Рішення

від 23.12.2015 по справі 910/28907/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2015Справа №910/28907/15

За позовомПриватного акціонерного товариства Електроград доТовариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Компанія Укренергопром простягнення 59 413,20 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Електроград (надалі - ПАТ Електроград ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Компанія Укренергопром (надалі - ТОВ БК Компанія Укренергопром ) про стягнення 59 413,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №07-07/15КФ від 28.07.2015 р. позивач поставив товар, а відповідач зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 59 413,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.12.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2015 р. розгляд справи відкладено на 23.12.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 9, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21393987 від 06.11.2015 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Одночасно, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 16.11.2015 р., 07.12.2015 р. та 23.11.2015 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2015 р. між ПАТ Електроград (постачальник) та ТОВ БК Компанія Укренергопром (покупець) був укладений договір поставки №07-07/15КФ (надалі - Договір ).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується в поряду і строки, встановлені договором, передати товар у власність покупця, в певній кількості, що відповідає якості і за погодженою ціною, а останній прийняти товар та сплатити його на умовах, визначених у даному договорі.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що загальна вартість договору складається із загальної вартості товару, поставка якого визначається відповідно до специфікацій. Орієнтовна вартість становить 84 876,00 грн. з ПДВ.

За змістом п. 2.2 Договору постачальник здійснює поставку товару протягом 25 днів з правом дострокового постачання після погодження сторонами необхідної технічної документації, одержання передоплати, передбаченої п. 3.2 договору, заявки покупця на відвантаження партії товару.

Специфікацією №1 від 28.07.2015 р. до Договору сторони погодили умови оплати товару: покупець здійснює 30% передоплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дня підписання цієї специфікації, 70% - протягом 45 календарних днів після завершення поставки товару.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 84 876,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №КФ000121 від 01.09.2015 р.

Відповідач частково оплати поставлений товар на суму 25 462,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1077 від 03.08.2015 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі суму 59 413,20 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Специфікацією №1 від 28.07.2015 р. до Договору сторони погодили умови оплати товару: покупець здійснює 30% передоплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дня підписання цієї специфікації, 70% - протягом 45 календарних днів після завершення поставки товару.

Матеріалами справи (видатковою накладною №КФ000121 від 01.09.2015 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на суму 84 876,00 грн.

Відповідач частково оплати поставлений товар на суму 25 462,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1077 від 03.08.2015 р.

За таких обставин, враховуючи умови Договору суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за поставлений товар становить 59 413,20 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість визнана.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ Електроград про стягнення з ТОВ БК Компанія Укренергопром заборгованості у розмірі 59 413,20 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Електроград задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Компанія Укренергопром (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 9; ідентифікаційний код 33635440) на користь Приватного акціонерного товариства Електроград (50025, Дніпропетровська обл., м. Кривий ріг, вул. Модрівська, 93; ідентифікаційний код 30734728) заборгованість у розмірі 59 413 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста тринадцять) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 73 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.2015 р.

Суддя В.П. Босий