Рішення

від 23.12.2015 по справі 906/1557/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" грудня 2015 р. Справа № 906/1557/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників позивача: ОСОБА_1- дов. № 178-ДВ від 18.05.2015р.

ОСОБА_2 - директор (наказ № 1-к від 20.08.2010р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Жива Нива"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ЛАН";

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення 300523,16 грн.

Позивач подав позов про:

- стягнення з СТОВ "Промінь" заборгованості, яка виникла у СТОВ "Промінь" перед ТОВ "Лан" у зв'язку з набранням законної сили рішення господарського суду Житомирської області від 24.02.2015р. у справі №906/185/15 та була забезпечена ТОВ "Жива Нива" по договору поруки від 05.01.2015., в розмірі 167793,16 грн.;

- стягнення заборгованості, яка виникла у СТОВ "Промінь" перед ФОП ОСОБА_4 по договору підряду №01/10-2015 від 01.10.2015р., та була забезпечена ТОВ "Жива Нива" по договору від 05.10.2015р. в розмірі 132730,00 грн.

Ухвалою господарського суду 22.10.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.11.2015р.

Ухвалою господарського суду від 03.11.2015р. відкладено розгляд справи на 23.11.2015р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.11.2015р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ЛАН" та Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4. Розгляд справи відкладено на 14.12.2015р.

Ухвалою суду від 14.12.2015р., в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду спору по 05.01.2015р. та відкладено розгляд справи на 23.12.2015р.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 17.11.2015р. та від 11.12.2015р. (а.с. 46-47,69-70).

Представниками позивача в судовому засіданні подав постанову ВДВС Червоноармійського районного управління юстиції в Житомирській області від 16.12.2015р. про закінчення виконавчого провадження по наказу господарського суду Житомирської області № 906/185/15 від 11.03.2015р.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали від 14.12.2015р. відповідачем не виконано.

Треті особи своїх представників в судове засідання не направили, про причини їх неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, спір вирішується за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

05.10.2015р. між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (кредитор 1), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (кредитор 2), Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" (боржник, відповідач) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Жива Нива" (поручитель, позивач) укладено договір поруки (а.с. 12-14).

Згідно п. 1.1. договору, Поручитель поручається перед Кредитором 1 за виконання Боржником своїх зобов'язань, що виникають у зв'язку з набранням законної сили рішенням господарського суду Житомирської області від 24 лютого 2015р. по справі №906/185/15 (далі - Основне зобов'язання 1). Поручитель відповідає перед Кредитором 1 за порушення Боржником ОСОБА_5 зобов'язання 1.

За умовами п.1.2. вказаного договору, об'єм відповідальності Поручителя перед Кредитором 1 складає 167 793,16 грн. та включає в себе: 126360,00 грн. - борг Боржника перед Кредитором 1 за поставлений товар по укладеному між ними Договору №6 від 28.04.2014р.; 15879,36 грн. - процентів за користування товарним кредитом; 11676,00 грн. - штрафу; 6090,71 грн. - пені; З790,80грн. - інфляційних втрат; 706,23 грн. - 3% річних; З290,06 грн. - судового збору, відповідно до умов ОСОБА_5 зобов'язання 1.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Поручитель поручається перед Кредитором 2 за виконання Боржником своїх зобов'язань, що виникають по Договору підряду №01/10-2015 від 01.10.2015р., укладеному між Боржником та Кредитором 2 (далі - Основне зобов'язання 2). Поручитель відповідає перед Кредитором 2 за порушення Боржником ОСОБА_5 зобов'язання 2.

Об'єм відповідальності Поручителя перед Кредитором 2 складає 132 730,00 грн. (п. 1.4 Договору.)

Розділом 2 даного договору передбачені права і обов'язки сторін.

Так, Кредитор 1 та Кредитора 2 мають право:

- прийняти виконання ОСОБА_5 зобов'язання 1 та ОСОБА_5 зобов'язання 2 за цим договором від Поручителя чи Боржника;

- витребувати від Боржника і Поручителя будь-які документи, які підтверджують об'єм повноважень кожної із сторін і їх представників.

Відповідно до п. 2.2. Договору, поручитель у разі виконання зобов'язань перед Кредитором 1 та/або Кредитором 2 за боржника, одержати права Кредитора 1 перед боржником за основним зобов'язанням 1 та права Кредитора 2 перед боржником за зобов'язанням 2, у тому числі і такі, які забезпечують їх виконання.

За умовами пункту 3 договору, поручитель, серед іншого, зобов'язався протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору здійснити погашення зобов'язань боржника по ОСОБА_5 зобов'язанню 1 перед кредитором 1 та по ОСОБА_5 зобов'язанню 2 перед кредитором 2 шляхом перерахування грошових сум, зазначених в п.1.2 та п. 1.4 даного Договору на поточні рахунки кредитора 1 (по ОСОБА_5 зобов'язанню 1) та кредитора 2 (по ОСОБА_5 зобов'язанню 2).

