Постанова

від 22.12.2015 по справі 815/5111/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5111/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П

за участю секретаря: Піньковської О.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом приватного підриємства «ТІРА» до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 17.08.2015р., -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 грудня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов приватного підриємства «ТІРА» до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 17.08.2015р.; стягнути судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України, протирічать складеній позивачем первинній документації, а тому підлягають скасуванню. Посилання податкового органу на перевірку контрагентів не може бути підставою для висновків щодо наявності порушень податкового законодавства з боку позивача, оскільки зазначені підприємства мали свідоцтва платника ПДВ. Таким чином, позивач вважає, що здійснення господарських операцій його контрагентами підтверджено первинними бухгалтерськими документами, сторони господарських операцій на момент здійснення цих операцій були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, а тому відповідно до вимог ПК України відповідач не мав правових підстав для донарахування ПП «ТІРА» податку на додану вартість, податку на прибуток, застосування штрафних санкцій.

Позивач не згодний з висновками податкового органу про те, що перевіркою повноти визначення валових витрат, що враховується при обчислені об'єкта оподаткування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. встановлено їх завищення всього у сумі 2440790 грн., оскільки останнім при цьому не враховано платіжних документів, які підтверджують факти врахування коштів у зазначених відповідачем обсягах контрагентам із зазначенням сум ПДВ, які були перераховані контрагентам позивача як його агентам з виконання зобов'язань зі сплати ПДВ. З огляду на зазначене, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 17.08.2015р. мають бути визнані протиправними та скасовані.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.2, а.с.81), письмових поясненнях, зазначивши, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 17.08.2015р. прийнято обґрунтовано, відповідно вимог Податкового кодексу України, в зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Суворовському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі направлень №174/15-54-22-00, №175/15-54-22-00, №176/15-54-22-00, №177/15-54-22-00, №180/15-54-22-00, №181/15-54-22-00 від 26.06.2015 р., згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.81, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка ПП Тіра з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. Про проведення перевірки ПП Тіра проінформовано повідомленням № 152/15-54-22-0.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Суворовському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області складено акт № 1695/15-54-22-01/13898830 від 03.08.2015р. Про результати планової документальної виїзної перевірки приватного підприємства Тіра код за ЄДРПОУ 1398830 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 439342 грн., у тому числі: за 2014 рік в сумі 439342, 00 грн.;

п. 198.1, п.198.6. ст.198; п.199.1, п.199.2, п.199.4, п.199.5 ст. 199 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 476959, 00 грн., в тому числі: за лютий 2014 року в сумі 37765,00 грн., за березень 2014 року в сумі 20639,00 грн., за квітень 2014 року в сумі 97330,00 грн., за травень 2014 року в сумі 116841,00 грн., за серпень 2014 року в сумі 203714, 00 грн., за жовтень місяць 2014 року в сумі 670 грн.;

п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6074,00 грн., у тому числі: за грудень місяць 2014 року в сумі 6074,00 грн.;

подання з недостовірними даними податкового розрахунку про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку ф. 1ДФ в порушення п. 176.2 б ст. 176 Податкового кодексу України, п.3.3 Наказу ДПА України №1020 від 24.12.2010р. Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 -ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку .

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 17.08.2015р., яким ПП «ТІРА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 715439,00 грн., в тому числі 476959,00 грн. за основним платежем, за штрафними санкціями - та 238480,00 грн. (т.1, а.с 132);

№ НОМЕР_2 від 17.08.2015р., яким зменшено розмір від'ємнного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6074,00 грн. (т.2, а.с. 165-а).

№ НОМЕР_3 від 17.08.2015р., яким ПП «ТІРА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток на суму 659030,00 грн., в тому числі за основним платежем 439342,00 грн., за штрафними санкціями 219671,00 грн. (т.1, а.с 133);

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Судом встановлено, що відповідачем на адресу ПП «ТІРА» направлено копію наказу № 298 від 29.05.2015р Про проведення планової виїзної документальної перевірки приватного підприємства Тіра (код ЄДРПОУ 1398830), який отримано останнім 09.06.2015р.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_1 від 17.08.2015р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п. 198.1, п.198.6. ст.198; п.199.1, п.199.2, п.199.4, п.199.5 ст. 199 Податкового кодексу України.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

