною №3378 від 31.05.2013р. та рахунком на оплату №2167 від 31.05.2013р. Для цілей податкового обліку, ПП Нафтатраиссервіс виписано та видано ТОВ НК Газсервіс податкову накладну №507 від 31.05.2013р.
В Акті перевірки відповідачем зазначено про наявність розбіжностей в назві вищезазначеної компресорної установки за текстом первинних документів наданих до перевірки, зокрема зазначення такої назви компресорної установки, як ORION-1200/12.
Позивач звернувся із відповідним запитом до ПП Нафтатранссервіс на що отримав лист №85 від 30.06.2015р., відповідно до змісту якого ПП Нафтатранссервіс повідомив, що в 2007р. вищевказана компресорна установка була придбана ПП Нафтатранссервіс у виробника - ТОВ Інженерно технічний центр Оріон-Д (код ЄДРПОУ- 23638107) для використання у власній господарській діяльності.
Назва компресорної установки ORION-1100/12 була зазначена виробником - ТОВ ((Інженерно технічний центр Оріон-Д в документах з купівлі-продажу та відповідно поставлена на облік у ПП Нафтатранссервіс за рахунком 10 Основні засоби , як компресорна установка ORION-1100/12 .
В зв 'язку з подальшою модернізацією та оновленням складу власних основних засобів ПП Нафтатранссервіс було передано вищевказану компресорну установку в оренду ТОВ НК Газсервіс в т.ч., на підставі Договору оренди обладнання № 01-0106 від 01.06.2012 р. ПП Нафтатранссервіс для обслуговування потреб АЗС ТОВ НК Газсервіс .
З огляду наявності господарської необхідності та враховуючи потреби сторін 31.05.2013 р. між ПП Нафтатранссервіс та ТОВ НК Газсервіс укладено Договір №01-3105, відповідно до умов якого ПП Нафтатранссервіс продав, а ТОВ НК Газсервіс придбав орендовану раніше компресорну установку.
ПП Нафтатранссервіс здійснено аналіз первинних документів щодо купівлі-продажу та оренди вищевказаної компресорної установки, в результаті чого дійсно встановлено, що під час передачі в оренду вищезазначеної компресорної установки співробітником Підприємства допущено описку та в договорі оренди обладнання помилково зазначено найменування такої компресорної установки - ORION -1200/2 , замість вірного найменування - ORION-1100/12 . До посадової особи якою допущено описку під час оформлення договору оренди обладнання вжито заходів дисциплінарного реагування.
Відтак, посилання податкового органу на невірне визначення назви компресорної установки в документах купівлі-продажу та як наслідок безтоварність такої операції є необгрунтованим. А в свою чергу наявність помилкового визначення назви такої компресорної установки за текстом договору оренди обладнання не є підставою для твердження про безтоварність та нереальність господарської операції з придбання такої компресорної установки.
Також, судом встановлено, що за 2 квартал 2014 р. чисельність працівників ТОВ НК Газсервіс склала 21 особу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в своїй діяльності використовую власні основні засоби - комплекс будівель та споруд для обслуговування автомобілів газовим обладнанням (виробнича база), що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 7-В.
На підставі договору оренди нерухомого майна від 01.01.2014 р. з ТОВ АГОРА-2007 позивач орендує АЗС загальною площею 1938 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 117.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку щодо наявності фізичної, технічної можливості ТОВ НК Газсервіс для здійснення господарської діяльності та її доцільності.
Що стосується посилань відповідача на невірність розрахунку ТОВ НК Газсервіс орендної плати за землю, суд зазначає наступне.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 17.10.2008 р. зазначено, що Орендодавець на підставі рішення міської ради від 24.09.2008р. №2736 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,055 га (кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:04:001:0002) для розміщення підприємства із обслуговування автомобілів із газовим обладнанням та АГНКС після реконструкції будівель та споруд, яке знаходиться на вул. Спартака, 143в у Жовтневому районі м. Кривого Рогу. Договір укладено на 5 років. Річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі незалежно результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України Про плату за землю , на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів.
Розмір нормативної грошової оцінки не с сталим і змінюється у зв'язку з проведенням щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов'язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.
Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексації проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.
З Криворізькою міською радою укладена додаткова угода від 08.01.2014року відповідно до якої договір від 17.10.2008року подовжено до 30.10.2015р.
Розмір орендної плати за землю мав би був розрахований з урахуванням коефіцієнту -2.5.
Таким чином, позивачем порушено п. 1 ст.275 Розділ XIII Плата за землю Податкового кодексу України, донараховано орендної плати у сумі 267759,00 грн. в тому числі за 2013рік-133879,50грн., за 2014 рік - 133879,50грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 94, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НК Газсервіс - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 19.06.2015 року та №0000982201 від 19.06.2015 року прийняті Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю НК Газсервіс здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету на суму 974,40 грн.(дев'ятсот сімдесят чотири гривні сорок копійок).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складений 15.09.2015 р.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 15.09.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2015 |
Оприлюднено | 05.01.2016 |
Номер документу | 54675467 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Борисенко Павло Олександрович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Борисенко Павло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні