Рішення

від 18.12.2015 по справі 910/29704/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2015Справа №910/29704/15

За позовом Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району до Товариства з обмеженою відповідальністю Хайдук-Спліт про стягнення 7 282,58 грн. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Центр обслуговування споживачів Шевченківського району звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хайдук-Спліт (надалі - ТОВ Хайдук-Спліт ) про стягнення 7 282,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на виконання умов Договору про нарахування та збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників №251к від 01.11.2007р. свого грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 3 943,65 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 1 358,22 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 980,71 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.12.2015 р.

01.12.2015р. представником позивача через загальний відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва було подано додаткові документи по справі.

Представник позивача в судове засідання 18.12.2015 р. з'явився, позовні вимоги підтримав та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 18.12.2015р. уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала господарського суду міста Києва від 25.11.2015р. була надіслана за належною адресою відповідача, а саме зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців:04075, м.Київ, вул.Гамарника, буд.56.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.12.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради (після зміни найменування - КП Центр обслуговування споживачів Шевченківського району ) (Сторона-1) та ТОВ Хайдук-Спліт (Сторона-2) укладено Договір про нарахування та збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників №251к (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Сторона-1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті Стороною-2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними уповноваженими органами у відповідності до чинного законодавства.

Сторона-2 володіє нежилим приміщенням, що знаходиться на першому поверсі в будинку №7 по пр. Перемоги, загальною площею 59,2 кв.м., на підставі Договору оренди нежитлового приміщення, від 01.11.2007р. №1/07 (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.2.1 Сторона-2 зобов'язується в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це Сторону-1 в зазначений термін.

Договір діє з моменту укладання по 31 грудня 2007 р. (п.4.1 Договору). У разі закінчення дії договору і відсутності заяви із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п.4.4 Договору).

При цьому, 31.07.2012р. між сторонами було підписано Договір №РСТ-52 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до п.1.1 якого ТОВ Хайдук-Спліт визнає свої зобов'язання перед КП Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , що виникли у зв'язку з несвоєчасним розрахунком за спожиті комунальні послуги за період з 01.09.2010р. по липень 2012р., відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2012р., а також відповідно до умов Договору №251 та Договору №З-109, які станом на 31 липня 2012 р. становлять суму у розмірі 15 722,85 грн.

23.09.2015р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію із вимогою сплатити заборгованість за спожиті комунальні послуги.

Судом встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011р. №24/6240 Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради перейменовано в Комунальне підприємство Центр обслуговування споживачів Шевченківського району .

Відповідно до п.2.2.1 Статуту Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району основним напрямом його діяльності є забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо зі споживачами, забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг (п.2.2.3 Статуту).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов Договору у період з вересня 2010р. по травень 2013р. було надано відповідачу рахунки за спожиті комунальні послуги (водопостачання), які частково відповідачем було оплачено.

Позивач у своїй позовній заяві вказує на існування за відповідачем заборгованості за надані послуги у розмірі 3 943,65 грн., яка виникла за період з вересня 2010р. по травень 2013р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір про нарахування та збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників №251к від 01.11.2007р. є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг за Договором на суму 3 943,65 грн. за спірний період.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк та порядок внесення плати за комунальні послуги регулюється п. 2.2.1 Договору згідно якого відповідач зобов'язується в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це позивача в зазначений термін.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати послуг у відповідності до п. 2.2.1 Договору настав.

Відповідач свого зобов'язання з оплати наданих послуг у встановлений строк не виконав у зв'язку із чим станом на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідача становить 3 943,65 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В процесі розгляду справи позивач надав акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача становить 3 943.65 грн., акт відповідачем не підписаний. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 3 943,65 грн. підтверджується матеріалами справи. Заборгованість у вказаному розмірі відповідачем не спростована, доказів її погашення відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ Хайдук-Спліт обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 3 943,65 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 358,22 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 980,71 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних втрат та 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 980,71 грн. та 3% річних у розмірі 1 358,22 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хайдук-Спліт (04075, м.Київ, вул.Гамарника,56; ідентифікаційний код 35322589) на користь Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району (03190, м.Київ, вул.М.Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код 31731838) заборгованість у розмірі 3 943,65 грн., 3% річних у розмірі 1 358,22 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 980,71 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 23.12.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко