Рішення

від 24.04.2012 по справі 5011-70/2587-2012     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/2587-2012 24.04.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Електроспец Плюс , м.Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю Тельбі , м.Київ простягнення 30 027,9 грн. Суддя Капцова Т.П.

Представники:

позивача:Погрібний В.О. (довіреність від 12.01.2012 р.) Коломоєць Є.А. (довіреність від 12.01.2012 р.) відповідача:Калініченко В.В. (довіреність від 24.01.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Електроспец Плюс (далі-ТОВ Електроспец Плюс ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Тельбі (далі-ТОВ Тельбі ) 22 963,85 грн. - основного боргу, 2 308,02 грн. - пені, 1 472,2 грн. - 3% річних, 3 283,83 грн. - інфляційного збитку та 1 609,50 грн. судового збору, сплаченого при зверненні з позовною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору підряду №260509/2 від 26.05.2009 р., відповідачем не в повному обсязі сплачена позивачу вартість робіт, виконаних на підставі зазначеного договору, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 22 963,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.12 р. порушено провадження у справі № 5011-70/2587-2012 та призначено розгляд справи на 15.03.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.12р. розгляд справи було відкладено на 02.04.12 р.

У судовому засіданні 02.04.12 р. представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву та просив суд застосувати строки позовної давності.

02.04.12 у судовому засіданні оголошена перерва до 09.04.12.

09.04.12 представники позивача у судове засідання з'явилися, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважність неявки суд неповідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений про що в справі є відповідна розписка. Враховуючи, те що представником відповідача подано відзив на позовну заяву суд прийшов до висновку про можливість продовження слухнання справи за відсутності представника відповідача. У судовому засіданні оголошується перерва до 19.04.2012 р.

19.04.12 представники сторін у судове засідання не з'явилися.

У судовому засіданні 19.04.12 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю Електроспец Плюс (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тельбі (Замовник) було укладено Договір підряду № 260509/2 від 26.05.09. (далі-Договір). Відповідно до зазначеного договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання електромонтажних робіт по монтажу контуру заземлення і вирівнювання потенціалів в приміщеннях складу - холодильника рибопереробного комплексу по вул. Залізничній, 49-А в с.м.т. Калинівка Васильківського р-ну Київської обл. .

Пунктом 2.1 Договору, визначено, що договірна ціна визначається на підставі кошторису, складеного за нормами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики (ДБН Д.1.1-1-2000) та складає 34 252,00 грн., ПДВ 20% - 6 850,40 грн. загальна вартість 41 102,40 грн. Договірна ціна динамічна та може змінюватися (п.2.2 Договору). У випадку зменшення фактичного обсягу робіт відповідно зменшується вартість робіт. Фактичне збільшення обсягу робіт оформлюється сторонами шляхом підписання додаткової угоди (п.2.2 Договору). Перед початком робіт Замовник сплачує Підряднику аванс згідно графіка оплати робіт (додаток3) (п.2.4 Договору). Замовник сплачує підряднику вартість виконаних робіт за фактичними обсягами та витратами (акти ф.№ КБ-2в, довідка ф.№ КБ-3) (п. 2.5 Договору). Оплата підряднику за виконані роботи проводиться не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт Замовником (п.2.6 Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем виконано підрядні роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт за грудень 2009 року № 1 від 30.12.09 (типова форма № КБ-2в) та Довідкою від 30.12.09 про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (типова форма № КБ-3), згідно з якими фактична загальна вартість робіт склала 40 315,2 грн.

Крім того, 23.11.09р. між сторонами підписано Акт прийняття-передачі виконаних робіт, з якого вбачається, що відповідачем прийнято роботи по монтажу електрообладнання та мереж та виконавчу документацію, зауважень та претензій сторони одна до одної не мають.

