Рішення

від 15.12.2015 по справі 905/2969/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.12.2015 Справа № 905/2969/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М. , за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою : публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» , м. Дніпропетровськ

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю Донецьк Реклама Сервіс , м. Донецьк

про стягнення 77 935,26 гривень

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Позивач, публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Донецьк Реклама Сервіс про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 77935,26 гривень, з яких 31301,56 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 40590,20 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 6043,50 гривень заборгованість по комісії за користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2014р. були частково задоволені позовні вимоги позивача до відповідача, стягнуто з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 39500,00 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 43693,96 гривень, заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 844,00 гривень, пеню в розмірі 3245,36 гривень, судовий збір у розмірі 1818,74 гривень та у зв'язку з тим, що зазначене рішення відповідачем не виконано, вимагає стягнення з відповідача суму процентів, комісії та пені, нараховану після набрання зазначеним рішенням суду законної сили.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволені позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом розміщення інформації на офіційному сайті суду. Також судом вживалися заходи щодо повідомлення представника відповідача про розгляд справи шляхом передачі телефонограми, яка не була прийнята відповідачем.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі представника відповідача.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

11.03.2011 р. відповідач звернувся до позивача - із заявою про відкриття поточного рахунку. Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування, отже сторонами у такий спосіб було укладено договір банківського обслуговування від 11.03.2011 року.

Відповідно до договору від 11.03.2011р. відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26003051704396 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно до п. 3.2.1.4 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню ), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.1.4 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема рішенням господарського суд Донецької області від 26.05.2014 року встановлено факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання кредиту та цей факт відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України повторному встановленню не підлягає.

Посилаючись на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором та рішенням суду, що набрало законної сили позивач провів додаткове нарахування суми процентів, комісії та пені за період після набрання законної сили зазначеним рішенням суду, а всього в розмірі 77935,26 гривень, з яких 31301,56 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 40590,20 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 6043,50 гривень заборгованість по комісії за користування кредитом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до п. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з тексту рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2014 року № 905/2253/14 з відповідача стягнуто заборгованість за відсотками та за комісією за період по 14.03.2014 року.

В межах розглядуваного позову позивач вимагає стягнення нарахованих відсотків та комісії за період з 15.03.2014 року по 21.08.2015 року. Доказів сплати відповідачем належних за користування кредитом процентів та комісії у повному розмірі та у встановлений строк суду не надано.

Здійснивши перерахунок стягуваних сум, суд приходить до висновку про підставне нарахування відсотків та комісії у зазначений період (15.03.2014 року - 21.08.2015 року), отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 31301,56 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом та 6043,50 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В позові позивачем заявлено до стягнення суму пені, нараховану також за період з 15.03.2014 року по 21.08.2015 року у розмірі 40590,20 гривень, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом пеня нарахована позивачем за період з 15.03.2014 року по 21.08.2015 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

П. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. N 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція встановлено, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до п.п. 1 розділу 1 включено м. Донецьк (Донецька міська рада).

З урахуванням викладеного, нарахування пені вбачається правомірним за період з 15.03.2014 року по 13.04.2014 року, яка за розрахунком суду складає 602,53 гривень та саме в цій частині позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

При цьому оскільки спір виник з вини відповідача, а часткове задоволення позовних вимог обумовлено невизначеністю законодавства, що мало місце до 02.12.2015 року - до затвердження нового Переліку населених пунктів де здійснювалася АТО, через оскарження в судовому порядку Переліку у попередній редакції, тобто станом на час звернення позивача до суду він мав формальне право здійснити нарахування штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів, отже суд вважає, що вся сума судового збору, що сплачена позивачем за розгляд цієї справи у розмірі 1218,00 гривень має бути покладена на відповідача, незалежно від того, що позовні вимоги в частині стягнення пені судом задоволено частково, що узгоджується із приписами ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Донецьк Реклама Сервіс (83001, м. Донецьк, пр.. Театральний, б.9, код ЄДРПОУ 33670719) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) заборгованість за Договором № б/н від 11.03.2011 р. в розмірі 37947,59 гривень (31301,56 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6043,50 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом, 602,53 гривень - пеня), судовий збір у розмірі 1218,00 гривень.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15.12.2015р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 21.12.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник