Рішення

від 23.12.2015 по справі 910/27487/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2015Справа №910/27487/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2" про стягнення 119 992, 27 грн. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 - представник за довіреністю; від відповідача:ОСОБА_2 - представник за довіреністю; ОСОБА_3 - керівник.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Київенерго» з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді в розмірі 119 992, 27 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 690380 від 01.05.1999 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у ЖБК "Восток-2" утворилась заборгованість.

У позові Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді в розмірі 60 000, 00 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 53 249, 41 грн. та 3% річних в розмірі 6 742, 86 грн., а всього - 119 992, 27 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.10.2015 року порушено провадження по справі № 910/27487, розгляд призначено на 20.11.2015 року.

19.11.2015 року, до початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою суми основного боргу, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді в розмірі 59 000, 00 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 53 249, 41 грн. та 3% річних в розмірі 6 742, 86 грн., а всього - 118 992, 27 грн.

Присутній у судовому засіданні 20.11.2015 року представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 18.11.2015 року через відділ діловодства суду подав клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з тимчасовою відсутністю голови правління ЖБК "Восток-2" в м. Києві.

Враховуючи зменшення розміру позовних вимог та неявку у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 18.12.2015 року.

18.12.2015 року через відділ діловодства канцелярію від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, що пов'язано із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу. Згідно заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді в розмірі 50 423, 77 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 53 249, 41 грн. та 3% річних в розмірі 6 742, 86 грн.

Присутній у судовому засіданні 18.12.2015 року представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнає та усно клопоче перед судом про зменшення штрафних санкцій. Крім того, через відділ діловодства суду подав письмовий відзив на позовну заяву.

З метою усунення суперечностей у доводах сторін, у судовому засіданні оголошено перерву до 23.12.2015 року.

У судовому засіданні 23.12.2015 року представник позивача наполягає на позові з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, надає усні пояснення.

Представник відповідача проти позову заперечив. Безпосередньо у судовому засіданні просив долучити до матеріалів справи акт звірки розрахунків станом на 01.12.2015р. та лист №32 від 18.12.2015р.

Судом зроблено висновок, що наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.1999 р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Восток-2" (споживач) було укладено договір № 690380 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Умовами договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно додатку № 1 до договору (п. 2.2.1).

Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2 (п.2.3.1).

Також сторонами договору № 690380 від 01051999 р. було погоджено:

- обсяги постачання теплової енергії (додаток № 1);

- тарифи та порядок розрахунків (додаток № 2, № 4), відповідно до якого сторонами визначено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у МВРТ-6 за адресою вул. Меліоративна, 11 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію, а до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його рахунком.

- умови припинення подачі теплової енергії (додаток № 7).

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється, відповідно до Звертання-доручення про укладення договору від 01.05.1999 року та додатка № 2 до договору - на приладах обліку, за тарифами, встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України та Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

На виконання умов договору позивач надавав послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді зокрема й за спірний період з 01.12.2012 р. по 01.08.2015 року, що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії за вказаний період та поясненнями представників сторін.

Однак, свої зобов'язання за договором відповідач виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість за використану теплову енергію за період з 01.12.2015 по 01.08.2015 яка становить 60 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з пунктом 2.1 договору на постачання теплової енергії у гарячій воді сторони домовились, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

01.11.2015 року відповідачем було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 1 000, 00 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів від Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2" за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплоенергію.

Крім того, 01.12.2015 року відповідачем було частково погашено суму боргу у розмірі 8 576, 23 грн.

Таким чином, на момент розгляду справи по суті, позивач вимагає погашення суми основного боргу за спожиту теплову енергію у гарячій воді у розмірі 50 423,77 грн., враховуючи всі надходження від Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2" в рахунок погашення боргу.

У своєму відзиві від 17.12 2015 року відповідач не визнає вимоги позовної заяви, через те, що позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються позивачем; при розрахунку заборгованості не було враховано той факт, що відповідачеві не повернуто різницю між нарахуваннями за теплову енергію та послуги гарячого водопостачання за попередній опалювальним період 2002-2010 р. в сумі 16 310,38 грн. згідно "Узагальненого розрахунку заборгованості перед ПАТ "Київенерго" за теплову енергію" від 07.08.2013 року, що б, на думку відповідача, відобразилося в бік її зменшення.