Разом з цим, в позовній заяві позивач стверджує, повної оплати за Договором, відповідачем не проведено, внаслідок чого утворився борг у розмірі 22 963,85 грн., що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Позивачем неодноразово надсилалися відповідачу листи з вимогою сплатити заборгованість за роботи, виконані позивачем на підставі укладених між сторонами договорів, у тому числі й Договору від 26.05.09.

Відповідач листом від 26.03.10 № 16 повідомив позивача, що він не відмовляється від виконання своїх зобов'язань по господарським договорам. Листом від 15.12.10 № 81 відповідач запевнив позивача, що гарантує повну оплату заборгованості, що виникала з актів виконаних робіт до кінця 3-го кварталу 2011 року.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що Акти КБ-2в, на які посилається позивач не можуть бути належними доказами у справі, оскільки не відповідають затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.09 № 554 Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві зразку та мають застарілу форму, яка затверджена наказом Держкомстату та Держкомбуду № 237/5 від 21.06.02. Крім того, відповідач вказує на відсутність в актах обов'язкових реквізитів, дати підписання, місця складення, прізвища, ім'я та по-батькові осіб, які їх підписали та зазначає що позивач не надіслав на адресу відповідача остаточний акт приймання-передачі виконаних робіт, у зв'язку з чим, у відповідача відсутні зобов'язання розрахуватися повністю, оскільки таке зобов'язання могло б виникнути лише після підписання остаточного Акту приймання-передачі виконаних робіт. Крім того, представником відповідача подано заяву про застосування спеціальної позовної давності та наслідків її спливу, відповідно до ст.258 ЦК України.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт виконання робіт за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи Актом № 1 від 30.12.09 приймання виконаних робіт за грудень 2009 року (ф.№ КБ-2в) та Довідкою від 30.12.09 про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (ф.№ КБ-3). Посилання представника відповідача на те, що Акт форми КБ-2в не може бути належним доказам у справі, оскільки не відповідає затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.09 № 554 Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві зразку, та має застарілу форму, яка затверджена наказом Держкомстату та Держкомбуду № 237/5 від 21.06.02 не приймається судом, оскільки, як вбачається наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.09 № 554 Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві , Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 є примірними формами первинних документів у будівництві. Крім того, згідно з ч.1 ст.4 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні одним з принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Наявні в матеріалах справи Акт № 1 приймання виконаних робіт за грудень 2009 року (ф.№ КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (ф.№ КБ-3) підписані сторонами 30.12.09, крім того, їх скріплено печатками сторін, відповідно до чого, сторони підтвердили факт виконання робіт за Договором, за таких обставин, не дивлячись на певні незначні розбіжності по формі, але не по суті документа, такий документ є первинним бухгалтерським документом та належним доказом виконання робіт за договором. За таких підстав, суд не приймає доводи представника відповідача про те, що акт не є належним доказом виконання підрядних робіт за Договором, у зв'язку з відсутністю в акті таких реквізитів як дата підписання, місця складення, прізвища, ім'я та по-батькові осіб, які їх підписали.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно п.2.6 Договору, оплата підряднику за виконані роботи проводиться не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт Замовником.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем було сплачено 17 351,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №304 та №305 від 24.06.09, в той же час фактична вартість виконаних робіт за Договором згідно Акту № 1 від 30.12.09 приймання виконаних робіт за грудень 2009 року (ф. КБ-2в) та Довідки від 30.12.09 про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (ф. КБ-3) склала 40 315,2 грн. Таким чином, заборгованість за Договором склала 22 963,85 грн.

З огляду на те, що Акт № 1 приймання виконаних робіт за грудень 2009 року ф. КБ-2в та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року ф. КБ-3 були підписані сторонами 30.12.09, а відповідно п.2.6 Договору, оплата підряднику за виконані роботи проводиться не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт Замовником, суд приходить до висновку що до 12.01.10 відповідач повинен був розрахуватися з позивачем у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем, а саме: до 12.01.10 сплатити позивачу 22 963,85грн.

