Рішення

від 25.12.2015 по справі 904/9889/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.15р. Справа № 904/9889/15

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснаб", м. Дніпропетровськ

про стягнення 55 723 грн. 15 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 131-К-Н-О від 16.01.15р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснаб" заборгованість в розмірі 55 723 грн. 15 коп., з яких: 29 997 грн. 66 коп. - заборгованість за кредитом, 11 729 грн. 08 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 11 296 грн. 61 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 2 699 грн. 80 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, відповідно до умов договору від 20.05.2011р. № б/н.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування від 20.05.2011р. № б/н щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків.

Відповідач явку повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами, що направлялася на адресу відповідача з відмітками поштового відділення: „За вказаною адресою ТОВ „Техснаб» не зареєстроване» , „Повернуто за закінченням строку зберігання» .

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвали суду направлялися за юридичною адресою відповідача, яка значаться у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.11.2015р., наданого на запит суду. Згідно статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техснаб" (клієнт) підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до умов якої клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http:a-bank.com.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 20.05.2011р. (надалі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови ОСОБА_2.

Відповідно до ОСОБА_2 клієнту встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26002050500023, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

Згідно п.3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або/в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

За приписами ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частиною 2 ст.639 Цивільного кодексу України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно до п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3. Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода» ).

Пунктом 3.2.1.1.6. Умов визначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

На виконання умов укладеного між сторонами ОСОБА_2 позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 49 500 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до розділу Умов п.3.2.1.4, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі по тексту -"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до 3.2.1.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач отримані кредитні кошти не повернув, відсотки за їх користування та комісію не сплатив.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача складає загальну суму 55 723 грн. 25 коп., з яких:

- 29 997 грн. 66 коп. - заборгованість за кредитом за період з 16.04.2015р. по 13.10.2015р.;

- 11 729 грн. 08 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.01.2015р.по 13.10.2015р.;

- 11 296 грн. 61 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 09.01.2015р. по 13.10.2015р.;

- 2699 грн. 80 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом за період з 06.01.2015р. по 13.10.2015р.

Заборгованість відповідача підтверджується договором банківського обслуговування № б/н від 20.05.2011р., випискою банка по рахунку відповідача, обґрунтованим розрахунком суми боргу тощо.

На час розгляду справи, доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмов від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України ).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Статтею 611 ЦК України передбачено, що уразі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Згідно зі ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, зобов'язання перед позивачем щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати відсотків та комісії, чим порушив умови укладеного із позивачем ОСОБА_2 та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 55 723 грн. 15 коп., з яких: 29 997 грн. 66 коп. - заборгованість за кредитом, 11 729 грн. 08 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 11 296 грн. 61 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 2 699 грн. 80 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснаб" (49000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31313661) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 29 997 грн. 66 коп. (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім грн. 66 коп.) заборгованості за кредитом, 11 729 грн. 08 коп. (одинадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять грн. 08 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 11 296 грн. 61 коп. (одинадцять тисяч двісті дев'яносто шість грн. 61 коп.) пені, 2 699 грн. 80 коп. (дві тисячі шістсот дев'яносто дев'ять грн. 80 коп.) заборгованості по комісії за користування кредитом, 1 218 грн. 00 коп. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 29.12.15р.