Рішення

від 23.12.2015 по справі 905/927/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.2015 Справа № 905/927/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства Донецьктурист , м. Донецьк в особі філії Туристичного комплексу Турист , м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 58784грн.90коп.

Головуючий суддя Говорун О.В.,

судді Колесник Р.М., Бокова Ю.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №3052-К-О від 21.07.2015;

від відповідача - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Донецьктурист в особі філії Туристичного комплексу Турист (далі - відповідач) про стягнення 58784грн.90коп., з яких сума заборгованості за кредитом - 37344грн.46коп., проценти за кредитним договором - 10528грн.36коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 2130грн.18коп. та пеня - 8781грн.90коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського обслуговування, відповідно до якого відповідачу було встановлено кредитний ліміт. Позивач зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, але відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача, яку позивач просить стягнути.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідачем у справі є філія - Туристичний комплекс Турист , а не юридична особа - Приватне акціонерне товариство Донецьктурист . Також зазначив, що договір банківського обслуговування, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, є неукладеним з огляду на те, що кредитний договір повинен був укладатися обов'язково у письмовій формі та підписуватись сторонами, однак, на думку відповідача, сторони не підписували договір про надання грошових коштів взагалі. Крім того зазначив, що відповідно до довіреності, виданої відповідачем на ім'я ОСОБА_2 для здійснення господарсько-фінансової діяльності філії, повноваження щодо укладання нею кредитних договорів відсутні. Також зазначив, що розрахунок позивача по заборгованості за кредитом, процентам за кредитним договором, заборгованості по комісії за користування кредитом та пені не відповідає дійсності, з огляду на те, що ці розрахунки повинні підтверджуватись виключно первинними документами, зокрема, виписками з відповідних рахунків, відкритих для обліку наданих кредитів, нарахованих та несплачених відсотків, комісійних та інших операційних доходів.

Ухвалою господарського суду від 07.09.2015, за клопотанням позивача, строк розгляду справи був продовжений до 29.09.2015.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

29.07.2013 Туристичний комплекс Турист звернувся до позивача із заявою про відкриття рахунку, яка містить зразки підписів директора - ОСОБА_2 та бухгалтера - ОСОБА_3 (а.с.31 зворотний бік).

Крім того, 29.07.2013 Туристичний комплекс Турист підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Зазначена заява підписана в.о. директора ОСОБА_2 на підставі доручення (а.с.31)

Згідно вказаної заяви останній приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://pb.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 29.07.2013 (далі - договір) (а.с.32-43).

Згідно довідки позивача про розміри встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/150611171237 від 11.06.2015, Туристичному комплексу Турист було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26009054005798, а саме: 06.08.2013 - 10000грн., 21.08.2013 - 12000грн., 09.09.2013 - 14000грн., 23.09.2013 - 16000грн., 16.10.2013 - 52000грн., 12.11.2013 - 62000грн., 01.03.2014 - 62000грн. та 02.03.2014 - 55526грн.68коп. (а.с.47).

Відповідно до п. 3.2.1.2.2 Умов та правил клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, визначені п. 3.2.1.1.1 даних Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до п. п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.

Відповідно до п.3.2.1.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі по тексту - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню ), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п.3.2.1.4.1.2 Умов, при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

За змістом п.3.2.1.4.1.3 Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.1.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Згідно пункту 3.2.1.2.3.4 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за кредитом, за процентами по кредитному договору та по комісії за користування кредитом (а.с.91-97), з огляду на що заперечення відповідача стосовно того, що розрахунки позивача не підтверджуються первинними документами, судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що вищезазначені виписки позивача з рахунків, відкритих для обліку наданих кредитів, нарахованих та несплачених відсотків і комісійних є первинними бухгалтерськими документами, відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Позивачем на адресу Туристичного комплексу Турист 27.10.2014 та 04.07.2015 була надіслана претензія №30806MR14S0FF від 17.10.2014 з проханням сплатити суму боргу разом із процентами за кредитним договором та пенею, яка виникла за договором банківського обслуговування від 29.07.2013, однак відповідач відповіді на неї позивачу не надав (а.с.51-55).

На час прийняття рішення у справі заборгованість Приватного акціонерного товариства Донецьктурист в особі філії Туристичний комплекс Турист перед позивачем не сплачена.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.95 ЦК України, зокрема, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.

