Рішення

від 22.12.2015 по справі 902/1539/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 р. Справа № 902/1539/15

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю лізингової компанії "Облінтерлізинг" (код ЄДРПОУ 30247628, 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 15а)

до : приватного підприємства "Гурівецьке" (код ЄДРПОУ 20101631, 22124, с. Гурівці, вул. Жовтнева, 86, Козятинський район, Вінницька область)

про визнання вимог щодо вилучення та повернення предмету лізингу

представники сторін :

від позивача : ОСОБА_1 - директор

від відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

24.11.2015 року до господарського суду Вінницької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю - лізингова компанія "Облінтерлізинг" з позовом до приватного підприємства "Гурівецьке" про визнання вимог щодо вилучення та повернення предмету лізингу.

За наслідками автоматизованого розподілу, вказану позовну заяву, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 902/1539/15, передано для розгляду судді Стефанів Т.В..

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 25.11.2015 року, на підставі заяви судді Стефанів Т.В. № 902/1539/15/2141/15 від 25.11.2015 року, відповідну позовну заяву передано для розгляду судді Тісецькому С.С..

Ухвалою від 26.11.2015 року порушено провадження у справі № 902/1539/15 із призначенням судового засідання на 07.12.2015 року.

В зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів, ухвалою суду від 07.12.2015 року відкладено розгляд даної справи на 22.12.2015 року.

15.12.2015 року від товариства з обмеженою відповідальністю - лізингова компанія "Облінтерлізинг" до суду надійшло доповнення до позовної заяви по справі № 902/1539/15 від 10.12.2015 року № 22, згідно якого позивач просить суд повернути товариству з обмеженою відповідальністю - лізингова компанія "Облінтерлізинг" предмет лізингу - Чизель глибокорозпушувач із шпоровими котками ЧГ - 40, який згідно п.2 статті 8 Закону України " Про фінансовий лізинг" та п.5.2 договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17 січня 2013 року є власністю лізингодавця протягом всього строку дії договору.

На визначену дату в судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

Направлення ухвали суду від 07.12.2015 року по справі № 902/1539/15 на адресу відповідача згідно витягу з ЄДРПОУ, а саме : 22124, с. Гурівці, вул. Жовтнева, 86, Козятинський район, Вінницька область, підтверджується реєстром поштових відправлень № 1545 від 16.12.2015 року.

Згідно абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи та забезпечення явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

В ході розгляду справи по суті, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин вказаних у позові з врахуванням доповнення до позовної заяви.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

17.01.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю - лізингова компанія "Облінтерлізинг" (лізингодавець) та приватним підприємством "Гурівецьке" укладено договір фінансового лізингу № 01-13 фл на таких умовах :

Лізигодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингодержувачем, та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п. 1).

Лізиигодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу для потреб лізингоодержувача (п. 2.1).

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами (далі- Тристоронній акт), що укладається у 3-х (трьох) автентичних примірниках (п. 2.2).

Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах ЕХW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року (п. 2.3).

Лізиигодавець має право : вимагати повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів; в односторонньому порядку відмовитися від цього договору в разі невиконання зобов'язань по цьому договору у передбачені строки. (п. п. 3.1, 3.1.2, 3.1.7).

Лізингоодержувач зобов'язаний : своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов дoговору; за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу лізингодавця (його структурного підрозділу, уповноваженої особи) повернути йому предмет лізингу разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акту приймання-передачі, в технічно справному та комплектному стані. В разі відсутності технічного паспорту та іншої документації, яка ідентифікує предмет лізингу, лізингоодержувач за власний рахунок в десятиденний термін поновлює та передає втрачені документи лізингодавцю у визначене лізингодавцем місце; в разі дострокового припинення дії договору у строки, вказані лізингодавцем, за власні кошти доставити предмет лізингу до визначеного лізингодавцем місця передачі; по закінченні строку дії договору повернути предмет лізингу лізигодавцеві за актом приймання-передачі у випадку, якщо лізингоодержувач не набуває предмет лізингу у власність (п. п. 3.4, 3.4.3, 3.4.4, 3.4.6, 3.9).

З моменту підписання тристороннього акту одержання предмета лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають : відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; винагороду в розмірі 10 відсотків від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі - згідно договору (п. 4.1).

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.2).

