Рішення

від 16.12.2015 по справі 910/23893/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015Справа №910/23893/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффіус Груп"

про стягнення 70 923, 57 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гармонія Трейд звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Еффіус Груп , в якому просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 61 429,50 грн. та пеню у розмірі 9 494,07 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором № ЭГ017536 від 01.06.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/23893/15 призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.10.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

05.10.2015 р. у судовому засіданні відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю Еффіус Груп заперечує проти позову.

05.10.2015 р. судом оголошено перерву до 04.11.2015 р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду від 04.11.2015 р. строк розгляду спору у даній справі продовжено на п'ятнадцять днів; в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

09.12.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффіус Груп" заборгованість у розмірі 31 153, 55 грн. та повернути судовий збір у розмірі 449,00 грн.

16.12.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффіус Груп" заборгованість у розмірі 25 207,53 грн.; в частині вимог про стягнення пені в розмірі 11 991,99 грн. позивач відмовився від позову та просив повернути судовий збір у розмірі 449,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2015 р. припинено провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 11 991,99 грн.

Розглянувши у даному судовому засіданні заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Тож, приймаючи до уваги, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Трейд" не суперечить вимогами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду та задовольнив, у зв'язку з чим даний спір вирішується, виходячи із нової ціни позову, а саме стягнення суми основного боргу в розмірі - 25 207,53 грн.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.12.2015 р.

Представник відповідача в усному порядку визнав суму основного боргу.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.12.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гармонія Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еффіус Груп" укладено договір поставки № ЭГ017536, за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, та у відповідності з замовленням відповідача, поставити товар, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Відповідно до п.3.1. договору товар поставляється позивачем у відповідності з замовленням відповідача по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Згідно з п. 3.7.2. договору, відповідач оформлює повернення товарів за допомогою накладної на повернення товарів.

Відповідно до п.7.1. договору, відповідач оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

Пунктами 7.8.-7.9. передбачено, загальна сума договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача після його реалізації кожні 45 (сорок п'ять) днів.

Договір, відповідно до п.10.1., набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 р.

01.06.2013 р. сторони уклали договір №ВЗ ЭГ017536 про надання послуг, за умовами якого позивач доручає відповідачеві, а відповідач зобов'язується надати позивачу за плату маркетингові послуги.

Відповідно до п.3.2. договору, оплата за надані послуги згідно з цим договором здійснюється шляхом зарахування зустрічних вимог, тобто зарахуванням належних відповідачу за ці послуги сум із грошових коштів, які відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу за поставлений товар відповідно до договору постачання. Підставою для таких розрахунків є акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний обома сторонами. Залік зустрічних вимог проводиться позивачем без підписання сторонами додаткових документів.

Договір, відповідно до п.7.1., набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору № ЭГ017536 від 01.06.2013 р. за період з 11.03.2013 року по 17.09.2015 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято обумовлений договором товар на суму 507067,09 грн., що підтверджується підписаними сторонами накладними, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Також матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем оплати на загальну суму 341229,91 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Трейд".

Крім того, в матеріалах справи містяться накладні на повернення товару на загальну суму 123144,79 грн.

Також на виконання умов договору №ВЗ ЭГ017536 від 01.06.2013 р. відповідачем надано, а позивачем прийнято маркетингові послуги на загальну суму 17484,86 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками актами прийому-передачі виконаних робіт та не заперечується сторонами.

Відповідно до п.14.1. договору № ЭГ017536 від 01.06.2013 р. відповідач має право зменшити суму, що належить до сплати позивачу за товар шляхом проведення заліку зустрічних вимог. Залік зустрічних вимог проводиться відповідачем без підписання сторонами додаткових документів (актів заліку зустрічних вимог, протоколів заліку зустрічних вимог, тощо).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення зобов'язань за договором № ЭГ017536 від 01.06.2013 р. щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 25207,53 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд відзначає, що за приписами ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто, вимоги, які можуть бути зараховані за правилами наведеної норми, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Еффіус Груп" надавались маркетингові послуги Товариству з обмеженою відповідальністю "Гармонія Трейд" відповідно до договору №ВЗ ЭГ017536 від 01.06.2013 р., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 17 484,86 грн., сторонами відповідно до п. 14.1. договору № ЭГ017536 від 01.06.2013 р. та п.3.2. договору №ВЗ ЭГ017536 від 01.06.2013 р. проведено залік зустрічних вимог на загальну суму 17 484,86 грн., що підтверджено представниками сторін у судовому засіданні.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в усному порядку визнав позов, доказів належного виконання зобов'язань не надав, обґрунтованих причин неможливості їх виконання не навів.

Відповідно до ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Враховуючи вищевикладене, суд приймає визнання позову відповідачем.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Враховуючи вищевикладене, суд приймає визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази поставки позивачем товару за договором № ЭГ017536 від 01.06.2013 р., а відповідачем не надано суду доказів його оплати, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань, що виникли на підставі вказаного договору, а також приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості у розмірі 25207,53 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених обґрунтувань, суд дійшов висновку про задоволення позові у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Трейд" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффіус Груп" (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 10А, офіс 208 ідентифікаційний код 38038560), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Трейд (02081, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 46, ідентифікаційний код 38473679) заборгованість у розмірі 25207,53 (двадцять п'ять тисяч двісті сім грн. 53 коп.) грн. та 1 218, 00 (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 21.12.2015 р.

Суддя Пригунова А.Б.