П.п.199.1-199.5 ст. 199 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Згідно акту перевірки за період з з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. ПП Tipa задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 4225652,00 грн. (т.1, а.с.65).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. встановлено його завищення всього у сумі 483033,00 грн., в тому числі: за лютий 2014 року в сумі 37765,00 грн., за березень 2014 року в сумі 20639,00 грн., за квітень 2014 року в сумі 97330,0 грн., за травень 2014 року в сумі 116841,00 грн., за серпень 2014 року в сумі 203714,00 грн., за жовтень 2014 року в сумі 670,00 грн., за грудень 2014 року в сумі 6074,00 грн., що входить до вартості придбання робіт/послуг від постачальників TOB АКСІОС ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 36843514), TOB Лакшерістарт (код ЄДРПОУ 38749045), TOB ЕЛАЙ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 37893294), ПП Олімп (код ЄДРПОУ 31414089), TOB ГРІН-СІТІ (код ЄДРПОУ 39228687), ТОВ СКІФІЯ-ТРАНЗИТ (код ЄДРПОУ 39204315), ТОВ ЛЮКСРЕАЛ (код ЄДРПОУ 39204383), ТОВ Медхаус СВІС ГМБХ (код ЄДРПОУ 35341093), ТОВ Агро-Регіон (код ЄДРПОУ 24779872).

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначених контрагентів, до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між TOB АКСІОС ТРЕЙД (Постачальник) та ПП «ТІРА» (Покупець) 01.02.2014р. укладено договір про надання маркетингових послуг № 02/03/14, відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (т.2, а.с. 98-107).

На виконання Договору позивачем отримано податкові накладні (т.2, а.с. 96-97) та надано до суду акти наданих послуг (т.2, а.с. 90-93).

Перевіркою встановлено, що по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 300000,00 грн. у зв'язку з придбанням послуг у TOB АКСІОС ТРЕЙД .

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із TOB АКСІОС ТРЕЙД податковий орган обґрунтовує, серед іншого, посиланням на висновки акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві № 2394/26-55-22-8/36843514 від 08.08.2014р.

Судом встановлено, що 01.02.2014р. між TOB Лакшерістарт (Замовник) та ПП «ТІРА» (Покупець) 01.02.2014р. укладено договір про надання маркетингових послуг № 02/01/14, відповідно до п.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (т.2, а.с.108-111).

На підтвердження виконання договору позивачем надано до суду копію податкової накладної (т.2, а.с. 95).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із TOB Лакшерістарт податковий орган обґрунтовує, серед іншого, посиланням на висновки акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві № 2481/26-55-22-08/38749045 від 15.08.2014р. Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB Лакшерістарт (код ЄДРПОУ 38749045) щодо фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р .

Судом встановлено, що за взаємовідносинами позивача з TOB Лакшерістарт щодо придбання послуг від вказаного контрагента, ПП «ТІРА» віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 914,17 грн.

Судом встановлено, що між TOB ЕЛАЙ КОМПАНІ (Замовник) та ПП «ТІРА» (Покупець) 01.02.2014р. укладено договір про надання послуг № 02/02/14, відповідно до п. 1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (т.2, а.с. 112-138).

На підтвердження виконання договору позивачем надано до суду копію податкової накладної (т.2, а.с. 94).

Перевіркою встановлено, що по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 914,17 грн., у зв'язку з придбанням послуг у TOB ЕЛАЙ КОМПАНІ . Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із TOB Лакшерістарт податковий орган обґрунтовує, серед іншого, посиланням на висновки податкової інформації ДПІ у Красногрардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, наданої листом № 1498/04-66-22-05.

03.03.2014 року між ТОВ Агро-Регіон (Постачальник) та ПП «ТІРА» (Покупець) укладено договір поставки № 0314/30-Т/37-ТП, відповідно п.1.1. якого замовник зобов'язується поставити покупцю у власність косметичну продукцію, гігієнічні вироби, воду, дитяче харчування, БАДи та інше (товар) у кількості, асортименті і за цінами, узгодженими сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на кожну партію товару, а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (т.2, а.с.70-72).

На виконання Договору позивачем отримано податкові накладні (т.1, а.с. 222-251; т.2, а.с. 1-18). Позивачем також надано копії видаткових накладних (т.1, а.с. 198-221).

Судом встановлено, що за взаємовідносинами позивача з ТОВ Агро-Регіон щодо придбання ТМЦ від вказаного контрагента постачальника, ПП «ТІРА» віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 234027,00 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із TOB Агро-Регіон податковий орган обґрунтовує, серед іншого, посиланням на акт Ірпінської ОДПІ Міндоходів у Київській області № 117/22-4/34779872 від 26.06.2014р. Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Агро-Регіон .

