Рішення

від 22.12.2015 по справі 910/28833/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015Справа №910/28833/15

За позовом Комунального підприємства "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу "Служби утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Деталь"

про стягнення 19 253,77 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 06-5/759 від 16.09.2015)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу "Служби утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Деталь" про стягнення 19 253,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач всупереч умовам договору про закупівлю товарів № 06/26-14 від 12.03.2014 не поставив позивачу товар на суму 19253,77 грн. та у строки встановлені договором, у зв'язку із чим, позивачем заявлено до стягнення залишок попередньої оплати в розмірі 19253,77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/28833/15, розгляд справи призначено на 08.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2015 розгляд справи №910/28833/15 відкладено на 22.12.2015.

16.12.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення та документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 22.12.2015 надав суду пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 22.12.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи було надіслано на юридичну адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ухвала про порушення провадження у справі була повернута на адресу суду поштовим відділенням у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 22.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2014 між Комунальним підприємством "Київпастранс" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Деталь" (постачальник відповідач) укладено договір про закупівлю товарів № 06/26-14 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю "шини та камери гумові нові" (шини пневматичні для забезпечення роботи електричного транспорту) код 22.11.1. за ДК 016:2010 (надалі - товар), а покупець зобов'язується сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами які зазначені у Специфікації (додаток №1 до договору про закупівлю), що є його невід'ємною (п. 1.1.).

Згідно із п. 3.1. договору, загальна сума цього договору становить 4027734,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 671289,00 грн.

В подальшому, між сторонами укладено додаткові угоди №1 від 06.05.2014, №2 від 09.04.2014, №3 від 22.08.2014, №4 від 04.10.2014, №5 від 31.12.2014, №6 від 20.02.2015, №7 від 21.02.2015, №8 від 23.02.2015, №9 від 03.03.2015, №10 від 04.03.2015, якими сторонами внесено зміни до договору, зокрема щодо суми договору.

Додатковою угодою №10 від 04.03.2015 сторони дійшли згоди, що сума (ціна) договору становить 4827662,00 грн., з них: на 2014 рік - 4027734,00 грн. на 2015 рік - 799928,00 грн. Також, вказаною додатковою угодою, сторонами викладено у новій редакції специфікацію до договору (додаток №1 до договору.).

Розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.1.).

Відповідно до п. 4.2. договору, оплата за товар може здійснюватись, як авансовим платежем так і по факту поставки, але не пізніше ніж на 20-й банківський день після надходження товару на склад отримувача та підписання сторонами видаткової накладної на товар.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк поставки товару - протягом 2014 року.

Додатковою угодою №5 від 31.12.2014 сторони погодили, що строк поставки товару, згідно із п. 5.1. договору, до 30 червня 2015 року.

Датою поставки товару за цим договором вважається дата підписання отримувачем видаткової накладної. Отримувач підписує видаткову накладну при фактичному отриманні товару (п. 5.6.).

Згідно із п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, але у будь0якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

Позивач, на виконання умов договору, у період з березня 2014 року по березень 2015 року. перерахував відповідачу 3925560,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №218 від 13.03.2014, №233 від 19.03.2014, №257 від 24.03.2014, №418 від 14.05.2014, №473 від 28.05.2014, №506 від 04.06.2014, №607 від 08.07.2014, №629 від 16.07.2014, №740 від 20.08.2014, №753 від 28.08.2014, №754 від 28.08.2014, №755 від 28.08.2014, №770 від 02.09.2014, №797 від 09.09.2014, №821 від 17.09.2014, №831 від 18.09.2014, №840 від 30.09.2014, №906 від 15.10.2014, №945 від 22.10.2014, №967 від 29.10.2014, №973 від 31.10.2014, №1021 від 19.11.2014, №1035 від 25.11.2014, №5 від 21.01.2015, №14 від 22.01.2015, №26 від 28.01.2015, №110 від 05.03.2015.