Лізингоодержувач після укладення договору, перераховує на рахунки лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 20,6 (двадцять і шість десятих) відсотків його вартості, включаючи ПДВ, та в частині винагороди в розмірі 10 (десять) відсотків невідшкодованої вартості. Датою сплати попереднього лізингового платежу і винагороди є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця (п. 4.3).

Предмет лізингу передається лізингоодержувачу за тристороннім актом за умови укладення останнім на користь лізингодавця договору страхування предмету лізингу, сплати попереднього лізингового платежу в розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.3 договору (п. 5.1).

Предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця. Договір зберігає чинність після переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до третьої особи (п. 5.2).

При порушенні справи про банкрутство, ліквідації, арешті чи конфіскації майна лізингоодержувача предмет лізингу відокремлюється від майна першого і в тижневий строк повертається лізингодавцю, при цьому лізингоодержувач письмово повідомляє лізингодавця про застосування вищезазначених заходів в строк не пізніше 5 календарних днів з дати застосування (п. 5.5).

Договір набуває чинності в день, наступний за днем укладання і діє до закінчення строку лізингу зазначеного в додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу, але не довше 10 років (п. 8.1).

Договір достроково припиняє дію з моменту порушення судом справи про банкрутство лізингоодержувача або з моменту встановлення порушення лізингоодержувачем правил користування чи зберігання предмета лізингу, що може завдати шкоди предмету лізингу чи призведе до зниження його вартості, а також в інших випадках, визначених цим договором (п. 8.2).

Лізингодавець має право на дострокове припинення дії договору за несплату лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу або за неукладения лізингоодержувачем відповідних правочинів або невиконання інших зобов'язань, передбачених договором. При цьому договір вважається припиненим з дати одержання лізингодержувачем повідомлення про відмову від договору (п. 8.3).

В інших випадках дострокове припинення дії договору допускається за взаємною згодою сторін (п. 8.4).

В разі одержання письмової пропозиції лізингодавця про дострокове припинення дії договору або відмови від договору, лізингоодержувач протягом 7 (семи) календарних днів зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу в технічно справному і комплектному стані та сплатити заборгованість згідно чергових лізингових платежів та неустойку в розмірі подвійного лізингового платежу за фактичний строк користування предметом лізингу з моменту одержання письмової пропозиції лізингодавця про дострокове припинення дії договору до моменту прийняття предмета лізингу лізингодавцем. При достроковому припиненні дії або розірванні договору сплачені лізингові платежі, в тому числі і попередній, не повертаються (п. 8.5).

Дострокове повернення предмета лізингу лізингодержувачем допускається виключно на вимогу або за згодою лізингодавця. В разі дострокового повернення предмета лізингу лізингодержувач сплачує лізингодавцю на його вимогу штраф у розмірі попереднього платежу, визначеного пунктом 4.3 договору (п. 8.9).

Додатком № 1 до договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року сторони визначили слідуюче : вартість предмета лізингу становить 94 000,00 грн. із ПДВ; загальний попередній лізинговий платіж складає 22 090,00 грн.; предмет лізингу передається не пізніше 28 лютого 2013 року згідно з актом приймання-передачі.

Додатком № 2 до договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року позивач та відповідач узгодили графік сплати лізингових платежів на загальну суму 121965,00 грн..

25.02.2013 року було оформлено акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 1 за змістом якого ТОВ "Кряснянське СП "Агромаш" (продавець) на умовах договору поставки № 1 від 14.01.2013 року, укладеного з ТОВ Лізингова компанія "Облінтерлізинг" (лізингодавець) передає, а ПП "Гурівецьке" (лізингоодержувач) на умовах договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року, укладеного з ТОВ Лізингова компанія "Облінтерлізинг" (лізингодавець), приймає згідно з товарно-транспортними документами, що підтверджують відвантаження техніки та дорученням лізингодавця, майно (сільськогосподарську техніку) : Чизель глибокорозпушувач ЧГ - 40 загальною вартістю 94 000,00 грн. з ПДВ.

Зазначений акт підписано ТОВ "Кряснянське СП "Агромаш", ТОВ Лізингова компанія "Облінтерлізинг" та ПП "Гурівецьке".