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Медхаус СВІС ГМБХ (код ЄДРПОУ 35341093) судом встановлено, що позивачем до складу витрат віднесено витрати по взаємовідносинах з зазначеним підприємством на загальну суму 3912,95грн.

На підтвердження придбання ТМЦ від контрагента постачальника ТОВ Медхаус СВІС ГМБХ позивачем надано до суду копії податкових накладних (т.2, а.с. 27-34) та видаткових накладних (т.2, а.с. 19-26).

Судом встановлено, що за взаємовідносинами позивача з ТОВ Медхаус СВІС ГМБХ щодо придбання ТМЦ від вказаного контрагента постачальника, ПП «ТІРА» віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 783,00 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із TOB Медхаус СВІС ГМБХ податковий орган обґрунтовує, серед іншого, посиланням на акт ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Медхаус СВІС ГМБХ (код ЄДРПОУ 35341093) .

Судом встановлено, що 01.08.2014 р. між ПП Олімп (Постачальник) та ПП «ТІРА» (Покупець) укладено договір поставки № 184/9, відповідно п.1.1. якого замовник зобов'язується поставити покупцю у власність косметичну продукцію, гігієнічні вироби, воду, дитяче харчування, БАДи та інше (товар) у кількості, асортименті і за цінами, узгодженими сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на кожну партію товару, а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (т.2, а.с.64-66).

На підтвердження виконання Договору позивачем надано копії видаткових накладних (т.1, а.с. 164-178).

Судом встановлено, що за взаємовідносинами позивача з ПП Олімп щодо придбання ТМЦ від вказаного контрагента постачальника, ПП «ТІРА» віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 58644,00 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із ПП Олімп податковий орган обґрунтовує, серед іншого, акт Ірпінської ОДПІ Міндоходів у Київській області № 216/22-4/21414089 від 06.10.2015р. Про результати зустрічної звірки ПП Олімп (код за ЄДРПОУ 31414089) щодо документального підтвердження господарських відносин із підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.06.2014р по 31.08.2014р., їх реальності та повноти відображення в обліку .

Судом встановлено, що 01.08.2015р. між TOB ГРІН-СІТІ (Постачальник) та ПП «ТІРА» (Покупець) укладено договір поставки № 56/70-ТП, відповідно п.1.1. якого замовник зобов'язується поставити покупцю у власність косметичну продукцію, гігієнічні вироби, воду, дитяче харчування, БАДи та інше (товар) у кількості, асортименті і за цінами, узгодженими сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на кожну партію товару, а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (т.2, а.с. 61-63).

На виконання Договору позивачем отримано податкові накладні (т.1, а.с. 184-190) та надано до суду видаткові накладні (т.1, а.с. 179-183).

Судом встановлено, що за взаємовідносинами позивача з TOB ГРІН-СІТІ щодо придбання ТМЦ від вказаного контрагента постачальника, ПП «ТІРА» віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 47955,00 грн.

При цьому, в тому числі з урахуванням висновків Ірпінської ОДПІ Міндоходів у Київській області 233/22-4 податковий орган дійшов висновку про безпідставність віднесення зазначеної суми до податкового кредиту.

Судом встановлено, що 01.08.2014р. між ТОВ СКІФІЯ-ТРАНЗИТ (Постачальник) та ПП «ТІРА» (Покупець) укладено договір поставки № 79/69-ТП, відповідно п.1.1. якого замовник зобов'язується поставити покупцю у власність косметичну продукцію, гігієнічні вироби, воду, дитяче харчування, БАДи та інше (товар) у кількості, асортименті і за цінами, узгодженими сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на кожну партію товару, а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (т.2, а.с. 67-69).

На виконання Договору позивачем отримано податкові накладні (т.1, а.с. 194-197) та надано до суду видаткові накладні (т.1, а.с. 191-193).

Судом встановлено, що за взаємовідносинами позивача з ТОВ СКІФІЯ-ТРАНЗИТ щодо придбання ТМЦ від вказаного контрагента постачальника, ПП «ТІРА» сформовано витрати на суму 114238,00 грн.

Судом встановлено, що за взаємовідносинами позивача з ТОВ СКІФІЯ-ТРАНЗИТ щодо придбання ТМЦ від вказаного контрагента постачальника, ПП «ТІРА» віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 22847,00 грн.

При цьому, в тому числі з урахуванням висновків податкової інформації ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 4359/04-66-22-03 від 10.03.2015р. податковий орган дійшов висновку про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту суми по накладних, отриманих від ТОВ СКІФІЯ-ТРАНЗИТ .

