Постанова

від 08.12.2015 по справі 805/4692/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 р. Справа № 805/4692/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Відділу Держземагенства в Артемівському районі Донецької області до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2015року за №№0022271703, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, суд -

В С Т А Н О В И В:

Відділ Держземагенства в Артемівському районі Донецької області звернувся до Артемівської об'єдна?ної державної податкової інс?пекції Головного управління? ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2015року за №№0022271703, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем без урахування приписів до ст.93 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464 відповідно, до якогої платники ЄСВ, визначені ст.4 Закону звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ст.6 Закону на період з 14 квітня 2014року до закінчення антитерористичної операції або військового надзвичайного стану. При цьому, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника ЄСВ в період з 14 квітня 2014року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовується. Також, позивач зазначив, що він є розпорядником бюджетних коштів 3 рівня і фінансується виключно з Державного бюджету шляхом перерахування асигнувань Головним розпорядником бюджетних коштів, тобто Державним агентством з питань земельних відносин, що унеможливило здійснення вчасного перерахування коштів для проведення видатків та сплати податків і обов'язкових платежів.

Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача надав суду клопотання від 08.12.2015року про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції не скасовує обов'язків платників податків сплачувати необхідні податки та збору до бюджету.

Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду клопотання від 08.12.2015року про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового судочинства.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Відділ Держземагенства в Артемівському районі Донецької області зареєстрований в якості юридичної особи 16.11.2012року, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 38245921), адреса розташування: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Сибірцева, будинок 17.

Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області було проведено документальну позапланову перевірку Відділу Держземагенства в Артемівському районі Донецької області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.11.2012року по 11.09.2015року, дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 19.11.2012року по 11.09.2015року. За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом відносно Відділу Держземагенства в Артемівському районі Донецької області було складено акт перевірки від 18.09.2015року за №25/22/38245921.

За висновками акту перевірки від 18.09.2015року за №25/22/38245921 відповідачем встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого установою несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з порушенням строку, встановленого Кодексом для місячного податкового періоду в розмірі 7778,82грн. із сум доходу у формі заробітної плати, нарахованої робітникам установи за січень 2015року;

- п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого установою несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір з порушенням строку, встановленого Кодексом для місячного податкового періоду в розмірі 891,65грн. із сум доходу у формі заробітної плати, нарахованої робітникам установи за січень 2015року;

- ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме за період з 20.01.2015року по 13.03.2015року установою несвоєчасно сплачувався єдиний соціальний внесок в сумі 25447,88грн.

З урахуванням висновків акту перевірки контролюючим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 01.10.2015року:

№0022271703, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 777,88грн.;

№0022291703, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції з військового збору в розмірі 89,17грн.;

№0022321703 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.02.2015року по 13.03.2015року в розмірі 5038,54грн. та нарахування пені 529,05грн.;

№0022311703 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2015року по 26.01.2015року в розмірі 37,73грн. та нарахування пені 1,13грн.;

№0022301703 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2015року по 23.01.2015року в розмірі 13,31грн. та нарахування пені 0,20грн.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивачем несвоєчасно сплачено (перераховано) до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 7778,82грн. із сум доходу у формі заробітної плати, нарахованої робітникам установи за січень 2015року.

Відповідно до п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно ст.18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно п. 14.1.180 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IVцього Кодексу.

Згідно п.п. 164.2.1 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата) (п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (абз.2 п.57.1 ст.57 Кодексу).

Згідно п.54.2 ст.54 Кодексу грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IVцього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до приписів п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Отже, у разі нарахування та невиплати доходу, у позивача виникає податковий обов'язок зі сплати податку на доходи фізичних осіб, строк сплати якого визначено п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України. Так, податок на доходи фізичних осіб в розмірі 7778,82грн. із сум доходу у формі заробітної плати, нарахованої робітникам установи за січень 2015року, був перерахований до бюджету 13.03.2015року, тоді як строк сплати сплинув 02.03.2015року.

