Рішення

від 19.12.2015 по справі 904/9405/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.15р. Справа № 904/9405/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКФ ІЛАРТ", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МН-СТРОЙ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором генпідряду

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: ОСОБА_1, дов. від 05.01.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКФ ІЛАРТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МН-СТРОЙ" про стягнення заборгованості у розмірі 30 000,00грн. та пені у розмірі 11 400,00грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору генпідряду №12/06 від 12.06.2014р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт з виготовлення металевих конструкцій каркасу.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що позивач не виконав вимоги п.5.1.1., п.5.1.2., п.5.1.3. договору і не надав відповідачу документи, передбачені цими пунктами, а тому відповідачу невідомо, хто уповноважений на підписання акту виконаних робіт. Крім того, позивачем не були офіційно отримані у відповідача матеріали у відповідності до п.5.3.1. договору, тому невідомо, з яких матеріалів, на яких підставах виконувались роботи. Відповідач вважає, що за результатами виконання робіт повинні складатись акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідка вартості виконаних будівельних робіт форми КБ3. Також відповідач зазначає, що пеню слід нараховувати за півроку, оскільки договором не встановлений інший строк для її нарахування.

У судових засіданнях оголошувались перерви згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

23.12.2015р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МН-СТРОЙ" (генпідрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКФ ІЛАРТ" (підрядник, позивач) був укладений договір генпідряду №12/06, за умовами якого підрядник взяв на себе зобов"язання своїми силами та засобами, на власний ризик виконати роботи з виготовлення металоконструкцій, а генпідрядник зобов"язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість на умовах, передбачених договором.

Згідно п.2.1. договору строк виконання робіт - 30 календарних днів від дати надходження авансового платежу на рахунок підрядника відповідно до п.3.2.1. договору, за умови своєчасного отримання усіх необхідних дозволів та погоджень генпідрядником для виконання робіт, передбачених договором.

Відповідно до п.3.1. договору загальна вартість робіт та матеріалів складає 120 000,00грн., в т.ч. ПДВ - 20 000,00грн.

За п.3.2. договору розрахунок з підрядником здійснюється поетапно, шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок в установі банку у такому порядку:

3.2.1. генпідрядник здійснює авансовий платіж у розмірі 40 000,00грн., в т.ч. ПДВ - 6 666,67грн.;

3.2.2. остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, згідно виставленого рахунку.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що роботи вважаються виконаними у повному об"ємі згідно договору після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно п.4.2. договору генпідрядник протягом 10 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт зобов"язаний повернути підряднику підписаний акт або надати мотивовану відмову від приймання робіт.

За п.4.3. договору якщо генпідрядник не надасть протягом 10 робочих днів підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт або мотивовану відмову, робота вважається прийнятою генпідрядником без зауважень.

Відповідно до п.4.4. договору у випадку мотивованої відмови генпідрядника прийняти виконані роботи сторони складають дефектний акт з переліком претензій замовника, в якому вказуються строки усунення недоліків у виконаних роботах.

У випадку відмови підрядника усунути недоліки, вказані у дефектному акті, генпідрядник може залучити до цієї роботи іншого виконавця з відшкодуванням його витрат за рахунок підрядника, в т.ч. шляхом утримання відповідних сум під час розрахунків за виконані роботи (п.4.5. договору).

Згідно п.5.1. договору підрядник зобов"язаний:

5.1.1. надати генпідряднику необхідні копії дозволів, ліцензій для виконання робіт, передбачених договором;

5.1.2. наказом призначити свого представника, відповідального за виконання робіт за договором, та вказати, якими він наділений повноваженнями;

5.1.3. наказом, із власного штату співробітників, призначити відповідальну особу за дотримання охорони праці та техніки безпеки під час виконання робіт на об"єкті генпідрядника.

Відповідно до п.5.3. договору генпідрядник зобов"язаний, зокрема, забезпечити своєчасну передачу підряднику необхідних для виконання робіт матеріалів та документів.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за ним (п.7.1. договору).

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач перерахував позивачу передплату у загальному розмірі 80 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №823 від 20.06.2014р. та №923 від 15.07.2014р. (а.с.37-38).

01.08.2014р. позивач оформив та підписав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 на суму 110 000,00грн. (а.с.14). Особою, яка підписала даний акт з боку позивача, був директор ТОВ "СКФ ІЛАРТ" ОСОБА_2

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отримав даний акт разом із супровідним листом 01.08.2014р. (а.с.15).

05.08.2014р. відповідач надіслав позивачу лист за №04/08-1 від 04.08.2014р. (а.с.40, 48), в якому повідомив, що акт виконаних робіт не може бути підписаний, оскільки позивач не виконав вимоги п.5.1.1., п.5.1.2., п.5.1.3. договору і не надав відповідачу документи, передбачені цими пунктами, а тому відповідачу невідомо, хто уповноважений на підписання акту виконаних робіт. Крім того, позивачем не були офіційно отримані у відповідача матеріали та документи, тому невідомо де і на яких підставах виконувались роботи та з яких матеріалів.

Суд вважає, що лист відповідача за №04/08-1 від 04.08.2014р. не містить мотивованої відмови від приймання робіт, оскільки у ньому не вказано, які саме роботи не були виконані позивачем або виконані із недоліками.

У зв"язку із зазначеним та, враховуючи умови договору, роботи вважаються прийнятими відповідачем без зауважень, акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №1 - підписаним відповідачем 15.08.2014р. та підлягає до сплати 22.08.2014р.

Згідно ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визначені судом обґрунтованими.

За таких умов стороні, яка відмовилася підписати акт, надається право пред"явити позов про визнання цього акту недійсним.

Таким чином, передання і приймання робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов"язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Враховуюче те, що отриманий відповідачем акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 на суму 110 000,00грн. останній не підписав, у визначений договором строк не надав обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт та не звернувся до суду про визнання даного акту недійсним, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 30 000,00грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.6.5. договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт генпідрядник зобов"язаний сплатити підряднику пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно оплаченої вартості робіт за кожний календарний день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 11 400,00грн. за період з 21.09.2014р. по 05.10.2015р.

Відповідно до п.2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, оскільки договором генпідряду №12/06 від 12.06.2014р. не встановлено інший строк, за який нараховується пеня, застосуванню підлягає ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Господарський суд, перерахувавши пеню за подвійною обліковою ставкою НБУ, розмір пені за якою менше розміру пені, що обчислена на підставі 0,1%, встановив, що за період з 21.09.2014р. по 21.03.2015р. (6 місяців) вона складає 4 766,30грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз. 4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4 200,00грн., витрачених на оплату юридичних послуг по веденню справи, не підлягає задоволенню, оскільки він не подав до суду будь-якого доказу на її підтвердження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МН-СТРОЙ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шахова, 63, ЄДРПОУ 35607571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКФ ІЛАРТ" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Ковальова, 29, ЄДРПОУ 37029795) заборгованість у розмірі 30 000,00грн. (тридцять тисяч), пеню у розмірі 4 766,30грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят шість грн. 30коп.) та 1 022,83грн. (одна тисяча двадцять дві грн. 83коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.12.2015р.

Суддя ОСОБА_3