Відповідачем у період з березня 2014 року по березень 2015 року поставлено позивачу товар на загальну суму 3717126,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №140314-2 від 14.03.2014, №140327-1 від 27.03.2014, №140512-1 від 12.05.2014, №140515-1 від 15.05.2014, №140530-1 від 30.05.2014, №140711-1 від 11.07.2014, №140715-2 від 15.07.2014, №140804-2 від 04.08.2014, №140804-3 від 04.08.2014, №140904-1 від 04.09.2014, №140905-2 від 05.09.2014, №140905 від 05.09.2014, №140911-3 від 11.09.2014, №140919-1 від 19.09.2014, №140923-2 від 23.09.2014, №140923-1 від 23.09.2014, №141008-1 від 08.10.2014, №141031-1 від 31.10.2014, №141031-2 від 31.10.2014, №141106-1 від 06.11.2014, №141110-1 від 10.11.2014, №141124-1 від 24.11.2014, №141128-1 від 28.11.2014, №141202-1 від 02.12.2014, №150126-1 від 26.01.2015, №150210-1 від 10.02.2015, №150216-1 від 16.02.2015, №150310-1 від 10.03.2015.

Позивачем було повернуто відповідачу товар на суму 26949,97 грн., що підтверджується накладною на повернення товару №1 від 18.02.2015.

Згідно із платіжними дорученнями №395 від 20.03.2015 та №423 від 09.06.2015 відповідач повернув позивачу попередню оплату у розмірі 175000,00 грн.

Також, внаслідок проведеного між сторонами заліку взаєморозрахунків, товар, що мав поставлятись позивачу на суму 41130,00 грн. зарахований в рахунок заборгованості позивача за договором №06/27-14 від 12.03.2014 (акти взаємозаліку №10 від 20.03.2015 на суму 210,00 грн., №11 від 20.03.2015 від 20.03.2015 на суму 40920,00 грн.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач не здійснив поставку товару згідно умов договору про закупівлю товарів № 06/26-14 від 12.03.2014 та не повернув на користь позивача грошові кошти у розмірі 19253,77 грн., які були сплачені позивачем за поставку товару згідно вказаного договору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів № 06/26-14 від 12.03.2014 у відповідача виник обов'язок здійснити поставку товару, а у позивача прийняти товар та оплатити його вартість.

З огляду на первинні документи, які підтверджують здійснення позивачем оплат по договору та поставку відповідачем товару, вбачається, що сторонами у відповідності до пункту 4.2. договору, погоджено, що оплата за товар здійснювалась авансовим платежем.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на рахунок відповідача перерахував грошові кошти у розмірі 3925560,30 грн., в той час, як відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару на суму, сплачену позивачем, у повному обсязі не виконав.

Так, згідно із наявних у матеріалах справи видаткових накладних, відповідач у період з березня 2014 року по березень 2015 року поставив позивачу товар на загальну суму 3717126,60 грн.

З урахуванням проведеного між сторонами взаємозаліку на суму 41130,00 грн., поверненого позивачем товару на суму 26949,97 грн. (накладна на повернення товару №1 від 18.02.2015) та перерахованої відповідачем попередньої оплати у розмірі 175000,00 грн. (платіжні доручення №395 від 20.03.2015 та №423 від 09.06.2015), сума непоставленого відповідачем товару становить 19253,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п. 5.1. договору у редакції додаткової угоди №5 від 31.12.2014 строк поставки товару до 30 червня 2015 року.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Доказів поставки товару на суму 19253,77 грн. матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у позивача в силу положень ст. 693 ЦК України, винило право вимоги до відповідача про передання оплаченого товару на суму 19253,77 грн. або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на положення вищенаведеної норми та обставин справи, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві залишок попередньої оплати в розмірі 19253,77 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевстановлені судом обставини, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 19253,77 грн. або поставки товару на вказану суму, що сплачена позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 19253,77 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє повністю позовні вимоги Комунального підприємства "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу "Служби утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури".

Судовий збір за розгляд позову відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно із платіжними дорученнями №20114 від 17.09.2015, №107876 від 08.10.2015, позивачем сплачено за подання даного позову судовий збір у розмірі 1378,00 грн., а відтак зайво сплачена позивачем сума судового збору складає 160,00 грн.

Однак, суд звертає увагу позивача, що положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду . Враховуючи те, що відповідне клопотання позивачем не заявлено, то повернення судового збору, наразі, не здійснюється. Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з відповідним клопотанням у відповідності до положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Деталь" (02002, м. Київ, вул. Каховська, будинок 71-А; код ЄДРПОУ 31064860) на користь Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, будинок 2, код ЄДРПОУ 31725604) в особі відокремленого підрозділу "Служби утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, будинок 132, код ЄДРПОУ 36471864) заборгованість у розмірі 19253,77 грн., судові витрати у розмірі 1218,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2015.

Суддя С.О. Турчин