Згідно з п.1.4 положення про Туристичний комплекс Турист - філію Приватного акціонерного товариства Донецьктурист (далі - Положення), Філія - відокремлений підрозділ Товариства, що не має статусу юридичної особи. Філія діє на підставі цього Положення, статуту Товариства і розташована поза місцем знаходженням Товариства і здійснює частину його функцій, визначену цим Положенням (а.с.64-69).

Відповідно до п.п.5.5, 5.6 та 5.7 Положення, Філія у своїй діяльності підпорядковується Товариству, користується його консультативними послугами. Майнові та особисті немайнові права й обов'язки, що набуває Філія у зв'язку з виконанням укладених договорів є правами й обов'язками Товариства. Товариство несе повну відповідальність за зобов'язаннями Філії.

Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, підписана в.о. директора філії ОСОБА_2 на підставі доручення. Відповідач не довів, що зазначеним дорученням повноваження на підписання зазначеної заяви були обмежені, а позивач знав або не міг не знати про такі обмеження.

Крім того, відповідач не довів, що перед укладанням договору банківського обслуговування, ним було повідомлено про обмеження, що зазначені в п.5.2 Положення про туристичний комплекс Турист - філію Приватного акціонерного товариства Донецьктурист , затвердженого загальними зборами акціонерів Донецького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях Донецьктурист від 05.04.2011 (а.с.64-69). Крім того, відповідно до п.4.1 Положення про філію Донецького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям - Туристичний комплекс Турист (затвердженого установчими зборами Донецького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям Донецьктурист від 30.11.2000) , наданого відповідачем позивачу для укладання договору банківського обслуговування, директор філіалу, зокрема, за дорученням ЗАТ Донецьктурист забезпечує роботу філіалу, представляє його в Україні та за її межами, вирішує питання, що пов'язані з укладанням контрактів, договорів та угод.

Також, відповідно до карти із зразками підписів і відбитка печатки, власником рахунку є Туристичний комплекс Турист - філія Приватного акціонерного товариства Донецьктурист , виконуюча обов'язки директора - ОСОБА_2, головний бухгалтер - ОСОБА_3. Повноваження та підписи керівника та головного бухгалтера, які діють відповідно до статуту (положення) засвідчені підписом голови правління ПрАТ Донецьктурист ОСОБА_4 та печаткою ПрАТ Донецьктурист (а.с.153-154).

Крім того, відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №703631 (а.с.70), що була надана відповідачем, керівником Туристичного комплексу Турист - філії Приватного акціонерного товариства Донецьктурист є ОСОБА_2, якою і були підписані 29.07.2013 заяви про відкриття рахунку та про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до абз. 6 п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 №11, припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

Виходячи з вищевикладеного, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності повноважень в.о. директора філії ОСОБА_2 на підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а також доводи відповідача, що договір банківського обслуговування є неукладеним.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем належним чином виконувались умови договору банківського обслуговування від 29.07.2013 протягом року до 06.06.2013 (а.с.91-97).

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вимог закону та договору, Приватне акціонерне товариство Донецьктурист в особі філії Туристичний комплекс Турист взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, отримані кошти у встановлені строки не повернув, плату за кредит та винагороду банку своєчасно та в повному обсязі не сплатив.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 37344грн.46коп., процентів за кредитним договором, нарахованих станом на 20.04.2015, у сумі 10528грн.36коп. та заборгованість по комісії за користування кредитом, станом на 20.04.2015, в розмірі 2130грн.18коп. обґрунтованими та доведеними доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п. 3.2.1.5.4 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 2.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

За містом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до зазначеного розпорядження, до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, включено м. Донецьк.

Виходячи з зазначеного вище, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача про стягненні пені з відповідача починаючи з 14.04.2014.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором, наданого у судовому засіданні, позивачем, станом на 13.04.2014, пеня не нарахована (а.с.146-147), а отже вимоги позивача про стягнення пені з відповідача в сумі 8781грн.90коп. є такими, що задоволенню не підлягають.

Задовольняючи частково позовні вимоги, судом також було враховано наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Згідно ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Донецьктурист (83001, м. Донецьк, пл. Конституції, буд.3, код ЄДРПОУ 02658212) в особі філії Туристичний комплекс Турист (87501, Донецька область м. Маріуполь, Приморський бульвар, буд.1/5, код ЄДРПОУ 02648350) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) 37344грн.46коп. заборгованості за кредитом, 10528грн.36коп. проценти за кредитним договором, 2130грн.18коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1554грн.06коп. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 25 грудня 2015 року.

Головуючий суддя О.В. Говорун

Суддя Р.М. Колесник

Суддя Ю.В. Бокова