Постанова

від 03.08.2012 по справі 8021/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 серпня 2012 р. Справа № 2-а-8021/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Альтрон" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Альтрон" (надалі за текстом - ПАТ "Альтрон") до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС), в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.06.2011 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача по проведенню перевірки з питань взаємовідносин з ТОВ "Євросонік" є протиправними оскільки суперечать чинному законодавству, висновки акту від 24.01.2011 року № 1982/1800/31633037 про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ "Альтрон" є помилковими, необґрунтованими та незаконними з огляду на що, винесені відповідачем на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення від 08.06.2011 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 - винесені помилково, необґрунтовано та незаконно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити посилаючись на обґрунтування позовних вимог та наявні матеріали адміністративної справи.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі посилаючись на наявні заперечення проти адміністративного позову.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС на підставі наказу від 13.05.2011 року № 1030, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України (надалі за текстом - ПК України) проведено позапланову документальну невиїзну перевірки Закритого акціонерного товариства "Альтрон" з питань взаємовідносин з ТОВ "Євросонік" за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт від 24.05.2011 року № 1982/1800/31633037 згідно з висновками якого встановлені наступні порушення:

- ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Євросонік" з ЗАТ "Альтрон";

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п. 1.32 ст. 1, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 769355,00 грн.;

- п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року, на загальну суму 153871,00 грн..

При встановлені зазначених порушень податковий орган виходив з наступного:

На підставі наданих до перевірки документів податковим органом встановлено, що у період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Євросонік".

Перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року встановлено їх завищення за рахунок порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п. 1.32 ст. 1, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" на суму 769355,00 грн..

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом встановлено, що встановлені порушення податковим органом базуються на листі від 11.03.2011 року № 6392/10/611 ДПІ у Печерському районі м. Києва, яким було надано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Євросонік" за період грудень 2010 року.

Згідно з перевіркою ТОВ "Євросонік" не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця; у податкового органу відсутня інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; загальна чисельність працюючих на ТОВ "Євросонік" у податкового органу відсутню.

За таких обставин ДПІ у Печерському районі м. Києва прийшло до висновку, що взаємовідносини є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Крім того податковим органом згідно з аналізом податкової звітності ТОВ "Євросонік" згідно бази "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" шляхом автоматизованого співставлення даних додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено: за грудень 2010 року : - операції з продажу та оплати за товари, що формують податкові зобов'язання з податку на додану вартість становлять суму ПДВ - 1688964,00 грн.. Операції з придбання, які дають право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість становлять суму ПДВ - 1686408,00 грн..

Враховуючи наведене податковий орган прийшов до висновку, що у ТОВ "Євросонік" відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Зважаючи на зміст акту перевірки позивача податковим органом встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року виявлено завищення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 153871,00 грн., що на думку податкового органу є порушенням п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що у період перевірки між позивачем та ТОВ "Євросонік" був укладений договір № 1509/10 від 15.09.2010 року, до якого в ході розгляду адміністративної справи надано первинні документи, що підтверджують його виконання, під-час проведення перевірки та в ході розгляду адміністративної справи податковим органом не висловлювалось заперечень та сумнівів до змісту первинної документації.

Суд не погоджується з позицію податкового органу виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

В ході розгляду адміністративної справи встановлено, що з огляду на наявні у матеріалах справи договір № 1509/10, а також платіжні документи про оплату позивачем послуг, витрати на ці послуги підлягають включенню до валових доходів позивача.

Нормами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що виконання зазначених договорів позивачем належним чином підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі приймання послуг та податковими накладними. Крім того, відповідачем не наведено жодних доказів, які б підтверджували його доводи відносно фіктивності проведених позивачем господарських операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Посилання податкового органу, на недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни не можуть вважатися беззастережними та безперечними доказами в підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій, а будь-яких інших доказів відповідачем надано не було.

Відносно донарахування підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість слід зазначити наступне.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зважаючи наведені законодавчі приписи, а також на те, що позивачем правомірно було віднесено до складу валових витрат вартість придбаних у контрагента послуг, формування ним податкового кредиту на підставі отриманих від постачальника податкових накладних судом визнається правомірним та таким, що відповідає вимогам положень ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того суд звертає увагу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2011 року по справі № 2а-5558/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросонік" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, згідно з якою адміністративний позов задоволено в повному обсязі та визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 04.03.2011 року № 277 "Про проведення документальної невиїзної перевірки"; визнано протиправними дії відповідача пов'язані з проведенням документальної невиїзної перевірки на підставі наказу від 04.03.2011 року № 277 "Про проведення документальної невиїзної перевірки".

Згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 року постанова від 05.09.2011 року залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги належним чином обґрунтовані підтверджені матеріалами адміністративної справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати суд розподіляє на підставі ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Альтрон" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 08.06.2011 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Альтрон" (61072, м. Харків, пр. Леніна, 56, код ЄДРПОУ 31633037, п/р 2600106400285 в ПАТ "Правекс Банк" м. Київ, МФО 321983) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09.08.2012 року.

Суддя Ю.О.Супрун