Постанова

від 23.12.2015 по справі 825/3750/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року м.Чернігів Справа № 825/3750/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07.12.2015 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3М.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 27.07.2015 №0000512204, прийнятого за наслідками проведеної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено Акт від 09.07.2015 (р/№44/21/НОМЕР_1).

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення позивач зазначив, що висновки Акту від 09.07.2015 не відповідають дійсності, суперечать приписам законодавства України, а тому підстави щодо застосування до позивача штрафних санкцій відсутні. Крім того фактична перевірка, яка була здійснена посадовими особами ГУ ДФС у Чернігівській області 09.07.2015, є неправомірною, а складений акт не може бути підставою для застосування позивачем штрафних санкцій, відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.07.2015 №0000512204 - необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. В судовому засіданні надав письмові заперечення проти позову (а.с. 33-35).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_3 (ід.н. НОМЕР_1) зареєстровано як фізичну особу-підприємця в установленому законом порядку, 25.11.2015 включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік як платника єдиного податку.

Основними видами діяльності позивача (за КВЕД) є:

47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Відповідно судом встановлено, що працівниками Головного Управління ДФС у Чернігівській області, на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 09.07.2015 №247 та направлень від 09.07.2015 №303, №304 проведена фактична перевірка кіоску, який розташований за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня,131, та в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3, про що складено Акт від 09.07.2015. Перевірка була проведена в присутності продавця - ОСОБА_4, яка була ознайомлена з наказом та направленнями на перевірку.

В розділі 3 "Висновок перевірки" Акту встановлено порушення позивачем ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та наказу ДПА України від 29.05.2002 №251 "Про затвердження порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру".

На дане порушення вказано у зв'язку з тим, що в кіоску зберігалися алкогольні напої ("Малина" червоне 0,5 л. З пляшки; вміст спирту 10,0-12,0% об., цукор 9- 11 мас., "Абрикос" біле 0,5 л. З пляшки; вміст спирту 10,0-12,0% об., цукор 9-11 мас., "Вишня" червоне 0,5 л. 2 пляшки; вміст спирту 10,0-12,0% об., цукор 9-11 мас., "Слива" біле 0,5 л. 2 пляшки; вміст спирту 10,0-12,0% об., цукор 9- 11 мас., "Слива" червоне 0,5 л. 2 пляшки; вміст спирту 10,0-12,0% об., цукор 9- 11 мас.), який не внесено до єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв. Ліцензія на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями у ФОП ОСОБА_3 відсутня.

На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2015 №0000512204, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17 000 грн, яке і є предметом розгляду даної справи.

Відповідно перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ФОП ОСОБА_3 слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення фактичної перевірки, визначені пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 та ст. 80, 81 Кодексу, дотримано.

Також судом враховано, що продавцем суб'єкта господарювання ОСОБА_5 не використано свого права щодо недопуску посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки магазину.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №481) визначено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Статтею 17 Закону №481 передбачено, що до суб'єктів господарювання за порушення норм цього Закону застосовуються фінансові санкції, зокрема, у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.06.2005 №2662-IV "Про виноград та виноградне вино" (із змінами та доповненнями) визначено, що вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовичавленого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних одиниць. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажу чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів (п. 12 ст. 1).

Вино столове - вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукру, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке (п.28 ст.1). Сусло - свіжовіджатий сік, що одержують при подрібненні та пресуванні винограду чи мезги, призначений для виробництва виноматеріалів, бродіння якого здійснюється у місці переробки винограду (п.11. ст.1).

Так, відповідач зазначає, що до столових вин відносяться вина виноградні ординарні напівсолодкі рожеві (білі) згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності відносяться до групи товарів 2204, а до товарної позиції 2205 включаються вермут та інші вина із свіжого винограду, що приправлені рослинними або ароматичними речовинами і в яких вміст фактичної концентрації спирту становить 7 об. % або більше. До складу винних плодово-ягідних напоїв відносяться: Малина , Абрикос , Вишня , Слива ,а також виноматеріал, цукор білий, ароматизатор. Вказаним обґрунтуванням відповідач мотивує правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення. Однак, вказане мотивування не спростовує встановленого факту продажу столових вин.

Тобто предметом розгляду даної справи є дослідження наявності факту вчинення позивачем правопорушення, встановленого ст.15 Закону №481, а саме зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.

З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що обов'язок реєстрації місця зберігання алкогольної продукції може бути покладений виключно на суб'єктів підприємницької діяльності, які зареєстровані у встановленому порядку як особи, що здійснюють реалізацію алкогольної продукції відповідно до виданих ліцензій і які зберігають алкогольні напої не у місцях здійснення торгівлі.

Так, відповідно до ст.15 Закону №481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів регламентовано наказом ДПА України від 28.05.2002 №251, яким визначено порядок реєстрації та вимоги до заяви та обов'язкових документів, що подаються при включені місця зберігання до Єдиного реєстру.