Судом встановлено, що 01.08.2014р. між ТОВ Люксреал (Постачальник) та ПП «ТІРА» (Покупець) укладено договір поставки № 241/71-ТП, відповідно п.1.1 якого замовник зобов'язується поставити покупцю у власність косметичну продукцію, гігієнічні вироби, воду, дитяче харчування, БАДи та інше (товар) у кількості, асортименті і за цінами, узгодженими сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на кожну партію товару, а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (т.2, а.с. 58-60).

На виконання Договору позивачем отримано податкові накладні (т.1, а.с. 144-151). Позивачем також надано копії видаткових накладних (т.1, а.с. 152-163).

Судом встановлено, що за взаємовідносинами позивача з ТОВ Люксреал згідно накладних, отриманих від зазначеного контрагента ПП «ТІРА» віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 74268,00 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ Люксреал позивач робить, серед іншого, у зв'язку з ненаданням товарно-транспортних накладних, які б підтверджували переміщення товару від ТОВ Люксреал (Постачальника) до ПП Тіра (Покупця). Суд зазначає, що ані відповідачу під час перевірки, ані до суду позивачем не надано товарно-транспортних накладних.

Як вбачається з акта перевірки та протилежного не доводилось позивачем, ПП Тіра віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, не підтверджений податковими накладними (двічі включено), з вартості товарів (робіт, послуг), отриманих від: TOB Віталіті (ідентифікаційний номер 35725979 іпн.357259726508), за придбані ТМЦ згідно податкової накладної: № 190 від 10.09.2014 р. на суму 4022,40грн., в т.ч. ПДВ 670,40грн. (перший раз включено у вересні 2014 р., в друге в жовтні 2014 р.); ПП Італ Кераміка (код 35641104, іпн.356411015545) за придбані ТМЦ, згідно податкової накладної: №166608 від 28.11.2014 р. на суму 6850,65грн., в т.ч. ПДВ 1141,78грн. (перший раз включено в листопаді 2014 р., в друге в грудні 2014 року.); № 16099 від 18.11.2014р. на суму 2138,00 грн., в т.ч. ПДВ 356,33 грн. (перший раз включено в листопаді 2014 році, в друге в грудні 2014 року.); № 15987 від 17.11.2014р. на суму 1790,40 грн., в в т.ч. ПДВ 298,40 грн. (двічі включено в грудні 2014р.); №17278 від 12.12.2014р. на суму 14100,00 грн., в т.ч. ПДВ 2350,00 грн. (двічі включено в грудні 2014р.); № 17721 від 23.12.2014р. на суму 868,00 грн., в т.ч. ПДВ 161,33 грн. (двічі включено в грудні 2014р.); № 17722 від 23.12.2014р. на суму 1354,50 грн., в т.ч. ПДВ 225,75 грн. (двічі включено в грудні 2014р.); № 17716 від 23.12.2014р. на суму7101,73 грн., в т.ч. ПДВ 1183,62 грн. (двічі включено в грудні 2014р.).

З урахуванням наведеного, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 6744,00 грн., в тому числі за жовтень 2014 р. у сумі 670 грн., та грудень 2014р. в сумі 6074,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, встановивши порушення податкового законодавства, що відображено у п.3.2.2 акта розділу 3 перевірки (т.1, а.с. 85-86), податковим органом зменшено значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6074,00 грн., в тому числі за грудень 2014 р. Таким чином, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 17.08.2015р., яким зменшено розмір від'ємнного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6074,00 грн., є правомірним та обгрунтованим, відтак не підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції. Аналогічна позиція, викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 р. в справі № К/800/17762/13.

Як встановлено судом, позивачем до перевірки не було надано товарно - транспортних накладних, якими можливо підтвердити фактичне переміщення товару від постачальника до позивача; звіти про виконані роботи, які б розкривали суть та зміст наданих позивачу послуг (що було зроблено, який ринок досліджено, кого опитано, стосовно яких товарів, тобто матеріальне вираження господарської операції); калькуляції наданих послуг в розрізі їх етапів та складових; довіреностей на отримання ТМЦ, рахунків - фактур. Суд зазначає, що відповідачем враховано пояснення директорів фірм контрагентів, які свідчили про непричетність до діяльності відповідних підприємств, а також акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, якими були встановлені факти відсутності у них мінімально необхідних ресурсів для досягнення результатів господарської діяльності.