Згідно п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

А відповідно до п.п.129.1.1 п.129 ст.129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0022271703, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 777,88грн. прийнято контролюючим органом обґрунтовано та з дотриманням норм діючого законодавства.

Стосовно позовних вимог позивача в частині законності прийняття податкового повідомлення - рішення №0022291703, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції з військового збору в розмірі 89,17грн., суд зазначає наступне.

Згідно п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Отже, у разі нарахування та невиплати доходу, у установи виникає податковий обов'язок зі сплати військового збору, строк сплати якого визначено п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що військовий збір в розмірі 891,65грн. із сум доходу у формі заробітної плати, нарахованої робітникам установи за січень 2015року, був перерахований до бюджету лише 13.03.2015року.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0022291703, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції з військового збору в розмірі 89,17грн. прийнято контролюючим органом обґрунтовано та з дотриманням норм діючого законодавства.

Стосовно позовних вимог позивача в частині законності прийняття рішень №0022321703 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.02.2015року по 13.03.2015року в розмірі 5038,54грн. та нарахування пені 529,05грн.; №0022311703 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2015року по 26.01.2015року в розмірі 37,73грн. та нарахування пені 1,13грн.; №0022301703 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2015року по 23.01.2015року в розмірі 13,31грн. та нарахування пені 0,20грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у позивача виникла недоїмка по єдиному соціальному внеску у зв'язку з несплатою зобов'язань, нарахованих згідно наданої страхувальником звітності щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з січня 2015роу по березень 2015року.

Згідно ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464 за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

З урахуванням зазначеної норми, відносно позивача податковим органом були прийняті спірні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-IV платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п. 5 ст. 8 Закону України № 2464-IV єдиний внесок для платників клас професійного ризику яких 3, встановлюється у розмірі 36,78 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464-IV платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, сплачують єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт(надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч. 8 ст.9 Закону України № 2464-IV, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно пункту 12 статті 9 Закону України № 2464-IV єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом є недоїмкою.

Задля забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, законодавцем були розроблені тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції №1669 зазначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Разом з тим, Законом №1669 було внесено зміни в розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Разом з тим, Кабінетом міністрів України 02 грудня 2015 року прийнято розпорядження №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно вказаного Переліку місто Артемівськ віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 10 Закону України від 02.09.2014 р. N 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат ОСОБА_1 палати України.

ОСОБА_1 палати України від 09.01.2015 р. за N 106/05-5.4 визначено наступне.

Повноваження ОСОБА_1 палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено ст. 14 Закону України від 02.12.97 р. N 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати України" в редакції Закону України від 02.09.2014 р. N 1669 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", зокрема пунктом 1 статті 14 1 передбачено: "ОСОБА_1 палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно". У пункті 2 вказаного Закону зазначено: "форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом (нова редакція) засвідчення ОСОБА_1 палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішенням Президії ОСОБА_1 палати України від 18.12.2014 р. N 44(5) (далі - Регламент).

Згідно з пп. 6.4.3 Регламенту суб'єкти господарювання для отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин за податковими зобов'язаннями надають разом із заповненою заявою встановленої форми документи, передбачені в цій формі заяви (Додатки N 2, 3 до Регламенту)

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем до податкового органу Сертифікат торгово-промислової палати України не надавався. Під час слухання справи сертифікат ОСОБА_1 палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, суду також надано не було.

Водночас, суд зазначає, що підставою для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі (пункт 9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

При цьому, доказів надання зазначеної заяви позивачем до податкового органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання, суду не було надано.

За таких підстав, суд вважає непереконливими доводи позивача щодо наявності підстав для звільнення підприємства від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань зі сплати єдиного соціального внеску за спірний період.

Як наслідок, нарахування позивачу штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Крім зазначеного, суд враховує наступне.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначене, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права є правовідносини, у сфері, що складаються у зв'язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист.

Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем були надані суду достатні докази, що свідчать про правомірність прийняття спірного рішення.

За таких підстав, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Відділу Держземагенства в Артемівському районі Донецької області до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2015року за №№0022271703, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 - відмовити.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.