Рішення

від 23.12.2015 по справі 904/10080/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.15р. Справа № 904/10080/15

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ

до

відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Приватного підприємства „Ріелті", м. Луцьк

про стягнення заборгованості у сумі 31 165,38 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з Приватного підприємства „Ріелті" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" на свою користь заборгованість із простроченого кредиту у розмірі 10 000,00 грн., прострочену заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 9 766,67 грн., пеню у розмірі 9 148,71 грн., комісію у розмірі 2 250,00 грн., загалом на суму 31 165,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-2 умов договору банківського обслуговування № б/н від 22.02.2012 року та неналежним виконанням відповідачем-1 договору поруки № 20222VOY0S17A від 11.11.2013 року в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ПАТ КБ "Приватбанк".

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов Приватне підприємство "Ріелті" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" до суду не надали, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 23.12.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012 року Приватне підприємство "Ріелті" звернулось до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" із заявою про відкриття поточного рахунку № 26006060940142 (а.с. 16).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Відповідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Положеннями ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, згідно викладеного, та зважаючи на здійснене волевиявлення сторін, які на власний розсуд обрали форму та спосіб укладання договору, між позивачем та відповідачем-2 шляхом приєднання відповідача-2 до Умов та Правил надання банківських послуг позивача, був укладений Договір банківського обслуговування.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1. Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлення засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишку засобів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається у обмін на зобов'язання клієнта щодо поверненню кредиту, сплати процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3. Умов та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачами, позивачем було встановлено відповідачу-2 кредитній ліміт у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8. Умов та Правил надання банківських послуг проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформації, або в будь-які іншій формі). Відповідно до статей 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення клієнтом якого-небудь із зобов'язань по кредиту, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення якого-небудь з зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення з зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою засобів електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms- повідомлення чи інших). При непогашення заборгованості у строк, вказаний в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, вказаної в повідомленні, вважається простроченою.

У пункті 3.2.1.1.11 Умов та Правил надання банківських послуг періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів; початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня; зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредиту; датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо; зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом; датою закінчення періоду безперервного користування вважається день, по закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно наданої Банком виписки з 02.10.2013 року по 14.07.2015 року, у зв'язку з неповерненням кредитних коштів за відповідачем-2 утворилася заборгованість у розмірі 31165,38 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У пунктах 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2.. та 3.2.1.4.1.3. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційна процентна ставка). Порядок розрахунку процентів: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати анулювання дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку не обнулюванні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

У той же час, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які діяли на момент нарахування до 01.07.2014 року, пунктами 3.18.4.1, 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2 та 3.18.4.1.3 наведених правил встановлено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційна процентна ставка). Порядок розрахунку процентів: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати анулювання дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою порушення зобов'язань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількістю днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (пункт 3.2.1.4.9. Умов та Правил надання банківських послуг).

За наведеного, відповідач-2 за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки, які згідно розрахунку банку становлять 9 766,67 грн.

Також при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, власниками якого є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного із проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань; клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, що підлягають до сплаті банку, зі свого поточного рахунку (пункту 3.2.1.1.17 Умов та Правил надання банківських послуг).

Згідно пункту 3.2.1.4.4. Умов та Правил надання банківських послуг клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Клієнт сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту.

Як вбачається з наведених Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач-2 за користування кредитними коштами повинен був сплатити комісію, яка згідно розрахунку та банківської виписки становить 2 250,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4. Умов та Правил надання банківських послуг банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

11.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" (поручитель-відповідач-1), Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (кредитор-позивач) та Приватним підприємством „Ріелті" (боржник-відповідач-2) був укладений договір поруки № 20222VOY0S17A (далі - договір поруки), умовами п. 1 якого визначено, що предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником всіх своїх обов'язків за Договором № б/н від 22.02.2012 року (далі - кредитний договір).

Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором (п. 8 договору поруки).

Згідно п.п. 2, 4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі. За кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 5 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Відповідно до п. 6 договору поруки поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначені в письмовій вимозі кредитора впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу-2 претензію № Вих. № 20222VOY0S17A від 15.06.2015 року та відповідачу-1, як поручителю відповідача-2, вимогу № 20222VOY0S17A від 15.06.2015 року, про негайне погашення простроченої заборгованості в повному обсязі, що підтверджується описами вкладення до цінних листів і фіскальними чеками "Укрпошта": № 8965 від 02.07.2015 року та № 8964 від 02.07.2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, строк повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісійної винагороди вважається таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами та по комісійній винагороді перед позивачем відповідачі не надали, позовні вимоги не спростували.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.18.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2,3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазанченому у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожний день прострочення; сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання, передбаченого п.п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом (пункт 3.2.1.5.4. Умов та Правил надання банківських послуг).

Позивач надав до суду розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за спірним договором банківського обслуговування, відповідно до якого розмір пені становить 9 148,71 грн.

Враховуючи викладені Умови та Правила надання банківських послуг, а також розрахунок позивача, з відповідачів підлягає стягненню пеня у розмірі 9 148,71 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо повернення кредитних коштів відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти у власність позивача.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме з відповідача-1 та відповідача-2 підлягає стягненню 31 165,38 грн. (10 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 9 766,67 грн. - заборгованість зі сплати відсотків, 2 250,00 грн. - комісія, 9 148,71 грн. - пеня).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Судом встановлено, що причиною виникнення спору є неправильні дії саме відповідача-2, тому з відповідача-2 підлягає стягненню судовий у розмірі 1 218,00 грн.

При цьому суд зазначає, що розподілу підлягає судовий збір лише у розмірі 1218,00 грн. Надлишково сплачений судовий збір може бути повернутий за заявою позивача, якої на момент прийняття рішення відсутня. Однак це не позбавляє позивача права звернутися з такою заявою в подальшому.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Ріелті" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. 8-го Березня, буд. 33, ідентифікаційний номер 31398806) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, буд. 3, офіс 181, ідентифікаційний код 34562954) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 10 000,00 грн., заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 9 766,67 грн., заборгованість по комісії у розмірі 2 250,00 грн., пеню у розмірі 9 148,71 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Ріелті" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. 8-го Березня, буд. 33, ідентифікаційний номер 31398806) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у розмірі 1218,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 25.12.2015 року.

Суддя О.М. Крижний