Також, ЖБК "Восток-2" у своєму відзиві зазначає, що відповідно до статуту вони є неприбутковою організацією, та в разі стягнення судом штрафних санкцій заявлених позивачем паралізує роботу ЖБК, оскільки воно буде не спроможне виконати таке рішення суду, що призведе до арештів його майна, рахунків, а в результаті до припинення його існування.

На думку відповідача, договір № 690380 від 01.05.1999 року, укладений між сторонами, відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 01.01.2006 року втратив чинність, як такий, що не відповідає Типовому договору, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2007 року № 560.

Доводи відповідача суд відхиляє, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім надання копії Узагальненого розрахунку заборгованості перед ПАТ "Київенерго" за теплову енергію, відповідач жодним чином не довів факту неповернення позивачем різниці за попередній опалювальний період.

Щодо доводів про те, що табуляграми нарахування обсягів теплової енергії за спірний період мають безпідставний характер, надані позивачем в односторонньому порядку та неузгоджені відповідачем також є необгрутованими та безпідставними, адже з доданих до позовної заяви копій облікових карток (табуляграм) чітко видно, що вони засвідчені печаткою ЖБК "Восток-2".

Не зважаючи на те, що відповідач вважає вищевказаний договір нікчемним з 01.01.2006 року, як вказано у відзиві, він все одно продовжив вчиняти деякі дії, передбачені у договорі, і вже після звернення позивача до суду із позовною заявою здійснював часткове погашення основної заборгованості за договором постачання теплової енергії у гарячій воді.

23.12.2015 року, представник ЖБК "Восток-2" надав суду Лист №32 від 18.12.2015 року до ПАТ "Київенерго", у якому вказано, що відповідач з 01.11.2014 року перейшов на прямі договори з позивачем; що ЖБК "Восток-2" має борг, який складається з різниці в тарифах 16 310, 38 грн., 12 000,00 грн. боргу КДМА та 5 692, 36 грн. боргу УПСЗН Деснянського району, залишок боргу складають борги мешканців. В зв'язку з чим ЖБК "Восток-2" у своєму листі ПАТ "Київенерго" провести реструктуризацію основного боргу та зняти з нього інфляційну складову та 3% річних.

До вищевказаного листа додано акт звіряння розрахунків нарахованої щомісячної адресної безготівкової допомоги по послугах з теплопостачання у 2009 році згідно наданих розрахунків між ЖБК "Восток-2" та Управлінням праці та соціального захисту населення станом на 01.12.2015р. по Деснянському району м. Києва.

Надані відповідачем документи у судовому засіданні 23.12.2015 року не приймаються судом до уваги при прийнятті рішення по справі, оскільки вони не мають відношення до предмету позову та можуть бути узгодженні сторонами після закінчення розгляду справи в суді.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 50 423, 77 грн. основного боргу за договором №690380 від 01.05.1999 р. за період з 01.12.2012 р. по 01.08.2015 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 53 249, 41 грн. та 3% річних в сумі 6 742, 86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Суд здійснює перерахунок 3% річних та інфляційної складової боргу на предмет вірності їх нарахування. За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 4 036, 66 грн., а розмір інфляційних втрат - 37 896, 55 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог ПАТ "Київенерго" просило повернути судовий збір у сумі 145, 27 грн. Розглядаючи вказану заяву позивача, суд приймає до уваги частину 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як встановлено судом, первісні позовні вимоги на суму 119 992, 27 грн. були оплачені позивачем судовим збором в розмірі 1 801, 52 грн. (платіжне доручення № 53 від 18.09.2015 р.) відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір".

У той же час, зменшені позовні вимоги на суму 110 416, 04 грн. підлягають оплаті в розмірі 1 656, 24 грн.

Отже, враховуючи зменшення розміру позовних вимог та відповідну заяву позивача, судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України у сумі 145, 27 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2" (02166, м. Київ, проспект Лісний, 6, код ЄДРПОУ 22935174) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) основний борг в розмірі 50 423, 77 грн., 3% річних у розмірі 4 036, 66 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 37 896, 55 та судовий збір у розмірі 1 385, 35 грн. ОСОБА_1 наказ.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 145, 27 грн.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.12.2015 р.

Суддя Ю.О.Підченко