Крім того, судом встановлено, що надані на виконання договорів укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами первинні документи (видаткові накладні) підписані від імені позивача ПП «ТІРА» за довіреністю, проте під час проведення перевірки копій довіреностей на зазначену особу чи витягу з журналу реєстрації довіреностей за зазначений період не надано. Також не надано останніх і до суду.

Суд звертає увагу, що податкові та видаткові накладні підписані певною особою з боку ПП«ТІРА» , однак при цьому останні не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, оскільки не зазначено в них посади цієї особи. Відповідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Крім того, у видаткових накладних, виписаних на адресу позивача не були зазначені ПІБ осіб, які отримували товар, що в свою чергу не дозволяє встановити належність даних осіб до ПП «ТІРА» та факт їх роботи на вказаному підприємстві.

Приведені податковим органом доводи неправомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціях із TOB АКСІОС ТРЕЙД , TOB Лакшерістарт , TOB ЕЛАЙ КОМПАНІ , ПП Олімп , TOB ГРІН-СІТІ , ТОВ СКІФІЯ-ТРАНЗИТ , ТОВ ЛЮКСРЕАЛ , ТОВ Медхаус СВІС ГМБХ , ТОВ Агро-Регіон , суд оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи, і вважає, що ці доводи підтверджуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 17.08.2015р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою повноти визначення валових витрат, що враховується при обчислені об'єкта оподаткування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. встановлено їх завищення всього у сумі 2 440 790 грн., у тому числі: за 2014 рік в сумі 2 440 790, 00 грн. (т.1, а.с. 17).

При цьому, перевіркою відображених у рядку 05.1 Декларацій „собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. у загальній сумі 47989608,00 грн. встановлено, що на формування цього показника мали вплив операції з придбання лікарських засобів медичного призначення, косметичного призначення, гігієнічного призначення, БАДів.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Судом встановлено, що позивачем не доведено факту дійсності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази в підтвердження своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит відповідних податкових періодів за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, виписаним TOB АКСІОС ТРЕЙД , TOB Лакшерістарт , TOB ЕЛАЙ КОМПАНІ , ПП Олімп , TOB ГРІН-СІТІ , ТОВ СКІФІЯ-ТРАНЗИТ , ТОВ ЛЮКСРЕАЛ , ТОВ Медхаус СВІС ГМБХ , ТОВ Агро-Регіон , суд вважає, що ТОВ ТІРА неправомірно сформовано валові витрати за рахунок віднесення до їх складу суми по договорам, накладним, отриманим від вказаних контрагентів, оскільки зазначені первинні документи не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому не є належним підтвердженням валових витрат.

Крім того, суд звертає увагу, що для включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

При цьому, платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Зазначені витрати повинні бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що підприємством безпідставно включено до складу валових витрат витрати, що не підтверджені відповідними первинними документами, які б свідчили про те, що ці витрати пов'язані з підготовкою, організацією чи веденням власного виробництва, чи що вони в подальшому використовуються у власній господарській діяльності з метою отримання доходу, чим завищено валові витрати.

З огляду на викладене суд вважає, що позивач не надав достатніх доказів та не обґрунтував зв'язок отриманих маркетингових та інших послуг з господарською діяльністю товариства, а тому вважає, що податковий орган дійшов вірного висновку про завищення валових витрат на вартість отриманих маркетингових послуг.

Окрім того, суд враховує, що позивачем не надано документи, підтверджуючі пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача. З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними, отже не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Статтею 87 КАС України визначено, що судовий збір разом з витратами, пов'язаними з розглядом справи, належить до судових витрат. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Під час подання позову приватним підриємством «ТІРА» сплачено 487,20 грн., що складає 10 відсотків розміру ставки судового збору (платіжне доручення № 21 від 27.08.2015р.) (а.с. 3).

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Беручи до уваги, що максимальний розмір ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру на час подання позову приватного підриємства «ТІРА» складав 4872,00 грн., з останнього належить стягнути решту суми судового збору у розмірі 4384 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного підриємства «ТІРА» до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 17.08.2015р.,- відмовити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підриємства «ТІРА» (65025, м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 1, ЄДРПОУ 13898830) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.) на р/р № 31212206784005, отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.12.2015р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

У задоволенні адміністративного позову приватного підриємства «ТІРА» до державної податкової інспекції у Суворовському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 17.08.2015р.,- відмовити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підриємства «ТІРА» (65025, м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 1, ЄДРПОУ 13898830) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.) на р/р № 31212206784005, отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

22 грудня 2015 року.