Оскільки на час прийняття рішення відповідачем в порушення умов договору вартість виконаних підрядних робіт не сплачена у сумі 22 963,85 грн., розмір якої відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 22 963,85 грн. підлягає задоволенню.

При цьому, суд не приймає посилання відповідача на те, що позивачем не був підготовлений остаточний Акт приймання-передачі виконаних робіт і відповідач відповідно до п. 5.6 Договору, не міг реалізувати своє право на отримання кінцевих якісних робіт, внаслідок чого у нього були відсутні підстави для проведення оплати. З огляду на норми ст.859 ЦК України, гарантія не відтерміновує обов'язок оплати вартості робіт, а лише надає право вимагати усунення недоліків або відшкодування вартості усунення недоліків. Крім того, відповідно до п.98 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду, а як вже зазначалося вище, згідно з п.2.5 Договору замовник сплачує підряднику вартість виконаних робіт за фактичними обсягами та витратами за актом ф.№ КБ-2в та довідкою ф.№ КБ-3, які були оформлені сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 472,2 грн. -3% річних та 3 283,83 грн. - інфляційного збитку.

Судом перевірено розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат.

Так, за період з 12.01.10 по 01.03.12 сума боргу становила 22 963,85 грн., у зв'язку з чим, 3% річних за заявлений період складає 1 472,2 грн., сума інфляційних втрат за заявлений період становить 3 283,83 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 3 283,83 грн. і трьох відсотків річних 1 472,2грн. за період з 12.01.10 по 01.03.12 р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 2308,02 грн. Позивачем зроблено розрахунок за період за 12.01.10 по 01.03.12 р. Під час розгляду справи позивачем надано уточнений розрахунок пені відповідно до якого пеня нарахована позивачем за період прострочення з 01.10.11 по 31.03.12 складає 1721,51 грн., заява про зменшення розміру позовних вимог позивачем не подавалася.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 230 ГК України встановлює, що штрафні санкції - це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.4 Договору, у випадку порушення замовником строків оплати, за винятком строку для перерахування авансового платежу, останній сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення пені з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем 02.04.12 подано заяву про застосування спеціальної позовної давності та її наслідків.

За приписами п. 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як встановлено в ч.1 статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до матеріалів справи, зокрема, з листа відповідача від 15.12.10 вбачається, що відповідач гарантує повну оплату заборгованості що виникла з актів виконаних робіт до кінця 3-го кварталу 2011 року.

Даний лист свідчить про визнання відповідачем свого боргу, а відтак, факт надіслання відповідачем листа від 15.12.10 свідчить про переривання перебігу строку позовної давності 15.12.10.

Як вбачається з норм п. 3 статті 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, перебіг строку позовної давності, зокрема для нарахування пені, почався заново з 16.12.10.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення до подачі позову.

Відтак, суд здійснює нарахування пені, яка підлягає стягненню з відповідача в межах шестимісячного строку з виникнення обов'язку оплати та в проміжок часу з 16.12.10 по 15.06.11., що за перерахунком суду, становить 1774,82 грн. Строк позовної давності для вимог про стягнення пені спливає 15.12.11.

Позивач звернувся з позовом про стягнення серед іншого пені 02.03.2012р., у зв'язку з чим, з огляду на норми ст.ст.258, 267 ЦК України, вимоги про стягнення пені, заявлено з пропуском строку позовної давності, а враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, задоволенню не підлягають.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до статті 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" (03164, м.Київ, вул.Генерала Наумова, 23-Б, код ЄДРПОУ 31779534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецплюс" (03057, м.Київ, пр-т Перемоги, 45 кв.72, код ЄДРПОУ 30965042) 22 963,85 (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 85 коп. - суми основного боргу, 1 472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) грн. 20 коп. - три проценти річних, 3 283 (три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 83 коп.- інфляційні втрати та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - суми судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя Капцова Т.П.

Повне рішення складено 24.04.12