Окрім того, позивачем було виставлено відповідачу рахунки - фактури щодо сплати щорічної винагороди за отримане в лізинг майно та відшкодування вартості техніки за договором № 01-13 фл від 17.01.2013 року, а саме : № СФ-000027 від 25.08.2013 року на суму 19 975,00 грн.; № СФ-0000001 від 25.02.2014 року на суму 18 643,34 грн.; № СФ-0000029 від 15.08.2014 року на суму 3 995,00 грн.; № СФ-0000028 від 15.08.2014 року на суму 13 316,67 грн.; № СФ-0000008 від 24.02.2015 року на суму 55 930,01 грн..

17.12.2014 року ТОВ Лізингова компанія "Облінтерлізинг" видано наказ № 06 про дострокове припинення дії та відмову від договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року.

Водночас, 17.12.2014 року ТОВ Лізингова компанія "Облінтерлізинг" звернулося до ПП "Гурівецьке" із вимогою, в якій повідомляється, що ПП "Гурівецьке" згідно договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року не сплатило ТОВ ЛК "Облінтерлізинг" протягом 2013-2014 років три чергових лізингових платежів станом на : 25.08.2013 року - 19975,00 грн., 25.02.2014 року - 18 643,34 грн. і 25.08.2014 року -17311,67 грн., разом 55930,01 грн.. Крім цього, станом на 30.11.2014 року ПП "Гурівецьке" також не сплачено пеню по прострочених платежах в сумі 8 721,09 грн..

Виходячи з вимог чинного законодавства, Закону України "Про фінансовий лізинг" та договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року, ТОВ ЛК "Облінтерлізинг", як лізингодавець, відповідно статті 7 п. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", п.п. 3.1.2, 3.1.6, 3.1.7, 8.3 договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року, Наказом № 6 від 17.12.2014 року достроково припинило дію і відмовилось від договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року.

В зв'язку з цим, позивач зобов'язує відповідача, як лізингоодержувача, відповідно статті 11 п. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. 3.4.4. договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року в безспірному порядку повернути ТОВ ЛК "Облінтерлізинг", як лізингодавцю і власнику майна, протягом 7 календарних днів з дня одержання вимоги, предмет лізингу разом з технічною документацією та сплатити прострочену заборгованість в сумі 55 930,01 грн. і пеню в сумі 8 721,09 грн..

Направлення вказаної вимоги відповідачу, підтверджується описом вкладення цінного листа № 2105064578468.

Згідно обопільно підписаного між позивачем та відповідачем акту звірки взаєморозрахунків від 05.02.2015 року заборгованість договором фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року складає 55 930,01 грн..

26.03.2015 року арбітражний керуючий (розпорядник майна) ПП "Гурівецьке" ОСОБА_2 звернулася до директора ПП "Гурівецьке" із розпорядженням № 02-19/452 щодо повернення ТОВ Лізингова компанія "Облінтерлізинг" предмета лізингу за договором фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року - Чизель глибокорозпушувач ЧГ - 40, про що оформити відповідні документи.

Відповідне розпорядження отримано відповідачем 27.03.2015 року, що підтверджується розпискою на даному розпорядженні.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно абз. 4 п. 3.12 вказаної вище постанови, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до позовної заяви та доповнення до неї, предметом позову в даній справі є повернення предмету лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом між позивачем та відповідачем виникли лізингові правовідносини на підставі укладеного договору.

Статтею 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

За змістом ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 218 ГК України, визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 17.01.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю - лізингова компанія "Облінтерлізинг" та приватним підприємством "Гурівецьке" укладено договір фінансового лізингу № 01-13 фл, згідно якого позивачем було передано відповідачу предмет лізингу, а саме : Чизель глибокорозпушувач ЧГ - 40 загальною вартістю 94 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 1 від 25.02.2013 року.

В подальшому, позивачем було виставлено відповідачу вказані вище рахунки - фактури щодо сплати щорічної винагороди за отримане в лізинг майно та відшкодування вартості техніки за даним договором.

Відповідно до обопільно підписаного між позивачем та відповідачем акту звірки взаєморозрахунків від 05.02.2015 року заборгованість за договором фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року склала 55 930,01 грн..