За умовами договору поруки боржник (відповідач) після виконання поручителем зобов'язань за боржника перед кредитором 1 та перед кредитором 2, зобов'язався нести відповідальність перед поручителем у розмірі виконаного ним ОСОБА_5 зобов'язання 1 та ОСОБА_5 зобов'язання 2. Виконати такі зобов'язання на користь поручителя протягом 3 банківських днів з моменту погашення їх поручителем за боржника перед кредитором 1 та кредитором 2.

На виконання своїх зобов'язань за договором поруки, позивач (поручитель) 07.10.2015р. здійснив виконання ОСОБА_5 зобов'язання 1 перед кредитором 1 - ТОВ "ЛАН" в сумі 167793,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 138 (а.с.30) та ОСОБА_5 зобов'язання 2 перед кредитором 2 - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в сумі 132730,00 грн.(а.с. 31).

Позивач вказує, що на виконання вимог п. 2.3 Договору поруки, кредитори 1 та 2 09.10.2015р. передали позивачу всі документи , що підтверджують зобов'язання перед ними кредитора (відповідача) та надають права вимоги в регресному порядку.

Оскільки боржник самостійно у встановлений договором строк не виконав зобов'язання на користь поручителя в сумі виконаного поручителем зобов'язання перед кредиторами, 12.10.2015р. позивач через довірену особу направив на адресу відповідача лист-вимогу, в якому просив відповідача в термін до 13.10.2015 перерахувати на рахунок позивача грошову суму в розмірі 300523,16 грн.

Відповідач від отримання вимоги відмовився та в добровільному порядку суму сплаченого поручителем зобов'язання за договором поруки не сплатив, що стало підставою для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, на підставі ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Стаття 6 ЦК України вказує, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами та третіми особами грунтуються на договорі поруки від 05.10.2015р.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ч.2 ст. 556 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Проаналізувавши вищевказаний договір, суд встановив, що за своєю правовою природою він не являється договором поруки, а є договором, який містить в собі елементи договору про переведення боргу та договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).

Стаття 514 ЦК України наголошує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 516 ЦК України)..

За приписами ст. ст. 520, 521 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Так, у правовідносинах щодо ТзОВ "Лан" та ФОП ОСОБА_4 позивач, взявши на себе зобов'язання ТзОВ "Промінь" щодо сплати заборгованості, яка виникла у останнього перед третіми особами, зокрема, щодо сплати коштів, які стягнуті з СТОВ "Промінь" на користь ТзОВ "Лан" згідно рішення господарського суду Житомирської області від 24.02.2015р. у справі №906/185/15 та сплати заборгованості, яка виникла у СТОВ "Промінь" перед ФОП ОСОБА_4 по договору підряду №01/10-2015 від 01.10.2015р., набув статусу боржника перед ТзОВ "Лан" та ФОП ОСОБА_4

А в результаті виконання зобов'язань перед третіми особами та передачі йому останніми прав вимоги щодо ТзОВ "Промінь" позивач набув статусу нового кредитора щодо ТзОВ "Промінь".

Матеріалами справи підтверджено, що платіжними дорученнями №138 від 07.10.2015р. та №139 від 07.10.2015р. позивачем на виконання умов укладеного договору поруки від 05.10.2015р. сплачено кредиторам - ТОВ "Лан" та Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 суму зобов'язань, які існували у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" перед зазначеними кредиторами в загальному розмірі 300523,16грн., тобто виконав свої зобов'язання як боржник.

Постановою від 16.12.2015 р. державна виконавча служба Червоноармійського районного управління юстиції закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/185/15 про стягнення з ТзОВ "Лан" на користь СТОВ "Промінь" 167793,16 грн. у зв'язку з фактичним повним виконанням.

Відтак, з моменту сплати позивачем на користь третіх осіб у справі (кредиторів) боргу відповідача (боржника) у нього виникло регресне право вимоги до відповідача на загальну суму 300523,16грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже встановлено судом, договором поруки сторони передбачили обов'язок боржника (відповідача) виконати основне зобов'язання 1 та основне зобов'язання 2 на користь поручителя протягом 3 банківських днів з моменту погашення їх поручителем за боржника перед кредитором 1 та кредитором 2.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, сума боргу відповідачем позивачу станом на день звернення до суду та на час розгляду справи в суді не сплачена. Доказів погашення перед позивачем вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відтак вимога позивача є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи, заявленою у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В порядку ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" (12020, Житомирська область, Червоноармійський район, с. Зелена Діброва, вул. 40-річчя Перемоги,8, код ЄДРПОУ 13551813)

на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Жива Нива" (13413, Житомирська область, Андрушівський район, с.Стара Котельня, вул. Андрушівська,9, код ЄДРПОУ 36104813)

- 300523,16 грн. заборгованості;

- 4507,85 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.12.15

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2-позивачу (згідно заяви)(01054, АДРЕСА_1) (рек.з повід.)

3- відповідачу (рек. з повід.)

4- третій особі (ТОВ "ЛАН") (09633, Київська область, Рокитнянський р-н, с.Насташка, вул. Леніна, 1)(рек. з повід)

5- третій особі ФФОП ОСОБА_4 (Київська область, Білоцерківський р-н, м.Узин, вул. Лейтенанта Правика,9)(рек. з повід.)