Рішення

від 21.12.2015 по справі 910/29059/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015Справа №910/29059/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАГ-ТРАНСГРУПП"

про стягнення 52 500, 00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Дарницький завод ЗБК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАГ-ТРАНСГРУПП" про стягнення 52 500, 00 грн. за договором поставки товару № 2-200513 від 20.05.2013 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням своїх зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 р. порушено провадження у справі № 910/29059/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.12.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимог суду не виконав.

При цьому суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тож, приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, щодо суду не надходило клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.12.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Дарницький завод ЗБК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАГ-ТРАНСГРУПП" укладено договір на поставку товару № 2-200513, за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність, а позивач - прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.3.1. договору, ціна узгоджується сторонами в специфікації (Додаток №1).

Згідно з п.4.2. договору, відповідач зобов'язується здійснити поставку товару протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання попередньої оплати від позивача на умовах, зазначених в п.6.1. договору.

Відповідно до п.6.1. договору, розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування позивачем 100 % вартості партії товару протягом 3 банківських днів після надання відповідачем залізничної накладної шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою.

Даний договір, відповідно до п.8.1., набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.03.2014 р., а в частині розрахунків - до остаточного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

30.07.2013 р. сторони підписали Додаток №1 до договору поставки товару № 2-200513 від 20.05.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору № 2-200513 від 20.05.2013 р. перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 78 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №2332 від 01.08.2013 р. на суму 39 000,00 грн. та №2417 від 07.08.2013 р. на суму 39 000,00 грн., засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАГ-ТРАНСГРУПП" з вимогою №381 від 04.09.2013 р. про повернення до 01.10.2013 р. всієї суми грошових коштів сплачених Публічним акціонерним товариством "Дарницький завод ЗБК" за договором № 2-200513 від 20.05.2013 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАГ-ТРАНСГРУПП" перерахувало на рахунок Публічного акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" кошти у розмірі 25 500, грн., що підтверджується платіжними дорученнями, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, призначення платежу згідно листа №381 від 04.09.2013 р. .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАГ-ТРАНСГРУПП" допущено прострочення виконання зобов'язань щодо поставки товару за договором № 2-200513 від 20.05.2013 р., у зв'язку з чим Публічним акціонерним товариством "Дарницький завод ЗБК" заявлено вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 52 500, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Виходячи із умов договору № 2-200513 від 20.05.2013 р. відповідач зобов'язаний був поставити обумовлений договором товар, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання попередньої оплати від позивача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач заявлені до нього не спростував, правом надання відзиву не скористався, доказів виконання зобов'язань за договором № 2-200513 від 20.05.2013 р. не надав, обставин щодо об'єктивних причин неможливості його виконання не навів.

Виходячи з аналізу положень ст. 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявника в праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням ч. 2 ст. 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України, викладений у рішенні від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду України № 3-127гс11 від 28.11.2011 р. та від 16.09.2014 р., а також в постановах Вищого господарського суду України від 19.11.2013 р. у справі № 912/163/13-г, від 01.10.2013 р. у справі N 922/1176/13 та від 23.04.2014 р. у справі N 921/504/13-г/5.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки наявними у справі документами підтверджується оплата позивачем вартості товару за договором № 2-200513 від 20.05.2013 р., враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення суми богу у розмірі 52 500, 00 грн.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАГ-ТРАНСГРУПП" (03680, м. Київ, вул. С. Сосніних, буд.3, приміщення 1, ідентифікаційний код 38590346), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд.11, ідентифікаційний код 01373298) суму боргу у розмірі 52 500, 00 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) грн. та 1 218, 00 (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.12.2015 р.

Суддя Пригунова А.Б.