Пунктом 8.3 вказаного договору фінансового лізингу, сторони погодили, що лізингодавець має право на дострокове припинення дії договору за несплату лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу або за не укладення лізингоодержувачем відповідних правочинів або невиконання інших зобов'язань, передбачених договором. При цьому договір вважається припиненим з дати одержання лізингодержувачем повідомлення про відмову від договору.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

В силу п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право : відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Як вбачається з письмової вимоги № 26 від 17.12.2014 року, позивач у відповідності до наведених норм законодавства повідомив відповідача про дострокове припинення дії та відмову від договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року.

Однак відповідач на зазначену вимогу не відреагував, відзиву на позов, інших доказів в спростування позовних вимог не надав.

Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Факт несвоєчасної сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року та наявність заборгованості підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем.

Також, суд звертає увагу на те, що згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.10.2014 року порушено провадження у справі № 902/637/14 про банкрутство приватного підприємства "Гурівецьке" (Вінницька область, Козятинський район, с. Гурівці, код ЄДРЮОФОП 20101631); введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Пунктами 5.5, 8.2 договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року, сторони визначили, що при порушенні справи про банкрутство, ліквідації, арешті чи конфіскації майна лізингоодержувача предмет лізингу відокремлюється від майна першого і в тижневий строк повертається Лізингодавцю, при цьому Лізингоодержувач письмово повідомляє Лізингодавця про застосування вищезазначених заходів в строк не пізніше 5 календарних днів з дати застосування. Договір достроково припиняє дію з моменту порушення судом справи про банкрутство лізингоодержувача або з моменту встановлення порушення лізингоодержувачем правил користування чи зберігання предмета лізингу, що може завдати шкоди предмету лізингу чи призведе до зниження його вартості, а також в інших випадках, визначених цим договором.

Судом встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна) ПП "Гурівецьке" ОСОБА_2 зверталася до директора ПП "Гурівецьке" із розпорядженням № 02-19/452 26.03.2015 року щодо повернення ТОВ Лізингова компанія "Облінтерлізинг" предмета лізингу за договором фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року.

Разом з тим, відповідачем, не надано суду доказів виконання ним умов договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року та вказаного розпорядження щодо повернення у визначений строк предмету лізингу.

З урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимога позивача про повернення предмету лізингу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, згідно п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7, статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Судом встановлено, що вартість предмета іпотеки за договором фінансового лізингу № 01-13 фл від 17.01.2013 року, який просить повернути позивач у позовній заяві становить 94 000,00 грн..

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі : з 1 січня - 1218 гривень.

Відповідно до підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами, внесеними згідно із Законами України від 22.12.2011 року N 4212-VI, від 19.09.2013 року N 590-VII, у редакції Закону України від 22.05.2015 року N 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

З врахуванням наведених приписів законодавства, за подання позову, позивачу слід було сплатити судовий збір у сумі 1 410,00 грн. (94 000,00 грн. * 1,5 %).

За подання позовної заяви у даній справі, позивачем за платіжним дорученням № 145 від 11.11.2015 року сплачено судовий збір у розмірі 1 880,00 грн., тобто у більшому розмірі визначеного Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 р. N 484-VIII), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору, а тому з огляду на вказані приписи законодавства судом не вирішує питання про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору в сумі 470,00 грн. (1 880,00 грн. - 1 410,00 грн.) із державного бюджету.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 410,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Приватним підприємством "Гурівецьке" (код ЄДРПОУ 20101631, 22124, с. Гурівці, вул. Жовтнева, 86, Козятинський район, Вінницька область) повернути товариству з обмеженою відповідальністю лізингова компанія "Облінтерлізинг" (код ЄДРПОУ 30247628, 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 15а) предмет лізингу - Чизель глибокорозпушувач із шпоровими котками ЧГ - 40, який згідно п. 2 статті 8 Закону України " Про фінансовий лізинг" та п. 5.2 договору фінансового лізингу № 01-13 фл від 17 січня 2013 року є власністю лізингодавця протягом всього строку дії договору.

3. Стягнути з приватного підприємства "Гурівецьке" (код ЄДРПОУ 20101631, 22124, с. Гурівці, вул. Жовтнева, 86, Козятинський район, Вінницька область) на користь товариства з обмеженою відповідальністю лізингова компанія "Облінтерлізинг" (код ЄДРПОУ 30247628, 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 15а) 1 410,00 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 28 грудня 2015 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (22124, с. Гурівці, вул. Жовтнева, 86, Козятинський район, Вінницька область).