Відповідно до п.п.2.2 даного наказу заява про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 1, а заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2. До заяви додаються: документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам, видана Департаментом або його регіональними управліннями, - у разі реєстрації місця зберігання спирту; нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності копія документа, що підтверджує право користування приміщенням (договір оренди, свідоцтво на право власності та інше)".

Із змісту даного Порядку вбачається, що передумовою для включення місця зберігання до Єдиного реєстру є отримання суб'єктом господарювання ліцензії на право роздрібної або оптової торгівлі алкогольними та тютюновими виробами (нотаріально посвідчена копія якої є обов'язковим додатком до заяви).

Аналогічна вимога міститься і в ч.37 ст.15 Закону №481, де зазначено, що до заяви про внесення даних до Єдиного державного реєстру додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

В той же час, ст.15 Закону №481 визначає, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою. ніж місце здійснення торгівлі.

Відповідно до ст.1 Закону №481 "місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування".

Тобто, законодавцем виключається можливість реєстрації місця зберігання для тих суб'єктів господарювання, що не отримали відповідної ліцензії та що не мають інших місць зберігання, ніж місце здійснення торгівлі.

Так, в ході перевірки було встановлено, що місце здійснення ФОП ОСОБА_3 торгівлі та зберігання алкогольних напоїв є одним і тим самим, а тому, обов'язок вносити до Єдиного реєстру будь-які дані про місце їх зберігання - об'єктивно відсутні.

Також судом встановлено, що напої винні плодово-ягідні "Wine Berry", які в період перевірки знаходились в місці здійснення торгівлі (кіоску) за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня,131, по своїй природі є столовим вином. Постачальником даних винних напоїв є СП "Айсберг "ЛТД" (юридична адреса 90202, Закарпатська область, місто Берегове, урочище Чизай, 1), який здійснює відпуск даної продукції оптовим покупцям без наявності у них ліцензії, пояснюючи, що такі винні напої не відносяться до десертних чи кріплених вин, та що до їх складу входить лише натуральне виноградне вино і роздрібна торгівля ними не підлягає ліцензуванню. Зазначене підтверджується наданими листами СП "Айсберг "ЛТД" (а.с. 15, 16, 52).

Крім того напої винні плодово-ягідні "Wine Berry" по своїй природі є столовим вином. Даний факт підтверджений також і рішенням ДФС України від 01.12.2015 №1125 8/м/99-99-10-01-02-15, яке прийнято за наслідками розгляду скарги позивача, в якому зазначено, що напої винні плодово-ягідні "Wine Berry" виробництва СП "Айсберг "ЛТД" належать до категорії вин столових (а.с.27-28).

Відповідно до преамбули Закону №481, він визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст.1 Закону №481 "роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування."

Відповідно до ч.11 ст.15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

А отже, законодавством України дозволена роздрібна торгівля столовими винами без ліцензії і дія Закону №481 на роздрібну торгівлю винами столовими не поширюється.

Слід також зазначити, що наказ ДПА України від 28.05.2002 №251, яким затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, був прийнятий на виконання Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а тому не може поширювати свою дію на суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю столовими винами, оскільки, як було вже зазначено, дія Закону №481 не поширюється саме на роздрібну торгівлю столовими винами.

З правового аналізу положень даного наказу вбачається, що суб'єктом його порушення можуть бути лише особи, які уповноважені вести Єдиний державний реєстр місць зберігання та які уповноважені видавати довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру.

Таким чином, за врахування вищенаведеного та встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що здійснюючи роздрібну торгівлю слабоалкогольними винними плодово-ягідними напоями "Wine Berry", які по своїй природі належать до категорії столових вин, і ліцензія на роздрібну торгівлю яких непотрібна, ФОП ОСОБА_3 не могла і не повинна була вносити торгівельну точку до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, а тому дія Закону №481 та наказу ДПА України від 28.05.2002 №251 на дані правовідносини не поширюється. Крім того, як суб'єкт господарювання, позивач ніяким чином не міг порушити порядок ведення Єдиного державного реєстру, оскільки відповідно до законодавства України виключається можливість реєстрації місця зберігання алкогольних напоїв для тих суб'єктів господарювання, що не отримують відповідної ліцензії, а також для тих, що не мають інших місць зберігання, ніж місце здійснення торгівлі, висновок контролюючого органу про порушення позивачем ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та наказу ДПА України від 28.05.2002 №251 "Про порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є протиправним, а отже відповідач не мав законних підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 27.07.2015 №0000512204 є протиправним і підлягає скасуванню, відповідно позов - задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.07.2015 №0000512204.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Кирпоноса, 28, м.Чернігів, 14000, код 38776571) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. 1-го Травня, м.Чернігів, 14034, код НОМЕР_1) 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.) судового збору, сплаченого за фіскальним чеком від 07.12.2015.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк